Ухвала
від 13.10.2014 по справі 927/1597/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

УХВАЛА

"13" жовтня 2014 року Справа №927/1597/14

За ПОЗОВОМ: Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

вул. Гастелло, 4, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600

адреса для листування: вул. 50 років ВЛКСМ, 20-А, м. Чернігів, 14037

ТРЕТІ ОСОБИ, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "БРИКЕТ ЦЕНТР"

вул. Панаса Любченка, 15, оф. 217, м. Київ, 03150

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БРИКЕТ СОСНИЦЯ"

вул. Чернігівська, 59, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПРОФІТ"

вул. Гастелло, 4-А, м. Мена, 15600

Про стягнення 392193,74 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН: не викликались.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом порушено провадження у справі №927/1597/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПРОФІТ" про стягнення 392193,74грн., в тому числі 313800,00 грн. основного боргу, 23318,65 грн. пені, 16670,93 грн. - 3% річних та 38404,16 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 13.10.2014 до участі у справі в якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "БРИКЕТ ЦЕНТР" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БРИКЕТ СОСНИЦЯ".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору зберігання від 26.04.2011.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, зокрема, нежитлові будівлі, а саме: блок гаражів, позначені за планом земельної ділянки літерами Г-1, Г'-1, Г"-1, площею 493,6 кв. м, майстерні зі складом, навісом для техніки, побутовими приміщеннями, що позначені за планом земельної ділянки літерами И-1, И'-1, И"-1, И'''-1, И''''-1 площею 520,5 кв. м, адмінбудівлю, позначену за планом земельної ділянки літерами Б-1, б-1, площею 55,1 кв. м, загальною площею 1069,2 кв. м, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, Менський район, м. Мена, вул. Гастелло, 4-Б, приблизною вартістю - 400000,00 (чотириста тисяч) гривень та/або грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПРОФІТ" (код ЄДРПОУ - 36645026), які містяться на розрахункових рахунках відкритих в банківських установах, в межах ціни позову, яка становить 392193,74 грн. (триста дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто три гривні сімдесят чотири копійки), та судових витрат у вигляді судового збору, а саме 7843,87 грн. (сім тисяч вісімсот сорок три гривні вісімдесят чотири копійки) до завершення розгляду справи, набрання законної сили судового рішення по справі та пред'явлення до виконання відповідного виконавчого документу.

Заяву про забезпечення позову Позивач обґрунтовує несплатою Відповідачем щоквартальних платежів за зберігання майна, одностороннім, неправомірним розірванням договору з самовільним вилученням майна зі зберігання, розпорядженням майном без сплати за його зберігання, відсутністю реагування Відповідача не заявлену вимогу, а також тим, що Відповідач вчинює дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги, в тому числі підготовчі дії до реалізації майна, які виражаються у намаганні врегулювати з Приватним акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема" земельний спір, який перешкоджає реалізації нерухомості, що підтверджується доповідними записками від 27.08.2014 та 12.09.2014, а також розрахунок з Приватним акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема" за договором купівлі-продажу від 11.09.2014 у сумі 804740,11 грн., що свідчить про витрачання коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПРОФІТ" не для здійснення розрахунків за договором зберігання, а на інші цілі, що підтверджується випискою по рахунку №26003456325 за 11.09.2014.

На підтвердження викладеного Позивачем надана копія доповідної записки директора ТОВ "АГРОЕКОПРОД" Положій І.М. від 11.09.2014 на ім'я генерального директора ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" Юхименка С.В., у якій зазначено, за дорученням генерального директора ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" Юхименка С.В. та за проханням директора ТОВ "АГРО-ПРОФІТ" Монастирьова Ю.Ю. 27 серпня 2014 року директором ТОВ "АГРОЕКОПРОД" Положій І.М. було забезпечено допуск та супровід на територію осіб для огляду стану належного ТОВ "АГРО-ПРОФІТ" нерухомого майна, за адресою: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Гастелло, 4-А, 4-Б, 4-В, 4-Г. Як встановлено з особистого спілкування, особа, що прибула для огляду цього майна не є представником чи працівником ТОВ "АГРО-ПРОФІТ". Натомість це був директор ДП "Зернятко" ОСОБА_4 В особистій бесіді він сказав, що ДП "Зернятко" має намір терміново придбати увесь комплекс будівель та споруд за адресою: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Гастелло, 4-А, 4-Б, 4-В, 4-Г, а також інші активи ТОВ "АГРО-ПРОФІТ". При цьому, він заявив, що ТОВ "АГРО-ПРОФІТ" зацікавлене в такому продажу, оскільки інвестор має намір виводити кошти з України.

Також Позивачем надана копія виписки по рахунку №26003456325 з 11.09.2014 по 11.09.2014, з якої вбачається, що від Відповідача на рахунок Позивача, зокрема, надійшли кошти в сумі 804740,11 грн. - за нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу майна, нежитлових будівель (буд. матеріалів у заборі) від 1.09.2014 року.

