Ухвала

від 11.09.2014 по справі 10/191-18/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 10/191-18/432 11.09.14

За скаргою Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Власта";

до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України;

про визнання протиправними дій та бездіяльності відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, яка виявляється в нероз'ясненні стягувачу наслідків повернення йому виконавчого документів та призвела до порушення абзацу 2 пункту 4.11.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5; визнання протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2012 року (ВП № 31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439), постанов про повернення виконавчих документів від 14.12.2012 року № 29000107 і від 15.02.2012 року № 29000889 та невиконання наказу на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва № 10/191-18/432 від 02.08.2011 року та наказу № 10/191-18/432; визнання незаконними постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.03.2012 року (ВП №31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439) про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови від 14.02.2012 року № 29000107 та від 15.02.2012 року № 29000889 про повернення виконавчих документів

За позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Власта";

до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України;

про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання дій.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від ВДВС: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 10/191-18/432 позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 63-л від 03.03.2004 р. при виключення Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Томот" з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України; зобов'язано Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України поновити Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Томот", правонаступником якого є Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Власта", у єдиному державному реєстрі страховиків (перестраховиків) України; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищевказаного рішення 02.08.2011 р. видано відповідні накази у справі № 10/191-18/432.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р. у справі № 10/191-18/432 рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.04.2012 р. касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р. у справі № 10/191-18/432 повернуто заявникові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. внесено зміни до пунктів 2, 3, 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 р. у справі № 10/191-18/432, вважаючи вірним найменування відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; внесено відповідні зміни до наказу Господарського суду міста від 02.08.2011 р. у справі № 10/191-18/432.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. у справі № 10/191-18/432.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. у справі № 10/191-18/432 залишено без змін.

Позивач 02.09.2013 р. звернувся до Господарського суду міста Києва із скаргою про визнання протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни, яка виявляється в нероз'ясненні стягувачу наслідків повернення йому виконавчого документів та призвела до порушення абзацу 2 пункту 4.11.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 року призначено розгляд скарги на 15.10.2013 року.

Від позивача 27.09.2013 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга разом із заявою про відновлення пропущеного строку на звернення до суду із скаргою. У вказаній скарзі позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2012 року (ВП № 31802543) і від 11.05.2012 року (ВП № 32536439), постанов про повернення виконавчих документів від 14.12.2012 року № 29000107 і від 15.02.2012 року № 29000889 та невиконання наказу на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2011 року і наказу № 10/191-18/432; скасування постанови від 22.03.2012 року (ВП №31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439) про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови від 14.02.2012 року № 29000107 та від 15.02.2012 року № 29000889 про повернення виконавчих документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року призначено розгляд заяви про відновлення пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою на 15.10.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року відкладено розгляд скарги та заяви на 07.11.2013 року.

У судовому засіданні 07.11.2013 року оголошено перерву до 21.11.2013 року.

У судовому засіданні 21.11.2013 року оголошено перерву до 28.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року відмовлено позивачеві у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку на звернення до суду із скаргою; розгляд скарги про визнання протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни відкладено до 05.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року справу № 10/191-18/432 передано для розгляду судді Борисенко І. І.; розгляд скарги призначено на 17.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу № 10/191-18/432 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

На адресу Господарського суду міста Києва 05.12.2013 року від позивача надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року про відмову у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку на звернення до суду із скаргою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року провадження у справі № 10/191-18/432 зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року про відмову у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку на звернення до суду із скаргою .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року у справі № 10/191-18/432 апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Власта" задоволено, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року у справі № 10/191-18/432 скасовано, справу скеровано до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року провадження у справі № 10/191-18/432 поновлено, розгляд скарги призначено на 15.05.2014 р.

У судовому засіданні 15.05.2014 року було оголошено перерву до 19.06.2014 року.

У судовому засіданні 19.06.2014 року було оголошено перерву до 26.06.2014 року.

Від Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Власта" 20.06.2014 р. надійшла заява, у якій скаржник зазначає, що правильною назвою особи, дії якої оскаржуються є відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

У судовому засіданні 26.06.2014 року було оголошено перерву до 10.07.2014 року.

Від скаржника 10.07.2014 року надійшла заява про відмову від вимог в частині, згідно якої скаржник відмовляється від вимог скарги в частині скасування постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.03.2012 року (ВП №31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439) про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови від 14.02.2012 року № 29000107 та від 15.02.2012 року № 29000889 про повернення виконавчих документів. Скаржник просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, яка виявляється в нероз'ясненні стягувачу наслідків повернення йому виконавчого документів та призвела до порушення абзацу 2 пункту 4.11.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5; визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2012 року (ВП № 31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439), постанов про повернення виконавчих документів від 14.12.2012 року № 29000107 і від 15.02.2012 року № 29000889 та невиконання наказу на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва № 10/191-18/432 від 02.08.2011 року та наказу № 10/191-18/432; визнати незаконними постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.03.2012 року (ВП №31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439) про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови від 14.02.2012 року № 29000107 та від 15.02.2012 року № 29000889 про повернення виконавчих документів

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року справу №10/191-18/432 передано для розгляду судді Цюкалу Ю.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2014 року у справі № 10/191-18/432 суддею Цюкалом Ю. В. прийнято справу до свого провадження; розгляд скарги призначено на 26.08.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 року справу №10/191-18/432 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2014 року у справі № 10/191-18/432 суддею Мандриченком О. В. прийнято справу до свого провадження; розгляд скарги призначено на 26.08.2014 року.

У судовому засіданні 26.08.2014 року було оголошено перерву до 11.09.2014 року.

У судовому засіданні 11.09.2014 року представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Сторони були належним чином повідомлені про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.

З огляду на неявку представників сторін у судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріалами справи було встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катериною Леонідівною 20.09.2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва № 10/191-18/432 від 02.08.2011 року про поновлення Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Власта" у єдиному державному реєстрі страховиків (перестраховиків) України.

У семиденний строк, встановлений для самостійного виконання, рішення боржником не виконано, дій, спрямованих на його виконання, не вчинено.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 02.11.2014 року супровідним листом № 15762-0-33-11/20-5 направлено боржнику для негайного виконання вимогу державного виконавця від 25.10.2011 р. № 15762/20-5 про негайне поновлення Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот», правонаступником якого є Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Власта» у єдиному державному реєстрі страховиків (перестраховиків) України, про негайне надання до відділу доказів виконання рішення суду та письмових пояснень відповідальних посадових осіб про причини та умови невиконання рішення суду. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність, згідно із законом, за невиконання рішення суду.

28.11.2011 державним виконавцем, за невиконання рішення суду та вимоги державного виконавця, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 680,00 грн.

Супровідним листом № 15762-0-33-11/5-8 боржнику для негайного виконання направлено повторну вимогу державного виконавця від 28.11.2011 № 15762/5-8.

Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Власта" 20.01.2011 р. звернулося до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про повернення виконавчого документа № 10/191-18/432 від 02.08.2011 року, у зв'язку з чим постановою від 15.02.2012 р. виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2012 р. скаржник повторно звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва №10/191-18/432 від 02.08.2011 року.

Постановами від 22.03.2012 року ВП № 31802543 та від 11.05.2012 року № 32536439 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, на підставі пункту 7 частини 1 статті 26 Закону, відмовлено у відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва №10/191-18/432 від 02.08.2011 року.

Законом передбачено, що державним виконавець при надходженні виконавчого документа зобов'язаний прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження чи про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Перелік підстав для прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження визначено частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6 1 ) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, пунктом 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Дана норма Закону є чіткою, розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що державним виконавецм відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесені постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2012 року (ВП № 31802543) та від 11.05.2012 року (ВП № 32536439) повністю дотримані вимоги чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення скарги позивача.

Скаржник у своїй скарзі також стверджує, що постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.02.2012 року № 29000107 та від 15.02.2012 року № 29000889 про повернення виконавчих документів є незаконними, оскільки при поданні заявником заяви про повернення виконавчих документів, державний виконавець нероз`яснив стягувачу наслідків повернення йому виконавчого документа відповідно до абзацу 2 пункту 4.11.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерством юстиції України 15.12.99 № 74/5.

Однак, як вбачається з абзацу 1 пункту 4.11.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій", на який посилається скаржник, повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, установлених пунктом 3.3 цієї Інструкції.

Пунктом 4.11.1. "Інструкції про проведення виконавчих дій" встановлено, що виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві:

за письмовою заявою стягувача;

якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;

якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника;

якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З вищевикладеного слідує, що повернення виконавчого документа стягувачеві за його письмовою заявою позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Також з пункту 4.11.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій" вбачається, що державний виконавець роз'яснює стягувачеві наслідки повернення йому виконавчого документа тільки з підстав, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, які не позбавляють його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, установлених пунктом 3.3 цієї Інструкції.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесені за заявою стягувача постанов про повернення виконавчих документів від 14.02.2012 року № 29000107 та від 15.02.2012 року № 29000889 діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерством юстиції України 15.12.99 № 74/5, а тому у господарського суду немає підстав для задоволення вимоги скаржника про визнання протиправними дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 121 2 ГПК України,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Власта" до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовити повністю.

2. Ухвалу направити сторонам та до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

3. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому процесуальному порядку.

Суддя О.В. Мандриченко