Ухвала

від 29.09.2014 по справі 359/12188/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/12188/13-ц Головуючий у І інстанції Чирка С.С. Провадження № 22-ц/780/4829/14 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк Категорія 26 29.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Токар Т.Ю., розглянувши у відкритому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави, задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу №111937 28000 від 03 серпня 2007 року в сумі 114 259,8 2 грн., звернуто стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на предмет застави - автомобіль «Shevrolet», модель «Lacetti», легковий седан-В, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, держномер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3653/07 від 28 липня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Бориспільським МРЕВ 8-го МРВ ДАІ у Київській області, шляхом продажу транспортного засобу Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», в особі уповноваженого представника, з правом укладання і підписання договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 1 142, 59 грн.

На обґрунтування ухваленого рішення суд зазначив, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, у відповідності до положень ст.. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», необхідно лише звернути стягнення на користь позивача на предмет застави - автомобіль марки «Shevrolet», модель «Lacetti», легковий седан-В, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, держномер НОМЕР_2 , який належить відповідачу, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, відмовивши в задоволенні вимог про надання відповідачу права ( повноваження ) вчиняти від імені відповідача всі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до «Порядку державної реєстрації ( перереєстрації ), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМУ №1388 від 07.09.1998 року, з повноваженнями на звернення із письмовими заявами про зняття з обліку, про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення автомобіля для огляду.

Також не підлягає задоволенню позов в частині витребування у відповідача вищезазначеного автомобіля, комплекту ключів від нього, свідоцтва про його реєстрацію, номерних знаків на нього, з переданням їх у володіння позивача, оскільки на даний час відсутній спір, так як доказів відмови відповідача у передачі зазначених речей позивачу останній не надав, а відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, як зазначено, заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки кінцевий строк погашення заборгованості за правочином встановлений 03 серпня 2014 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 03 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11193728000 ( а.с. 16-22 ).

Відповідно до умов правочину ( п.п. 1.1-1.3.1 ), ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 18 452 доларів США для придбання автомобіля та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 04 серпня 2014 року зі сплатою 13% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань, відповідач передав у заставу автомобіль марки «Shevrolet», модель «Lacetti», легковий седан-В, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, держномер НОМЕР_4, вартістю 93 186,00 грн. ( п.п. 2.1, 2.2 ) .

20 квітня 2012 року між правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», у встановленому законом порядку, укладено договір факторингу №05/12 за яким останнє набуло права вимоги за названим кредитним договором ( а.с. 53, 54, 55-58 ).

Того ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», таким же чином, укладено аналогічний договір, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором, яке зареєстрував 28 січня 2013 року ( а.с. 32-33, 59-61 ).

Через неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем, станом на 08 листопада 2013 року, за правочином утворилась заборгованість у розмірі 114 259,82 грн., яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 72 040,08 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 11 652,62 грн.; нарахованих відсотків на дату подачі позову - 14 776,22 грн.; пені за несвоєчасно виконані зобов'язання у межах строку, встановленого ст..258 ЦК України, - 13 629,74 грн.; трьох процентів річних від простроченої суми - 2 161,16 грн. ( а.с. 35-41 ).

У зв'язку з чим, ОСОБА_1 направлено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за №9075575 від 30 квітня 2013 року, зміну кредитора та можливість звернення стягнення на предмет застави ( а.с. 49-50 ).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», унаслідок невиконання умов кредитного договору відповідачем, забезпечених заставою, набуло право стягнути заборгованість у зазначеному розмірі, шляхом продажу заставного майна та укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем від імені боржника, що передбачено ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

За таких обставин, суд першої інстанції, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 549, 572, 590, 610, 612, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі доказів по справі.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції правильно визначив і розмір судового збору.

А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 5, 16 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль», ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 13, 91, 192, 203, 227, 257, 261, 1079, 1082 ЦК України, ст.ст. 59, 60 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про те, що ОСОБА_1 не повідомлений про зміну кредитора у договорі, первісний кредитор не має ліцензії на проведення операцій з валютою, передання персональної інформації щодо відповідача іншим особам без його згоди, відсутність цивільної дієздатності у факторів, пропуск позивачем строків для звернення до суду з позовом, на переконання апеляційного суду, не відповідають дійсності та не спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог у зазначеній частині і не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

Будь-яких обґрунтованих доказів на спростування суми заборгованості в зазначеному розмірі чи її зменшення апелянт не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба