Ухвала

від 25.09.2014 по справі 826/2267/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/35537/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючої Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року

у справі № 826/2267/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Комплекс Інженерінг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001862201 від 12 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 663 853, 50 грн., в т.ч. за основним платежем - 644 166, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19 687, 50 грн.; та № 0001872201 від 12 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 708 333, 25 грн., в т.ч. за основним платежем - 566 667, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 141 666, 25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, податковим органом проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комплекс Інженерінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 261/26-57-22-01-07/32854643 від 25 жовтня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.27, 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138.4,138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 644166, 00 грн., та п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на 566 667, 00 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили ТОВ «Комплекс Інженерінг» здійснювало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська». Позивачем з зазначеними контрагентами укладено договори субпідряду на виконання будівельно-ремонтних робіт на АЗС, розташованих в м. Одеса, та в Херсонській області.

В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що актом невиїзної перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.08.2013 р. ТОВ «Полістер» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «Бріз-Агро» та ТОВ «СНАБАГРО» не підтверджено реальність укладених угод, що в свою чергу не підтверджує реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Полістер».

Суди зазначили, що позивач не надав суду доказів того, що для виконання будівельних робіт, які є предметом зазначених Договорів підряду, укладених з ТОВ «Полістер» було отримано проектну документацію та доказів того, що така проектна документація була надана субпідряднику, як того вимагає законодавство України. Копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3, наданих позивачем, не відповідають Примірним формам, а саме: не містять детального опису виконаних робіт та понесених витрат в ході виконання будівельних робіт. З наданих позивачем первинних документів не вбачається за можливе встановити види, обсяг, вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані Субпідрядником під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні будівельно-ремонтних робіт на будівництві об'єкта, на виконання умов Договорів субпідряду.

Вищий адміністративний суд України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору.

В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що актом невиїзної перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.08.2013 р. ТОВ «Полістер» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «Бріз-Агро» та ТОВ «СНАБАГРО» не підтверджено реальність укладених угод, що в свою чергу не підтверджує реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Полістер». Щодо взаємовідносин з ТОВ «БК «Перша Чорноморська», то в акті зазначено, що здійснення маркетингових досліджень не належить до економічного виду діяльності позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції взагалі не дослідив, з яких підстав податковий орган визнав порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з «БК «Перша Чорноморська» та не встановлено, чи дійсно здійснення маркетингових досліджень не відноситься до господарської діяльності позивача. В акті перевірки наведено лише перелік первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано витрати та податковий кредит, але відповідач не заперечував реальність укладеної угоди саме в зв'язку з відсутністю будь-яких первинних документів.

Крім того, подаючи апеляційну скаргу, позивач надав суду апеляційної інстанції докази на підтвердження обставин, на які посилається, які залишились поза увагою суду апеляційної інстанції. Відповідно до статті 195 КАС України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Частиною першою статті 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року, та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - скасуванню, оскільки судами не встановлено всі фактичні обставини по справі, тобто допущено порушення норм процесуального права, та суд касаційної інстанції не може встановлювати ці обставини.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг»- задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В.П. Юрченко

Н.Є.Блажівська

М.В. Сірош