Постанова

від 08.10.2014 по справі 907/240/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. Справа № 907/240/14

Текст

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії,

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддів: Желік М. Б.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Томкевич Н.

за участю представників:

від стягувача(позивача) - з'явився

від боржника (відповідача) - не з'явився

представник органу

виконання судових рішень - не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „КІММ"

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року,

суддя Ремецькі О. Ф.

про скасування постанови державного виконавця районного відділу Державної виконавчої служби Берегівського міськрайонного управління юстиції, м. Берегово від 09.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження,

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „КІММ" про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року в задоволенні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „КІММ" про скасування постанови державного виконавця районного відділу Державної виконавчої служби Берегівського міськрайонного управління юстиції від 9 липня 2014 року про відкриття виконавчого провадження - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадженя». Наказ господарського суду про стягнення суми з боржника та заява стягувача є підставою для винесення постанови державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі (боржник) просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року та прийняти нову, якою задоволити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „КІММ". При цьому, апелянт вказує, що суд приймаючи ухвалу порушив норми матеріально та процесуального права, в зв'язку з чим дійшов невірного висновку. Судом не враховано, що наказ суду в день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження частково виконаний, а тому постанова від 09.07.2014р. є неправильна.

Окрім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено, що постанова може бути оскаржена до Берегівського районного суду в 10-денний строк з часу її одержання, що суперечить положенням ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу відділ Державної виконавчої служби Берегівського міськрайонного управління юстиції просить ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року залишити без змін. Зазначає, що часткова сплата скаржником боргу в сумі 50 тис.грн. безпосередньо на рахунок стягувача проведена 10.07.2014 року, тобто вже після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому про цю обставину на час відкриття виконавчого провадження не могло бути відомо. Строк добровільного виконання наказу господарського суду визначений до 16 липня 2014 року і дана сума боргу врахована як добровільне виконання рішення суду, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, 29.07.2014 року винесено постанову про виправлення допущеної описки в постанові від 09.07.2014 щодо порядку оскарження винесеної постанови, що відповідає вимогам діючого законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу стягував(позивач) просить ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року залишити без змін. При цьому вказав, що проведення добровільного часткового виконання наказу суду не є підставою для визнання дій відділу ДВС з приводу відкриття виконавчого провадження незаконними.

В судове засідання з'явився представник позивача, заперечив проти доводів наведених в апеляційній скарзі, з мотивів викладених у своїх поясненнях, просить ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року залишити без змін.

Представник апелянта(боржника) та представник відділу Державної виконавчої служби Берегівського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явились.

В клопотанні від 06.10.2014р. боржник просить розгляд справи відкласти із-за неможливості прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд розцінює неявку представника боржника як без поважних причин, його неявка не перешкоджає розглядові апеляційної скарги, а тому клопотання скаржника про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Ухвала місцевого суду, що оскаржується розглядається в строк визначений ст.102 ГПК України, клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги від сторін не надходило.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Апеляційним судом та місцевим встановлено, що державним виконавцем районного відділу Державної виконавчої служби Берегівського міськрайонного управління юстиції на підставі пред'явленого до виконання наказу, виданого 10.06.2014 року господарським судом Закарпатської області по справі за №907/240/14 та за заявою стягувача(позивача) від 9.07.2014 р. прийнято постанову від 9 липня 2014 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника на користь стягувача суми боргу.

У відповідності до вимог п.п.2. 1) ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.19 цього ж закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом: наказів господарських судів та за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення .

Згідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Заява стягувача поступила 09.07.2014 року, в цей ж день державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, що оскаржується боржником.

Отже, державний виконавець з дотриманням вимог цього Закону дотримався процедури передбаченої для прийняття виконавчого документу - наказу господарського суду до виконання та прийняв відповідну постанову.

Статтею 26 цього Закону передбачені підстави відмови у відкритті виконавчого провадження, що виключають здійснення виконавчого провадження. Часткова сплата боргу боржником після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і відсутності на час винесення постанови документального підтвердження часткового виконання рішення не є підставою у відмові у відкритті виконавчого провадження.

Державним виконавцем правомірно кваліфіковано як добровільне виконання рішення суду- часткове погашення боргу в період строку наданого для самостійного виконання рішення господарського суду(згідно постанови- 16.07.2014 р.) та його документального підтвердження(10.07.2014 року в сумі 50 тис.грн.)

У відповідності до ст..27 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державного виконавця від 09.07.2014 р. зазначено про те, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк його виконання відбудеться в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Щодо наступного доводу апеляційної скарги, де в постанові державної виконавчої служби зазначено, що остання може бути оскаржена до Берегівського районного суду в 10-денний строк з часу її одержання та не відповідає положенням ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено:

Згідно ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Відділом ДВС подано суду докази про винесення постанови від 29.07.2014 року про виправлення помилки в постанові від 09.07.2014 "Про відкриття виконавчого провадження" в частині порядку оскарження. Окрім того, дана помилка в постанові про відкриття виконавчого провадження не порушила права боржника для оскарження цієї постанови до належного суду і не може бути підставою для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

З вищенаведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали місцевого суду, яка прийнята при дослідженні всіх обставин по справі та правильному застосуванні норм права.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір» клопотання(06.10.2014 р.) скаржника про відстрочку сплати судового збору до дати прийняття постанови апеляційним судом, суд задоволив та розглянув апеляційну скаргу.

Оскільки апеляційна скарга скаржника не оплачена судовим збором, то у відповідності до вимог ст.49 ГПК України здійснюється розподіл судових витрат і з боржника підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 609 грн. за апеляційне провадження за ставкою передбаченою в ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 99, 101-105, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „КІММ" - відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.08.2014 року в справі № 907/240/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „КІММ" (ЄДРПОУ 30854259) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 609, 00 грн. судового збору за апеляційне провадження.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 13.10.2014 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Марко Р. І.