Ухвала

від 30.12.2014 по справі 6/583

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 грудня 2014 року м. Київ В/800/5755/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),

Кошіля В.В., Ланченко Л.В., Моторного О.А., Пилипчук Н.Г.,

перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Тект"

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 № К/9991/73198/12

у справі № 6/583

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління

активами "Тект"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду від 18.09.2014 № К/9991/73198/12.

Відповідно до ст. 239 1 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 № К/9991/73198/12 заявник, посилаючись на неоднакове порівняно з іншими справами застосування цим судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме пп. 4.1.2, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", просить її скасувати.

На підтвердження зазначеного заявник надав судові рішення Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 № К-37365/06, від 17.03.2010 № К-8683/07, від 08.07.2010 № К-13514/07, К-13515/07, від 13.11.2012 № К/9991/13332/12, в яких, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах (№ 6/583, № 13/78/06-АП, № 32/670-А, № 2а/1570/7282/2011), за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права. Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.

А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2010 № К-8683/07, в якій має місце подібні правовідносини та на яку також посилається заявник, справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Тект" про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 № К/9991/73198/12 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Кошіль В.В.

Ланченко Л.В.

Моторний О.А.

Пилипчук Н.Г.