Ухвала

від 29.09.2014 по справі 2а-10923/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 вересня 2014 року м. Київ В/800/4383/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючої:Блажівської Н.Є., Суддів: Вербицької О. В. Сіроша М. В., Федорова М. О., Цвіркуна Ю. І.

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року

у справі № 2а-10923/12/2670 (К/800/23715/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтолізинг»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпунктів 5.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року по справі № 2а-3378/11/2670 у якій, на його думку, норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ній розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

В той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданої як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права постанови Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

Крім того, податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для заміни Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

З огляду на наведене, керуючись статтями 55, 236-239 , 239 1 , 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України , -

У Х В А Л И В:

Допустити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року у справі № 2а-10923/12/2670.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. Є. Блажівська Судді О. В. Вербицька М. В. Сірош М. О. Федоров Ю. І. Цвіркун