Постанова

від 30.09.2014 по справі 5015/5775/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа № 5015/5775/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л. Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників:

від скаржника: ОСОБА_1

від позивача: Могінська Т, Хороз М., Шумелда В.

від відповідача: Несімко М.П.

від прокуратури : Макогон Ю.І.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;

від третіх осіб 1- 9 - не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6, м. Львів-Винники

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014

у справі № 5015/5775/11

за позовом : приватного підприємства "МІКо", м. Городок

до відповідача : Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, м. Городок

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області, м. Городок

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_7, м. Львів

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_8, м. Львів

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_9, м. Львів

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_10, м. Городок

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_11, с. Братковичі

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_12, м. Львів

третя особа 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_13, с. Ожидів

третя особа 8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_14, м. Городок

третя особа 9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_15, м. Городок

третя особа 10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_6, м. Львів-Винники

третя особа 11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Прокуратура Львівської області, м. Львів

про визнання недійсними розпоряджень голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 14.04.2011 № № 240,241,242; від 18.04.2011 № № 248,249,251; від 19.04.2011 № № 255,259,260,261.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2012р. у справі № 5015/5775/11 відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства «МІКо».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012р. рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2012р. у справі № 5015/5775/11 залишено без змін.

Приватним підприємством "МІКо" було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2012 року у справі № 5015/5775/11, в якій просить прийняти рішення про задоволення позовних вимог приватного підприємства "МІКо" до Городоцької районної державної адміністрації Львівської області за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, Прокуратура Львівської області, визнати недійсними розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 14.04.2011р. №№ 240, 241, 242; від 18.04.2011р. № № 248, 249, 251; від 19.04.2011р. №№ 255, 259, 260, 261.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2014р. рішення Господарського суду Львівської області у справі від 20.02.2012 року було скасовано, позовні вимоги приватного підприємства "МІКо" задоволено, визнано недійсними розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 14.04.2011р. № 240, № 241, № 242; від 18.04.2011р. № 248, № 249, № 251; від 19.04.2011р. № 255, № 259, № 260, № 261 та стягнено з Городоцької районної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «МІКо» 609,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - 10 - ОСОБА_6 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014р., мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, посилається на те, що договір оренди земельної ділянки припинився через не проведення позивачем державної реєстрації договору про продовження строку дії договору оренди та не погоджується з доводами позивача щодо наявності ряду об'єктивних причин.

Також зазначає, що право користування земельною ділянкою у ПП «МІКо» припинилось до моменту прийняття відповідачами оскаржуваних розпоряджень, відтак визнання дій відповідача протиправними не можуть впливати на рішення у даній справі.

Вказує, що обставини, на які покликається позивач, не являються ново виявленими, в розумінні ст. 112 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.14 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Хабіб М.І. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.06.14.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, в склад колегії суддів замість судді Зварич О.В. введено суддю Давид Л.Л.

Ухвалою суду від 17.06.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

14 липня 2014 року зв'язку з перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, розпорядженням голови суду введено суддю Зварич О.В.

Розгляд справи ухвалою суду від 15.07.2014р. було відкладено на 31.07.2014р.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, у склад колегії суддів замість судді Зварич О.В. введено суддю Данко Л.С.

Ухвалами суду від 31.07.2014р. та 12.08.2014р., розгляд справи відкладався.

В даному судовому засіданні представники сторін, третьої особи підтримали власні доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї та письмових поясненнях.

Прокурор в судовому засіданні пояснень по суті спору не надав.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, письмових пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014р. у справі № 5015/5775/11 - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві позивач просив переглянути рішення яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним розпоряджень голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 14.04.2011 року №№ 240, 241, 242, від 18.04.2011 року №№248, 249, 251, від 19.04.2011 року №№255, 259, 260, 261 посилаючись на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року та Львівського апеляційного адміністративного суду позов ПП «МІКо» задоволено та визнано протиправними дії голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області щодо прийняття вищевказаних розпоряджень, спрямованих на припинення права користування ПП «МІКо» земельною ділянкою.

Судовим рішенням від 20 лютого 2012 року в даній справі встановлено, що у позивача приватного підприємства «МІКо» право користування земельною ділянкою припинилось у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди. Даючи належну оцінку даній обставині, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог та зазначено, що жодні права позивача не є порушеними власне через припинення договору оренди.

У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Городоцькою районною державною адміністрацією припинився через не проведення позивачем державної реєстрації договору про продовження строку дії договору оренди.

Однак під час перегляду справи за нововиявленими обставинами судом зроблено висновок про те, що факти визнання адміністративними судами дій голови Городоцької райдержадміністрації при прийнятті оскаржуваних розпоряджень протиправними являються нововиявленими обставинами для даної справи.

Судова колегія з таким погодитись не може і звертає увагу, що факт припинення договору оренди земельної ділянки рішеннями адміністративного суду не спростовано, обставини встановлені судовими рішеннями, на які посилається ПП «МІКо» не являються істотними для вирішення даної справи. Чинність договору оренди адміністративними судами не досліджувалась, а лише зроблено висновок про протиправність дій відповідачів щодо прийняття розпоряджень, які приймались вже після закінчення строку дії договору оренди.

Вищий господарський суд України у справі № 13/308-08 від 23 липня 2014 року надаючи оцінку обставинам, на які посилається позивач як на нововиявленні, зокрема на висновки, що містяться у судових рішеннях, прийнятих в адміністративних справах вказав, що правомірність чи неправомірність дій окремих суб'єктів навіть якщо це і призвело до виникнення спору не може мати своїм наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте у даній справі щодо спору про право власності з огляду на те, що в адміністративних судах справа щодо права власності по суті не розглядалась і оцінка не надавалась.

Нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи.

Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Судова колегія погоджується із доводами апелянта про те, що судові рішення на які посилається позивач не є нововиявленими обставинами через те, що не змінюють вірного за своєю суттю рішення від 20.02.2012 року та не змінюють підстав його прийняття.

На даний час постанова Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду на які посилається ПП «МІКо» оскаржені до Вищого адміністративного суду та прийняті судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи;

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Судова колегія погоджується, що в даному випадку відсутні необхідні із наведених ознак.

Станом на 20.02.2012 р. тобто на дату винесення судом рішення у справі 5015/5775/11 не існувало вищевказаних рішень адміністративних судів, на які посилається позивач.

Визнання дій відповідачів протиправними не можуть впливати на рішення у справі 5015/5775/11 тому, що факту закінчення строку дії договору оренди жодним із судових рішень не спростовано. Право користування земельною ділянкою у ПП «МІКо» припинилось задовго до моменту прийняття відповідачами оскаржуваних розпоряджень.

Вищий господарський суд України у справі №5028/7/60/2011 від 23 червня 2014 року зазначив, що обставини встановленні в одному рішенні суду не можуть являтись нововиявленими обставинами у іншій справі через те, що в першій справі давалась правова оцінка фактам лише в межах розгляду такої справи і такі не можуть вважатись доведеними у іншій справі.

В даному випадку адміністративними судами досліджувалось питання правомірності розгляду Городоцькою РДА припису прокурора, що не пов'язаний із винесенням оскаржуваних в даній справі рішень.

В основу ж скасованого судового рішення покладено факт закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки між позивачами та Городоцькою РДА і відсутність порушеного права позивачів.

Рішення суду, яке винесено пізніше не може вважатись нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки було винесено після винесення скасованого рішення місцевим господарським судом. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у справі № 16/260-8/54-19/137 від 27 липня 2011р. Також Вищий господарський суд України у справі №5023/107/11 від 26 лютого 2014 року вказав, що не може вважатись нововиявленою обставиною обставина, яка не існувала на час прийняття рішення господарського суду, зокрема висновок старшого експерта, який був складений пізніше переглянутого рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Судова колегія погоджується, що в даному випадку рішення адміністративних судів жодним чином не спростовують рішення від 20.02.2012 року.

Як зазначає Вищий господарський суд України, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Такий висновок знайшов відображення в постанові Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 20 січня 2009 року №39/185-38/347-30/383.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Позивач під час судових слухань у 2012 році в даній справі неодноразово наголошував та посилався як на підставу недійсності розпоряджень саме на протиправність дій відповідачі щодо прийняття таких розпоряджень.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Також судова колегія звертає увагу, що не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.

Отже дані підстави не являються нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 ГПК України та не впливають на вирішення спору у даній справі, оскільки не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшли до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини не є підставами для перегляду ухваленого у даній справі судового рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами з огляду на те, що ці обставини були відомі заявникові на час розгляду справи; наведені у заяві обставини не є істотними для вирішення даного спору, оскільки не спростовують обставин, покладених в основу рішення.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області не відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі.

Судові витрати за розгляд справи покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014р. у справі № 5015/5775/11 - скасувати.

2. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «МІКо» - відмовити.

3. Стягнути з приватного підприємства «МІКо» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Мартовича, 2 код ЄДРПОУ 32282788) на користь ОСОБА_6 (79495, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) 609. 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 06.10.2014р.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.