Постанова

від 02.09.2014 по справі 40/262-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 40/262-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Піреус Банк МКБ"

на ухвалу господарського суду Харківської області

від 17.04.2014 року

та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 03.07.2014 року

у справі № 40/262-10

господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Піреус Банк МКБ"

до Концерну "Харківський канатний завод"

про стягнення 961 339,42 дол. США

за участю представників:

позивача - Булгакова В.С.

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2010 року у справі № 40/262-10 позов задоволено повністю; стягнуто з Концерну "Харківський канатний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" суму заборгованості за кредитним договором № К/07-30 від 12.12.2007 року у розмірі 961 339,42 дол. США, 25 000 грн., 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.10.2010 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 року видано відповідний наказ, який дійсний для пред"явлення до виконання до 27.10.2013 року.

18.03.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 25234337 з примусового виконання цього наказу.

18.10.2011 року, на підставі заяви ліквідатора Концерну "Харківський канатний завод" Халабурдіна С.В. та постанови господарського суду Харківської області у справі № 5023/6837/11 від 19.08.2011 р., згідно якої боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження № 25234337 з виконання наказу № 40/262-10 від 26.10.2010 р. Виконавчий документ направлено ліквідатору.

У зв'язку з припиненням ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 року провадження у справі № 5023/6837/11 про банкрутство Концерну "Харківський канатний завод", позивач у даній справі звернувся до ліквідатора Концерну "Харківський канатний завод" Халабурдіна С.В. з листом №176/01-ІІІ від 30.01.2014 року про повернення оригіналу наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 року у справі № 40/262-10, для повторного пред'явлення його до виконання.

Концерн "Харківський канатний завод" в особі генерального директора Халабурдіна С.В. у відповіді (лист № 01/55 від 26.02.2014 р.) повідомив позивача, що наказ господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. № 40/262-10 у справах Концерну "Харківський канатний завод" не виявлено та вказав, що у нього є підстави для отримання дублікату наказу за зверненням стягувача.

01.04.2014 р. позивач, посилаючись на вищенаведені обставини, звернувся до місцевого господарського суду з заявою про видачу дублікату наказу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. (суддя Хотенець П.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року (судді: Білоусова Я.О., Кухар В.І., Фоміна В.О.), відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" про видачу дублікату наказу, у зв"язку з тим, що заява про видачу дубліката наказу подана після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

В касаційній скарзі ПАТ "Піреус Банк МКБ" просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.04.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 120 ГПК України передбачено можливість видачі дубліката наказу в разі його втрати. Стягувач або державний виконавець звертаються до господарського суду з відповідною заявою про видачу дубліката наказу. Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який, відповідно до статті 118 ГПК, становить три роки. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі статті 119 ГПК звернутися до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а, після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу.

Порядок поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання визначений статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначалось вище, наказ господарського суду Харківської області 26.10.2010 року у даній справі дійсний для пред'явлення до виконання до 27.10.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні заяви стягувача, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, вказав на відсутність підстав для видачі дубліката наказу у зв"язку з закінченням строку для пред'явлення його до виконання та відсутністю клопотання про його поновлення.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 та частинами 2, 3 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

ПАТ "Піреус Банк МКБ" у касаційній скарзі послалось на те, що строк пред'явлення наказу до виконання переривався та заново розпочався 19.10.2011 року (наступний день за днем винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) та має закінчитись 18.10.2014 року.

Проте, судами попередніх інстанції не перевірено відповідність вимог стягувача вищезазначеним нормам Закону та не надано належної оцінки зазначеним доводам ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про пропуск ПАТ "Піреус Банк МКБ" строку для пред'явлення наказу до виконання, є передчасними.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 цього ж Кодексу.

Згідно статті 111 10 цього ж Кодексу підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року у справі № 40/262-10 та ухвалу господарського суду Харківської області від 14 квітня 2014 року у справі № 40/262-10 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяІ.А. Плюшко СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко