Постанова

від 10.12.2014 по справі 923/830/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 923/830/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Половінкін О.В.; відповідача - Кузьома В.В.; прокурор - Бондарчук В.В.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 та на рішенняГосподарського суду Херсонської області від 15.07.2014 у справі № 923/830/14 за позовомПрокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" простягнення 402 931, 12 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (далі - ТОВ "Продексим, ЛТД") про стягнення заборгованості в сумі 379 893, 91 грн., з яких 323 101, 29 грн. сума основного боргу, 45 284, 26 грн. сума інфляційних збитків, 5 058, 87 грн. сума пені, 22 617, 09 грн. додатковий штраф у розмірі 7%, 6 449, 48 грн. 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.06.2014 порушено провадження у справі № 923/830/14 за позовом Прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" до ТОВ "Продексим, ЛТД" про стягнення 379 893, 91 грн.

До прийняття рішення по суті спору В.о. прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" було подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких він просив стягнути з ТОВ "Продексим, ЛТД" заборгованість в сумі 402 931, 12 грн., з них 323 101, 29 грн. заборгованість за зобов'язаннями, 28 734, 39 грн. втрат від інфляції, 9 209, 35 грн. проценти за користування коштами, 41 886, 09 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Закурін М.К.) від 15.07.2014 позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Продексим, ЛТД" на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" 323 101, 29 грн. основної заборгованості, 41 886, 09 грн. пені, 9 209, 35 грн. річних та 28 734, 39 грн. інфляційних.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І.. Мирошниченко М.А.) від 07.10.2014 рішення Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014 скасовано частково, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Продексим, ЛТД" на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" 323 101, 29 грн. основної заборгованості, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 та рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014, ТОВ "Продексим, ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не правильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.ст. 942, 950 ЦК України, ст. 193 ГК України, без врахування п. 3.15 договору складського зберігання зерна № 043/13 від 01.10.2013 та з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 43, 84 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, та призвело до прийняття неправильних судових рішень.

При цьому, ТОВ "Продексим, ЛТД" посилається на те, що під час зберігання сої Зерновий склад не забезпечив дотримання необхідних показників якості зерна, у зв'язку з чим насіння сої втратило свою якість, що в подальшому спричинило зменшення ціни при її реалізації та як наслідок спричинило збитки товариству.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 касаційну скаргу ТОВ "Продексим, ЛТД" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2014.

Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" (зерновий склад) та ТОВ "Продексим, ЛТД" (поклажодавець) 01.10.2013 було укладено договір складського зберігання зерна № 043/13, за умовами якого поклажодавець зобов'язався передати, а Зерновий склад зобов'язався прийняти на зберігання зернові культури врожаю 2013 року, а саме кукурудзу та сою, надавати додаткові послуги, пов'язані зі зберіганням, та повернути їх у встановлені строки (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг за діючими тарифами, які затверджені Зерновим складом та є невід'ємною частиною цього договору.

Зерновий склад зобов'язаний щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця надати поклажодавцю акт наданих послуг та виставити рахунок для оплати послуг, що надані Зерновим складом (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

На виконання умов договору ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) надало ТОВ "Продексим, ЛТД" послуги на загальну суму 2 286 379, 60 грн.

Окрім того, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" виставило ТОВ "Продексим, ЛТД" відповідні рахунки на загальну суму 2 286 379, 60 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за обліковими даними ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Голопристанський елеватор" ТОВ "Продексим, ЛТД" розрахувався з ним частково, у зв'язку з чим заборгував 323 101, 29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання (ч. 1 ст. 947 ЦК України).

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" в частині стягнення з відповідача 323 101, 29 грн основного боргу.

Щодо стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, апеляційний господарський суд вказав, що відповідно до п.5.6 договору оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого Зерновим складом рахунку.

Тобто дата початку нарахування пені, інфляційних та річних має відраховуватись через 3 робочі дні з дати отримання ТОВ "Продексим, ЛТД" відповідних рахунків, проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити дату отримання відповідачем спірних рахунків. Сторонами не було надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України на підтвердження дати отримання відповідачем спірних рахунків.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора Голопристансього району Херсонської області, в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в особі філії "Голопристанський елеватор" в частині стягнення з відповідача 41 886, 09 грн. пені, 9 209, 35 грн. річних та 28 734, 39 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Продексим, ЛТД", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду, якою частково скасовано рішення місцевого господарського суду.

Згідно із ст. 121 1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

У абз. 4 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 121 1 ГПК України питання про поновлення виконання судового рішення має вирішуватися судом касаційної інстанції під час прийняття постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку. В залежності від конкретних обставин справи відповідне питання може бути вирішено після перегляду оскаржуваного судового рішення, про що виноситься ухвала.

У зв'язку із закінченням перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в порядку касації, виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014, яке було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі № 923/830/14 - без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі № 923/830/14.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.