Постанова

від 10.08.2015 по справі 904/2218/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015 року Справа № 904/2218/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання : Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №45 від 08.07.15, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №05/08 від 05.08.15, представник;

від відповідача: ОСОБА_3, наказ №211к від 05.11.10, директор;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН", м. Калинівка, Вінницька область та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року у справі № 904/2218/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН", м. Калинівка, Вінницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області

про стягнення 249 885,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" (далі-Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" (далі-Позивач) про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 161 671,41 грн. за договором послуг №01-2013 від 17.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору послуг №01-2013 від 17.01.2013 (який за своєю правовою природою є договором підряду) в частині виконання зобов'язань з виготовлення виробів згідно умов вказаного Договору. У зв'язку з вказаними обставинами Позивач вказує на необхідність повернення попередньої оплати вартості замовлених згідно Договору виробів в сумі 158 000,60 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 по справі №904/2218/14 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено частково, призначено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" 158 000,60 грн. - основного боргу, 194,80 грн. - 3 % річних, 3 164,47 грн. - судового збору, в решті позову відмовлено (т. 1 а.с. 83-87).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 по справі №904/2218/14, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 у справі №904/2218/14 скасовано, прийнято нове рішення яким в позові відмовлено, призначено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" 1 613,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (т. 2 а.с. 144-146).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 по справі №904/2218/14 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 по вищевказаній справі скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (т. 2 а.с. 208-212).

25.06.2015 Позивач подав до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до суми 249 885,52 грн., з яких 158 000,60 грн. - попередньої оплати, 5 142,59 грн. - 3% річних, 86 742,33 грн. - інфляційних втрат. Суд прийняв заяву Позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" 158 000,60 грн. попередньої оплати, 3 160,01 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано односторонньою відмовою Замовника від Договору послуг №01-2013 від 17.01.2013 року, у зв'язку з чим господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 158 000,60 грн.

Також, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5 142,59 грн. - 3% річних та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат, оскільки обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, відповідно, за його порушення не наступають наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду Дніпропетровської області,

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року по справі №904/2218/14 в частині відмови в задоволення вимог про стягнення 5 142,59 грн. - 3% річних та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат, та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити дані позовні вимоги.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки ТОВ "ПОЛСТАР" безпідставно використовував у своїй господарський діяльності незаконно отриманні кошти від ТОВ «НІКІТОН», то останній відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року по справі №904/2218/14 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду, на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права. А саме, вважає, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки актам виконаних робіт. Наполягає на тому, що факт виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується тим, що виконані роботи були оглянуті всіма судовими інстанціями, а також тим, що на протязі більше як одного року ТОВ «Нікітон» не скористався наданими йому правами щодо доручення виконання робіт іншій особі за рахунок Виконавця згідно норм ст. 849 ЦК України. Вважає, що ТОВ «ПОЛСТАР» надав всі первинні документи, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов'язань по Договору.

З огляду на наявність розслідування кримінального провадження №12014040750003109 щодо факту підробки актів прийому-передачі робіт і визначення винної у скоєнні такого злочину особи, висновки експерта № 1975 / 1976 / 14-21 від 28 . 01.2015 року комплексної судово-почеркознавчої експертизи взагалі не можна брати до уваги та вони ніяким чином не зменшують значення доказів, які надані до суду ТОВ «Полстар».

Вважає, що Позивачем і до тепер не відшкодовано всі збитки понесені ТОВ «Полстар», у зв'язку з відмовою ТОВ «Нікітон» від Договору послуг. Позивачем не було надано суду належних доказів дійсності втрати інтересу до виконаних Відповідачем зобов'язань для реалізації права на відмову від договору по причині його неактуальності.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

В судовому засіданні 10.08.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступну та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

17.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" (далі-Виконавець) був підписаний Договір послуг №01-2013 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з розробки та виготовлення комплекту документації швейного виробу, а саме:

- зразок моделі швейного виробу;

- технічна документація моделі швейного виробу;

- комплект лекал до швейного виробу (т. 1 а.с. 9-10).

Згідно з пунктом 1.3 Договору, виготовлення лекал, зразків та технічної документації Виконавець виконує з особистих матеріалів у відповідності до нормативної документації свого підприємства.

Відповідно до пункту 1.4 Договору, Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення комплекту документації швейного виробу згідно підписаної обома сторонами специфікації, та вартість наданих послуг згідно Акту виконаних робіт.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що в термін до 06.02.2013р. Позивач зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше ніж 60% загальної вартості Специфікації №1, що є додатком №1 до Договору.

Позивач зобов'язаний оплатити повну вартість послуг у 10 денний термін від дати підписання акту виконаних робіт (п. 2.1.2 Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору, він набуває чинності від 17.08.2013 і діє до 28.02.2013, а у фінансовому відношення - до моменту проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), вартість робіт по Договору становить 222 657,60 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 11).

На виконання умов Договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача в якості попередньої оплаті 04.02.2013 суму в розмірі 140 000,00 грн. та 07.02.2013 суму в розмірі 18 000,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за 04.02.2013 та 07.02.2013 (т. 1 а.с. 12, 13).

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, Відповідач умови Договору щодо виготовлення та передачі обумовлених виробів в передбачені Договором строки на виконав, у зв'язку з чим Позивач 03.04.2014 направив на його адресу лист №11 від 31.03.2014, в якому повідомив про недоцільність подальшого виконання Відповідачем його зобов'язань по Договору, а також просив повернути кошти в розмірі 158 000,60 грн., перераховані Відповідачу в якості попередньої оплати за Договором (т. 1 а.с. 60-63).

Відповідач, отримавши 11.04.2014 вказаний лист (що підтверджується наявними в матеріалах поштовим описом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №5000800723912), відповіді на нього не надав, грошові кошти в сумі 158 000,60 грн. не повернув, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів (т. 1 а.с. 63).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судами при первісному розгляду справи, вказаний Договір послуг за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки результатом робіт є об'єкт в матеріальному вигляді. В такому випадку до Договору мають застосовуватись положення Цивільного кодексу України про договір підряду та інші загальні положення про зобов'язання.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду (ст. 317 ГК України).

Правовідносини по укладанню зазначеного договору регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013 (т. 1 а.с. 107-114), які підписані та скріплені печаткою з боку Відповідача, тоді як зі сторони Позивача вказані акти не підписані, а містять відмітку щодо відмови зі сторони останнього від підпису цих актів, що підтверджується актом комісії №1 від 16.05.2013 (т. 1 а.с. 132).

Згідно вказаного Акту комісії №1 від 16.05.2013 року Відповідача, Позивач прийняв виконані роботи, але від підписання вищевказаних актів відмовився, пояснень стосовно такої відмови Позивачем надано не було, що і зафіксовано цим актом за підписом голови та члену комісії зі сторони Відповідача (т. 1 а.с. 132).

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що вищезазначений Акт комісії відповідача №1 від 16.05.2013 року є доказом відмови позивача від підписання актів виконаних робіт, оскільки заперечуючи проти задоволення позовних вимог Відповідач посилається на підписання Позивачем в лютому 2013 актів №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013 (т. 1 а.с. 115-122), в той час, як виходячи з акту №1 від 16.05.2013, складеному головою правління ТОВ "ПОЛСТАР" ОСОБА_3 та юрисконсультом ТОВ "ПОЛСТАР" ОСОБА_5, виконанні роботи по розробці та виготовленню комплекту документації швейного виробу (зразок моделі швейного виробу, технічну документацію моделі швейного виробу, комплект лекал до швейного виробу) були передані 16.05.2013, що не відповідає даті складання актів (лютий 2013 року).

Доводи Відповідача про начебто відправку та отримання Замовником (позивачем) вищезазначених Актів виконаних робіт від лютого 2013 року та податкових накладних №34 від 01.02.2013 року, №35 від 02.02.2013 року, №36 від 04.02.2013 року, № 37 від 07.02.2013 року, №11 від 11.02.2013 року, не знайшли свого підтвердження, з огляду наступне.

Відповідно до п. 6.1. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися, належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії документів.

Відповідач на підтвердження отримання Замовником Актів виконаних робіт та Податкових накладних посилається на поштове відправлення від 07.03.2013 року (т. 1 а.с. 128).

Однак, колегія суддів вважає, що дане поштове відправлення не є доказом отримання Позивачем Актів та Податкових накладних, так як з нього не вбачається, що саме Відповідачем було відправлено Позивачу, і що саме Позивач отримав.

Отже, Відповідач на підтвердження своїх доводів щодо відправки та отримання Замовником Актів виконаних робіт та Податкових накладних не надав розрахункових документів (фіскального чеку), які дійсно підтверджували відправку даного цінного листа, а також не надав опис вкладення у цінний лист, з якого вбачалось, що саме Акти виконаних робіт та Податкові накладні були направлені Відповідачем Позивачу.

У зв'язку з чим Відповідач не довів належними та допустимими доказами факт відправки Позивачу Актів виконаних робіт та Податкових накладних та факт їх отримання Позивачем.

Відповідачем разом з апеляційною скаргою надані актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013, які підписані з боку Позивача та скріплені його печатками (т. 1 а.с. 115-122), що, на думку Відповідача, свідчить про належне прийняття Позивачем виконаних Відповідачем робіт за Договором.

На вказаних актах від ТОВ "НІКІТОН" розташована печатка, на якій міститься назва підприємства №1 "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м. Калинівка", тоді як згідно довідки від 09.07.2014 року за вих. №17, яка підписана директором та бухгалтером Позивача та засвідчена печаткою підприємства (т. 1 а.с.165) на товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" дозвільним відділом зареєстрована тільки одна печатка, в якій міститься назва підприємства ТОВ "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м.Калинівка" (т.1 а.с. 115-122).

Листом від 15.05.2015 господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/2218/14 зроблено запит до господарського суду Вінницької області по справі №904/4389/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" до товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" про стягнення 76 741,60 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013.

03.06.2015 від господарського суду Вінницької області у відповідь на вищевказаний лист надійшов лист останнього разом з рішенням по справі №904/4389/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" про стягнення 76 741,60 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013, з якого вбачається, що в задоволенні позовних вимог по справі №904/4389/14 відмовлено в повному обсязі.

В рамках справи №904/4389/14 господарським судом Вінницької області була призначена комплексна судова почеркознавча та технічна експертиза документів, а саме актів з підписом та печаткою з назвою підприємства №1 "НІКІТОН", "ідентифікаційний код підприємства 37 662 896", повна організаційно-правова форма підприємства "Товариство з обмеженою відповідальністю" та місцезнаходження підприємства "України, Вінницька область, м. Калинівка" (т. 1 а.с. 115-122).

За результатами вказаної експертизи, згідно висновку експерту №1975/1976/14-21 від 28.01.2015, підписи від імені ОСОБА_1 в графах "Затверджую" та "Від Замовника" на актах здачі-прийняття робіт №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, а відтиски печатки ТОВ "НІКІТОН" №1 на вказаних актах в графах в графах "Затверджую" та "Від Замовника" виконані не печаткою ТОВ "НІКІТОН", відтиски якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Отже, надані Відповідачем акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000020 від 02.02.2013, №ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-21 від 07.02.2013, №ОУ-22 від 11.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013 (т. 1 а.с. 115-122) не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки, як встановлено висновком експерту №1975/1976/14-21 від 28.01.2015 та рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.2015 по справі №904/4389/14 зазначені акти були підписані іншою особою, ніж та, прізвище якої міститься на них та скріплені іншою печаткою, ніж та, яка є у віданні товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН".

У зв'язку з чим колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ "ПОЛСТАР" про те, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки актам виконаних робіт та податковим накладним, які свідчать про виконання Відповідачем своїх зобов'язань по Договору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 по справі №904/4389/14 рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін (т. 3 а.с. 143-153), отже воно набрало законної сили 14.05.2015 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2015 по справі №904/4389/14 в задоволенні касаційної скарги відмовлено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 по справі №904/4389/14 залишено без змін.

Вищезазначеними судовими рішеннями встановлено, що « В матеріалах справи відсутні докази, що вказують на повідомлення виконавцем (ТОВ "ПОЛСТАР") замовника (ТОВ "НІКІТОН") про завершення роботи, виклик його для участі у прийманні результатів роботи, фактичного передання об'єкту в установленому порядку замовнику, що має суттєве значення для висновку про те чи були підстави для складання одностороннього акту та констатації відмови замовника від зобов'язання по прийняттю виконаної роботи, а також для оцінки вимоги щодо оплати виконаних робіт на підставі одностороннього акту здачі результатів роботи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, із врахуванням норм матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в зв'язку з недоведеністю позивачем факту передачі відповідачу результату робіт за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013, що свідчить про відсутність в останнього зобов'язання по оплаті виконаних робіт» (т. 3 а.с. 152-153).

Частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, а саме про відсутність доказів, що вказують на повідомлення виконавцем (ТОВ "ПОЛСТАР") замовника (ТОВ "НІКІТОН") про завершення роботи, виклик його для участі у прийманні результатів роботи, фактичного передання об'єкту в установленому порядку замовнику, взагалі не потребують доказуванню при розгляді даної справи, у яких беруть участь ті самі особи.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "ПОЛСТАР" про те, що факт виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується тим, що виконані роботи були оглянуті всіма судовими інстанціями, а також тим, що на протязі більше як одного року ТОВ «Нікітон» не скористався наданими йому правами щодо доручення виконання робіт іншій особі за рахунок Виконавця згідно норм ст. 849 ЦК України, є безпідставними, оскільки судові інстанції не є стороною спірного договору, у зв'язку з чим не мають право приймати виконані роботи, а право замовника доручити виконання робіт іншій особі за рахунок Виконавця - це його право, а не обов'язок.

Частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, зі змісту наведеної норми слідує, що замовник має право у будь-якому випадку відмовитися від договору.

Одностороння відмова від договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу само лише факту її здійснення договір вважається розірваним.

Для того, щоб відмова від договору вважалася такою, що відбулася, замовнику необхідно направити підряднику відповідну заяву, надавши суду докази такого направлення.

Як вбачається з листа №11 від 31.03.2014 року Позивач вказує Відповідачу про не актуальність взятих на себе останнім зобов'язань з виконання робіт, отже вказані обставини свідчать про те, що фактично Позивач в односторонньому порядку відмовився від вказаного Договору, а не вимагав його розірвання, що вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.849 Цивільного кодексу України, оскільки Замовник в листі не пропонує Відповідачу розірвати договір, а констатує на відсутності з боку Позивача необхідності в подальшому його виконанні.

При цьому, колегія суддів зауважує, що оскільки форма заяви про відмову від договору законом не передбачена, то замовник може реалізувати своє право будь-яким шляхом, в тому числі звернувшись до підрядника з вимогою про повернення сплаченої суми передоплати, яким є наявний в матеріалах справи лист позивача №11 від 31.03.2014 року.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Вищого господарського суду України від 07.04.2014 року у справі № 913/2554/13, від 18.06.2013 року у справі № 5020-1364/2012, від 15.05.2013 року у справі № 5023/5086/12.

Тож, з викладеного у вказаному листі можна дійти обґрунтованого висновку щодо односторонньої відмови Замовника від Договору послуг №01-2013 від 17.01.2013.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 158 000,60 грн.

З огляду на наявні у справі докази розслідування кримінального провадження № 12014040750003109 колегія суддів зауважує, що у випадку доведення у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку факту вчинення злочину, що стосується факту підробки актів прийому-передачі робіт і визначення винної у скоєнні такого злочину особи у позивача є право, за визначених процесуальним законом обставин, ініціювати перегляд даного судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ «НІКІТОН» про необхідність застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 625 ЦК України, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату підрядних робіт здійснено, а роботи не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у замовника виникає право вимагати повернення суми попередньої оплати від підрядника, який одержав суму попередньої оплати і не передав обумовлені договором роботи у встановлений строк, тому висновок господарського суду щодо обґрунтованого і законного задоволення вимог в частині стягнення суми попередньої оплати є правильним.

Водночас застосування до спірних правовідносин частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з підрядника суми попередньої оплати, перерахованої за договором підряду, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу.

Зазначена правова позиція закріплена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.10.2013 року.

Згідно пункту 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 выд 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5 142,59 грн. - 3% річних та 86 742,33 грн. - інфляційних втрат.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, колегією суддів апеляційної інстанції здійснений розподіл витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року у справі № 904/2218/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 14.08.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя М.О. Дармін