Постанова

від 16.09.2014 по справі 822/3831/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3831/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретаріНетичай Ю.В. за участі: представника позивача представника відповідачаГащака Б.В. Сурника М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітек Україна" до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санітек Україна" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Міндоходів.

Просить визнати протиправними та скасувати прийняті Хмельницькою митницею (митний пост Славута) рішення про коригування митної вартості товарів №400040000/2014/000008/1 від 04.03.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2014/00009 від 04.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.01.2014 року позивачем та іноземною компанією - "DEFTRANS" (Польща) укладений контракт № 16/01 на поставку товару - меблів для ванних кімнат з ДПС ламінованої. Ціна товару визначена на рівні 6 373, 31 євро.

04.03.2014 року з метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію №400040000/2014/001060 з додатками, розрахувавши митну вартість в сумі 6 809, 62 євро за першим (основним) методом (за ціною договору).

Однак, митницею було відмовлено у митному оформленні, а декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження числових складових заявленої митної вартості.

У подальшому митним органом прийняте рішення №400040000/2014/000008/1 від 04.03.2014 року про коригування митної вартості товарів та застосований 6-й резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість розрахована на суму 12 400, 92 євро.

Позивач не погоджується з рішеннями відповідача та просить їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує, підтвердивши обставини, зазначені у адміністративному позові. Просить позов задоволити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнає, надав письмове заперечення, де вказує, що Хмельницька митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений вимогами чинного законодавства України.

Посилається на те, що під час аналізу документів, поданих позивачем - ТОВ "Санітек Україна" до митного оформлення по митній декларації №400040000/2014/001060 від 04.03.2014 року з товаром "меблі для ванних кімнат з ДПС ламіновані" посадовою особою відповідача встановлено, що документи, подані до митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме відсутні документи, що підтверджують вартість страхування та вантажно - розвантажувальних робіт.

У зв'язку з чим митним органом прийняті оскаржувані рішення.

Представник відповідача просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем - ТОВ "Санітек Україна" як покупцем з однієї сторони, та іноземною компанією - "DEFTRANS" (Польща) як продавцем з іншої сторони укладений договір № 16/01 від 16.01.2014 року про поставку меблів для ванних кімнат з ДПС ламінованих.

04.03.2014 року з метою митного оформлення товару позивачем подано Хмельницькій митниці митну декларацію № 400040000/2014/001060 на суму 6 809, 62 євро.

Відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №400040000/2014/000008/1 від 04.03.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040000/2014/00009 від 04.03.2014 року.

Причиною відмови у картці відмови вказано, що подані документи містять розбіжності та не містять повних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відповідно до вимог п. 2,3 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості відповідачем скориговано заявлену підприємством митну вартість товару в сторону збільшення, а саме на загальну суму 12 400, 92 євро.

У рішенні про коригування митної вартості №400040000/2014/000008/1 від 04.03.2014 року зазначається про неподання позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості відповідно до вимог п.2,8,9 статті 52 Митного кодексу України. Вказується, що документи, передбачені у п.2 статті 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (документи, що містять відомості про вартість страхування та пакування), у зв'язку з чим необхідно подання додаткових документів: прайс-листи фірми виробника товару, інформація біржових організацій про вартість товару, виписку з бухгалтерської документації. Метод 1 не застосовано у зв'язку з не поданням додаткових документів у відповідності до п.3 статті 53 Митного кодексу України. Консультацію проведено. Метод 2-3 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу, щодо оформлення ідентичних та подібних товарів. Метод 4-5 не застосовано через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Застосовано другорядний метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Оцінюючи правомірність рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як зазначається у ч. 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З пояснень представника відповідача встановлено, що у митного органу виникли сумніви щодо включення до складу митної вартості страхування, пакування та вантажно - розвантажувальних робіт.

Відповідно до ч. 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Судом встановлено, що позивачем для проведення митного оформлення були надані зовнішньоекономічний договір №16/01 від 16.01.2014 року, специфікацію на поставку товарів №3 від 30.01.2014 року, інвойс №РЕ/0000008/2014 від 28.02.2014 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №11 від 04.03.2014 року, довідку про транспортні витрати №4/03 від 04.03.2014 року (в якій зазначено, що автомобільне перевезення здійснювалось по СМR - страхуванню, а його вартість була включена до вартості перевезення) та додатково надано копію митної декларації країни відправника МРИ 14РL394020Е0008463 від 28.02.2014 року та міжнародну товарно - транспортну накладну (СМR) від 28.02.2014 року.

Відповідно до п.5.1 Контракту асортимент, кількість, строк поставки та вартість продукції, яка поставляється, вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту. Пункт 5.2 Контракту передбачає, що строки та умови оплати вказуються в Специфікаціях цього Контракту. Поставка товарів повинна виконуватись по кожному окремому замовленню Покупця на умовах, вказаних в кожній окремій Специфікації.

Згідно із Специфікацією поставка повинна здійснюватись на умовах FСА Одоланов, Польща (а.с.21).

Відповідно до умов FСА Інкотермс 2010 поставка вважається здійсненою:

а) якщо транспорт надається Покупцем: коли товар завантажений на транспортний засіб Покупця, якщо названим місцем є площі продавця.

б) якщо транспорт надається Продавцем: коли товар готовий до розвантаження у будь-якому іншому разі.

Виконання Продавцем свого обов'язку щодо навантаження товару підтверджується Довідкою про транспортні витрати №4/03 від 04.03.2014 року в якій зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи здійснено за рахунок вантажовідправника (Продавця).

Як встановлено судом, положення Контракту не містять норм, які передбачають обов'язок страхування товару. Як пояснив представник позивача, страхування товару не здійснювалось.

Правила Інкотермс 2012 визначають СМR страхування як відповідальність автомобільного перевізника відповідно до Міжнародної Конвенції CMR 1956 року.

Таким чином, страхування перевізником своєї відповідальності ніяк не пов'язане зі страхування товару позивачем, оскільки вартість СМR страхування одразу була включена до складу вартості транспортних витрат.

Згідно з умовами контракту, товар поставлявся запакованим, тому окремі витрати, пов'язані з пакуванням товару, підприємство позивача не несло.

На думку суду, позивачем у наданих для оформлення документах були вказані усі необхідні числові значення на підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 вказаної статті).

Згідно з ч.1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

На думку суду, позивачем доведено, що для здійснення митного оформлення вищевказаної партії товару ним були подані усі необхідні документи, і у митного органу були відсутні підстави вимагати надання додаткових документів, оскільки складові митної вартості були чітко визначені на підставі наявних документів, які надавались представникам митниці.

У той же час документи, які витребувались додатково, не могли підтвердити зазначені числові складові митної вартості.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог закону, зважаючи на що їх не можна вважати правомірними. Тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці Міндоходів (митний пост Славута) №400040000/2014/000008/1 від 04.03.2014 року про коригування митної вартості, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці Міндоходів від 04.03.2014 року №400040000/2014/00009.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітек Україна" судові витрати в сумі 255 грн. 78 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2014 року 17.00

Суддя /підпис/І.С. Козачок "Згідно з оригіналом" Суддя І.С. Козачок