Постанова

від 14.05.2015 по справі 5015/5775/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 5015/5775/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "МІКо" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі№ 5015/5775/11 Господарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "МІКо" доГородоцької районної державної адміністрації Львівської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУправління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6; 4. ОСОБА_7; 5. ОСОБА_8; 6. ОСОБА_9; 7. ОСОБА_10; 8. ОСОБА_11; 9. ОСОБА_12; 10. ОСОБА_13; за участюПрокуратури Львівської області провизнання недійсними розпоряджень

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.04.2015 було продовжено строк розгляду касаційної скарги Приватного підприємства "МІКо" на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 30.04.2015 у справі було оголошено перерву до 14.05.2015 до 13 год. 00 хв.

за участю представників сторін від:

прокуратури : Боднарчук В.М. (посв. № 023013),

позивача : Могінська Т.А. (дов. від 29.05.2014), Шумелда Р.Р. (дов. від 29.05.2014),

третьої особи-10 : ОСОБА_17 (дов. від 14.04.2014)

Представники відповідача, третьої особи на стороні позивача та третіх осіб 1-9 на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "МІКо" звернулося з позовом до Городоцької райдержадміністрації Львівської області про визнання недійсними розпоряджень голови Городоцької райдержадміністрації від 14.04.2011 № 240, № 241, № 242; розпоряджень від 18.04.2011 № 248, № 249, № 251; розпоряджень від 19.04.2011 № 255, № 259, № 260, № 261. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю укладеного у 2005 році між позивачем та Городоцькою райдержадміністрацією договору оренди земельної ділянки площею 19,8230 га для ведення підсобного господарства (садівництва). Водночас позивач вказував на те, що Городоцькою райдержадміністрацією 05.05.2010 було прийнято розпорядження № 290, яким продовжено термін дії цього договору оренди земельної ділянки, тобто позивач є законним землекористувачем земельної ділянки. Проте, оскаржуваними розпорядженнями третім особам у справі було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель, що знаходяться в оренді у позивача, чим, на думку позивача, порушене право останнього, на користування орендованою земельною ділянкою. При цьому позивач посилався на приписи статті 21 Цивільного кодексу України, статей 95, 116, 118, 152 Земельного кодексу України статей 24, 25, 27, 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2012, ухваленим суддею Гоменюк З.П., залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 (колегія суддів: Мирутенко О.Л. - головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) та постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 (колегія суддів: Дроботова Т.Б. - головуючий, Волковицька Н.О., Рогач Л.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приватне підприємство "МІКо" у березні 2014 року звернулося до господарського суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення від 20.02.2012 за нововиявленими обставинами в порядку приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В якості нововиявлених обставин заявник наводив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 у справі №2а-6109/11/1370, яка вступила в законну силу 11.02.2014 на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, та якою задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "МІКо" до голови Городоцької райдержадміністрації Львівської області Львівської облдержадміністрації. Заявник зазначав про те, що під час розгляду цієї справи адміністративний суд дійшов висновку про протиправність дій голови Городоцької райдержадміністрації Львівської області щодо прийняття оспорюваних у даній справі розпоряджень, які спрямовані на припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2014, ухваленим суддею Березяк Н.Є., за результатами перегляду за нововиявленими обставинами скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2012 у цій справі та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд виходив з того, що факти визнання адміністративними судами дій голови Городоцької райдержадміністрації при прийнятті оскаржуваних розпоряджень протиправними являються нововиявленими обставинами для даної справи.

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Юрченка Я.О. - головуючого, Давид Л.Л. Данко Л.С., постановою від 30.09.2014 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "МІКо" відмовив.

Вмотивовуючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що в основу скасованого судового рішення у даній справі покладено факт закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та Городоцькою райдержадміністрацією, а відтак і відсутність порушеного права позивача оспорюваними розпорядженнями. Водночас апеляційний суд дійшов висновку про те, що визнання дій відповідача протиправними не може впливати на рішення суду у даній справі, оскільки право користування земельною ділянкою у позивача припинилось задовго до моменту прийняття відповідачем оскаржуваних розпоряджень.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Приватне підприємство "МІКо" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції від 23.04.2014 залишити в силі. Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник вказує на помилковий висновок апеляційного суду про те, що рішення адміністративного суду, яким визнано незаконними дії голови Львівської облдержадміністрації та голови Городоцької райдержадміністрації щодо прийняття рішень, спрямованих на припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою, - не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від третьої особи у справі - ОСОБА_13 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа вказала про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи-10, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Разом з цим слід враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи. Як убачається з матеріалів справи, підставою для перегляду рішення у справі від 11.09.09 за нововиявленими обставинами заявником визначено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 у справі №2а - 6109/11/1370 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 у зазначеній справі. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 23.04.2014 щодо задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та приймаючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені мотиви перегляду рішення у справі не можна вважати такими, що свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний суд установив, що в основу судового рішення від 20.02.2012 покладено факт припинення з 01.12.2010 дії договору оренди земельної ділянки між позивачем та Городоцькою райдержадміністрацією, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а відтак і відсутність порушеного права позивача прийнятими в майбутньому розпорядженнями відповідача. За таких обставин, визнання дій відповідачів у адміністративній справі протиправними не може впливати на рішення у даній справі, оскільки право користування спірною земельною ділянкою у позивача припинилось до прийняття відповідачем оскаржуваних розпоряджень. З огляду на зазначене, наведені у скарзі доводи скаржника, не можуть бути підставою для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції від 30.09.2014 за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, оскільки не спростовують установленого апеляційним судом, а інших доводів у касаційній скарзі не наведено. Відтак, правових підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "МІКо" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 5015/5775/11 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець