Постанова

від 01.10.2014 по справі 910/11562/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 910/11562/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "МСД-Міжнародний Сталевий Дім" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. у справі Господарського суду№ 910/11562/13 м. Києва за позовомПриватного підприємства "МСД-Міжнародний Сталевий Дім" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНВЕСТ БУД" простягнення 300 000,00 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились; відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року Приватне підприємство "МСД-Міжнародний Сталевий Дім" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНВЕСТ БУД" (далі - Товариство) помилково перераховані кошти у розмірі 300 000,00 грн.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що Товариство помилково набуло 300 000,00 грн. у числі інших платежів, проведених Підприємством на підставі укладеного між сторонами підрядного договору від 25.04.2013 р. № 2504-13. Підприємство зверталось до Товариства з вимогою повернути безпідставно отримані кошти, яку останнім залишено без задоволення, у зв'язку із чим, спірна сума на підставі ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) позовні вимоги Підприємства задоволено.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Підприємством у позовній заяві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. (колегія суддів: Жук Г.А., Дикунська С.Я., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Вказану постанову мотивовано тим, що сторонами до договору від 25.04.2013 р. № 2504-13 було підписано новий Протокол узгодження вартості послуг демонтажу на суму 430 000,00 грн. Спірну суму грошових коштів Товариство отримало від Підприємства на виконання договірних зобов'язань останнього з оплати виконаної роботи, що виключає обставину безпідставності їх набуття та унеможливлює їх повернення в порядку ст. 1212 ЦК України.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору, приписи ст. 1212 ЦК України та ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважає, що господарським судом апеляційної інстанції надано невірну оцінку окремим доказам у справі та неправильно застосовано приписи ст. 1212 ЦК України.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 111 2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Підприємством (Замовник) та Товариством (Виконавець) 25.04.2013 р. було укладено договір № 2504-13, за умовами якого Товариство зобов'язалось надати, а Підприємство прийняти та оплатити відповідно до Протоколу узгодження вартості послуг послуги з демонтажу частини приміщення по вулиці Народного Ополчення, 19 (далі - Договір);

- відповідно до пункту 2.1 Договору Товариство приступає до виконання робіт не пізніше наступного дня з моменту здійснення Підприємством 100 % оплати вартості послуг та отримання за актом приймання-передачі фронту робіт;

- Протоколом узгодження вартості послуг, сторони визначили ціну у розмірі 130 000,00 грн. (в. т. ч. ПДВ);

- на виконання умов п. 2.1 Договору Підприємство платіжним дорученням № 1108 від 26.04.2013 р. перерахувало Товариству 130 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1120 від 18.05.2013 р. Підприємство перерахувало Товариству ще 300 000,00 грн., вказавши в призначені платежу "за демонтажні роботи по договору № 2504-13 від 25.04.2013 року";

- 23.05.2013 р. Підприємство звернулось до Товариства з листом-вимогою про повернення 300 000, 00 грн., як помилково сплачених. Вказаний лист Товариством залишено без відповіді та задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За встановлених обставин справи місцевий господарський суд визнав доводи Підприємства щодо безпідставності отримання Товариством грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн. правомірними і обґрунтованими, та посилаючись на ст. 1212 ЦК України задовольнив позов у повному обсязі.

Проте, з таким висновком місцевого господарського суду обґрунтовано не погодився господарський суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду. Глава 61 ЦК України містить спеціальні норми, якими врегульовано відносини в сфері підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 та ч. 1 ст. 843 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку, господарським судом другої інстанції було з'ясовано, що:

- між сторонами, в подальшому, було укладено новий Протокол узгодження ціни послуг на суму 430 000,00 грн. (т. 1, а.с. 200), який підписано та скріплено печатками сторін Договору без будь-яких заперечень чи зауважень;

- виконання Товариством робіт на суму 430 000, 00 грн. підтверджується неодноразово направленими на адресу Підприємства Актами виконаних робіт, укладеним між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ГЕФЕСТ Альянс" договором субпідряду № 1305 від 03.05.2013 р. на виконання робіт з демонтажу будинку, прибирання будівельного сміття та благоустрою території та актом здачі приймання виконаних робіт до нього (т. 1, а.с. 90-92), а також, укладеним між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" договором про надання послуг будівельних машин та механізмів № 1505/УБТ від 15.05.2013 р., Актом приймання робіт до нього та товаротранспортними накладними на перевезення ґрунту (т. 1, а. с. 201-222).

Враховуючи наведене, висновок господарського суду апеляційної інстанції про те, що кошти, які Підприємство просить стягнути з Товариства, отримані ним на підставі Договору та підписаного до нього Протоколу узгодження ціни послуг на суму 430 000,00 грн. як оплата за виконані роботи, тобто за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним та обґрунтованим.

Натомість Підприємство не погоджуючись з даним висновком суду апеляційної інстанції просить касаційний суд надати іншу правову оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду, встановлених ст. 111 7 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням встановлення судом апеляційної інстанції обставин погодження між сторонами нового Протоколу узгодження ціни послуг на суму 430 000,00 грн., здійснення ними активних дій на його виконання як шляхом перерахування грошових коштів, так і виконання робіт, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним відхилення судом апеляційної інстанції доводів Підприємства щодо не затвердження цього Протоколу окремо додатковою угодою.

Посилання Підприємства у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи у касаційному порядку, у зв'язку із чим, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "МСД-Міжнародний Сталевий Дім" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. у справі № 910/11562/13 Господарського суду м. Києва - без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський