Рішення

від 08.10.2014 по справі 761/16403/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16403/14-ц

Провадження №2/761/5139/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

08 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Булах Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр Конві" про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Бізнес центр Конві" (далі по тексту - ЗАТ «Конві») про стягнення боргу за договором позики. В процесі розгляду справи, відповідача ЗАТ «Конві» було замінено на ПАТ «Конві», яке є правонаступником ЗАТ «Конві» у зв'язку з реорганізацією. Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, з урахуванням останніх уточнень, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 409376,00 грн. 3% річних у сумі 31426,00 грн. та інфляційні у розмірі 48551,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.07.2010 року між ним та ЗАТ «Конві» укладено договір поворотної фінансової допомоги (позики), на підставі якого позивачем було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 215000,00 грн. Після чого, 22.04.2011 року позивачем було надано в касу відповідача 143760,00 грн., а 13.07.2011 року ще 51000,00 грн. 13.07.2011 року між сторонами була укладена додаткова угода №10, відповідно до якої сума неповернутої фінансової допомоги становить 413000,00 грн., яка підлягає поверненню не пізніше 31.12.2011 року, що передбачено п.3.1. Договору, та внесеними Додатковою угодою №9 змінами до нього. 08.04.2014 року позивачем була подана письмова вимога повернення поворотної фінансової допомоги, проте дана вимога залишилась без задоволення, у зв'язку із чим ОСОБА_1 був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань та заяв на адресу суду від відповідача не надходило.

Суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це згоду позивача.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представників, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 30.07.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поворотної фінансової допомоги (далі по тексту - Договір) (а.с. 6).

Відповідно до умов даного 21.04.2011 року позивачем було внесено в касу ЗАО "Конві" 215000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру від 21.04.2011 року. 22.04.2011 року позивачем було внесено в касу ЗАТ «Конві» 143760,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру від 22.04.2011 року. 13.07.2011 року позивачем будо внесено в касу ЗАТ «Конві» 51000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 13.07.2011 року (а.с . 8).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2011 року до Договору була укладена додаткова угода №9, відповідно до п. 1 якої сума неповернутої фінансової допомоги становить 358760,00 грн. Згідно п. 3 даної угоди, сторони домовились викласти п.3.1. Договору в наступній редакції: «Сторона-2 зобов'язана повернути фінансову допомогу Стороні-1 не пізніше 31 грудня 2011 року» (а.с. 9).

Відповідно до укладеної 13.07.2011 року додаткової угоди №10, на дату її укладення, сума неповернутої фінансової допомоги становить 413000,00 грн., що передбачено п. 1 угоди. (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався 08.04.2014 року до ЗАТ «Конві» з вимогою щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 413000,00 грн. (а.с. 11), проте, дана вимога залишилась без задоволення, доказів протилежного позивачем не надано.

У відповідності з ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем умови Договору не виконані у строк, передбачений угодою, а саме 31.12.2011 року, відповідачем не повернута позивачу поворотна фінансова допомога (позика) у розмірі 413000,00 грн. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Оскільки, встановлено, що відповідач ПАТ «Конві» в односторонньому порядку порушив умови договору та не повернув належні позивачу грошові кошти, суд вважає за необхідне стягнути з нього суму боргу в розмірі 409376,00 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, то слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання Договору, суд приходить до висновку, що з відповідача, як боржника за грошовим зобов'язанням на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати за весь час прострочення у розмірі 48551,00 грн. та 3% річних у розмірі 31426,00 грн.

На підставі наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр Конві" про стягнення боргу за договором позики підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр Конві"(код 22900551) на користь ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_1) суму боргу у розмірі 409 376 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 31 426 грн. 00 коп. та інфляційні у розмірі 48 551 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр Конві"(код 22900551) на користь ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3654 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв