Постанова

від 15.09.2014 по справі 826/11612/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 вересня 2014 року 16 год. 56 хв. № 826/11612/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Реконструкція" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 15 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 07 серпня 2014 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Реконструкція" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про скасування припису відповідача від 17 липня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 23 липня 2014 року № 227/14/7/26-45/2307/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем безпідставно. На час проведення перевірки об'єкт будівництва позивачем не експлуатувався.

Ухвалою суду від 02 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, поданих до суду 08 вересня 2014 року через канцелярію та протягом судового розгляду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідачем проведено позапланову перевірку будівництва позивачем складських будівель для адміністративно-виробничого комплексу за адресою: місто Київ, Солом'янський район, вулиця Ф. Ернста, 3-б (далі - об'єкт будівництва) , за результатами якої 17 липня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У ході перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація) , виявлено, що будівельні роботи не виконуються, будівельники відсутні. У поданій замовником будівництва - позивачем декларації зазначено ІІІ категорію складності об'єкта будівництва.

На час перевірки (10 липня 2014 року) об'єкт будівництва експлуатувався без прийняття в експлуатацію, що є порушенням ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акту перевірки, 17 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуваний припис, яким позивачу заборонено експлуатацію об'єкта будівництва починаючи із 17 липня 2014 року до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом введення об'єкта будівництва в експлуатацію.

Крім того, 17 липня 2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про вказане правопорушення призначено на 23 липня 2014 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 23 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 109620,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, зокрема, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Відповідно до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позапланову перевірку позивача проведено у зв'язку з необхідністю перевірки достовірності даних, зазначених у декларації від 03 липня 2014 року № 7/26-0307/2.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Як уже зазначено вище, у ході перевірки позивача виявлено факт експлуатації об'єкта будівництва без введення його в експлуатацію.

Згідно з ч.ч. 1, 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п.п. 2, 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Тобто, як вбачається з викладених норм, експлуатація об'єкта будівництва ІІІ категорії складності без проведення реєстрації декларації забороняється.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що позивачем вчинялись дії, направлені на проведення реєстрації декларації, однак таку реєстрацію проведено тільки 15 серпня 2014 року за № КВ14314227029, тобто уже після проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень.

Зокрема, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, а саме копії повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 07 липня 2014 року № КВ 153141880599 (від 11 липня 2014 року № 7/26-28/11107/07), подану позивачем для реєстрації декларацію відповідачем повернуто йому у зв'язку з її оформленням із порушенням встановлених вимог.

Викладені обставини представником позивача у ході судового розгляду справи не заперечувались. Поряд з цим, він стверджував, що відповідач протиправно провів перевірку у той час, як йому повторно, після усунення порушень, позивачем подано декларацію для проведення її реєстрації.

Зазначені доводи суд вважає безпідставними. До того ж, у матеріалах справи міститься копія листа відповідача від 28 липня 2014 року № 7/26-7/2807/07, у якому зазначено, що відповідачем повторно розглянуто питання щодо реєстрації декларації. При перевірці декларації виявлено, що її оформлено із порушенням встановлених вимог.

Суд також вважає безпідставними доводи представників позивача про те, що оскаржувані рішення відповідачем прийнято протиправно, оскільки об'єкт будівництва не експлуатується, так як наявними у матеріалах справи копіями фотознімків підтверджується зворотне.

Згідно з абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Реконструкція" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Реконструкція".

2. Стягнути із приватного акціонерного товариства "Реконструкція" (ідентифікаційний код 21604436) решту судового збору у розмірі 1607,75 грн. (Одна тисяча шістсот сім гривень сімдесят п'ять копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 22 вересня 2014 року