Рішення

від 09.10.2014 по справі 916/3419/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2014 р.Справа № 916/3419/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ ЛТД"

про стягнення 34786,49 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Кондибка В.В. - довіреність;

Від відповідача: Дорось Ю.В. - довіреність;

В судовому засіданні 09.10.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Кондибка В.В. - довіреність;

Від відповідача: Дорось Ю.В. - довіреність;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 34786,49грн., яка складається з основного боргу в сумі 30507,66грн., 3% штрафу в розмірі 915,23грн., пені в сумі 1347,21грн., інфляційних витрат в розмірі 428,32грн. та 25% річних в сумі 1588,07грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2014р. було порушено провадження по справі №916/3419/14

Відповідач в судові засідання з'являвся, надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позові відмовити повністю.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.10.2014р. в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва до 09.10.201р.

У судовому засіданні 09.10.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

21.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ ЛТД" (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №581/ПН (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується продати покупцю нафтопродукти (товар) на умовах цього договору, а покупець прийняти і оплатити зазначений товар на умовах даного договору. Товар за цим договором поставляється окремими партіями. Одиниця виміру товару: тонни (п.1.2 договору).

Специфікації до цього договору визначають партію товару - його вид, асортимент і кількість, який покупець зобов'язується купити, а постачальник зобов'язується продати, а також ціну товару. Специфікації також визначають якість партії товару, що поставляється, базис поставки партії товару відповідно до Правил Інкотерміс - 2000, ціну товару при відповідному базисі поставки товару, умови оплати товару та інші умови. Кожна Специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках цього договору. Кожна наступна Специфікація не скасовує і не призупиняє дію попередньої Специфікації ні повністю, ні в частині, якщо тільки в самій Специфікації не вказано інше. (п.1.3 договору).

Поставка товару здійснюється партіями на підставі підписаної обома сторонами Специфікації, в якій зазначається асортимент, якість і кількість товару у партії, базис поставки у відповідності з Правилами Інкотерміс - 2000, ціна товару за одиницю (тонна) з урахуванням умов поставки та ПДВ, вартість партії товару, та інших даних, необхідних для виконання поставки та оформлення товаросупроводжувальних документів. Специфікація складається постачальником, підписується, скріпляється печаткою і передається покупцеві для підписання. (п.3.3 договору). Покупець зобов'язаний оплатити і прийняти товару, зазначений у підписаній ним Специфікації, в кількості і в строки обумовлені в Специфікації. Покупець має право прийняти узгоджену у Специфікації партію товару як повністю, так і в частині, в межах зазначеного в Специфікації або і цьому договору строки (пп.3.3.1 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами відповідної Специфікації до договору, і при виконанні покупцем наступних умов: - своєчасного надання покупцем підписаного зі своєї сторони примірника Специфікації постачальнику (оригіналу); - надходження оплати за поставку узгодженої у Специфікації партії товару відповідно до умов цього договору на поточний банківський рахунок постачальника. (п..3.4 договору).

Загальна кількість товару, що поставляється, може відрізнятись від кількості, зазначеної у відповідних заявках покупця/Специфікаціях, залежно від типів залізничних цистерн та /або автоцистерн та їх технологічної норми завантаження, що не є порушенням умов договору з боку постачальника і не тягне застосування до нього заходів відповідальності та неустойку. У такому випадку покупець зобов'язаний прийняти і оплатити весь відвантажений товар відповідно до умов цього договору та відповідної Специфікації. (п.3.10 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що орієнтовна ціна договору становить суму до 40000000грн., в тому числі ПДВ. Ціна договору складається із загальної вартості всього товару, поставленого постачальником покупцеві за цим договором протягом всього терміну його дії, визначена на підставі Актів прийому-передачі товару, оформлених (виданих) покупцеві за цим договором, які підтверджують факт передачі товару покупцеві, його кількість і якість. Ціна кожної окремої партії товару узгоджується сторонами і вказується у відповідних Специфікаціях і актах прийому-передачі на поставлений товар.

Покупець зобов'язується сплатити повну вартість товару до моменту його поставки на умовах 100% передплати на підставі підписаної сторонами Специфікації протягом 2 (двох) банківських днів з моменту її підписання (якщо інший термін оплати не узгоджений сторонами у Специфікації) і рахунку постачальника. Відсутність рахунку Постачальника не є підставою не оплачувати товар, узгоджений сторонами до поставки у Специфікації. (п.5.2 договору).

Всі розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України, безготівковим переказом на рахунок постачальника (п.5.3 договору).

Зобов'язання покупця з оплати товару виникають з моменту підписання сторонами відповідної Специфікації за договором. Покупець не має право відмовитись від оплати товару після підписання Специфікації. (п.5.5 договору).

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, 30.05.2014р. поставив відповідачу товар (Дизельне паливо SUPER EURO 5 DIESEL - 10PPM) на загальну суму 1981947,66грн., в тому числі ПДВ. Здійснення поставки товару на суму 1981947,66грн. підтверджується підписаною між сторонами Специфікацією №2 від 27.05.2014р, та актом прийому - передачі №00000001509 від 30.05.2014р. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару в повному обсязі не виконав, за поставлений товар розрахувався частково в сумі 1951440грн. , в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 30507,66грн.

10.06.2014р. позивач направив відповідачу лист за №359 з вимогою погасили заборгованість в сумі 30507,66грн.

Відповідач своїм листом від 20.06.2014р. за №27 визнав факт наявності заборгованості за договором №581/ПН від 21.03.2014р. в сумі 30.507,66грн. та зобов'язався зазначену заборгованість сплатити в місячний строк. Втім, зазначена заборгованість сплачена не була.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язання за договором №581/ПН від 21.03.2014р. щодо розрахунку за отриманий товар, змусило Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №581/ПН від 21.03.2014р. в сумі 30507,66грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% штрафу в розмірі 915,23грн., пені в сумі 1347,21грн., інфляційних витрат в розмірі 428,32грн. та 25% річних в сумі 1588,07грн.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі порушення однією із сторін термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором та відповідними Специфікаціями до нього, сторона яка вчинила порушення, зобов'язання сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати за весь період прострочення. У разі порушення термінів оплати товару, зазначених у договорі або у відповідній Специфікації до цього договору, більше ніж 15 календарних днів , покупець додатково оплачує постачальнику штраф у розмірі 3% від суми такої заборгованості. У разі допущення прострочення виконання грошового зобов'язання, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 відсотків річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача, щодо сплати відповідачем 1347,21грн. пені та 915,23 грн. штрафу у розмірі 3 (трьох) відсотків від суми простроченого платежу, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Розглянувши здійснені позивачем розрахунки суми індексу інфляції та 25% річних, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 428,32грн. та 25% річних в сумі 1588,07грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з наступних підстав.

Так, як зазначає відповідач у своєму відзиві зазначена заборгованість виникла не з його вини а тому, що позивачем було поставлено товару в обсязі 121,891 тон, що на 1 тону перевищує обсяг замовленого відповідачем палива. Відповідач зазначає що умовами договору не передбачений порядок та строки оплати надмірно поставленого товару. З цих же підстав вважає необґрунтованим нарахування штрафних санкцій

Проте, суд не може погодитись з відповідними твердженнями відповідача, оскільки умовами договору, а саме п. 3.10 передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється, може відрізнятись від кількості, зазначеної у відповідних заявках покупця/Специфікаціях, залежно від типів залізничних цистерн та /або автоцистерн та їх технологічної норми завантаження, що не є порушенням умов договору з боку постачальника і не тягне застосування до нього заходів відповідальності та неустойку. У такому випадку покупець зобов'язаний прийняти і оплатити весь відвантажений товар відповідно до умов цього договору та відповідної Специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2014р. між сторонами по справі була підписана Специфікація №2, відповідно якої кількість товару визначена в саме в об'ємі 121,891тон. Отже обов'язок щодо оплати всього отриманого товару прямо передбачений умовами договору. Крім того умовами договору передбачено й право нарахування штрафних санкцій у разі порушення термінів оплати передбачених у договорі або у Специфікації. Як вбачається зі Специфікації №2 від 27.05.2014р., зокрема пункт 4, оплата за товар здійснюється впродовж 1 банківського дні з дати підписання цієї Специфікації.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ ЛТД" (65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 50; код:34252715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМПЕТРОЛ УКРАЇНА" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5; код: 34553505) 30507 (тридцять тисяч п'ятсот сім)грн. 66 коп. - основного боргу, 1347 (одну тисячу триста сорок сім)грн. 21коп. - пені, 915 (дев'ятсот п'ятнадцять)грн. 23коп. - штрафу, 428 (чотириста двадцять вісім)грн. 32 коп. - інфляційних витрат, 1588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім)грн. 07коп. - 25% річних та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14.10.2014р.

Суддя К.Ф. Погребна