Ухвала

від 30.09.2014 по справі 826/8431/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8431/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 квітня 2014 року № 60726552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 02 квітня 2014 року № 1102 та направлення від 02 квітня 2014 року № 742/26-55-22-08, відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 та підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лабурнум» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком компані» (код 38275186) за період з 01 січня 2011 року по 20 серпня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 14 квітня 2014 року № 334/26-55-22-08/35197446.

Як висновок проведеної перевірки, серед іншого, встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Лабурнум» завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком Компані» всього у сумі 264 589 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 66 666,67 грн., за квітень 2013 року в сумі 99 000,00 грн., за червень 2013 року в сумі 98 922,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 квітня 2014 року № 60726552208 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 396 884,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 264589,00 грн., за штрафними санкціями - 132295,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду. Обґрунтовуючи позовні вимоги, останній не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Інтерком Компані».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

23 січня 2013 року між ТОВ «Лабурнум» (Покупець) та ТОВ «Інтерком Компані» укладено Договір купівлі-продажу торгівельного обладнання, за умовами якого Продавець постачає, а Покупець отримує та оплачує торгівельне обладнання на умовах, зазначених у чинному Договорі та документах, що до нього додаються.

Пунктом 1.2. цього Договору визначено, що ціна, кількість, якість, асортимент обладнання, загальна сума постачання - узгоджуються сторонами та фіксуються у супровідних документах: додатках/специфікаціях, податковій накладній, видатковій накладній.

Відповідно до розділу 2 цього Договору умови постачання: на склад Покупця транспортним засобом Покупця, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Згідно Додатків до Договору №№ 1-4 та видаткових накладних № РН-0000030 від 06 лютого 2013 року, № РН-0000046 від 27 лютого 2013 року, № РН-0000072 від 28 березня 2013 року, № РН-0000162 від 27 червня 2013 року позивачу поставлено торгівельного обладнання на загальну суму 1161191,00 грн., в тому числі ПДВ.

В матеріалах наявні копії податкових накладних від 06 лютого 2013 року № 25 на суму 311482,00 грн., від 27 лютого 2013 року № 134 на суму 396580,00 грн., від 26 березня 2013 року № 170 на суму 230844,00 грн., від 27 червня 2014 року № 107 на суму 222285,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та копії платіжних доручень.

Крім цього, 18 березня 2013 року між ТОВ «Лабурнум» (Замовник) та ТОВ «Інтерком Компані» (Виконавець) укладено Договір на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції, за умовами якого виготовлення і розповсюдження (розсилка) Виконавцем поліграфічних матеріалів (продукції), надалі Продукції згідно з макетами або вихідною інформацією для створення макетів, які надаються Замовником, згідно з Додатками до даного Договору, які є його невід ємною частиною; розробка дизайн-проектів, макетів, ескізів, зразків і т. інше; Виготовлення іншої продукції, а також надання інших послуг; Кожне конкретне замовлення Замовника оформляється у вигляді Додатка до даного Договору і підписується двома Сторонами. В Додатках вказуються умови виконання Виконавцем конкретного замовлення, строки його виконання і вартість, а також інші додаткові умови.

В матеріалах справи наявні копії додатків до Договору №№ 1-2 від 18 березня 2013 року, 30 квітня та акти приймання - передачі робіт від 30 квітня 2013 року, 27 червня 2013 року, згідно яких позивачем замовлялось виготовлення та розповсюдження брошур.

В свою чергу, ТОВ «Інтерком Компані» виписано на адресу позивач податкові накладні від 30 квітня 2013 року № 199 на суму 594000,00 грн., від 27 червня 2013 року № 108 на суму 371250,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та копії платіжних доручень.

20 листопада 2012 року між ТОВ «Лабурнум» (Замовник) та ТОВ «Інтерком Компані» (Виконавець) укладено Договір на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції, за умовами якого виготовлення і розповсюдження (розсилка) Виконавцем поліграфічних матеріалів (продукції), надалі Продукції згідно з макетами або вихідною інформацією для створення макетів, які надаються Замовником, згідно з Додатками до даного Договору, які є його невід'ємною частиною; розробка дизайн-проектів, макетів, ескізів, зразків і т. інше; Виготовлення іншої продукції, а також надання інших послуг; Кожне конкретне замовлення Замовника оформляється у вигляді Додатка до даного Договору і підписується двома сторонами. В додатках вказуються умови виконання виконавцем конкретного замовлення, строки його виконання і вартість, а також інші додаткові умови.

Матеріали справи містять копії додатків до Договору №№ 1-2 від 20 листопада 2012 року та від 12 лютого 2013 року та акти приймання-передачі робіт, згідно яких позивачем замовлялось виготовлення та розповсюдження брошур.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та копії платіжних доручень.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, позивачем задекларовано податок на додану вартість за грудень 2012 року, за квітень 2013 року, за червень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтерком Компані» у зв'язку з придбанням торгівельного обладнання та послуг з виготовлення та розповсюдження брошур.

Разом з цим, колегія суддів, повністю погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В підтвердження реальності господарських відносин ТОВ «Лабурнум» та ТОВ «Інтерком Компані» позивачем надано роздруківки брошурок, фотографії торгівельного обладнання та копії інвентаризаційного опису основних засобів від 01 жовтня 2013 року та зазначено, що обладнання та послуги замовлялись, дійсно придбавались позивачем, використовувались останнім у власній господарській діяльності.

Однак, суду не надано інформації з приводу мети придбання у ТОВ «Інтерком Компані» торгівельного обладнання та брошурок. З фотознімків брошурок не вбачається можливим ідентифікувати участь ТОВ «Інтерком Компані» у їх виготовленні та їх розповсюдженні.

Як вбачається з додатків до Договорів на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції від 20 листопада 2012 року та 18 березня 2013 року розповсюдження продукції здійснювалось кур'єрською та іншими засобами розсилки згідно клієнтської бази виконавця по місту Києві та регіонам України, однак, жодних доказів на підтвердження реальності виготовлення брошурок та їх розповсюдження ТОВ «Інтерком Компані» кур'єрською та іншими засобами розсилки, в матеріалах справи немає.

Крім того, позивачем надано фото роздруківки, з яких встановити який предмет сфотографований не вбачається можливим, оскільки предмети зняті частково і є незрозумілим їх призначення та вид.

Основним видом діяльності ТОВ «Лабурнум» є роздрібна торгівля косметичними та туалетними принадлежностями в спеціалізованих магазинах.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем роздрібної торгівлі косметичними та туалетними принадлежностями в спеціалізованих магазинах, зокрема, матеріали справи не містять інформації про адреси магазинів, в яких останній здійснює продаж косметичними та туалетними принадлежностями, в яких останній використовує торгівельне обладнання.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що із наданих позивачем документів не вбачається, що замовлені у ТОВ «Інтерком Компані» обладнання та послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і замовників (клієнтів) по ланцюгу постачання.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та видаткові накладні містять лише загальну назву - виготовлення примірника брошури та розповсюдження примірника брошури, без деталізації змісту та обсягу таких послуг, кількості брошур; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Слід зауважити, що відповідно до розділу 2 цього Договору від 23 січня 2013 року умови постачання: на склад покупця транспортним засобом покупця, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Матеріали справи не містять доказів перевезення торгівельного обладнання зі складу ТОВ «Інтерком Компані» на склад покупця, як це встановлено розділом 2 Договору від 23 січня 2013 року, зокрема, товарно-транспортних накладних, інформації про наявні автомобілі, довіреностей на водіїв, тощо. Наявні в матеріалах справи копії подорожних листів не беруться судом до уваги як належний доказ, оскільки зазначені документи складені у довільні формі, не місять інформації про водія, його водійське посвідчення, довіреності від ТОВ «Лабурнум», заповнені не в повному обсязі.

В акті перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 квітня 2014 року № 334/26-55-22-08/35197446 зазначено, згідно показів свідка Сухарєва М.Л., який по документах рахувався засновником ТОВ «Інтерком Компані» (код за ЄДРПОУ 38275186) останній діяльністю товариства не займався, доступу до банківський рахунків не мав, бухгалтерську та податкову звітність складав, не підписував до ДПІ не подавав.

Однак, у наданих позивачем податкових, видаткових накладних та актів приймання міститься підпис Сухарєва М.Л. - як директора ТОВ «Інтерком Компані».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03.10.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: О.Є.Пилипенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.