Рішення

від 02.10.2014 по справі 902/1046/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2014 р. Справа № 902/1046/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство "Епіцентр", код ЄДРПОУ 21651440 (01023, м. Київ, Печерський узвіз, 15; поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Кришталева, 3)

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 128199,63 грн.

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.

за участю представників сторін:

позивача: Цой В.К. - довіреність № б/н від 10.04.2014р.;

відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 1141 від 13.09.2014р.;

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство "Епіцентр" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 128199,63 грн., з яких: 108827,04 грн. основного боргу, 4621,13 грн. пені, 13051,99 грн. інфляційних втрат, 1699,47 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 21.07.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1046/14 та призначено її до розгляду на 31.07.2014 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 31.07.2014р. представника відповідача та ненаданням сторонами витребуваних судом доказів, ухвалою суду від 31.07.2014 року розгляд справи відкладено на 16.09.2014р. та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 16.09.2014р. розгляд справи відкладено до 02.10.2014р. у зв'язку з не наданням сторонами всіх доказів необхідних для вирішення спору по суті та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

26.08.2014 р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення та уточнення позовних вимог (за вхідн. № 08-46/8081/14 від 26.08.2014 р.), відповідно до якої позивач, у зв'язку з перерахуванням суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 126632,81 грн., з яких: 108827,04 грн. - основний борг, 3889,81 грн. - пеня, 1722,26 грн. - 3% річних, 12193,70 грн. - втрати від інфляції. Відповідно до ст. 22 ГПК України дана заява розцінена судом як заява про зменшення позовних вимог та прийнята до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2014р. позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2014 року та відповідач у відзиві на позов заявляють, що не заперечують щодо самого факту поставки товару позивачем за договором № 201/Е від 14.06.2013р., однак наголошують на недоведеності факту поставки позивачем товару, з огляду на те, що, на думку відповідача, позивачем не в повному обсязі виконані вимоги законодавства щодо доказування своїх позовних вимог. Крім того, відповідач зазначає, що в накладних відсутні печатки ФОП ОСОБА_1; в графі "одержувач" на деяких накладних наявний підпис, що відрізняється від підпису відповідача, який міститься в договорі.

А тому, з метою з'ясування всіх обставин справи, представник відповідача підтримав подане до суду 02.10.2014 року клопотання про витребування у позивача доказів факту наявності товару, зазначеного у видаткових накладних, на дату формування видаткових накладних.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, зважаючи на тривалий розгляд справи, враховуючи строки вирішення спору визначені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те що, ухвалами суду неодноразово вимагались від позивача всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження поставки відповідачу товару по договору № 201/Е від 14.06.2013р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.06.2013 р. між ТОВ СП "Епіцентр" (за договором - постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (за договором - дилер) укладено договір №201/Е, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність дилеру, а дилер зобов'язаний приймати та своєчасно здійснювати оплату товарів, з метою подальшого продажу покупцям, в строки та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору перелік найменувань товару та ціни на товар визначені у рахунках та накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 4.1 договору постачальник постачає дилеру продукцію по цінам, визначеним в рахунках та накладних, що діють на момент постачання кожної партії товару, з урахуванням знижки дилера на різні групи товарів.

В п. 5.1. договору сторони погодили, що оплата у розмірі 100% від загальної суми накладної має бути перерахована постачальнику протягом 30 календарних дні з дати, вказаної постачальником у накладних на поставку кожної окремої партії товару.

Відповідно до п. 6.1. договору постачальник передає дилеру наступні супровідні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну, гарантійні талони (на мотоінструмент).

Згідно п. 6.2 договору дилер зобов'язується повернути постачальнику оригінали довіреності та видаткової накладної з його підписом, що підтверджує отримання товару, протягом 21 календарного дня з дати вказаної у супровідних документах постачальника.

Розділом 7 договору сторони погодили терміни та порядок поставки, а саме: дилер направляє заявки на товар через інтернет-сайт постачальника або електронною поштою. В разі крайньої потреби відправка замовлення факсом можлива, але замовлення через інтернет-сайт мають пріоритет перед іншими засобами; дилер має передати замовлення за день до відправки товару; підтвердженням готовності постачальника до поставки товару є рахунок; підтвердженням готовності дилера до отримання товару є доручення; датою передачі товару вважається дата, вказана в супровідних документах на поставку кожної окремої партії товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013р., але у всякому випадку до моменту остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 10.1. договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору № 201/Е від 14.06.2013р. по накладних: № 3854 від 14.06.2013р., №3871 від 17.06.2013р., № 3920 від 18.06.2013р., № 3988 від 19.06.2013р., № 4093 від 21.06.2013р., № 4128 від 25.06.2013р., № 4170 від 26.06.2013р., № 4219 від 27.06.2013р., № 4222 від 27.06.2013р., № 4320 від 02.07.2013р., № 4506 від 08.07.2013р., № 4664 від 12.07.2013р., № 4748 від 16.07.2013р., № 4793 від 17.07.2013р., № 4811 від 17.07.2013р., № 4854 від 19.07.2013р., № 4862 від 19.07.2013р., № 4965 від 23.07.2013р., № 5082 від 26.07.2013р., № 5172 від 30.07.2013р., № 5188 від 31.07.2013р., № 5254 від 01.08.2013р., № 5289 від 02.08.2013р., № 5321 від 05.08.2013р., № 5320 від 05.08.2013р., № 5507 від 12.08.2013р., № 5514 від 12.08.2013р., № 5568 від 13.08.2013р., № 5625 від 15.08.2013р., № 5710 від 20.08.2013р., № 5713 від 20.08.2013р., № 5766 від 21.08.2013р., № 5812 від 23.08.2013р., № 5853 від 27.08.2013р., № 6126 від 05.09.2013р., № 6235 від 10.09.2013р., № 6236 від 10.09.2013р., № 6382 від 17.09.2013р., № 6478 від 20.09.2013р., № 6528 від 24.09.2013р., № 6723 від 30.09.2013р., № 6805 від 03.10.2013р., № 6819 від 03.10.2013р., № 6859 від 07.10.2013р., № 6860 від 07.10.2013р., № 6891 від 08.10.2013р., № 6928 від 09.10.2013р., № 7068 від 16.10.2013р., № 7071 від 16.10.2013р., № 7113 від 17.10.2013р., № 7266 від 25.10.2013р., № 7356 від 30.10.2013р., № 7428 від 31.10.2013р., № 7449 від 01.11.2013р., № 7450 від 01.11.2013р., № 7554 від 06.11.2013р., № 7594 від 08.11.2013р., № 7720 від 13.11.2013р., № 7753 від 14.11.2013р., № 7754 від 14.11.2013р., № 7775 від 15.11.2013р., № 7794 від 18.11.2013р., № 7920 від 22.11.2013р., № 8029 від 28.11.2013р., № 8185 від 06.12.2013р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 439034,31 грн., відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 330207,27 грн.

Факт поставки товару по накладних № 3854 від 14.06.2013р., №3871 від 17.06.2013р., № 3920 від 18.06.2013р., № 4093 від 21.06.2013р., № 4128 від 25.06.2013р., № 4170 від 26.06.2013р., № 4219 від 27.06.2013р., № 4222 від 27.06.2013р., № 4320 від 02.07.2013р., № 4506 від 08.07.2013р., № 4664 від 12.07.2013р., № 4748 від 16.07.2013р., № 4793 від 17.07.2013р., № 4854 від 19.07.2013р., № 4862 від 19.07.2013р., № 4965 від 23.07.2013р., № 5082 від 26.07.2013р., № 5172 від 30.07.2013р., № 5188 від 31.07.2013р., № 5254 від 01.08.2013р., № 5321 від 05.08.2013р., № 5320 від 05.08.2013р., № 5507 від 12.08.2013р., № 5514 від 12.08.2013р., № 5568 від 13.08.2013р., № 5625 від 15.08.2013р., № 5713 від 20.08.2013р., № 5766 від 21.08.2013р., № 5812 від 23.08.2013р., № 6126 від 05.09.2013р., № 6235 від 10.09.2013р., № 6236 від 10.09.2013р., № 6382 від 17.09.2013р., № 6478 від 20.09.2013р., № 6528 від 24.09.2013р., № 6805 від 03.10.2013р., № 6859 від 07.10.2013р., № 6860 від 07.10.2013р., № 6891 від 08.10.2013р., № 6928 від 09.10.2013р., № 7068 від 16.10.2013р., № 7071 від 16.10.2013р., № 7113 від 17.10.2013р., № 7266 від 25.10.2013р., № 7356 від 30.10.2013р., № 7428 від 31.10.2013р., № 7449 від 01.11.2013р., № 7450 від 01.11.2013р., № 7554 від 06.11.2013р., № 7594 від 08.11.2013р., № 7720 від 13.11.2013р., № 7753 від 14.11.2013р., № 7754 від 14.11.2013р., № 7775 від 15.11.2013р., № 7794 від 18.11.2013р., № 7920 від 22.11.2013р., № 8029 від 28.11.2013р., № 8185 від 06.12.2013р. на загальну суму 378221,55 грн. відповідач визнає, що підтверджено актом звірки розрахунків за результатами звіряння рахунків і документів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013р., підписаним двома сторонами.

Як вбачається із акта звірки розрахунків та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні, відповідач заперечує щодо отримання товару по накладним: № 3988 від 19.06.2013р., № 4811 від 17.07.2013р., № 5289 від 02.08.2013р., № 5710 від 20.08.2013р., № 5853 від 27.08.2013р., № 6723 від 30.09.2013р., № 6819 від 03.10.2013р.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Предметом спору у даній справі є розрахунки за поставлений товар, а відтак кожна сторона повинна довести виконання нею зобов'язань виключно на підставі відповідних доказів, первинних бухгалтерських документів, які складаються при передачі продукції та її оплаті за господарським договором.

Оглядом видаткових накладних на поставку відповідачу товару по договору №201/Е від 14.06.2013р. встановлено, що у всіх накладних відсутня печатка відповідача, в графі "отримав" проставлено лише підпис без зазначення прізвища та посади працівника, який отримав товар.

Позивач у письмових поясненнях по справі від 01.10.2014р. зазначає про те, що відповідно до п. 6.2. договору дилер (відповідач) був зобов'язаний повернути постачальнику (позивачу) оригінали довіреності та видаткової накладної з його підписом, що підтверджує отримання товару, протягом 21 календарного дня з дати вказаної у супровідних документах постачальника. Однак, в порушення вимог пункту 6.2 договору відповідачем не були повернуті оригінали довіреностей.

Згідно наданих позивачем банківських виписок по рахунку вбачається, що відповідачем проводилась часткова проплата отриманого товару по договору № 201/Е від 14.06.2013р. як із зазначенням так і без зазначення в платіжних документах номерів видаткових накладних.

Оглянувши накладні: № 3988 від 19.06.2013р., № 4811 від 17.07.2013р., № 5289 від 02.08.2013р., №5710 від 20.08.2013р., № 5853 від 27.08.2013р., № 6723 від 30.09.2013р., № 6819 від 03.10.2013р. по яким відповідач заперечує факт отримання товару, судом встановлено, що відповідачем повністю оплачено товар поставлений по накладним: № 6723 від 30.09.2013р. на суму 5405,18 грн. та № 6819 від 03.10.2013р. на суму 10059,65 грн., а також частково оплачено товар по накладній № 4811 від 17.07.2013р. в суму 242,0 грн., наведене стверджується банківськими виписками від 27.08.2013р., від 07.10.2013р., від 30.09.2013р. в яких в призначенні платежу зазначені вказані накладні.

Підписи, які містяться в графі "одержав" у видаткових накладних № 4811 від 17.7.2013р. та № 6723 від 30.09.2013р., по яких відповідач здійснив оплату, ідентичні підписам, які містяться в накладних № 3988 від 19.06.2013р., № 5289 від 02.08.2013р. та № 5853 від 27.08.2013р., таким чином, суд вважає, що відповідач оплатою попередніх накладних фактично визнав, що товар по інших накладних з аналогічним підписом також прийнятий уповноваженою особою

В накладній № 5710 від 20.08.2013 р., на яку позивач посилається як на доказ поставки відповідачу товару на суму 10876,02 грн. у графі "отримав" підпис не відповідає зразку підпису відповідача в договорі № 201/Е від 14.06.2013р. та жодному зразку підписів в інших накладних, а тому, суд не приймає накладну № 5710 від 20.08.2013 р., як доказ поставки відповідачу товару за договором № 201/Е від 14.06.2013р. Під час розгляду справи, через докази наявні у справі встановити конкретну особу яка від імені відповідача ставила підпис на вказаній видатковій накладній не вдалося.

На підставі викладеного в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 10876,02 грн. слід відмовити, оскільки позивач не надав доказів передачі відповідачу товару за накладною № 5710 від 20.08.2013р.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач поставив відповідачу по договору №201/Е від 14.06.2013р. товар на загальну суму 428158,29 грн. Відповідачем проведено часткову оплату товару на суму 330207,27 грн. Таким чином станом на час розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений по договору № 201/Е від 14.06.2013р. товар в сумі 97951,02 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 5.1. договору сторони погодили, що оплата у розмірі 100% від загальної суми накладної має бути перерахована постачальнику протягом 30 календарних дні з дати, вказаної постачальником у накладних на поставку кожної окремої партії товару.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару по договору № 201/Е від 14.06.2014р. в сумі 428158,29 грн. та підтверджено часткову оплату товару на суму 330207,27 грн.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 97951,02 грн.

Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення за порушення строків проведення оплати за поставлений товар по накладним № 6891 від 08.10.2013р., № 6928 від 09.10.2013р., № 7068 від 16.10.2013р., № 7071 від 16.10.2013р., № 7113 від 17.10.2013р., №7266 від 25.10.2013р., № 7356 від 30.10.2013р., № 7428 від 31.10.2013р., № 7449 від 01.11.2013р., № 7450 від 01.11.2013р., № 7554 від 06.11.2013р., № 7594 від 08.11.2013р., № 7720 від 13.11.2013р., № 7753 від 14.11.2013р., № 7754 від 14.11.2013р., № 7775 від 15.11.2013р., № 7794 від 18.11.2013р., № 7920 від 22.11.2013р., № 8029 від 28.11.2013р., № 8185 від 06.12.2013р. 3889,81 грн. - пені, 1722,26 грн. - 3% річних, 12193,70 грн. - втрат від інфляції.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 5.3 договору сторони погодили, що в разі прострочення оплати товару в строк, вказаний в п. 5.1. договору, постачальник може виставити дилеру пеню у розмірі 0,1 % від суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте, законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений за прострочку платежу грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що сторонами в договорі визначено вищий розмір пені, позивачем здійснено розрахунок із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки відповідач не здійснив в повному обсязі оплату товару у встановлений термін згідно п. 5.1 договору №201/Е від 14.06.2013 року, то він відповідно з вимогами чинного законодавства є боржником, що прострочив, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем своєчасно (в межах строку передбаченого п. 5.1. договору) проведено оплату товару по накладним № 6891 від 08.10.2013р., № 6928 від 09.10.2013р., № 7068 від 16.10.2013р., № 7071 від 16.10.2013р., № 7113 від 17.10.2013р., № 7266 від 25.10.2013р., № 7356 від 30.10.2013р., № 7428 від 31.10.2013р., № 7449 від 01.11.2013р. та № 7450 від 01.11.2013р., що стверджується банківськими виписками від 16.10.2013р., 17.10.2013р., 14.10.2013р., 28.10.2013р., 01.11.2013р., 06.11.2013р. Враховуючи викладене, в позові в частині вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати товару поставлено згідно накладних № 6891 від 08.10.2013р., № 6928 від 09.10.2013р., № 7068 від 16.10.2013р., № 7071 від 16.10.2013р., № 7113 від 17.10.2013р., №7266 від 25.10.2013р., № 7356 від 30.10.2013р., № 7428 від 31.10.2013р., № 7449 від 01.11.2013р., № 7450 від 01.11.2013р., слід відмовити як заявлених безпідставно.

Провівши перерахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, проведених окремо по кожній з накладних визначених позивачем, згідно періодів вказаних останнім, судом встановлено, що позивачем допущено помилки в розрахунках, а саме:

За порушення зобов'язань по накладній № 7554 від 06.11.2013р. з суми боргу 3330,00 грн.: пеня за період з 07.12.2013р. по 07.06.2014р. складає 246,60 грн.;

- 3% річних за період з 01.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 52,55 грн.;

- інфляційні втрати за період з 01.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 403,76 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7594 від 08.11.2013р. з суми боргу 6253,82 грн.: пеня за період з 09.12.2013р. по 09.06.2014р. складає 465,18 грн.;

- 3% річних за період з 09.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 97,60 грн.;

- інфляційні втрати за період з 09.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 758,26 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7720 від 13.11.2013р. з суми боргу 5182,63 грн.: пеня за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складає 391,43 грн.;

- 3% річних за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 77,95 грн.;

- інфляційні втрати за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 599,47 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7753 від 14.11.2013р. з суми боргу 5097,12 грн.: пеня за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складає 385,01 грн.;

- 3% річних за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 76,67 грн.;

- інфляційні втрати за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 589,58 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7754 від 14.11.2013р. з суми боргу 1665,00 грн.: пеня за період з 15.12.2013р. по 16.06.2014р. складає 126,36 грн.;

- 3% річних за період з 15.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 25,18 грн.;

- інфляційні втрати за період з 15.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 201,88 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7775 від 15.11.2013р. з суми боргу 3152,40 грн.: пеня за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складає 238,11 грн.;

- 3% річних за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 47,42 грн.;

- інфляційні втрати за період з 16.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 362,64 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7794 від 18.11.2013р. з суми боргу 4032,14 грн.: пеня за період з 19.12.2013р. по 16.06.2014р. складає 300,26 грн.;

- 3% річних за період з 19.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 59,65 грн.;

- інфляційні втрати за період з 19.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 466,40 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 7920 від 22.11.2013р. з суми боргу 3152,40 грн.: пеня за період з 23.12.2013р. по 16.06.2014р. складає 230,25 грн.;

- 3% річних за період з 23.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 45,60 грн.;

- інфляційні втрати за період з 23.12.2013р. по 16.06.2014р. складають 364,64 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 8029 від 28.11.2013р. з суми боргу 6848,02 грн.: пеня за період з 01.01.2014р. по 16.06.2014р. складає 483,11 грн.;

- 3% річних за період з 01.01.2014р. по 16.06.2014р. складають 95,12 грн.;

- інфляційні втрати за період з 01.01.2014р. по 16.06.2014р. складають 792,11 грн.

За порушення зобов'язань по накладній № 8185 від 06.12.2013р. з суми боргу 5153,77 грн.: пеня за період з 07.01.2014р. по 16.06.2014р. складає 348,90 грн.;

- 3% річних за період з 07.01.2014р. по 16.06.2014р. складають 68,20 грн.;

- інфляційні втрати за період з 07.01.2014р. по 16.06.2014р. складають 596,14 грн.

Позивачем до стягнення по вище вказаним накладним заявлено 1665,13 грн. пені, 4754,60 грн. інфляційних втрат, 647,54 грн. 3% річних. Враховуючи те, що судом при перерахунку отримано більші суми, позов в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат за порушення зобов'язань по накладним № 7554 від 06.11.2013р., №7594 від 08.11.2013р., № 7720 від 13.11.2013р., № 7753 від 14.11.2013р., № 7754 від 14.11.2013р., № 7775 від 15.11.2013р., № 7794 від 18.11.2013р., № 7920 від 22.11.2013р., №8029 від 28.11.2013р., № 8185 від 06.12.2013р. підлягає задоволенню в сумах визначених позивачем, а саме: 1665,13 грн. пені, 4754,60 грн. інфляційних втрат, 647,54 грн. 3% річних.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

02.10.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство "Епіцентр", код ЄДРПОУ 21651440 (01023, м. Київ, Печерський узвіз, 15; поштова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавловська Борщагівка, вул. Кришталева, 3) 97951,02 грн. основного боргу, 1665,13 грн. пені, 4754,60 грн. інфляційних втрат, 647,54 грн. 3% річних та 2100,37 грн.- відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 10876,02 грн. основного боргу, 2224,68 грн. пені, 7439,10 грн. інфляційних втрат, 1074,72 грн. 3% річних відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 07 жовтня 2014 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Кришталева, 3)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)