Постанова

від 09.10.2014 по справі 908/2131/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 908/2131/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю прокурора - Захарової Н.О. - посв. № 016403 від 22.04.2013р.,

та представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Бітяков Д.М. - дов. б/н від 26.08.2014р.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2689З/1-9) на рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2014 р. у справі № 908/2131/14,

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна, ЛТД К", м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2014 р. (суддя Гончаренко С.А.) позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 13.12.2007, укладений між Запорізькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Україна, ЛТД К", зареєстрований Запорізькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2007 р. за №040726101324. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму "Україна, ЛТД К" повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:007:0186) загальною площею 0,6150 га розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/ вул. Авангардна/ вул. Запорізька, нормативна грошова оцінка якої становить 5368827,00 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму "Україна, ЛТД К" на користь Державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору.

Відповідач, ТОВ ВКФ "Україна, ЛТД К", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2014р. і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства..

Позивач, Запорізька міська рада, та третя особа, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явились та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач та третя особа не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаних осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2014 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржуване рішення, з якого вбачається, що представник відповідача у судовому засіданні 19.08.2014 р. був відсутній.

Як зазначає заявник апеляційної скарги, однією з підстав для скасування оскаржуваного рішення є те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції, що в силу приписів ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Так, статтею 22 ГПК України, зокрема, передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, у тому числі мають право брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

П. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як зазначає відповідач, ухвала господарського суду Запорізької області від 12.08.2014 р. про відкладення розгляду справи на 19.08.2014 р. об 11:45 год. ним була отримана 19.08.2014р. об 17:00 год., тобто, вже після судового засідання, на якому судом першої інстанції було прийнято оскаржуване рішення.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач був позбавлений можливості захищати свої права і законні інтереси при розгляді справи у спосіб, передбачений положеннями ст. 22 ГПК України, зокрема, приймати участь у судовому засіданні, надати пояснення і письмові докази у підтвердження порушення його прав з боку позивача. Більш того, відповідач був відсутній на попередньому судовому засіданні 12.08.2014р., на якому суд першої інстанції відклав розгляд справи на 19.08.2014р., тобто йому не було відомо про це судове засідання. Тим більш, що повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б свідчило про належне повідомлення відповідача про судове засідання, в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин та враховуючи маленький проміжок між судовими засіданнями, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач - ТОВ ВКФ "Україна, ЛТД К" не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 19.08.2014 року, не був присутнім на цьому засіданні, на якому вирішувалось питання щодо його прав та інтересів, у зв'язку з чим рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2014 року підлягає скасуванню.

За змістом ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Щодо розгляду матеріалів справи, по суті яких прийнято оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 13.12.2007 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Україна, ЛТД К" укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6150 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Авангардна/вул. Запорізька, який зареєстровано Запорізькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2007 за №040726101324.

Зазначена земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови та передається в оренду для розташування торговельно-розважального центру.

Акт прийому-передачі земельної ділянки підписано сторонами договору 21.12.2007 р. Згідно з п. 8 договору строк його дії становить дев'ятнадцять років.

У відповідності до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району м. Запоріжжя.

Відповідно до витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0186) загальною площею 0,6150 га, переданої в оренду ТОВ ВКФ "Україна, ЛТД К" станом на 01.01.2012 р. становить 5368827,00 грн.

Згідно з п.16.2 договору орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору та виконувати вимоги викладені у п. 30 договору.

В пункті 30 договору, а також, в ст. 24 Закону України "Про оренду землі" та ст. 96 Земельного кодексу України, закріплено обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за" відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Стаття 21 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Судом першої інстанції було встановлено, що протягом дії вищевказаного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка згідно з інформацією ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 17.06.2014р. становить 205 433,24 грн. (а.с. 16). Згідно з інформацією ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.07.2014р. у відповідача наявний борг по орендній платі за землю у сумі 224370,58 грн.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24-25 цього Закону та умовами договору.

Разом з тим, у п. 35 договору закріплено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач не виконав умови договору оренди землі від 13.12.2007 р. щодо своєчасності внесення орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди в порядку визначеному п. 35 договору. Також, земельна ділянка загальною площею 0,6150 га, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Авангардна/вул. Запорізька (кадастровий номер 2310100000:01:007:0186), що є предметом договору, підлягає поверненню Запорізькій міській раді за актом прийому-передачі у відповідності до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та п. 20 договору.

Під час апеляційного провадження відповідач надав в якості доказів належного виконання ним зобов'язань за спірним договором копії квитанцій № 0.0.302437108.1 від 30.09.2014р. та № 0.0.302670316.1 від 01.10.2014р. про перерахування коштів за оренду земельної ділянки в сумі 267000,00 грн. та 45900,00 грн. відповідно. Також, відповідач надав довідку ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 02.10.2014р. про відсутність у нього заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.

Однак, зазначені документи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки кошти були перераховані після винесення оскаржуваного рішення, тобто, на момент винесення цього рішення борг відповідача по оплаті оренди за спірним договором існував та був підтверджений матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК України приймає нове рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми процесуального права, а тому, вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга - задоволенню частково.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2014 р. у справі № 908/2131/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.12.2007р., укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Україна, ЛТД К", зареєстрований Запорізькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2007 р. за № 040726101324.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму "Україна, ЛТД К" (вул. Перспективна, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69009, код ЄДРПОУ 13619267) повернути на користь Запорізької міської ради (пр. Леніна, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:007:0186) загальною площею 0,6150 га розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/ вул. Авангардна/ вул. Запорізька, нормативна грошова оцінка якої становить 5368827,00 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму "Україна, ЛТД К" (вул. Перспективна, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69009, код ЄДРПОУ 13619267) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок №31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001) 2436,00 грн. судового збору (Державна судова адміністрація України, 050).

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 10.10.2014р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.