Постанова

від 14.10.2014 по справі 910/11911/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 910/11911/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд", м. Київ (далі - ТОВ "Житло-Буд"),

на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014

зі справи № 910/11911/13

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Київське виробниче об'єднання "Медапаратура", м. Київ (далі - ТДВ "Київське ВО "Медапаратура"),

до ТОВ "Житло-Буд"

про стягнення 422 033, 39 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТДВ "Київське ВО "Медапаратура" - Солонини І.Ю.,

ТОВ "Житло-Буд"- Воробій І.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТДВ "Київське ВО "Медапаратура" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяв про збільшення розміру вимог) про стягнення з ТОВ "Житло-Буд" основного боргу в сумі 376 352,00 грн., пені в сумі 27 884,58 грн. та трьох процентів річних у сумі 17 796,81 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов укладеної сторонами угоди від 29.01.2013 про розстрочку виконання грошових зобов'язань (оплати заборгованості) за договором оренди нерухомого майна від 22.06.2010 № 333.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2014 (суддя Ващенко Т.М.): позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 376 352 грн., пеню в сумі 23 244, 46 грн., три проценти річних у сумі 12 909, 38 грн. та судовий збір пропорційно до задоволених вимог; у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 (колегія суддів у складі: суддя Ткаченко Б.О. - головуючий, судді Алданова С.О., Синиця О.Ф.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення пені та трьох процентів річних; пункт 2 резолютивної частини зазначеного рішення викладено в новій редакції, згідно з якою з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг у сумі 376 352 грн., три проценти річних у сумі 12 909, 38 грн. та судовий збір пропорційно до задоволених вимог; у решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Житло-Буд" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати внаслідок порушення названими судовими інстанціями норм процесуального та матеріального права. Скаржник заперечує обов'язок погасити заборгованість з оплати орендованих у позивача приміщень, оскільки, за його твердженням, з вини працівників відповідача з цих приміщень було викрадене майно відповідача, відтак позивач завдав відповідачеві збитків, сума яких перевищує загальну суму, заявлену у спорі зі справи; пеня та три проценти річних підлягають стягненню за ввесь заявлений період відповідно до умов договору оренди.

У відзиві на касаційну скаргу ТДВ "Київське ВО "Медапаратура" просить залишити скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції виходили з таких фактичних даних:

- 22.06.2010 закрите акціонерне товариство "Київське виробниче об'єднання "Медапаратура" (реорганізовано шляхом перетворення в ТДВ "Київське ВО "Медапаратура") та ТОВ "Житло-Буд" уклали договір оренди нерухомого майна № 333 (далі - Договір), за умовами якого останньому передано в строкове платне користування без права викупу офісні, виробничі та складські приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 21;

- на виконання пункту 7.1 Договору сторони підписали та посвідчили печатками акти приймання-передачі майна від 22.07.2010 № б/н та від 01.11.2010 № б/н;

- строк дії Договору з урахуванням додаткової угоди № 2 встановлено до 31.12.2012;

- 29.01.2013 сторони уклади угоду про розірвання Договору з 29.01.2013;

- позивачем подано підписаного сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна (а.с 25);

- 29.01.2013 сторони підписали угоду про розстрочку виконання грошових зобов'язань за Договором;

- у даній угоді сторони дійшли згоди про те, що станом на 29.01.2013 заборгованість ТОВ "Житло-Буд" з орендної плати за Договором складає 376 352 грн., з оплати використаної електроенергії - 11 634,35 грн., а всього 387 986,35 грн.; цю суму ТОВ "Житло-Буд" зобов'язане сплатити за графіком : у лютому 2013 року - 129 328,78 грн.; у березні 2013 року - 129 328,78 грн.; у квітні 2013 року - 129 328,79 грн.;

- у пункті 6 угоди від 29.01.2013 про розстрочку виконання грошових зобов'язань за Договором передбачено, що в разі дострокового розірвання Договору грошові зобов'язання орендаря вважаються припиненими з моменту повного погашення суми боргу, визначеного пунктом 1 цієї угоди;

- ТОВ "Житло-Буд" визначену угодою від 29.01.2013 про розстрочку виконання грошових зобов'язань за Договором суму боргу за встановленим даним правочином графіком не сплатило;

- позивач просить стягнути з відповідача згідно з поданими ним розрахунками пеню станом на 20.09.2013 та три проценти річних станом на 22.05.2014.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У частинах першій та другій статті 653 Цивільного кодексу України йдеться про те, що в разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Місцевий та апеляційний господарський суд встановили, що з урахуванням досліджених у справі правочинів з відповідача підлягає стягненню заявлена позивачем сума основного боргу.

Апеляційний господарський суд скасував та змінив відповідним чином рішення місцевого господарського суду у справі в частині стягнення пені та трьох процентів річних з урахуванням того, що: 29.01.2013 Договір було розірвано; того ж числа сторони уклали угоду від 29.01.2013 про розстрочку виконання Договору, якою визначили новий порядок та строк погашення суми заборгованості за Договором у відповідній сумі; оскільки угодою про розстрочку виконання Договору не встановлено пеню за невиконання грошового зобов'язання, визначеного даною угодою, в установлені нею строки, пеня стягненню не підлягає. У той же час три проценти річних підлягають стягненню відповідно до наведеного припису статті 625 Цивільного кодексу України за період 01.03.2013-20.09.2013.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують. Зокрема, відсутні визначені чинним законодавством підстави для зменшення суми основного боргу.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 зі справи № 910/11911/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко