Рішення

від 14.08.2014 по справі 295/19463/13-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/19463/13-ц

Категорія 40

2/295/390/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Чішман Л.М.

секретаря Українця Р.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ТОВ «Екогенетикс» до ТОВ «Редакція газети «ЭХО»( «Відлуння»), ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації юридичної особи та про зобов 'язання спростувати інформацію, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року позивач- ТОВ «Екогенетикс» звернувся до суду із позовом до ТОВ «Редакція газети «ЭХО»( «Відлуння») та автора ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації юридичної особи та про зобов 'язання спростувати інформацію викладену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка ІНФОРМАЦІЯ_2 року була опублікована у випуску газети «ЭХО»( «Відлуння») НОМЕР_1, за ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач вважає, що інформація, поширена у зазначеній статті, є недостовірною, при цьому зазначає, що

1.На фото, що знаходиться під статтею, зображено нібито небезпечні відходи та пошкоджену будівлю. Насправді це глина, в безпеці якої може переконатися будь-який бажаючий, а будівля є хмелесушкою, 1946 року спорудження, реконструкція якої не була передбачена проектом. Свиней там немає. Використовується як склад дров.

2.«Саме господарство розташоване на височині, що є грубим порушенням норм будівництва подібних об'єктів, але власники свиноферми, вочевидь, не переймалися такими "дрібницями". Зараз гній, що накопичився за зиму, змішано зі снігом, весною ж потоки гнійної жижі потечуть струмками в яри та річку Гнилоп'ять, по ходу отруюючи поверхневі та грунтові води та закислюючи ґрунти. Відходи ферми стануть такою ж бідою для природи та місцевих жителів, як і викиди та відходи багатьох промислових підприємств». Позивач зазначає, що на цьому місці ферми існували з часів колективізації 20-х років минулого століття. Неодноразово добудовувалися і реконструювались. Ферма розташована в межах землевідведення, виданого попередньому власнику. Гній ніде не накопичується, а по самосплавній системі гноєвидалення за закритими трубопроводами потрапляє в гноєсховище. Аналогічно працює система каналізації в містах, де живуть люди. З гноєсховища гній вивозиться на власні поля, як добриво. Тим самим власники не отруюють мінеральними добривами землі, отримуємо екологічно чисту зернову продукцію.

3.«До того ж, багато хто просто не знає, що таке проблема утилізації відходів тваринництва. А це не лише гній, але й відходи бойні, падаль, залишки корму та багато іншого». Позивач пояснює, що бійні на фермі немає. Біовідходи і тверді побутові відходи, які утворюються на фермі в кількості 60-80 кг в день, спалюються в спеціальному крематорії, який спеціально для цього пристосований і на який наявні всі дозволи. Залишків корму не утворюється.

4.«Будівництво герметичних лагун, у яких відходи мають відстоюватися мінімум рік, може обійтися дорожче, ніж зведення самого свинокомплексу. Зате навколо - багато рівчаків та ярів. Землиця, як то кажуть, все стерпить, і грошей не попросить». ТОВ «Екогенетикс» стверджує, що побудували таку лагуну, незважаючи на те, що це дорого. Гній потрапляє тільки туди і ніяк не в річки і яри.

5.«Свиноферма побудована впритул до дворищ селян. До найближчої хати - щонайбільше 30 метрів. Необхідну відстань захисної смуги між населеним пунктом та свинокомплексом не дотримано». Позивач пояснює, що територія, яку зараз займає ферма, склалася історично багато десятиліть тому без участі ТОВ «Екогенетикс» .

6 «Аби підтвердити страшні здогадки, беремо аналіз води у найближчій криниці. Висновки незалежної лабораторії ТОВ Ювента-Груп виявилися невтішними для ОСОБА_2, з криниці якої ми брали проби. Вміст нітратів у воді перевищує гранично допустимі норми більш, ніж у 2 рази, а окислюваність - у 3 рази! Спеціалісти лабораторії стверджують, що таких показників окислюваності вони ще не отримували. Обидві цифри свідчать про забруднення води органікою, яка може потрапляти у криницю разом із гнійними стоками». Усі жителі села користуються водопроводом. Вода у водопроводі відповідає стандартам України.

7.«Чи треба казати, що саме будівництво свиноферми не було узгоджено із жителями Головенки, у людей дозволу не питали, сходу села не було. Але, якщо зараз, за низької температури, від такого "сусідства" вперту чергу страждають жителі навколишніх дворів, то вже за кілька місяців, влітку, "пахуча" тема торкнеться кожного жителя села. Виходить, місцеве населення й не відає про масштаби шкоди, яка наноситься довкіллю, а об'єкт зведено із порушенням права місцевих жителів знати про стан екології та її зміни при введені в експлуатацію свинокомплексу». Позивач зазначає, що місцеві жителі села не заперечують проти свинокомплексу, більше того вони навіть збирали підписи в підтримку його будівництва. ТОВ «Екогенетикс» активно сприяє зростанню занятості населення у сільській місцевості, адже працівниками свиноферми є мешканці с. Головенка. Відмітчає значну роль ТОВ у розвитку інфраструктури села, яка полягає в будівництві доріг, чищенні їх взимку від снігу, підтримці місцевої школи.

8.«Та й це ще не все. Жителі села розповідають, що власники свиноферми обіцяли провести дорогу біля найближчих будинків, а натомість забрали шматок тієї, що була - огородили парканом, ніби й не було ніколи. Тепер мешканці будинків по вулиці Шевченка, більшість з яких - люди похилого віку, а деякі - інваліди, змушені ходити в магазин просто по багнюці». Позивач звертає увагу на те, що дорогу на прохання сільради відремонтували восени 2012 р. Взимку 2012-2013 рр. в селі тягнули газопровід і розкопали дороги. Будівництво не завершили. Це не є провиною господарів свинокомплексу.

Враховуючи наведене позивач просить визнати інформацію недостовірною та зобов»язати відповідачів опублікувати спростування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви про їх уточнення, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, в судовому засіданні зазначив , що є автором статті та одночасно є головним редактором ТОВ «Редакція газети «ЭХО»( «Відлуння»), має псевдонім «ОСОБА_1», позовні вимоги не визнав просив відмовити в їх задоволенні, письмові заперечення приєднані до матеріалів справи. Зазначив, що не відвідував територію свинокомплексу та не був поряд з територією до публікації статті, оспорювальна стаття слово в слово передрукована з газети «Сільське життя», за таких обставин просив врахувати, що в справі приймають участь неналежні відповідачі. В поясненнях зазначив, що після звернення позивача до суду, він для перевірки фактів щодо екологічного стану в с.Головенці Житомирського району направив звернення до прокурора Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів в природоохоронній сфері, крім того, неодноразово звертався до контролюючих установ для проведення перевірки діяльності ТОВ «Екогенетикс», та просив відкласти розгляд справи до закінчення перевірки компетентними органами. Зауважив, що позивачами не допускаються для проведення перевірки підприємства співробітники Держсанепідемслужби.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Редакція газети «ЭХО»( «Відлуння») ІНФОРМАЦІЯ_2 року у випуску газети «ЭХО»( «Відлуння») НОМЕР_1, за ІНФОРМАЦІЯ_2 року. опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якої є ОСОБА_1 (псевдонім ОСОБА_1)(а.с.8).

Позивач вважав, що інформація, поширена у зазначеній статті, є недостовірною та 03.09.2013 року звернувся до ТОВ «Редакція газети «ЭХО»( «Відлуння») з заявою про спростування недостовірної інформації.( а.с.9-20).

Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Статтею 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

У відповідності до ст. 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації /пресу/ в Україні" редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об»єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зокрема, за порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації, передбачених статтею 37 цього закону.

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації /пресу/ в Україні" громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов»язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Заперечення відповідачів про те, що вони є неналежними відповідачами та не мають нести відповідальность за недостовірну інформацію, оскільки спірна публікація дослівно передрукована з газети «Сільське життя» від 22 березня 2013 року, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України « Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього .

Отже, відповідачем у даному судовому спорі має бути товариство й автор статі, зміст якої оспорюється позивачем.

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов»язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню. Зі змісту спірних правовідносин, враховуючи принцип презумпції добропорядності, вбачається, що обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто на відповідачів зі справи.

Відповідач ОСОБА_1, який одночасно є представником ТОВ «Редакція газети «ЭХО»( «Відлуння») не спростував доводів позивача, за таких обставин вказані конструкції слів за змістом підпадають під ознаки відомостей, що не відповідають дійсності як факти. Доказів на підтвердження того, що такі висловлювання мають під собою фактичне підґрунтя і є достовірною інформацією, яка відповідає дійсності та не порушує особисті немайнові права позивача, під час розгляду справи судом не здобуто. Для перевірки достовірності інформації відповідач ОСОБА_1. лише 06.09.2013 року звертається до Держекоінспекції у Житомирській області з запитом щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства( а.с. 101), тобто уже після опублікування статті.

Лист головного управління Держсанепідсліжби ві 27.09.2013 року № 3-00/2152 вказує на недопущення спеціалістів до санепідслужби та інспектора з охорони навколишнього середовища до перевірки керівництвом ТОВ «Екогенетик», проте з вказаного листа не вбачається про виявлені порушення природоохоронного законодавства.( а.с. 103).

Зі змісту протоколу № 1596 від 07 березня 2013 року про дослідження води вбачається, що проба доставлена замовником, замовник «Оксана», місце відбору проби с.Головенка Житомирської області, з наданого доказу вода надана для дослідження, по окремим показникам має результат дослідження з завищеними гранично допустимими нормами ДСанПіН 2.2.4-171-10, проте з даного висновку не вбачається, в якому саме місці в с.Головенка Житомирського району відбиралась проба, що це місце розташоване поруч з свинофермою, відсутній висновок про можливість чи не можливість використання води.( а.с. 104).

В листі Головного управління держепідслужби у Житомирській області від 18.02.2014 року № 3-00/426 зазначено, що будь-які дозвільні документи щодо розміщення, функціонування ТОВ «Екогенетикс» за адресою с.Головенка Житомирського району Житомирським міскрайонним управлінням не надавались. Підприємство функціонує з порушенням вимог санітарного законодавства: розмір санітарно-захисної зони від території підприємства до найближчої житлової забудови не витриманий і становить 40 м при нормативній від 500 до 1500 м в залежності від потужностей підприємства.( а.с. 197 т.1), що підтверджує недостовірність викладеної в статті інформації, в статті зазначено що свиноферма побудована впритул до дворищ селян, відстань до найближчої хати щонайбільше 30 метрів.

Посилання відповідачів на лист Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 27.06.2014 року № 04.01-10-6113/18-Д ( а.с. 97, т.2) з якого вбачається, що працівниками Житомирського міськрайонного управління Головного управління Держепідслужби у Житомирській області 19.06.2014 року здійснено перевірку тваринницького комплексу ТОВ «Екогенетикс» в с. Головенка Житомирського району та у ході перевірки встановлено відсутність проектної документації щодо реконструкції та будівництва, не надано перелік забруднюючих речовин, не вирішено питання утилізації господарсько-побутових відходів, не пройдено медичний огляд працівниками, не може бути прийнято судом як належний доказ встановлення тих обставин, що викладені в статті, оскільки вислови носять загальні відомості та не підтверджують всіх обставин викладених в статті, крім того перевірку здійснено за сплином понад рік від часу опублікування статті. В листі зазначено, що не витримано санітарно-захисну зону до існуючої житлової забудови( відстань від найближчого джерела забруднення до житлового будинку № 19 по вул. Шевченка становить близько 100 м, до житлового будинку № 26 становить 250 м. При цьому лист Головного управління держепідслужби у Житомирській області від 18.02.2014 року № 3-00/426 та лист Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 27.06.2014 року № 04.01-10-6113/18-Д мають розбіжності щодо ширини санітарно-захисної зони, вказані листи не містять відомостей ким саме порушено норми ДБН 360-91** щодо дотримання ширини санітарно-захисної зони - власниками виробничого об»єкту чи власниками житлових будинків.

Проте, позивач надає ряд документальних доказів, які спростовують викладене в оспорювальній статті, а саме:

За даними Житомирського обласного державного архіву за № фонду 2726, опису 1 та од. зберігання 13 відповідно до протоколу засідання правління колгоспу (раніше сільськогосподарська артіль ім. Мопра) від 01 червня 1948 року в колгоспі налічувалось до 100 голів ВРХ, 87 коней, 23 свиней, 62 овечки та 74 голови птиці, більш ранніх даних про існування тваринницької ферми на території ( на той час) Троянівського району, Залізняцької сільської ради с.Головенка в архіві не має, що підтверджується листом від 15.04.2013 року № 01-2/232 Управління агропромислового розвитку Житомирської райдержадміністрації (а.с.24).

Довідкою виданою виконавчим комітетом Головенківської сільської ради № 265 від 08 квітня 2013 року підтверджується той факт, що село Головенка користується водою центрального водопроводу, зокрема вулиці Шевченко, Корольова охоплені водопроводом.(а.с 21).

Зі змісту висновку до Протоколу № 50 від 01.03.2013 року про дослідження питної води відібраної в Головенківському БКОП «Контакт» с.Головека зразок води, що досліджений, відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" за визначеними органолептичними та фізико-хімічними показниками. ( а.с.22)

ТОВ «Екогенетикс» розроблено технологічний проект та техніко-економічне обґрунтування реконструкції репродуктора в с.Головенка Житомирської області для створення високотехнологічного сучасного комплексу ( а.с. 35-92).

Довідкою № 60 від 15.04.2013 року виданою виконкомом Головенківської сільської ради підтверджується, що восени 2012 року ТОВ «Екогенетикс» за власні кошти здійснило підсипку щебенем і розрівнювання грейдером 170 м. дороги, яка знаходиться в с.Головенка по вул. Шевченка та 220 м грунтової дороги від зупинки до водонапірної вежі( а.с. 142 ).

Зі змісту листа від 27.03.2013 року адресованого Голові Житомирської районної держадміністрації від працівників школи та жителів села Головенка вбачається, що свинокомплекс побудований на старому місці де колись була ферма, створено нові робочі місця, свинокомплекс оснащений сучасними технологіями, з появою свинокомплексу в селі люди перестали потерпати від снігових заметів, нечищених доріг.( а.с.143-145).

Відповідач ОСОБА_1 не спростував доводів позивача, за таких обставин вказані конструкції слів за змістом підпадають під ознаки відомостей, що не відповідають дійсності як факти, викладена в статті інформація є неперевіреною не може бути достовірною.

Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку. Проте з наданих доказів вбачається, що перевірка інформації проводилась після подачі до суду позову.

На думку суду, викладені у статті відомості в їх сукупності мають негативний характер, не відповідають дійсності, а відтак, принижують ділову репутацію позивача й тому підлягають спростуванню.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 16, 270, 277 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218, 294-296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Визнати інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в газеті «3X0» («Відлуння») товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ «Редакція газети «ЭX0» («Відлуння») (код ЄДРПОУ: 13568663) НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, автором якої є ОСОБА_1 (якому належить умовне ім'я (псевдонім) «ОСОБА_1»), недостовірною.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 (якому належить умовне ім'я (псевдонім) «ОСОБА_1») публічно, у газеті «ЭX0» («Відлуння») товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ «Редакція газети «ЭX0» («Відлуння») (код ЄДРПОУ: 13568663) спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в газеті « 3X0» («Відлуння») товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ «Редакція газети «ЭX0» («Відлуння») (код ЄДРПОУ: 13568663) НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво та телерадіокомпанія «Редакція газети «ЭX0» («Відлуння») (код ЄДРПОУ: 13568663) опублікувати у найближчому випуску газети «ЭX0» спростування (поширеної раніше інформації) наступного змісту:

Автор статті зазначає: «Наприкінці минулого року вчені оприлюднили невтішні висновки: небезпечним є проживання навіть на відстані 2,5 км від ферми, де розводять поросят. Повітря у радіусі кількох кілометрів від ферми насичене хімічними сполуками: аміаком, сірководнем, а також алергенами, промисловим пилом та золою, летючими органічними сполуками, які у випадку регулярного вдихання здатні призвести до різкого погіршення стану здоров'я».

При цьому автор, висловлюючи негативне ставлення до свинарських господарств взагалі, не посилається на жодні офіційні дані, опубліковані результати досліджень чи будь-які документи, що встановлюють чи підтверджують викладені факти. Більш того, зазначені твердження автора статті суперечать положенням Державних будівельних норм - ДБН 360-92**, розроблених та затверджених у встановленому законом порядку. Положення цих норм спростовують той факт, що проживання людей на відстані 2,5 км від свинарських господарств є шкідливим для їх здоров'я.

Крім того, автор статті, навівши перелік шкідливих речовин, які утворюються в процесі діяльності свинарського господарства, жодним чином не зазначає, що кількість таких речовин та рівень їх шкідливого впливу на здоров'я людини можуть бути нейтралізовані в процесі організації діяльності господарства шляхом вжиття відповідних санітарних заходів.

Автор у тексті статті посилається на наступне: «Свіжий свинячий гній здатен викликати ерозію та деградацію грунту, забруднення підземних вод, забруднення та «цвітіння» найближчих водоймищ».

Описуючи у публіцистичному стилі біохімічні процеси, які можуть відбуватися за участі органічної речовини - гною, автор викладає інформацію таким чином, що в читача може виникнути враження, що ці процеси відбуваються обов'язково та уникнення цих процесів є неможливим. Зазначене також не відповідає дійсності, про що окремо йтиметься далі.

Частина статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» має назву «ІНФОРМАЦІЯ_3». У цій частині статті автор зазначає, що самостійно прибув до села Головенка, де ознайомився з діяльністю розташованої на території села свиноферми. Автор наводить інформацію таким чином, що усі викладені у тексті статті факти, що стосуються негативного впливу діяльності свиноферми на навколишнє середовище, можуть бути віднесені до діяльності свинарського господарства на території села Головенка, що також неприпустиме для професійного журналіста і лише засвідчує упереджене ставлення автора статті до діяльності господарства на території села Головенка.

Автор стверджує наступне: «Зараз гній, що накопичився за зиму, змішано зі снігом, весною ж потоки гнійної жижі потечуть струмками в яри та річку Гнилоп'ять, по ходу отруюючи поверхневі та грунтові води та закислюючи грунти. Відходи ферми стануть такою ж бідою для природи та місцевих жителів, як і викиди та відходи багатьох промислових підприємств».

Зазначені твердження не відповідають дійсності. Автор, стверджуючи наведене, не наводить у статті факти перевірки складу поверхневого грунту. Таким чином, автор не міг напевно стверджувати, що на поверхні грунту міститься якась конкретна органічна речовина. Крім того, автор не знав та без відповідного запиту не міг знати, що при будівництві свинарського господарства в проекті було передбачене створення системи самосплавного видалення навозу та гною у спеціальні сховища. Таким чином, гній від свинарського господарства не потрапляє безконтрольно за межі господарства. Натомість продукти життєдіяльності свиней по самосплавній системі гноєвидалення за закритими трубопроводами потрапляють в гноєсховище. Аналогічно працює система каналізації в містах, де живуть люди. З гноєсховища гній вивозиться на власні поля, як добриво. Тим самим власники не отруюють мінеральними добривами землі.

В тексті статті автор зазначає: «До того ж, багато хто просто не знає, що таке проблема утилізації відходів тваринництва. А це не лише гній, але й відходи бойні, падаль, залишки корму та багато іншого. Свині щодня дають близько 10 % відходів від своєї ваги - приблизно 15 тонн відходів на добу з кожної тисячі свиней. Будівництво герметичних лагун, у яких відходи мають відстоюватися мінімум рік. може обійтися дорожче, ніж зведення самого свинокомплексу. Зате навколо - багато рівчаків та ярів. Землиця, як то кажуть, все стерпить, і грошей не попросить.

Але, якщо зараз, за низької температури, від такого "сусідства" в першу чергу страждають жителі навколишніх дворів, то вже за кілька місяців, влітку, "пахуча" тема торкнеться кожного жителя села».

Усі зазначені вище твердження були особистою думкою автора та не грунтувалися ані на фактах, ані на задокументованих матеріалах досліджень. Так автор не врахував, що вага дорослої свині становить близько 110 кг, що спростовує твердження автора, що кожна тисяча свиней виробляє 15 тонн відходів. Також автором не прийнято до уваги той факт, що на свинарському господарстві у с. Головенка відсутня бойня, а біовідходи і тверді побутові відходи, які утворюються на фермі в кількості 60-80 кг на день, спалюються в спеціальному крематорії, який для цього пристосований.

Крім того автор не зазначив, що ТОВ «Екогенетикс», як власник свинарського господарства, побудувало спеціальну лагуну - гноєсховище. Гній потрапляє тільки гуди і ніяк не в річки і яри.

У статті автор повідомляє: «Свиноферма побудована впритул до дворищ селян. До найближчої хати - щонайбільше 30 метрів».

Висвітлюючи зазначений факт, як суто негативний, автор не звернув уваги на те, що на цьому місці (у 1948 році - Троянівський район Залізняцької сільської ради) ферми існували з часів колективізації 20-х років минулого століття та неодноразово добудовувалися і реконструювались. Територія, яку зараз займає ферма, склалася історично багато десятиліть тому, без участі ТОВ «Екогенетикс».

У статті автор пише: «Аби підтвердити страшні здогадки, беремо аналіз води у найближчій криниці. Висновки незалежної лабораторії ТОВ «Ювента-Груп» виявилися невтішними для ОСОБА_2. з криниці якої ми брали проби. Вміст нітратів у воді перевищує гранично допустимі норми більш, ніж у 2 рази, а окислюваність у 3 рази! Спеціалісти лабораторії стверджують, що таких показників окислюваності вони ще не отримували. Обидві цифри свідчать про забруднення води органікою, яка може потрапляти у криницю разом із гнійними стоками».

Втім автор не звернув уваги читача на той факт, що усі жителі села користуються водопроводом. Вода у водопроводі відповідає стандартам України. Крім того, автор будує текст статті таким чином, щоб читачу було зрозуміло, що вода в криниці напевно забруднюється відходами свинарського господарства, що також не має ніяких доказів та причинно-наслідкової зумовленості.

У статті автор зазначає наступне: «...коли влітку минулого року прямо на території села розпочали будівництво господарства ТОВ «Екогенетикс», місцевих жителів навряд чи поінформували про небезпеку, яка криється у такому сусідстві.

Чи треба казати, що саме будівництво свиноферми не було узгоджено із жителями Головенки, у людей дозволу не питали, сходу села не було.

...місцеве населення й не відає про масштаби шкоди, яка наноситься довкіллю, а об'єкт зведено із порушенням права місцевих жителів знати про стан екології та її зміни при введені в експлуатацію свинокомплексу».

Автор не звертає уваги на факт відсутності будь-яких претензій з боку селян щодо діяльності свинарського господарства ЕОВ «Екогенетикс». Крім того автор свідомо використовує поняття «схід села» - термін, якого не існує у діючому законодавстві та який не є обов'язковим для врахуванні при здійсненні будь-якого будівництва.

Що ж до порушення прав жителів села на інформацію про стан екології та її зміни при введенні в експлуатацію свинокомплексу, слід зазначити, що такі дії передбачені кримінальним кодексом України та містять склад кримінального правопорушення. Таким чином, автор не може звинувачувати у цьому ТОВ «Екогенетикс».

У статті зазначено: «Жителі села розповідають, що власники свиноферми обіцяли провести дорогу біля найближчих будинків, а натомість забрали шматок тієї, що була - огородили парканом, ніби й не було ніколи. Тепер мешканці будинків по вулиці Шевченка, більшість з яких - люди похилого віку, а деякі - інваліди, змушені ходити в магазин просто по багнюці».

Дорогу, на прохання сільради відремонтували восени 2012 р. Взимку 2012-2013 рр. в селі у зв'язку з прокладенням газопроводу дорога була пошкоджена.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя