Постанова

від 09.10.2014 по справі 802/2189/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2189/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Максимчука А.І.

відповідача: Янушкевича А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Метал Холдинг" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Метал Холдинг" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Метал Холдинг" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки на підставі акту №1039/2201/36364939 від 22.04.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ № 0004982201 від 04.06.2014 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Вінницькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Метал Холдинг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ "АТЗ-Сервіс" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за наслідками якої складено Акт № 1039/2201/36364939 від 22.04.2014 року.

Перевіркою було виявлено порушення ПП "Метал Холдинг" вимог п. 198.2, 198.6 ст. 198 та п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 та п. 201.1 ст. 201 ПК України. Підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства стало те, що підприємством, на думку податкового органу, занижено податкове зобов'язання із податку на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту по господарських операціях із ТОВ "АТЗ-Сервіс". На підставі виявлених порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0003992201 від 07.05.2014 року та № 0004002201 від 07.05.2014 року. За наслідками адміністративного оскарження скаргу ПП "Метал Холдинг" задоволено частково, податкове повідомлення-рішення № 0004002201 від 07.05.2014 року щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11051,00 грн. скасовано та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0004982201 від 04.06.2014 року, яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем 586256,00 грн. та 146564,00 грн. за штрафними санкціями.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "АТЗ-Сервіс" укладено договір купівлі-продажу № 0705/12-1 від 07.05.2012 року (а.с.58-59), відповідно до умов якого, Продавець (ТОВ "АТЗ-Сервіс") зобов'язується передати у власність Покупцеві (ПП "Метал Холдинг") товар, зазначений у цьому договорі, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до пункту 2.2 договору, поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок продавця на склад покупця за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 35.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивач надав суду також копії податкових накладних, видаткових накладних (а.с.129-197). Надавши оцінку поданим доказам, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу, у зв'язку з невідповідністю форми податкових накладних вимогам ПК України. Апеляційний суд вважає такий висновок передчасним і помилковим, зважаючи на таке.

Згідно вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції, посилаючись на вирок Бориспільського міськрайонного суду від 13.09.2013 року у справі №1 КП/359/261/2013, жодним чином дослідив реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "АТЗ-Сервіс", оскільки чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною дотримання його контрагентами вимог податкового законодавства. Це означає, зокрема, і те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги докази, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Метал Холдинг" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Метал Холдинг" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства "Метал Холдинг" задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ № 0004982201 від 04.06.2014 року, яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем 586256,00 грн. та 146564,00 грн. за штрафними санкціями.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи. .

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М.

Матохнюк Д.Б.