Ухвала

від 01.10.2014 по справі 823/1752/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1752/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А. М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н. Е.,

суддів: Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.

розглянувши у письмовому провадженні, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена» звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000072301 від 07.03.2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року, та постановити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Селена» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року, про що було складено відповідний акт № 39/22-010/31537129 від 07.12.2012 року.

Відповідно до Акту перевірки, виявлено порушення вимог ст.ст.4, 5, 8, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 14, 135, 144 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про заниження податку на прибуток на загальну суму 641 907,00 грн., в тому числі: за період 01.07.2010 року - 31.03.2011 року, на суму 283533,00 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2011 року - 186358,00 грн., за ІІІ-ІV квартал 2010 року - 283533,00 грн.; за період 01.04.2011 року - 31.12.2011 року, на 216994,00 грн., у т. ч. за ІІ квартал 2011року на 114892,00 грн., ІІ-ІІІ квартал на 168764,00 грн., ІІ-IV квартали на 216994,00 грн.; за період 01.01.2012-30.09.2012 на 141380,00 грн., у т.ч. за І квартал 2012 року на 23,00 грн., півріччя 2012 року на 23230,00 грн., за три квартали 2012 року на 141380,00 грн.

Як вказано в Акті перевірки відсутні об'єкти для нарахування амортизаційних відрахувань у період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, а також занижено задекларовані показники у рядку 3 декларацій «Інші доходи» на суму 336 367,00 грн., оскільки не віднесені до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в другому кварталі 2011 року, суму кредиторської заборгованості ТОВ «Скандік Лайн», за якою минув строк давності, в розмірі 332971,00 грн., а також суми процентів, нарахованих на залишок коштів банківським установам. Тому, відповідачем нарахована сума основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств, виключивши з витрат підприємства, суми амортизаційних відрахувань, та додавши в інші доходи, суми вищевказаної простроченої кредиторської заборгованості.

Даний Акт перевірки було оскаржено до відповідача, але було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072301 від 07.03.2013 року, яким дораховано податку на прибуток приватних підприємств за порушення з ІІ кварталу 2011 року по 30.09.2012 року, в розмірі 393 719,00 грн., у т. ч. штрафних санкцій - 35 345,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Порядок застосування амортизації та розрахунки достоіменно викладені у ст. ст. 140, 144, 145, 146 ПК України.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції у тому, що відповідно до даних реєстру витрат, позивач здійснював амортизаційні нарахування на частину основних засобів третьої групи (будівлі і споруди), шостої групи (меблі, інструменти, прилади, інвентар), згідно ст.145 ПК України. Об'єкти нерухомості належать йому на праві власності, що підтверджується відповідними свідоцтвами, частина з яких передана в оренду за договорами: № 12 від 01.01.2011 року, про оренду будинку (ресторану) з підсобними (допоміжними) спорудами, та від 01.02.2012 № 12, з ФОП ОСОБА_2; від 03.01.2011, з ФОП ОСОБА_3; № 16 від 01.06.2012 з ФОП ОСОБА_4, разом з меблями та інвентарем, що в них знаходилися. Договори та акти приймання-передачі з додатками про розшифруванням вартості переданих об'єктів, оборотно-сальдові відомості, відомості про здійснені амортизаційних відрахувань підтверджується наданими копіями, які містяться в матеріалах справи.

Сума амортизаційних відрахувань позивача за період з 01.01.2011 року по 01.09.2012 року, становила 4 311 131,00грн., і ввійшла в склад витрат цього періоду. Однак декларації з податку на прибуток підприємств, окрім як за 2, 2-3 квартали 2011 року, позивач не подавав, а відповідно ці суми не декларував.

Враховуючи, що основною діяльністю позивача за даними ЄДРПОУ, є здавання в оренду й експлуатацію власного, або орендованого нерухомого майна, то твердження відповідача про невикористання у господарській діяльності об'єктів, щодо яких здійснено амортизаційні відрахування, не відповідає обставинам справи.

Оскільки зобов'язання з податку на прибуток у період, який перевірявся відповідачем, позивач задекларував лише за ІІ-ІІІ квартал 2011року, тому зняття суми коштів амортизаційних відрахувань, з витрат, які не були задекларовані, на думку суду необґрунтоване, так як чинне в період проведення перевірки законодавство не ставило у залежність право відобразити в податковому обліку в складі витрат амортизаційні відрахування від суми доходів за передання таких об'єктів нерухомості в оренду.

А тому, з урахуванням приписів ст.ст. 14, 138, 144 ПК України, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку наявні достатні правові підстави для включення амортизаційних витрат за вказаний період часу до складу витрат позивача при формуванні його податкової звітності.

Відповідач не надав доказів в підтвердження того, що ТОВ «Селена» не має права на врахування до витрат амортизаційних відрахувань за період, яким донараховано оспорювані податкові зобов'язання.

Крім того, як вірно зазначає суд першої інстанції, висновком експертизи у цій справі підтверджено правильність розмірів амортизаційних нарахувань позивачем та помилковість розрахунків відповідача.

Дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу, згідно з п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 ПК України, є капітальними інвестиціями.

Датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів за користування об'єктами інтелектуальної власності, відповідно до п.137.11.ст137 ПК України, є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання положень ч.2 ст.71 КАС України, не довів наявності обставин заниження позивачем валового доходу, відсутності об'єктів для нарахування амортизації, та не обгрунтував того, що позивач позбавлений права на формування витрат за рахунок амортизаційних відрахувань.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, оскільки не відповідають обставинам справи, та містять посилання на норми законодавства, які не стосуються даного спору.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.