Згідно зі ст.66 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду."

Відповідно до ч.ч.1-3, 6 ст.67 Господарського процесуального кодексу України:

«Позов забезпечується:

· накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

· забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

· забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

· зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами .»

У п.п.1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами) зазначено, зокрема, таке:

"Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

· розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

· забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

· наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

· імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

· запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо ), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення .

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем , укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії."

Як зазначено в п.п.7.1, 7.2. п.7, п.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами):

"7.Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

7.1. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником."

7.2. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

8. У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі."

Крім того, згідно ч.1 ст.66 Закону України «Про виконавче провадження»:

«У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що, якщо предметом позову є стягнення саме грошових коштів, то і забезпечення позову має в першу чергу відбуватися саме накладенням арешту на грошові суми Відповідача. І лише в разі їх відсутності чи недостатності може вирішуватися питання про накладення арешту на інше майно Відповідача, в тому числі і нерухоме.

Належних та допустимих письмових доказів відсутності у Відповідача саме грошових коштів на момент пред'явлення позову, що давало б суду можливість вирішувати питання про арешт іншого, в тому числі нерухомого, майна Відповідача, Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано.

Також , Позивачем не додано до зазначеної заяви належних та допустимих письмових доказів:

· існування на момент пред'явлення позову зазначеного в заяві нерухомого майна в якості окремих предметів матеріального світу (ст.179, ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України) з відповідною їх державною реєстрацією саме в якості окремих об'єктів нерухомого майна;

· належності їх саме Відповідачу, а не іншим юридичним чи фізичним особам;

· реальної, а не приблизної, вартості і кожного з об'єктів, а не загальної, що дозволяло б співвіднести її з розміром позовних вимог.

Крім того, доповідну записку директора однієї юридичної особи (яка має незрозуміле відношення до спірних правовідносин саме між сторонами) на ім'я директора іншої юридичної особи про інформацію, отриману в ході особистого спілкування (тобто усно, без будь-яких письмових підтверджень) від директора ще однієї юридичної особи (яка також має незрозуміле відношення до спірних правовідносин саме між сторонами), що начебто остання має намір терміново придбати увесь комплекс зазначених в заяві про забезпечення позову будівель та споруд, а також інших активів Відповідача, який зацікавлений в такому продажу, оскільки інвестор має намір виводити кошти з України, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом для вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна Відповідача.

Зазначеної в заяві доповідної записки від 27.08.2014 до заяви взагалі не додано.

Що стосується клопотання про забезпечення позову шляхом арешту грошових коштів Відповідача суд відмічає наступне.

В заяві зазначено про наявність у Позивача з Відповідачем ще і земельного спору.

Також Позивачем надана копія виписки по рахунку №26003456325 з 11.09.2014 по 11.09.2014, з якої вбачається, що від Відповідача на рахунок Позивача, зокрема, надійшли кошти в сумі 804740,11 грн. - за нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу майна, нежитлових будівель (буд. матеріалів у заборі) від 1.09.2014 року.

З даного факту вбачається, що по-перше у Відповідача є в наявності грошові кошти і в значному розмірі, що додатково спростовує необхідність у арешті іншого, в тому числі нерухомого, майна Відповідача.

По-друге, Відповідач направляє ці грошові кошти і в значному розмірі на виконання інших, ніж те, що є предметом даного спору, грошових зобов'язань саме перед Позивачем.

За викладених обставин, незрозумілим та дивним є посилання Позивача, як на підставу застосування заходів забезпечення позову, на нецільове використання коштів Відповідачем, пов'язане з погашенням інших, більш значних, грошових зобов'язань Відповідача саме перед Позивачем.

При цьому, Позивачем не додано до заяви належних, допустимих, достовірних та достатніх письмових доказів, що Відповідач витрачає грошові кошти не для здійснення розрахунків саме з Позивачем, а на інші цілі, і, що внаслідок цих чи інших дій Відповідача наявні у нього грошові кошти можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно Відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до абз.4 п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами) у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви ; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З урахуванням викладеного, судовий збір за розгляд даної заяви покладається на Позивача.

Згідно п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122 11ГПК).

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.

Суддя І.В. Кушнір

13.10.14

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення13.10.2014
Оприлюднено16.10.2014
Номер документу40869376
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —927/1597/14

Ухвала від 06.11.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Кушнір І.В.

Ухвала від 23.10.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Кушнір І.В.

Постанова від 16.02.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зеленін В.О.

Ухвала від 15.12.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зеленін В.О.

Рішення від 20.11.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Кушнір І.В.

Ухвала від 23.10.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Кушнір І.В.

Ухвала від 13.10.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Кушнір І.В.

Ухвала від 13.10.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Кушнір І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні