Постанова

від 04.02.2009 по справі 2-а-1668/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№  2-а-1668/08 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"04"

лютого 2009 р.                                                                              

м. Луцьк

Волинський

окружний  адміністративний суд в складі:                                                                                                                                                                                        

головуючого

- судді  Плахтій Н.Б., 

при

секретарі Тиновському Д.В.,  

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду

України в місті Нововолинську Волинської області про зобов'язання провести

нарахування  щомісячної державної

соціальної допомоги  дитині війни,

          ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.

звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в

місті Нововолинську Волинської області про зобов'язання провести нарахування

щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

Позовні

вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона наділена правовим статусом дитини

війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної

допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2007 року

позивачеві така допомога не нараховувалася та не виплачувалася. Просить визнати

бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Нововолинську

протиправною, зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату державної

соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за

віком за період з липня 2007 року до кінця грудня 2007 року.

В судове

засідання позивач ОСОБА_1. не з'явилася, проте подала суду клопотання про

розгляд справи за її відсутності. Крім того, позивач уточнила позовні вимоги та

просила зобов'язати відповідача провести нарахування державної соціальної

допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2008

рік і виплачувати вказану допомогу щомісячно з 1 січня 2009 року.

Відповідач у

запереченнях від 02.02.2009 року позову не визнав, зазначаючи, що він діяв в

межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними

нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені державним

бюджетом для виплат соціальної допомоги дітям війни. Просить в задоволенні

позову відмовити, справу розглядати за його відсутності.

Дослідивши

письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід

задовольнити частково.

Судом

встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на

обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Нововолинську, протягом

2007 року їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як

дитині війни, а протягом 2008 року позивачеві нараховувалася та виплачувалася

надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму

для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується пенсійним

посвідченням із проставленим у ньому штампом «дитина війни» та довідкою

відповідача № 494 від 30.01.2009 року.

Відповідно

до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004

року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п.

12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від

19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно до

якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового

утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії,

відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у

розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у

справі № 1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є

неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього

Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня

ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того,

було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції

позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії

неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» була відновлена з 09.07.2007 року, а позивачеві у 2007 році

не виплачувалося підвищення до пенсії згідно вказаної норми Закону України,

тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про

зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної

допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за

період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.

Відповідно

до п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону

України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності

01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім

тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання

чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується

підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням

Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №

1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є

неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких

законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення

пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»

Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили

чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у

якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами

загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок

дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни

підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена

з 22.05.2008 року, а позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося

у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення

позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві

державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року.

Відповідно

до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в

районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління

Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління

Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в

Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду

України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює

перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати

відповідно до чинного законодавства. Судом встановлено, що позивачеві

нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни у 2008

році Управлінням Пенсійного фонду України в місті Нововолинську, де позивач

перебуває на обліку. Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві

лежить обов'язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги

як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з

9 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року, а тому

слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу

вказаної допомоги.

Відповідно

до ч. 2, ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства  України для звернення до адміністративного

суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,

проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для

звернення до адміністративного суду. Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України «Про

пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року (з наступними змінами і

доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає

або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким

строком. Відповідно до ст. 9 ч. 7 КАС України у разі відсутності закону, що

регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні

правовідносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного, суд через аналогію

закону приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до

адміністративного суду.

Позовні

вимоги в частині зобов'язання відповідача виплачувати в майбутньому пенсію з

врахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до

задоволення не підлягають, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право

звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи

інтересів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову

відносно ще не порушених прав.

Вимоги

позивача щодо стягнення з відповідача 300 грн. витрат на правову допомогу до

задоволення не підлягають, оскільки квитанція до прибуткового касового ордеру

не містить відомостей, що саме в даній справі позивачу надавалась правова

допомога, до справи не додано договору про надання правової допомоги,

обґрунтованого розрахунку затраченого часу для надання правової допомоги, крім

того, сама квитанція є старого зразка, затвердженого ще ЦКУ СРСР.

Керуючись

ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного

судочинства України,   на підставі  ст.6 

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

                   Адміністративний позов

задовольнити частково.

          Визнати протиправною бездіяльність

Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області

щодо невиплати ОСОБА_1підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни».

                   Зобов'язати Управління

Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області провести

нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1як дитині війни за період з

09.07.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року до 31.12.2008

року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до

ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

                   В задоволенні решти позовних

вимог відмовити.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне

оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова

може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження

подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з

09.02.2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду  подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної

скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної

інстанції.

Головуючий                                                                                           

Н.Б.Плахтій