Ухвала

від 29.09.2014 по справі 820/5598/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року м. Київ К/800/49741/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013

у справі № 820/5598/13-а

за позовом Приватного підприємства "Прага"

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0000252223 і № 0000232223 та від 24.05.2013 № 0000022202 і № 0000012202.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012, складено акт № 139/22-204/30589244 від 15.02.2013, в якому встановлено порушення позивачем: п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, п. 138.1 ст. 138.2, 138.8 ст. 138, п. 144.1, ст. 144 ПК України , оскільки позивачем безпідставно проведено коригування податкових зобов'язань в сумі 179 254,00 грн., чим занижено податок на прибуток в сумі 44 814,00 грн., занижено валовий дохід в сумі 596,05 грн., чим занижено податок на прибуток в сумі 129,00 грн., безпідставно включено до складу валових витрат в 2 кв. 2012 р. суму 385 435,35 грн., чим занижено податок на прибуток в сумі 80941,00 грн., зайво віднесено нараховану амортизацію а сумі 11 434,00 грн., чим занижено податок на прибуток в сумі 1 662,00 грн.; п. 4.1, п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" , п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 201.4, ст. 201, пп. 198.3 ст. 198 ПК України , в результаті чого, позивачем безпідставно занижено податкові зобов'язання за грудень 2010 р. в сумі 35 851,00 грн., занижено податкові зобов'язання в сумі 130,00 грн., занижено податок на додану вартість в сумі - 77 087,07 грн., безпідставно завищено податковий кредит в сумі 63 325,42 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 11.03.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000252223 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 220 491,25 грн. та № 0000232223 про збільшення платнику суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 160 443,75 грн.

За результатами розгляду поданої позивачем в порядку адміністративного узгодження скарги, відповідачем 24.05.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000022202 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 160 079,25 грн. та № 0000012202 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 220 328, 75 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.06.2013 № 5386/6/99-99-10-01-15 частково задоволено скаргу ПП "Прага", з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги, скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013 № 0000232223 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальну розмірі 104 426,25 грн. (основний платіж - 83 541,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 20885,25 грн.) та № 0000252223 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальну розмірі 175 677,50 грн. (основний платіж - 140 542,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 35 135,5 грн.), також, в цій частині скасовано рішення, прийняте за розглядом первинної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України , не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

Аналогічні положення зазначені у п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" , відповідно до якого, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють перерахунок валових доходів або валових витрат у разі коли після продажу товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Згідно з п. 5.6. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (в редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2010 року між ПП "Прага" (постачальник) та ПП "Ліга А" (покупець) укладено договір купівлі-продажу соняшника в кількості 300 тон загальною вартістю 900 000, 00 грн.

На момент укладення та проведення операцій, контрагенти були платниками податків, мали повний обсяг правосуб'єктності юридичних осіб.

Реальність здійснення господарських операцій між сторонами, факт перерахування передоплати позивачу від ПП "Ліга А", відповідачем не заперечується.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивачем виписана уточнена (відкорегована) податкова накладна від 30.12.2010 № 3012-05 на товар "олія соняшникова нерафінована", який поставлено позивачем на користь ПП "Ліга А" замість товару "соняшник" із зазначенням суми вартості поставки, суму ПДВ.

Позивачем складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, по яких відображено показники зі знаком мінус щодо товару - соняшнику, який не був поставлений ПП "Ліга А".

Дані розрахунків зі знаком мінус відображено ПП "Прага" в рядку 8.3 декларації з ПДВ за грудень 2010 року, та враховано при корегуванні валового доходу у 4 кварталі 2010 року.

Вказаний розрахунок разом із додатками до декларації в розрізі контрагентів подано до органу ДПС, що підтверджується копіями корінців про отримання електронної кореспонденції.

Отже, як вірно зазначено судами, у зв'язку зі зміною номенклатури товару згідно угоди від 22.12.2010 № 2212-01 товар (соняшник) кількісно зменшився, а інший (соняшникова олія) - на відповідну кількість збільшився.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем правомірно здійснено коригування раніше відображених податкових зобов'язань з ПДВ та валового доходу (зокрема, по рядку 8.3 декларації з ПДВ за грудень 2010 р. та податку на прибуток).

Таким чином, у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль