Ухвала

від 12.05.2015 по справі 823/1752/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року м. Київ К/800/53704/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014

у справі № 823/1752/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена"

до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 №0000072301.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності 01.07.2010-30.09.2012, за результатами якої складено акт від 07.12.2012 №39/22-010/31537129, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.ст.4, 5, 8, 11 Закону України від 28.11.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - ЗУ №334/94-ВР ), ст.ст. 14 , 135 , 144 Податкового кодексу України (далі - ПК України ), - в результаті чого зроблено висновок про заниження податку на прибуток на загальну суму 641907,00грн., у т.ч.:

- за період 01.07.2010-31.03.2011 на 283533,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 року - 186358,00 грн., за 3-4 квартал 2010 року - 283533,00 грн.;

- за період 01.04.2011-31.12.2011 на 216994,00 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2011 року на 114892,00 грн., ІІ-ІІІ квартал на 168764,00 грн., ІІ-IV квартали на 216994,00 грн.;

- за період 01.01.2012-30.09.2012 на 141380,00 грн., у т.ч. за І квартал 2012 року на 23,00 грн., півріччя 2012 року на 23230,00 грн., за три квартали 2012 року на 141380,00 грн.

Відповідно до даних акта, під час перевірки встановлено відсутність об'єктів для нарахування амортизаційних відрахувань у періоді 01.07.2010-31.03.2011, а також, що позивач занизив задекларований показник у рядку 3 декларацій «Інші доходи» на суму 336367,00 грн., оскільки не відніс до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в другому кварталі 2011 року, суму кредиторської заборгованості ТОВ «Скандік Лайн», за якою минув строк давності, в розмірі 332971,00 грн., а також, суми процентів, нарахованих на залишок коштів банківським установам.

За результатами адміністративного оскарження висновків акта перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення, відповідачем 07.03.2013 прийнято нове спірне податкове повідомлення-рішення №0000072301 про донарахування позивачу податку на прибуток приватних підприємств за порушення в періоді з ІІ кварталу 2011 року до 30.09.2012 в розмірі 393719,00 грн., у т.ч. штрафні санкції - 35345,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до підп.14.1.3.п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України ), що набрав чинності з 01.01.2011, амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Об'єкти амортизації визначені ст.144. ПК України . Так, амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу ; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу ; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на: утримання основних засобів, що знаходяться на консервації; ліквідацію основних засобів; придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку; витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів; вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до даних реєстру витрат позивач здійснював амортизаційні нарахування на частину основних засобів третьої групи (будівлі і споруди), шостої групи (меблі, інструменти, прилади, інвентар) згідно зі ст.145 ПК України . Об'єкти нерухомості належать позивачу на праві власності, що підтверджується відповідними свідоцтвами. Частина з цих об'єктів передана в оренду за договорами, а саме: з ФОП ОСОБА_2 від 01.01.2011 №12 про оренду будинку (ресторану) з підсобними (допоміжними) спорудами та від 01.02.2012 №12; з ФОП ОСОБА_3 від 03.01.2011; з ФОП ОСОБА_4 від 01.06.2012 №16, - разом з меблями та інвентарем, що в них знаходилися. Також, в матеріалах справи наявні договори та акти приймання-передачі з додатками про розшифрування вартості переданих об'єктів, оборотно-сальдові відомості, відомості про здійснені амортизаційні відрахування.

Сума амортизаційних відрахувань позивача за період 01.01.2011-01.09.2012 становила 4311131,00 грн. і ввійшла в склад витрат цього періоду. Однак, декларації з податку на прибуток підприємств, крім за 2, 2-3 квартали 2011 року, позивач не подавав та відповідно ці суми не декларував.

Таким чином, враховуючи, що основною діяльністю позивача за даними ЄДРПОУ є здавання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що твердження відповідача про невикористання у господарській діяльності об'єктів, щодо яких здійснено амортизаційні відрахування, не відповідає дійсним обставинам.

Оскільки зобов'язання з податку на прибуток у період, який перевірявся відповідачем, позивач задекларував лише за ІІ-ІІІ квартал 2011року, тому зняття суми коштів амортизаційних відрахувань з витрат, які не були задекларовані, є необґрунтованим, так, як чинне в період проведення перевірки законодавство не ставило у залежність право відобразити в податковому обліку в складі витрат амортизаційні відрахування від суми доходів за передання таких об'єктів нерухомості в оренду.

За наведених обставин, з урахуванням приписів ст.ст. 14 , 138 , 144 ПК України , суди дійшли вірного висновку, що в даному випадку наявні достатні правові підстави для включення амортизаційних витрат за вказаний період часу до складу витрат позивача при формуванні його податкової звітності.

Крім того, слід зазначити, що висновком експертизи по даній справі підтверджено правильність розмірів амортизаційних нарахувань позивачем та помилковість розрахунків відповідача.

Дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу , згідно з п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПК України , є капітальними інвестиціями.

Датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів за користування об'єктами інтелектуальної власності, відповідно до п.137.11.ст137 ПК України , є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання положень ч.2 ст.71 КАС України , не довів наявності обставин заниження позивачем валового доходу, відсутності об'єктів для нарахування амортизації, та не обґрунтував того, що позивач позбавлений права на формування витрат за рахунок амортизаційних відрахувань.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 07.03.2013 №0000072301.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області - відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль