Постанова

від 07.10.2014 по справі 923/830/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р.Справа № 923/830/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Мирошниченко М.А.

(відповідно до розпорядження голови суду від 15.09.2014р. №576 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кобзар М.П., за довіреністю №314 від 18.06.2014р.

від відповідача: не з'явився

від прокурора: Лянна О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"

на рішення господарського суду Херсонської області від 15 липня 2014 року

у справі №923/830/14

за позовом прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"

про стягнення 402931,12 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Продексим, ЛТД" про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 402931,12 грн., з яких: 323101,29 грн. основної заборгованості, 41886,09 грн. пені, 9209,35 грн. річних та 28734,39 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15 липня 2014 року у справі №923/830/14 (суддя Закурін М.К.) позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 402931,12 грн., з яких: 323101,29 грн. основної заборгованості, 41886,09 грн. пені, 9209,35 грн. річних та 28734,39 грн. інфляційних. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач (ТОВ "Продексим, ЛТД") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом, при винесенні оскаржуваного рішення, норм матеріального і процесуального права та не повне з'ясування обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор") у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ "Продексим, ЛТД", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Представник прокурора у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких прокуратура не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ "Продексим, ЛТД", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2013 року між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" (зерновий склад) та ТОВ "Продексим, ЛТД" (відповідач, поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 043/13(надалі - договір), за умовами якого зерновий склад зобов'язався прийняти на зберігання зернові культури врожаю 2013 року, а саме кукурудзу та сою, надавати додаткові послуги, пов'язані зі зберіганням, та повернути їх у встановлені строки, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати вартість зберігання, відвантаження та переоформлення зерна, інших додаткових послуг протягом трьох робочих днів з дня одержання виставленого позивачем рахунку. Розмір плати визначається за діючими тарифами, які зазначені у додатку № 1 до договору.

На виконання умов договору позивач згідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000083 від 17.10.2013, № ОУ-0000090 від 31.10.2013, № ОУ-0000091 від 31.10.2013, № ОУ-0000099 від 18.11.2013, № ОУ-0000100 від 18.11.2013, № ОУ-0000102 від 30.11.2013, № ОУ-0000103 від 30.11.2013, № ОУ-0000110 від 09.12.2013, № ОУ-0000115 від 31.12.2013, № ОУ-0000005 від 31.01.2014 надав відповідачу послуги на загальну суму 2286379,60 грн., що не заперечується відповідачем.

Поряд з цим, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки: № СФ-0000088 від 17.10.2013 на суму 203495,52 грн, № СФ-0000095 від 31.10.2013 на суму 221112,48 грн, № СФ-0000096 від 31.10.2013 на суму 156081,14 грн, № СФ-0000104 від 18.11.2013 на суму 34255,95 грн, № СФ-0000105 від 18.11.2013 на суму 1079180,40 грн, № СФ-0000107 від 30.11.2013 на суму 481467,36 грн, № СФ-0000108 від 30.11.2013 на суму 101,29 грн, № СФ-0000114 від 09.12.2013 на суму 31140 грн, № СФ-0000102 від 31.12.2013 на суму 66384,69 грн, № СФ-0000005 від 31.01.2014 на суму 31160,77 грн, а всього на загальну суму 2286379,60 грн.

За обліковими даними позивача відповідач розрахувався з ним частково, у зв'язку з чим заборгував 323101,29 грн.

Вищенаведене стало підставою для звернення прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірним договором складського зберігання зерна № 043/13 від 01.10.2013р., окрім надання послуг по зберіганню зерна також надавались послуги по сушінню та очищенню товару.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується сторонами, на виконання умов договору № 043/13 від 01.10.2013р. позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 2286379,60 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000083 від 17.10.2013, № ОУ-0000090 від 31.10.2013, № ОУ-0000091 від 31.10.2013, № ОУ-0000099 від 18.11.2013, № ОУ-0000100 від 18.11.2013, № ОУ-0000102 від 30.11.2013, № ОУ-0000103 від 30.11.2013, № ОУ-0000110 від 09.12.2013, № ОУ-0000115 від 31.12.2013, № ОУ-0000005 від 31.01.2014р. Вказані акти підписані без зауважень представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як стверджує позивач, та не спростовує відповідач, останній розрахувався з позивачем за вищезазначені послуги частково, залишена заборгованість становить 323101,29 грн.

За ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Вказане волевиявлення відповідача щодо оплати відповідних послуг свідчить про отримання відповідних рахунків: № СФ-0000088 від 17.10.2013 на суму 203495,52 грн, № СФ-0000095 від 31.10.2013 на суму 221112,48 грн, № СФ-0000096 від 31.10.2013 на суму 156081,14 грн, № СФ-0000104 від 18.11.2013 на суму 34255,95 грн, № СФ-0000105 від 18.11.2013 на суму 1079180,40 грн, № СФ-0000107 від 30.11.2013 на суму 481467,36 грн, № СФ-0000108 від 30.11.2013 на суму 101,29 грн, № СФ-0000114 від 09.12.2013 на суму 31140 грн, № СФ-0000102 від 31.12.2013 на суму 66384,69 грн, № СФ-0000005 від 31.01.2014 на суму 31160,77 грн, а всього на загальну суму 2286379,60 грн. та погодження з фактом належного виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором в частині надання належним послуг.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника стосовно того, що позивачем було надано відповідні послуги по зберіганню, сушці та очищенню рослин неналежним чином, оскільки вказані доводи не підтверджено жодними доказами, у зв'язку з тим, що соя, яка була здана на зберігання була з позначкою «нестандарт», та з огляду на те, що відповідні акти виконаних робіт було підписано сторонами без зауважень.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" в частині стягнення з відповідача 323101,29 грн. грн. основного боргу.

Щодо стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.6 договору оплата послуг, що надані зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

Таким чином, дата початку нарахування пені, інфляційних та річних має відраховуватись через 3 робочі дні з дати отримання відповідачем відповідних рахунків, однак, колегія суддів зауважує, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити дату отримання відповідачем спірних рахунків.

Апеляційний господарський суд зазначає, що сторонами не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України на підтвердження дати отримання відповідачем спірних рахунків.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" в частині стягнення з відповідача 41886,09 грн. пені, 9209,35 грн. річних та 28734,39 грн. інфляційних у зв'язку з їх недоведеністю.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору та не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Херсонської області від 15 липня 2014 року у справі №923/830/14 частково скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 15 липня 2014 року у справі №923/830/14 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позовні вимоги прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі філії "Голопристанський елеватор" задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, буд. 5; код ЄДРПОУ 36236014) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" (адреса: 75600 Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Елеваторна, буд. 1; код ЄДРПОУ 37568440) 323101 (триста двадцять три тисячі сто одну) грн. 29 коп. основної заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, буд. 5; код ЄДРПОУ 36236014) на користь державного бюджету: рахунок 31215206783002, МФО 852010, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, код 03500045; - 6462 (шість тисяч чотириста шістдесят два) грн. 21 коп. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" (адреса: 75600 Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Елеваторна, буд. 1; код ЄДРПОУ 37568440) на користь державного бюджету: рахунок 31215206783002, МФО 852010, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, код 03500045; - 1596 (вісімсот тридцять вісім) грн. 41 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" (адреса: 75600 Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Елеваторна, буд. 1; код ЄДРПОУ 37568440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, буд. 5; код ЄДРПОУ 36236014) 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 21 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.А. Мирошниченко А.І. Ярош