Постанова

від 18.01.2007 по справі 13/435н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/435н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.01.07                                                                                 Справа № 13/435н-ад.

За позовом закритого акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”, м. Лисичанськ Луганської області

до Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Луганськ

за участю третіх особи, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Виконавчого комітету Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області; Відділ з ринкових відносин Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ

про визнання неправомірним та недійсним розпорядження № 105-ЛУ від 26.06.06.

Головуючий суддя СуддяСуддя

Яресько Б.В.Ворожцов А.Г.Пономаренко Є.Ю.

Від позивачаЛизенко А.В.-начальник юридичного відділу, довіреність № 63 від 10.01.06,  

Від відповідача Тітова В.О. - головний спеціаліст контрольно -правового відділу, довіреність № 17-П/06 від 15.09.06

Від 1 третьої особиУтенкова Л.І., посвідчення № 000430 від 29.06.04

Від 2 третьої особи Утенкова Л.І., посвідчення № 000430 від 29.06.04

У судовому засіданні оголошувались перерви, постанова прийнята 18.01.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлено вимоги:

- визнати неправомірним та недійсним розпорядження відповідача № 105-ЛУ від 26.06.06.;

- визнати недійсним розпорядження відповідача № 105-ЛУ від 26.06.06.

Заявою № 28/р від 03.11.2006 р. позивач змінив предмет позову, та просить суд:

1. Визнати неправомірним розпорядження відповідача № 105-ЛУ від 26.06.2006 р.

2. Скасувати розпорядження відповідача № 105-ЛУ від 26.06.2006 р.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

Треті особи позов  підтримують.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що 26.06.2006 р. відповідачем було прийнято розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери  № 105-ЛУ в якому зазначено, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України, а саме: статут (нова редакція)  ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” затверджений загальними зборами акціонерів (протокол № 7 від 10.09.2004 р.) та зареєстрований 22.09.2004 р. державним реєстратором виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області (номер запису) 13811050001000036) не відповідає вимогам законодавства про цінні папери:

-- п. 5.4. статуту, в якому передбачено, що рішення про збільшення статутного фонду не більш як на  1/3 приймається правлінням товариства, протирічить ч. 1 ст. 156 та п. 1 ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України, якими прийняття рішення  про збільшення розміру статутного фонду товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;   

-- п. 8.2.3. статуту не відповідає вимогам ч. 4 ст. 159 Цивільного кодексу України, якою передбачено тільки дві кате5горії питань, рішення з яких приймаються більшістю не менш як у ? голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, а саме:

- внесення змін до статуту товариства;

- ліквідація товариства.

-- в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”, статут не містить порядку утворення статутного фонду;

-- в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про господарські товариства”, статут не містить порядку розподілу прибутків та збитків товариства;

-- в порушення вимог ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”, статутом не визначений порядок реалізації учасниками товариства права на участь в управлінні справами товариства;

-- в порушення вимог ст. 13 Закону України “Про господарські товариства”, статутом не передбачений порядок грошової оцінки вкладів учасників;

-- в порушення вимог ст. 23 Закону України “Про господарські товариства” статутом не передбачена відповідальність посадових осіб товариства за розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації;

-- в порушення вимог ст. 24 Закону України “Про господарські товариства”, статутом не передбачені випадки, при яких акціонери, що не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах невиплаченої суми;

-- в порушення вимог ст. 37 Закону України “Про господарські товариства”, статутом не передбачені наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій;

-- в порушення вимог  ч. 2 ст. 162 Цивільного кодексу України, статутом не передбачений порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства.

На підставі п. 10 ст. 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в України” відповідач зобов'язав позивача у термін до 30.12.2006 р. усунути порушення чинного законодавства про цінні папери та до 30.12.2006 р. письмово проінформувати уповноважену особу відповідача про виконання цього розпорядження з наданням документів, що підтверджують факт усунення правопорушень.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому з врахуванням зміни предмета позову просить суд 1. Визнати неправомірним розпорядження відповідача № 105-ЛУ від 26.06.2006 р. 2. Скасувати розпорядження відповідача № 105-ЛУ від 26.06.2006 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує перевищенням відповідачем своєї компетенції при прийнятті спірного розпорядження, та відсутністю порушень законодавства положеннями статуту про які йде мова у розпорядженні.

Відповідач позов не визнає, зазначаючи, що спірне розпорядження прийнято в межах компетенції, спірні положення статуту не відповідають вимогам законодавства про цінні папери.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного  судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 ст. 70 Кодексу адміністративного  судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного  судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:    

1) на підставі, у межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в України” відповідач має право надсилати емітентам,  особам, які  здійснюють  професійну діяльність   на   ринку   цінних   паперів,  фондовим  біржам  та саморегулівним    організаціям    обов'язкові для  виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів  відповідно  до  чинного законодавства;

Відповідач зазначає, що спірне розпорядження було ним видане на виконання завдань, що містяться у ст. 7 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в України”, а саме: захист прав  інвесторів  шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів,  застосування  санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

З врахуванням положень п. 2 ст. 70 Кодексу адміністративного  судочинства України відповідачем не доведено суду порушення з боку позивача прав інвесторів, та того, що всі положення статуту позивача, які зазначені у розпорядженні стосуються розміщення, обігу та обліку цінних паперів, що регулюється законодавством про цінні папери.

Крім того, з резолютивної частини розпорядження від 26.06.2006 р. № 105-ЛУ не вбачається які саме порушення чинного законодавства про цінні папери повинен усунути позивач.

За таких обставин, позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок державного бюджету.

Надмірно сплачений судовий збір в сумі 81 грн. 60 коп. за клопотанням позивача, відповідно до ст. 89 Кодексу адміністративного  судочинства України підлягає поверненню.

Керуючись ст. 89, 94, 162-164, 167 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірним розпорядження Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  № 105-ЛУ від 26.06.2006 р.

3. Скасувати розпорядження Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 105-ЛУ від 26.06.2006 р.

4. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій” Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна 1 ідентифікаційний код  31380846 з державного бюджету України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

5. Повернути Закритому акціонерному товариству “Лисичанський склозавод “Пролетарій” Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна 1 ідентифікаційний код  31380846 з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 81 грн. 40 коп. (платіжне доручення № 607273 від 07.09.2006 р. знаходиться у матеріалах справи).

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 23.01.2007 р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з  дня  складення  постанови в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                   Б.В. Яресько

Суддя                                                                                А. Г. Ворожцов

Суддя                                                                                Є.Ю. Пономаренко