Постанова від 07.10.2014 по справі 916/1220/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р.Справа № 916/1220/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді : В.В. Лашина

суддів: О.Ю. Аленіна,

О.Л.Воронюка

При секретарі: О.В. Кубік

Склад колегії суддів змінено розпорядженням в.о. голови суду від 06.10.2014р. №651

Представники сторін:

Від ДП "Іллічівський морський торговельний порт" - Моісєєв Д.А., довіреність № 129, від 25.12.13;

Від Державної фінансової інспекції в Одеській області - Санжарук О.О., довіреність № 93, від 10.09.14;

Від Державної установи "Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області" - Козаченко А.Є., довіреність № 15, від 15.01.14;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2014р.

у справі № 916/1220/13

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до відповідача: Державної установи "Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Іллічівська об'єднана державна фінансова інспекція

про стягнення 56895,60грн.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" (в подальшому за текстом - ДП "ІМТП") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державної установи "Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області" (далі - ДУ "НМЦ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області") про стягнення 56 895,60 грн. в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач за період з квітня 2010 року по вересень 2012 року отримував комунальні послуги, займаючи орендоване приміщення, не здійснюючи їх оплату, у зв'язку з чим безпідставно заощаджував грошові кошти на компенсації позивачу витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надані послуги.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2014 р. (суддя Брагіна Я.В.) у задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ДП "ІМТП" в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки нарахована до відшкодування сума заявлена на підставі поточних індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення; щодо електропостачання розрахунок здійснювався згідно щомісячних показників приладу обліку № 272243; щодо теплопостачання - на підставі рахунків КП "Іллічівськтеплоенерго" за фактично спожиту теплоенергію всієї будівлі пропорційно до займаної відповідачем площі. Як зазначає скаржник, в матеріалах справи наявна інформація по усім тарифам, що діяли у спірний період, та інші докази, що обґрунтовують позовні вимоги. До того ж, ДП "ІМТП" вказує на те, що відповідач не заперечує використання ним орендованого приміщення та користування комунальними послугами, останнім не було спростовано розрахунок заявленої до стягнення суми та не надано відповідного контррозрахунку.

Також з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулась й Державна фінансова інспекція в Одеській області, яка просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ДП "ІМТП", наголошуючи на неповному з'ясуванні місцевим господарським судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "ІМТП" за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. було виявлено безпідставне покриття позивачем витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором оренди від 19.11.2008 р. № 15/1, укладеного між РВ ФДМУ в Одеській області та відповідачем, на загальну суму 61 183,43 грн., що підтверджується актом Держфінінспекції від 11.01.2013 р. № 820-16/3. При цьому, третя особа зазначає про те, що фінансовий контроль було проведено згідно чинного законодавства та зазначена сума була встановлена на підставі оборотно-сальдових відомостей за дебетом субрахунку 36136 "Розрахунки по комунальних послугах" та кредитом субрахунку 70611 "Експлуатаційні доходи по нежитлових приміщеннях служби СБК", а також інших матеріалів.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

19 листопада 2008 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ДУ "НМЦ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області" був укладений договір оренди нерухомого майна площею 100,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 5.

Зазначений договір також підписано ДП ІМТП, як балансоутримувачем об'єкту.

Умовами п. 5.9 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язується зокрема здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до акту приймання - передачі від 19.11.2008 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України передало в оренду відповідачу нерухоме майно, обумовлене згаданим договором оренди.

Водночас, договір між ДП ІМТП та відповідачем щодо відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди був укладений лише 19.11.2012 року.

Предметом спору є стягнення 56 895,60 грн. безпідставно збережених коштів в період із 01.04.2010 року по 30.09.12 року, тобто коли відповідач користувався орендованим приміщенням, але не здійснював відшкодування витрат порту на утримування орендованого майна та за надання комунальних послуг.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено обставин, на які він посилався в позові, зокрема, доказів безпідставно отриманих коштів, а також розміру безпідставно збережених коштів оскільки первинних документів, на підставі яких було нараховано заявлену суму (здійснено розрахунок витрат) позивачем не надано.

Аналізуючи зміст позовних вимог, документи, надані сторонами у підтвердження позовних вимог та заперечень на них, колегія суддів погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні мотивами і вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка.

Посилання ДП ІМТП та Державної фінансової інспекції в Одеській області про наявність усіх необхідних підтверджуючих документів, які обґрунтовують розмір позовних вимог, судова колегія вважає неспроможними.

Відповідно до наданих документів, які обґрунтовують розмір спожитих відповідачем комунальних послуг, зокрема, калькуляції тарифів, виписок за платежами в період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. тощо, неможливо зробити дійсно однозначний висновок про конкретну суму, яка належить до стягнення. Так, реальний розмір відшкодованих позивачем комунальних платежів неможливо встановити внаслідок їх не розділення, а відображення в цілому.

Звіти про споживання електроенергії складені позивачем в односторонньому порядку та не підтверджені відповідачем.

Розрахунки водоспоживання та водовідведення складені з урахуванням чисельності працюючих робітників відповідача у кількості 5 осіб, тоді як довідками ДУ "НМЦ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області" наголошується про 4 працюючих осіб. Зазначене також підтверджується наказами про організацію діяльності навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності за спірний період.

При цьому, не посприяло встановленню дійсного розміру заборгованості й надання в якості доказу акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "ІМТП", оскільки в ньому вказана сума в розмірі 61 183,43 грн., відмінна від суми, заявленої позивачем в розмірі 56 895,60 грн.

Відтак, наявні документи лише припускають можливість заборгованості відповідача, однак не дають зробити конкретний висновок за суттю правовідносин.

Натомість, рішення суду не повинно засновуватися на припущеннях.

Позивачем не було додано регістри бухгалтерського обліку, у яких відображені взаємовідносини з відповідачем та витрати, пов'язані з водопостачанням, електропостачанням і теплопостачанням, первинні документи, банківські виписки, що підтверджують безпосереднє перерахування коштів в якості оплати з розділенням цих сум по конкретному споживачу - ДУ "НМЦ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області".

Відтак, встановити дійсний розмір сплачених комунальних послуг та тих, які безпосередньо повинен був оплатити відповідач, наявні матеріали справи можливості не дають.

Намагання суду першої інстанції та судової колегії визначити ці прогалини запропонуванням призначення експертизи та проведення звірки взаєморозрахунків для встановлення дійсних обставин справи, не дали результатів внаслідок відмови сторін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в якості своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Отже, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається в позові, що виключає його задоволення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2014 року у справі № 916/1220/13 - без змін.

Повний текст складено 10.10.2014р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя О.Л. Воронюк