Ухвала

від 18.09.2014 по справі 6/583

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року м. Київ К/9991/73198/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Тект" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012

у справі № 6/583

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління

активами „Тект"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Тект" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова документальна перевірка позивача з питань контролю за вчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію СПД та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів та складено акт №624/1-23-04-20393384 від 11.2007. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", пп. 4.1.2. пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2007 № 0001032304/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 223 255, 50 грн. та № 0001042304/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 250 505, 86 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „КУА „Тект" укладено угоду № 5905-Т від 26.10.2005 з ЗАТ „Укртрансенерго" про переуступку права вимоги за договором про дольову участь у будівництві житлового будинку.

ЗАТ „Укртрансенерго" виписано податкову накладну № 16 від 26.10.2005 на загальну суму 3417734, 32 грн., в тому числі податок на додану вартість 569922,39 грн.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", визначено - якщо платник податку придбаває товари та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно із ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" або звільняються від оподаткування згідно із ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість", то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

ТОВ „КУА „Тект" придбані квартири реалізувало фізичним особам та застосувало ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно вимогам п. 1 ст. 9 Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій: первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що зазначені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 148 837, 00 грн. та зменшенню залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2007 року в розмірі 1 979 435, 00 грн. та зменшенню від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, що відноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2007 року в розмірі 12 994, 00 грн.

Стосовно нарахування винагороди КУА венчурного інвестиційного фонду ПВІФ „Амстердам" протягом звітного року за 31.12.2006, сукупна номінальна вартість розміщених інвестиційних сертифікатів за січень 2006 року становить 59539000 грн

Номінальна вартість одного інвестиційного сертифіката складає 1000 грн.

Отже, виходячи з цього кількість розміщених інвестиційних сертифікатів становить 59539 шт. Використовуючи норми діючого законодавства зазначені в акті, було здійснено відповідний розрахунок щомісячної винагороди.

У відповідності до п. 2.10 Положення, за підсумками фінансового року здійснюється остаточний перерахунок винагороди компанії з управління активами за рік на підставі розрахунку середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів венчурного ІСІ, які перебували в обігу протягом року.

Згідно з абз. 2 п. 2.10 Положення середньорічна кількість інвестиційних сертифікатів в обігу визначається на підставі даних реєстру власників іменних інвестиційних сертифікатів та/або бухгалтерського обліку як сума добутку кількості інвестиційних сертифікатів в обігу (розміщених інвестиційних сертифікатів) протягом певних періодів у днях та відповідних зважених коефіцієнтів.

При розрахунку середньорічної кількості інвестиційних сертифікатів в обігу відповідачем було враховано середньозважену кількість інвестиційних сертифікатів ЗПНВІФ „Амстердам" в обігу протягом 2006 року та була взята кількість сертифікатів, яку товариство само зазначило при наданні перерахунку винагороди компанії з управління активами венчурного інвестиційного фонду за підсумками 2006 року до ДКЦПФР, а саме -57364 шт.

Таким чином, виходячи з даних, які були отримані з Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, остаточний перерахунок винагороди ТОВ „КУА „Тект" ЗПНВІФ „Амстердам" за 2006 рік, який здійснюється на підставі розрахунку середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів ЗПНВІФ „Амстердам", за даними перевірки становить за 2006 рік - 842562,4 грн., сума винагороди, яку не було включено до складу валового доходу компанії за 2006 рік в порушення вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" 842562,4 грн.

Враховуючи зазначене колегія погоджує висновок судів про порушення позивачем порушено вимоги п.п. 4.1.2, 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Тект" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі № 6/583 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Тект" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі № 6/583 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко