Ухвала

від 01.10.2014 по справі 200/2392/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7979/14 Справа № 200/2392/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бібіка М.М. Доповідач - Петренко І.О. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Макарова М.О., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2014 року по справі за позовом компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції; за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору купівлі - продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину,-

В С Т А Н О В И Л А :

Компанія «Hagworth Management Limited» звернулася з позовом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у відповідності до останніх уточнень зазначивши відповідачами Дніпропетровську міську раду, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та третю особу: Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції; про визнання недійсним договору купівлі - продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 30 червня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 94.840.06.14, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_6 кредит в сумі 941 439,00 доларів США, з виплатою процентної ставки 16% річних, строком користування по 29 червня 2026 року. З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний номер № 2081, предметом іпотеки за яким є майнові права на: незакінчену будівництвом квартиру в блоці А, будівельний номер 2011, загальною будівельною площею 65,7 м 2 , розташовану на 20 поверсі будівлі (в осях 7з - 9з), за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10; незакінчену будівництвом квартиру в блоці А, будівельний номер 2301, загальною будівельною площею 254,6 м 2 , розташовану на 23 поверсі будівлі (в осях Юз - 17з), за адресою: м. Дніпропетровська, АДРЕСА_10; незакінчену будівництвом квартиру в блоці А, будівельний номер 2302, загальною будівельною площею 242,7 м 2 , розташовану на 23 поверсі будівлі (в осях 17з - 24), за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10. Право власності ОСОБА_6 на предмети іпотеки підтверджувалося договором дольової участі у будівництві № 2011/А/100 - к від 12 січня 2006 року, договором дольової участі у будівництві № 2301/А/100 - к від 12 січня 2006 року, договором дольової участі у будівництві № 2302/А/100 - к від 12 січня 2006 року, що були укладені між іпотекодавцем та ЗАТ «АКТА». 26 вересня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 7, згідно з яким ПАТ «Банк Восток» відступив ТзОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року, боржником за яким був ОСОБА_6 Також, 12 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером 2362. 01 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та компанією «Hagworth Management Limited)) був укладений договір № 1/01 - 10 відступлення прав вимоги (цессії), за умовами якого ТзОВ «Кредекс Фінанс» в повному обсязі передало компанії «Hagworth Management Limited)) право вимоги за кредитним договором 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року. Також, на виконання вимог п. 1.5 договору № 1/01 - 10 від 01 жовтня 2012 року, 05 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та компанією «Hagworth Management Limited)) було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий номер 2309. 15 травня 2008 року, ЗАТ «АКТА» на виконання своїх зобов'язань за договором дольової участі № 2302/А/100 - к від 11 січня 2006 року передало, а ОСОБА_6 прийняв у власність квартиру № 162, що знаходиться на 23 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями), літ. В - 25, по АДРЕСА_10, фактичною площею 169,2 м 2 '. В подальшому рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10 липня 2008 року № 2094 було оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями) літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 за адресою АДРЕСА_10, а саме за ОСОБА_6 було оформлено право власності у тому числі й на квартиру № 162, у відповідності до договорів: № 2108/А/100 - к від 11 серпня 2005 року, № 2303/А/100 - к від 05 січня 2006 року, № 2302/А/100 - к від 11 січня 2006 року, № 2301/А/100 - к, 2401/А/100 - к, 2402/А/100 - к , 2403/А/100 - к від 12 січня 2006 року, угодою № 1807/А/100 - к від 30 червня 2006 року, угодою від 17 березня 2008 року. На підставі вищезазначеного рішення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08 жовтня 2008 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_11, загальною площею 169,2 м 2 , житловою площею 167,2 м 2 , в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 квартира № 162, яка складається з: 1 - житлова, 2 - санвузол, І -балкон. ОСОБА_6 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором не виконав і у нього перед кредитором станом на 26 вересня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 28 545 302 гривень 71 копійок. В подальшому компанії «Hagworth Management Limited)) стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, а приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 було заведено спадкову справу № 29/2012. 26 жовтня 2012 року ОСОБА_12, який є сином померлого ОСОБА_6 було подано заяву про прийняття спадщини, однак 19 квітня 2013 року ОСОБА_12, ОСОБА_13, яка є колишньою дружиною померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_14, яка є матір'ю померлого ОСОБА_15, було подано заяви про відмову від спадщини ОСОБА_6 Також, пізніше компанії «Hagworth Management Limited)) стало відомо про те, що квартира АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, на теперішній час належать ОСОБА_3, на підставі договору купівлі - продажу від 28 грудня 2010 року, ' посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_16, реєстровий номер № 5424, який був укладений з ОСОБА_5 Крім того, право власності ОСОБА_5 на квартиру № 162 було визнано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року. На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 було здійснено продаж квартири № 162, що є предметом іпотеки та забезпечує вимоги кредитора. Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року було скасовано в повному обсязі, як таке, що постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовлено ОСОБА_5 у визнанні за нею права власності на квартири № № 124, 160, 161, 162,164, 165, 166, 167, 168, 169 по АДРЕСА_10 у м. Дніпропетровську. Таким чином, ОСОБА_3, уклавши договір купівлі - продажу квартири № 162 від 28 грудня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_16, реєстр № 5424 набула статус іпотекодавця за іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року. Таким чином, враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року в сумі 28 545 302 гривень 71 копійок, який був забезпечений іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати недійсним договір купівлі - продажу від 28 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстрований в реєстрі за № 5424; в рахунок часткового задоволення вимог Компанії «Hagworth Management Limited)), юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 264666, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр, щодо погашення заборгованості за Кредитним договором № 94.840.06.14 від 30.06.2006 року в сумі 28 545 302 гривень 71 копійка, з яких: 8 195 458 гривень 56 копійок - заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахована пеня - 20 349 844 гривні 15 копійок, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1 опис об'єкта: в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 квартира № 162, яка складається з: 1 - житлова, 2 - санвузол, І - балкон, загальна площа 169,2 м 2 ; житлова площа 167,2 м , шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited)) (зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) за ціною 3 142 000 гривень 00 копійок -за квартиру АДРЕСА_2; припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 опис об'єкта: в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 квартира № 162, яка складається з: 1 - житлова, 2 -санвузол, І - балкон, загальна площа 169,2 м 2 ; житлова площа 167,2 м 2 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Компанії «Hagworth Management Limited)) (Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) квартиру АДРЕСА_1 опис об'єкта: в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 квартира № 162, яка складається з: 1 - житлова, 2 - санвузол, І - балкон, загальна площа 169,2 м ; житлова площа 167,2 м 2 ; застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі - продажу від 28 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстрованого в реєстрі за № 5424, зобов'язавши ОСОБА_5 повернути ОСОБА_3, отримані за договором грошові кошті у сумі 1 165 454 гривень 00 копійок (том № 4 а.с. а.с. 11 - 20).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року, було роз'єднано у самостійні провадження цивільну справу за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з присвоєнням окремого номера (том № 1 а.с. а.с. 1 - 2).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року, було залучено до участі у цивільній справі за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, Дніпропетровську міську раду, яка є правонаступником співвідповідача ОСОБА_6 (том № З а.с. 148).

11 липня 2013 року від ОСОБА_3 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява до Компанії «Hagworth Management Limited» про визнання договору іпотеки частково недійсним (том № 3 а.с. а.с. 161 - 166).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2014 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Компанії «Hagworth Management Limited» про визнання договору іпотеки частково недійсним було залишено без розгляду (том № 4 а.с. 183).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року до участі у цивільній справі за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про звернення стягнення на предмет іпотеки, було залучено прокурора прокуратури Дніпропетровської області (том № 4 а.с. а.с. 112-113).

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 січня 2014 року позов частково задоволено.

В рахунок часткового задоволення вимог Компанії «Hagworth Management Limited», юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 264666, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр; щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року в сумі 28 545 302 (двадцять вісім мільйонів п'ятсот сорок п'ять тисяч триста дві) гривні 71 (сімдесят одна) копійка, з яких: 8 195 458 (вісім мільйонів сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахована пеня - 20 349 844 (двадцять мільйонів триста сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок; звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1; опис об'єкту в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 квартира № 162, яка складається з: 1 - житлова кімната, 2 - санвузол, І - балкон, загальна площа 169,2 кв.м.; житлова площа 167,2 кв.м.; шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited» (зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) за ціною 3 142 000 (три мільйони сто сорок дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок - за квартиру АДРЕСА_3.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 від 28 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстрований в реєстрі за № 5424.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Компанії «Hagworth Management Limited» (Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР, Егкомі, 2406, Нікосія, Кіпр) квартиру АДРЕСА_1; опис об'єкту в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В 1 - 1, В 11 - 1, в - 1 квартира № 162, яка складається з: 1 - житлова кімната, 2 - санвузол, І - балкон, загальна площа 169,2 кв.м.; житлова площа 167,2 кв.м.

Застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 від 28 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстрованого в реєстрі за № 5424, зобов'язавши ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) повернути ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), отримані за договором купівлі - продажу грошові кошти в сумі 1 165 454 (один мільйон сто шістдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №94.840.06.14, у відповідності до зазначеного договору банк надав ОСОБА_6 кредит в сумі 941 439,00 доларів США, зі сплатою 16% річних, строком повернення по 29 червня 2026 року (том № 1 а.с. а.с. 35 - 36).

Одночасно з укладенням кредитного договору № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 2081, предметом якого є майнові права, а саме на: незакінчену будівництвом квартиру в блоці А, будівельний номер 2011, загальною будівельною площею 65,7 метрів квадратних, розташовану на 20 поверсі будівлі (в осях 7з - 9з), яка будується за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10; незакінчену будівництвом квартиру в блоці А, будівельний номер 2301, загальною будівельною площею 254,6 метрів квадратних, розташовану на 23 поверсі будівлі (в осях 10з -17 3 ), яка будується за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10; незакінчену будівництвом квартиру в блоці А, будівельний номер 2302, загальною будівельною площею 242,7 метрів квадратних, розташовану на 23 поверсі будівлі (в осях 17з - 24з), яка будується за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10 (том № 1 а.с. а.с. 38 - 40).

Крім того, набуття права власності ОСОБА_6 на предмети іпотеки після укладення іпотечного договору № 94.840.06.14.1 від ЗО червня 2006 року також підтверджується договором * № 2011/А/100 - к дольової участі у будівництві від 12 січня 2006 року, договором № 2301/А/100 -к дольової участі у будівництві від 12 січня 2006 року та договором № 2302/А/100 - к дольової участі у будівництві від 12 січня 2006 року, що були укладені між ОСОБА_6 та ЗАТ «АКТА» (том № 1 а.с. а.с. 44 - 46,47 - 49).

Матеріалами справи підтверджується, що предмет іпотеки був обтяжений забороною і відповідний запис був внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Згідно з витягом від 11.07.2006 року № 8268319 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис стосовно заборони на рухоме майно на підставі Іпотечного договору від 30.06.2006 року, реєстровий номер 2081, об'єктом обтяження є в тому числі майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, будівельний номер 2302, за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10.

Також судом було встановлено, що 15 травня 2008 року забудовник ЗАТ «Акта», на виконання договору дольової участі № 2302/А/100 - к від 11 січня 2006 року передав, а ОСОБА_6 прийняв у власність квартиру № 162, що знаходиться на 23 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями), літ. В - 25 по АДРЕСА_10, фактичною площею 169,2 м 2 (том № 2 а.с. а.с. 144).

У відповідності до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2094 від 10 липня 2008 року за ОСОБА_6 було оформлено право приватної власності, з видачею свідоцтв на об'єкти нерухомого майна третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями) літ. В-25, ВІ -1,В 1І -1,в-1 за адресою: АДРЕСА_10, квартири № № 124, 153,160,161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169 (том № 1 а.с. а.с. 111 - 113).

07 серпня 2008 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», що є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ «Агробанк» було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року, у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити п. 4.11 кредитного договору та викласти його в наступній редакції: «п. 4.11. в строк до 01 грудня 2008 р. зареєструвати право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно та укласти додаткову угоду до договору іпотеки, предметом якого є квартири № 124, 160, 161, 162 , які розташовані у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_10 (том № 4 а.с. 21).

26 вересня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір відступлення права вимоги № 7, у відповідності до якого до ТзОВ «Кредекс Фінанс» перейшли всі права грошової вимоги кредитора , в тому числі й за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року (том № 1 а.с. а.с. 60 - 68).

Також, 12 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір про відступлення права за іпотечним договором №94.840.06.14.1 від ЗО червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 реєстраційний № 2362 (том № 1 а.с. 69).

Крім того, 01 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та Компанією «Hagworth Management Limited» був укладений договір відступлення прав вимоги (цессії) № 1/01 - 10, у відповідності до якого Компанія «Hagworth Management Limited» здобула право грошової вимоги за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року (том № 1 а.с. а.с. 75 - 80).

05 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та Компанією «Hagworth Management Limited» було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстраційний № 2309 (том № 1 а.с. а.с. 92 - 96).

Іпотечний договір № 94.840.06.14.1 від 30.06.2006 року містить застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Однак, як вбачається з рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено угоду про купівлю - продаж нерухомого майна у простій письмовій формі у тому числі й квартири АДРЕСА_5. Крім того, зазначеним рішенням Приморського районного суду м. Одеси за ОСОБА_5 було визнано право власності на спірну квартиру, а саме на квартиру АДРЕСА_5 (том № 2 а.с. а.с. 75 - 77).

Дозвіл іпотекодержателя на відчуження квартири АДРЕСА_1 не надавався. Відповідно до п. 1.8 Договору відступлення прав вимоги за

іпотечним договором від 05.10.2012 року, реєстр № 2309, відчуження предмета іпотеки

іпотекодавцем (боржником) за згоди та/або з відома іпотекодержателя не здійснювалось. 28 грудня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу квартири, у відповідності до якого ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, В ! - 1, В 2 - 1, в - 1, яка складається з: 1 - житлова, 2 - санвузол, І -балкон, загальна площа - 169,2 м 2 , житлова площа - 167,2 м 2 , а ОСОБА_18 в свою чергу сплатила ОСОБА_5 грошові кошти за придбану нею квартиру у розмірі 1 165 454 гривень 00 копійок (том № 1 а.с. а.с. 191 - 192, 193).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7, виданим 22 жовтня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1271 (том № 3, а.с. 17).

19 квітня 2013 року ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_19 було подано заяви про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 (том № 3 а.с. а.с. 124, 125, 126).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року, було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 до Дніпропетровської міської ради, правонаступника ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартир № 124, № 160, № 161, № 162, № 164, № 165, № 166, № 167, № 168, № 169 по АДРЕСА_10 у м. Дніпропетровську, автотранспортного засобу марки «Mercedes - Benz», моделі S 320 CDI, тип легковий седан - В, номер шасі VIN - НОМЕР_8 2007 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та визнання дійсним договору оренди квартири АДРЕСА_6, укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_21, було відмовлено (том № 3 а.с. а.с. 137-141).

Згідно звіту про оцінку майна житлової квартири загальною площею 169,2 м 2 , яка розташована на 23 поверсі, 25 поверхового будинку, третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення в АДРЕСА_7, вартість об'єкту оцінки складає 3 142 000 гривень 00 копійок (том № 4 а.с. а.с. 34 - 66, 67 - 94).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року, було визнано відумерлою спадщину ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яка складається з усіх прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві на момент смерті, а також визнано відумерлим певне майно: 50 (п'ять) % у статутному капіталі Приватного підприємства «Класіко», код ЄДРПОУ 20838952, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 10; 40 (сорок) % у статутному капіталі ТзОВ Фірма «Автодрайв ЛТД», код ЄДРПОУ 23375240, місцезнаходження: АДРЕСА_8; частка у статутному капіталі ПП «Науково - виробниче підприємство «Укрпакпен», код ЄДРПОУ 32953311, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, тул. Косіора, буд. 14, кв. 31; транспортний засіб «Mercedes - Benz 110DKA», 1999 року випуску, державний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, колір - білий; причіп «ПА», 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_6, колір - сірий; причіп «ПАЗ 86331», 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_9, колір - сірий, та передано зазначене майно в комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (том № 4 а.с. а.с. 1141 - 143).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Компанія «Hagworth Management Limited» на підставі договору відступлення права вимоги (цессії) здобула право грошової вимоги за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року та іпотечним договором № 94.840.06.14.1 від 30 червня 2006 року, а вищезазначений кредитний договір та іпотечний договір були укладені у відповідності до норм чинного законодавства, яке діяло на момент укладання договорів.

Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_6, який був боржником по вказаному кредитному договору не виконував свої кредитні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, а також в подальшому незаконно, без згоди іпотекодержателя відчужив спірну квартиру АДРЕСА_5, яка є предметом іпотеки, на користь ОСОБА_5

Право власності за ОСОБА_5 на зазначену квартиру було визнано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси, яке в подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року, а в установленому законом порядку ОСОБА_5 право власності на квартиру не оформлювала та з порушенням норм чинного законодавства відчужила квартиру на користь ОСОБА_3 по значно заниженій вартості

У відповідності до ч. 1 ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і , на яке може бути звернене стягнення.

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в розмірі, коли зобов'язання не було виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно положень до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, нерухомим майном (нерухомістю) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якого не завершено, регулюються за правилами визначеними цим Законом. Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, що діяла на момент укладення договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Статтею 9 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, передбачено , що іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Частинами 1, 2 статті 23 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, у разі переходу права власності (право господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існувала до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно до положень ч. ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 12 травня 2006 року, передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції від 12 травня 2006 року, іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частинами 1, 7 статті 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», в редакції від 14 січня 2006 року, передбачено, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва. Обтяження майнових прав іпотекодавця на такий предмет іпотеки підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Частиною 2 пункту 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що відповідно до прямої вказівки закону (стаття 12 Закону України «Про іпотеку») окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя. Так, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Також в п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз»яснено , що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

У відповідності до до роз»яснень , що містяться в п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Відповідно до роз»яснень , що містяться в п. 40 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» , що якщо предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, то по закінченні його будівництва іпотека зберігає силу, і її предметом є будівля (споруда), зведена в результаті завершення будівництва.

Згідно до положень , що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 5 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації .

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Так , твердження про те , що між сторонам у справі не існувало правовідносин з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а виникли правовідносини щодо невиконання договору про надання кредитної лінії № 30.840.06 від 07 березня 2006 року, забезпеченого іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07.03.2006 року , а тому до спірних правовідносин не підлягав застосуванню Закон України від 19 червня 2003 року № 979-ІУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» визнати обґрунтованими не можна , оскільки на суть розглянутого спору не впливає , оскільки наслідки переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи визначені законодавством , а іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки - відповідачка ОСОБА_3 набула статус іпотекодавця і набула всі його права і зобов»язана нести всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те , що під час укладення іпотечного договору № 30.840.06.1 від 07.03.2006 року між ЗАТ "Агробанк", правонаступником якого є ПАТ "Банк Восток" та ОСОБА_6, були порушені положення ст. 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору - 07.03.2006р.), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки, а тому відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України (в редакції яка була чинною на час укладення спірного договору - 07.03.2006р.) вказаний договір є недійсним також визнати обґрунтованими не можна , оскільки ОСОБА_6 , як сторона договору не оспорював вищевказаного договору іпотеки та на даний час він не визнаний не дійсним.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду щодо оцінки доказів, і не враховують положення ст. 212 ЦПК України про належність права оцінки наданих доказів безпосередньо суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

судді - М.О.Макаров

- М.М. Романюк