Рішення

від 15.10.2014 по справі 926/1259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2014 р. Справа № 926/1259/14

За позовом Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» м.Чернівці

про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта державної власності цілісного майнового комплексу, повернення об'єкта приватизації вартістю 251230,54 грн. у державну власність та стягнення пені в сумі 31289 грн.

Суддя Гушилик С.М.

За участю представників:

від позивача - Чорней С.В., гол.спеціаліст-юрисконсульт (дор.від 05.05.2014р.)

від відповідача - не з'явився

від прокуратури - Герегова Н.І.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області 18.08.2014 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» м.Чернівці про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта державної власності цілісного майнового комплексу, повернення об'єкта приватизації вартістю 251230,54 грн. у державну власність та стягнення пені в сумі 31289 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що 08.05.2013 року між регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області та товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» укладений договір купівлі-продажу № КП-402 (далі - договір) об'єкта державної власності цілісного майнового комплексу Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики (далі - Новодністровська ДШТФ), що знаходилось за адресою: м.Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області. За актом приймання-передачі від 07.06.2013р. зазначений об'єкт був переданий відповідачу.

За умовами договору відповідач був зобов'язаний протягом 6 місяців погасити кредиторську заборгованість проданого підприємства Новодністровської ДШТФ, що виникла на дату підписання договору купівлі-продажу: заборгованість із заробітної плати, зобов'язань перед бюджетом і Пенсійним фондом, та протягом 12 місяців іншу заборгованість. На дату підписання договору зазначена заборгованість становила: із заробітної плати - 104900 грн., перед Державним бюджетом - 49800 грн., із страхування - 70400 грн.

Ціна продажу об'єкта приватизації по договору була встановлена без ПДФ в сумі 10568 грн., при цьому на балансі фабрики перебували основні засоби, товарно-матеріальні цінності та готова продукція на суму 251230,54 грн.

Проведеною органом приватизації перевіркою виконання умов договору купівлі-продажу № КП-402 від 08.05.2013 року, встановлено, що відповідачем не виконано зобов'язання по договору, а саме: станом на 31.12.2013р. за цілісним майновим комплексом Новодністровської ДШТФ обліковується заборгованість перед бюджетом, із заробітної плати та зі страхування, отже відповідач порушив вимоги п.5.3.4 договору.

В зв'язку з невиконання умов договору позивач на підставі п.7.2 договору нарахував відповідачу пеню за період з 09.11.2013р. по 27.03.2014р. в сумі 31289 грн.

Таким чином, у поданому позові прокурор просить суд винести рішення, яким розірвати договір № КП-402 від 08.05.2013 року купівлі-продажу (об'єкта державної власності цілісного майнового комплексу Новодністровської державної швейно-трикотажної (м.Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області), зобов'язати ТОВ «ЄвроЕм Україна» (м.Чернівці, вул. Турецька, 24/1) повернути цілісний майновий комплекс Новодністровської державної швейно-трикотажної (м.Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області) регіональному відділенню ФДМУ по Чернівецькій області за актом приймання-передачі згідно зі зведеним актом інвентаризації державного майна станом на 31.01.3013р., затвердженим начальником РВ ФДМУ по Чернівецькій області 19.02.2013р. та стягнути з відповідача пеню в сумі 31289 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.08.2014р. розгляд справи було призначено на 02.09.2014 року.

Ухвалами суду від 02.09.2014 року, 17.09.2014 року та 30.09.2014 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду 30.09.2014 року задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог, згідно якої розглядається спір про розірвання договору № КП-402 від 08.05.2013 року купівлі-продажу, зобов'язання ТОВ «ЄвроЕм» повернути об'єкт державної власності та стягнути з відповідача пеню за період з 09.11.2013р. по 16.09.2014р. в сумі 70223,96 грн. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 15.10.2014 року.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився хоч і був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав і причин своєї неявки суду не повідомив.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» є м.Чернівці, вул.Турецька, 24/1. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою проте, конверти з ухвалами суду повернуті без вручення поштою з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає.

Крім того, ухвалами суду відповідач неодноразово був попереджений про те, що у разі неявки його представника у судове засідання на дату і час зазначений у резолютивній частині вказаної ухвали, судовий розгляд буде проведено без його участі за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.10.2014 року представник позивача та прокурор зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Розглянувши подані прокурором та позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2013 року між регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області та товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм» м.Чернівці укладений договір купівлі-продажу № КП-402 об'єкта державної власності - цілісного майнового комплексу Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики (далі - Новодністровська ДШТФ), що знаходилось за адресою: м.Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області, який посвідчений 08.05.2013 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_3 (далі - Договір).

Факт передачі об'єкта приватизації підтверджено актом приймання-передачі від 07.06.2013 року.

Згідно з п.1.1 та 1.3 Договору об'єкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за 12700 грн., при цьому об'єкт приватизації передається згідно із зведеним актом інвентаризації державного майна станом на 31.01.2013р., згідно з яким на балансі фабрики перебували основні засоби, товарно-матеріальні цінності та готова продукція на суму 251230,54 грн.

За умовами п.5.3.4 Договору відповідач був зобов'язаний протягом 6 місяців погасити кредиторську заборгованість проданого підприємства Новодністровської ДШТФ, що виникла на дату підписання договору купівлі-продажу: заборгованість із заробітної плати, зобов'язань перед бюджетом і Пенсійним фондом, та протягом 12 місяців іншу заборгованість.

На дату підписання договору зазначена заборгованість становила: із заробітної плати - 104900 грн., перед Державним бюджетом - 49800 грн., із страхування - 70400 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї Договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків.

Проведеною органом приватизації перевіркою виконання умов договору купівлі-продажу № КП-402 від 08.05.2013 року, встановлено, що відповідачем не виконано зобов'язання по договору, а саме: станом на 31.12.2013р. за цілісним майновим комплексом Новодністровської ДШТФ обліковується заборгованість перед бюджетом - 49800 грн., із заробітної плати - 104900 грн. та зі страхування - 70400 грн., отже відповідач порушив вимоги п.5.3.4 договору.

Згідно з п.7.7 Договору у разі невиконання Покупцем зобов'язань за Договором Продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання, стягнення збитків та повернення об'єкта приватизації за актом приймання-передавання у державну власність.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», пунктом 8 статті 27 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що при невиконанні однією із сторін умов договору купівлі-продажу у встановлені строки договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін за рішенням господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Так, підставою для розірвання спірного договору купівлі-продажу прокурор визначає невиконання відповідачем зобов'язання щодо погашення покупцем кредиторської заборгованості, що є істотним порушення умов цього договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за договором купівлі-продажу майна №КП-402 від 08.05.2013р., а тому вищезазначений факт є підставою для розірвання даного договору в судовому порядку.

Відповідно до п. 12.3 договору купівлі-продажу №КП-402 від 08.05.2013р., у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду При цьому об'єкт приватизації повертається в державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до вимог п.7.2 Договору сторони визначили, що у разі порушення встановлених умовами Договору строків погашення кредиторської заборгованості підприємства, що виникла на дату підписання договору купівлі-продажу: заборгованості із заробітної плати, зобов'язань перед бюджетом і Пенсійним фондом протягом 6 місяців з дня підписання договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка не погашеної суми кредиторської заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив ( ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч 6 ст.232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Разом з тим, правило названої норми, що допускає збільшення договором розміру неустойки, встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодексу України. Наведене стосується Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір та строк неустойки, він не може перевищувати той розмір і строк, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки) та граничний строк нарахування, то у більшому розмірі та за більш тривалий період вона не може бути стягнута.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач дещо завищив нарахування пені, яка з його розрахунку склала 70223,96 грн. за період з 09.11.2013р. по 16.09.2014р. в розмірі 0,1% від не погашеної суми кредиторської заборгованості, тобто за 312 днів тоді як мало бути за 6 місяців від дня виникнення зобов'язання, тобто за 182 дня, та у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а відтак в задоволенні пені в сумі 54707,48 грн. за період з 10.05.2014р. по 16.09.2014р. слід відмовити та задовольнити лише в частині стягнення пені нарахованої відповідно до чинного законодавства, а саме: 15516,48 грн. за період з 09.11.2013р. по 09.05.2014р. та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ:

(225100 грн. (заборгованість) х 6,5%х2(подвійна облікова) :365 х 157 днів (з 09.11.2013р. по 14.04.2014р.) =12587,10 грн.

(225100 грн. (заборгованість) х 9,5%х2(подвійна облікова) :365х25 днів (з 15.04.2014р. по 09.05.2014р.) = 2929,38 грн.

(12587,10 грн. + 2929,38 грн.=15516,48 грн.)

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.19 Закону «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», ст. 27. ст.30 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № КП-402 від 08.05.2013 року купівлі - продажу об'єкта державної власності - цілісного майнового комплексу Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики (м.Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області).

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» (код 38646833, м.Чернівці вул.Турецька, 24/1) - повернути цілісний майновий комплекс Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики (м.Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області) загальною вартістю 251230,54 грн. Регіональному відділенню ФДМУ по Чернівецькій області за актом приймання-передачі згідно із зведеним актом інвентаризації державного майна станом на 31.01.2013р., затвердженим начальником РВ ФДМУ по Чернівецькій області 19.02.2013р.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» (код 38646833, м.Чернівці вул.Турецька, 24/1) - на користь Регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області в дохід державного бюджету пеню в розмірі 15516,48 грн. (Чернівецьке УК м.Чернівці, 24060300 ідент.код 37978173, МФО 856135 ГУДКСУ в Чернівецькій області, р/р 31113115700002).

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЕм Україна» (код 38646833, м.Чернівці вул.Турецька, 24/1) - в дохід державного бюджету 2816,23 грн. судового збору.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 16.10.2014 року.

Суддя Гушилик С.М.