Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/16138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16138/14 29.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прозобов'язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Грунський Г.У. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - «Підприємець») про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору від 16.02.2004 р. на оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, позивач просить зобов'язати відповідача повернути орендоване майно шляхом звільнення такого приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.08.2014 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. та 03.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2014 р. та 29.09.2014 р. відповідно.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.05.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2004 р. між Товариством (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір (надалі - «Договір»), за змістом п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_2.

Вказане майно належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва та передане в оренду Товариству на підставі договорів оренди майно комунальної власності територіальної громади міста Києва від 08.08.2003 р.

За змістом п.п. 1.2, 1.3 Договору об'єкт, що орендується, являє собою прибудову до бойлерної по АДРЕСА_2, яка розташована на земельній ділянці площею 493,9 кв.м; площа прибудови - 96,34 кв.м. При цьому, розмір приміщення, яке передається в оренду Підприємцю був переглянутий згідно з умовами додаткової угоди №3 від 01.087.2008 р. до Договору.

Згідно з п. 11.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами 16.02.2004 р. та діє до 31.12.2004 р., внесення плати за користування приміщенням проводиться до повного виконання обов'язків та до моменту підписання акта приймання-передавання приміщення, яке повертається орендодавцеві.

Відповідно до п. 11.7 Договору у разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

29.11.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до Договору, за змістом якої сторони вирішили, що дія Договору продовжується до моменту переукладення договору між Товариством та Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА).

Із матеріалів справи вбачається, що 01.06.2013 р. між Товариством та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Листом №197/10 від 18.10.2013 р. позивач вказував на закінчення терміну дії Договору, відмовлявся від подальшого укладення з Підприємців договору суборенди та вимагав повернути спірне нежитлове приміщення.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для повернення відповідачем орендованого нерухомого майна на користь позивача.

Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 11.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами 16.02.2004 р. та діє до 31.12.2004 р.

29.11.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до Договору, за змістом якої сторони вирішили, що дія Договору продовжується до моменту переукладення договору між Товариством та Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА).

За таких обставин, сторонами визначено строк дії Договору до моменту укладення Товариством та Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА) нового договору оренди комунального майна.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.06.2013 р. між Товариством та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Таким чином, за змістом п. 11.1 Договору та Додаткової угоди №4 від 29.11.2011 р. до Договору, з моменту укладення між Товариством та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.06.2013 р., термін дії Договору закінчився.

Відповідно до п. 11.7 Договору у разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додатковою угодою №5 від 01.06.2013 р. до Договору сторонами було погоджено зміну розміру орендної плати, а також встановлено обов'язок орендаря сплачувати оренду плату до дня прийняття рішення по договору суборенди.

Як вбачається із матеріалів справи, листами №062/13-10018 від 16.10.2013 р. та №197/10 від 18.10.2013 р. Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Товариством було відмовлено Підприємцю у переданні спірного нежитлового приміщення в суборенду.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином, за приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення дії договору оренди та відмови від його продовження, відповідач втрачає статус орендаря і, у нього виникає зобов'язання передати орендоване приміщення орендодавцеві.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що доказів на підтвердження факту повернення нерухомого майна на користь Товариства, як і правомірності користування ним спірним нерухомим майном матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про зобов'язання Підприємця повернути орендоване майно шляхом звільнення приміщення по АДРЕСА_2, є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 5-А; ідентифікаційний код 31752994) нерухоме майно загальною площею 86,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення такого приміщення. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 5-А; ідентифікаційний код 31752994) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2014 р.

Суддя В.П. Босий