ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2014 р. Справа № 909/529/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Давид Л.Л. Зварич О.В.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
за участю представників:
позивача: Калита І.М.; Гринь В.М., Гнатиш Л.Я., Макота З.В. - міський голова,
відповідача: Босацький Р.Я., Гашовський М.Ф., Лаврик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Болехівської міської ради Івано-Франківської області, б/н та б/д
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014 р.
у справі № 909/529/14
за позовом: Болехівської міської ради, м. Болехів Івано-Франківської області.
до відповідача: Колективного підприємства "Болехівський ринок", м. Болехів Івано-Франківської області.
про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №000812 від 03.10.2000 року, реєстраційний номер в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 45, виданий на ім'я колективного підприємства "Болехівський ринок".
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014р. у справі № 909/529/14 (суддя Калашник В.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що згідно чинного законодавства та статуту, Болехівський ринок є правонаступником всіх прав та обов'язків ГРВП «Болехівський ринок» Болехівського ВТЗО.
Також зазначає, що намаганням в судовому порядку скасувати державний акт на право постійного користування землею, позивач фактично проводить вилучення земельної ділянки у суб'єкта підприємницької діяльності.
Крім того, місцевий господарський суд застосував наслідки спливу позовної давності, передбачені п. 4 ст 267 ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Болехівська міська рада Івано-Франківської області звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014р. у справі № 909/529/14 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, посилається на те, що на момент видачі 03.10.2000р. державного акту на право постійного користування землею (серія І-ІФ №000812) існували юридичні особи, як Болехівське ВТЗО так і КП «Болехівський ринок».
Також зазначає, що оскаржуваний акт, в порушення норм законодавства, чинного на момент його видачі, виданий без прийняття Болехівської міської ради рішення стосовно надання цьому колективному підприємству земельних ділянок, що є підставою для визнання його недійсним.
Вказує, що ГРВП «Болехівський ринок» Болехівського ВТЗО та ДП ВТЗО «Болехівський ринок» не є одним і тим же підприємством.
Крім того, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно застосовано строки позовної давності, оскільки в рішенні не встановлено факту порушення прав позивача, однак застосовано ст. 267 ЦК України. Вказує, що йому було невідомо про безпідставність видачі державного акту до квітня 2014 року.
Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 28.07.2014р. у складі колегії суддів Юрченка Я.О. (головуючий), Давид Л.Л., Зварич О.В. прийняв подану апеляційну скаргу до провадження та призначив до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2014 року.
19 серпня 2014 року відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав заперечення на апеляційну скаргу (вих. № 170 від 14.08.2014р.), в яких просить залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.14р. у справі № 909/529/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, зазначає, що рішення Болехівської міської ради від 06.08.1997р., 30.12.1997р. та 19.05.1998р. прийняті відповідно до положень ст. 19 ЗК України (чинного на момент їх прийняття), а тому відсутня підстава для скасування.
Також вказує, що намагання позивача скасувати державний акт на право постійного користування землею, відповідач розцінює як спробу фактично провести вилучення земельної ділянки
Крім того, вказує на пропуск позивачем строків позовної давності.
В судовому засіданні 19.08.2014р. оголошено перерву до 25.09.2014р.
16 вересня 2014 року відповідач подав додаткові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою суду від 25.09.2014р. продовжувався строк розгляду спору, в засіданні оголошувалась перерва до 07.10.2014р.
Також, на підтвердження власних доводів, відповідач 06.10.2014р. подав додаткові докази (документи) до заперечення на апеляційну скаргу та просив долучити їх до матеріалів справи.
В даному судовому засіданні представники сторін підтримали власні доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї.
Розглянувши апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав
24 березня 2014 року до Болехівської міської ради надійшов депутатський запит депутата Болехівської міської ради та звернення підприємців та звернення підприємців від 17.03.2014р. щодо підняття цін за місце торгівлі на ринку та з проханням перевірити правомірність користування земельними ділянками, де знаходяться великий та маленький ринки в м. Болехові, колективним підприємством «Болехівський ринок».
Болехівська міська рада 29.04.2014р. прийняла рішення № 01-38/14 «Про втрату чинності рішень Болехівської міської ради», яким:
- визнала такими, що втратили чинність рішення Болехівської міської ради від 6 серпня 1997 року, 30 грудня 1997 року та 19 травня 1998 року щодо надання в користування Болехівському ОПП та Болехівському ВТЗО земельних ділянок по вул. Котляревського (великий ринок) та площі І. Франка (малий ринок);
- доручила міському голові З. Макоті звернутись до суду з позовом про визнання незаконним (недійсним) державного акту на право постійного користування землею серія І-ІФ № 000812 від 03.10.2000р., виданого на ім'я колективного підприємства «Болехівський ринок».
Згідно архівних матеріалів сесії Болехівської міської ради:
- рішенням від 6 серпня 1997 року було надано в постійне користування Болехівському об'єднанню промислових підприємств (Болехівське ОПП) земельну ділянку пл.. 0, 18 га по вул. Котляревського (великий ринок);
- рішенням від 30 грудня 1997 року було закріплено в постійне користування Болехівському виробничо торговому-заготівельному об'єднанню (Болехівське ВТЗО) територію великого ринку загальною площею 1, 24 га та зобов'язано ВТЗО виготовити акт на право постійного користування земельної ділянки;
- рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 19 травня 1998 року дано дозвіл ВТЗО влаштувати на належній їм земельній ділянці за рестораном «Карпати» малу ринкову площу і перенести на неї стихійно виниклий ринок та зобов'язано ВТЗО виготовити акт на право постійного користування земельної ділянки.
Болехівське об'єднання промислових підприємств (Болехівське ОПП) розпорядженням голови Болехівської міської ради № 220-р від 18.06.1997р. перереєстровано у Болехівське виробничо торгово-заготівельне об'єднання (Болехівське ВТЗО).
Розпорядженням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 12.04.2000р. № 133-р зареєстровано на території Болехівської міської ради суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу «Болехівський ринок».
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2002 року юридичну особу банкрута Болехівське виробниче виробниче торгово-заготівельне об'єднання ліквідовано та виключено з ЄДРПО України.
3 липня 2002 року виконавчий комітет Болехівської міської ради Івано-Франківської області розпорядженням № 300-р на підставі вищевказаної ухвали скасував державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу банкрута Болехівське виробниче торгово-заготівельне об'єднання.
Тобто на момент видачі державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000812 існували юридичні особи як Болехівське ВТЗО так і Колективне підприємство «Болехівський ринок», в той час як Болехівською міською радою рішення про передачу в постійне користування земельних ділянок, де розміщені великий та малі ринки, Колективному підприємству «Болехівський ринок» не приймались.
Статтею 10 Земельного кодексу України передбачалось, що до компетенції сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин належить, зокрема передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадилась Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Передача земельної ділянки у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, провадиться сільськими селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки на підставі клопотань зазначених підприємств, кооперативів та товариств.
До клопотання додаються матеріали, що обгрунтовують розмір земельної ділянки, обчислений відповідно до вимог частини шостої статті 5 цього Кодексу.
Місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк зазначені клопотання та матеріали і приймає рішення з цього питання.
Постановою Арбітражного суду Івано-Франківської області від 01.06.2000р. у справі № Б-7/570 боржника - Болехівське виробничо торгово-заготівельне об'єднання визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Статтею 27 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття постанови) передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.
Відтак, рішення Болехівської міської ради від 6 серпня 1997 року, 30 грудня 1997 року та 19 травня 1998 року щодо надання земельних ділянок Болехівському ОПП та Болехівському ВТЗО, у зв'язку із банкрутством Болехівського ВТЗО втратили свою чинність.
Як вбачається з п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.
Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.
Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі № 43 від 04.05.1999р., визначено, що розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації за формою згідно з додатком 8, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, надання або продаж земельної ділянки.
Технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.
Відтак, слід зробити висновок, що виготовленням та внесенням даних до державного акту на право постійного користування землею займався територіальний орган Держкомзему України на підставі рішення Болехівської міської ради.
Однак, Болехівській міській раді було невідомо до квітня 2014 року саме про безпідставність видачі державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000812 від 03.10.2000р. на ім'я Колективного підприємства «Болехівський ринок», без прийняття рішення Болехівською міською радою, яке б встановлювало право користування на земельну ділянку за відповідачем, оскільки відповідальність за внесення даних ніс територіальний орган Держкомзему України.
Отже, строки позовної давності, з урахуванням ст. 261 ЦК України слід обчислювати з дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто з квітня 2014р.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу УРСР, передбачено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Посилання в державному акті на право постійного користування землею на рішення від 06.08.1997р, 30.12.1997р. та 19.05.1998р., як на підставу видачі є неправомірним, оскільки не встановлює права постійного користування на спірну земельну ділянку за відповідачем, відтак видача такого акта не відповідає вимогам ст. 19 Земельного кодексу УРСР.
Як вбачається з наказу Болехівського ВТЗО від 24.12.1998р. про створення госпрозрахункового підрозділу «Болехівський ринок» Болехівського ВТЗО та положення про ГРВП «Болехівський ринок» Болехівського ВТЗО, підрозділ не мав статусу юридичної особи, а правом на укладання угод, що стосуються діяльності, наділений виключно за погодженням ВТЗО. Також в довідці Івано-Франківського обласного управління статистики № 175 зазначено, що ГРВП «Болехівський ринок» Болехівського ВТЗО був підрозділом Болехівського ВТЗО без права юридичної особи.
ДП Болехівське ВТЗО «Болехівський ринок» було створено на підставі постанови правління Долинського райспоживтовариства, наказу Болехівського ВТЗО та зареєстровано розпорядженням Болехівської міської ради від 22.07.1998р. Про реєстрацію ДП Болехівського ВТЗО «Болехівський ринок» як юридичної особи свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 22.07.1998р., реєстраційна картка та його статут.
7 квітня 2000 року розпорядженням ВК Болехівської міської ради скасовано державну реєстрацію юридичної особи ДП Болехівського ВТЗО «Болехівський ринок». Підставою ліквідації слугував наказ Болехівського ВТЗО № 147 від 11.12.1998р.
ГРВП «Болехівський ринок» Болехівського ВТЗО діяв як підрозділ Болехівського ВТЗО без права юридичної особи одночасно з ДП Болехівський ВТЗО «Болехівський ринок», яке було юридичною особою. Відтак, право на користування земельними ділянками від ДП не могло переходити ні до ГРВП, ні до КП «Болехівський ринок».
Також не відповідають фактичним обставинам справи доводи місцевого господарського суду, що відповідно до статуту Болехівський ринок є правонаступником всіх прав і обов'язків ГРВП «Болехівський ринок».
Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.
Саме правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв'язку з цим нового (або нових).
Відповідно до п. 23 постанови КМУ від 25 травня 1998 р. N 740 «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності», зміни (доповнення) в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності підлягають державній реєстрації у 5-денний термін з дня надходження відповідної інформації до органу державної реєстрації за наявності документа, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів.
Внесення змін (доповнень) оформляється у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції з додержанням вимог, визначених цим Положенням. На титульному аркуші оригіналу статуту чи установчого договору
робиться відмітка про внесення змін (доповнень), а на титульних аркушах додатків до установчих документів про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів. У разі подання установчих документів у новій редакції на титульному аркуші робиться відповідна відмітка.
Матеріали справи містять розпорядження ВК Болехівської міської ради № 179-р від 24.05.2000р., яким були внесені зміни до статуту «Болехівського ринку», в яких зазначалось, що Болехівський ринок є правонаступником всіх прав та обов'язків ГРВП «Болехівський ринок», в той час як матеріали справи містять також і нові редакції статуту, в яких даний пункт відсутній.
Крім того, слід зазначити, що як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 22.05.2014р. дані про юридичних осіб-правонаступників - відсутні.
Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості
вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Також судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом неправомірно застосовано ст. 267 ЦК України, оскільки в своєму судовому рішенні не встановлено факту порушення прав позивача.
В п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Крім того, слід зазначити, що додаткові докази (документи) до заперечення на апеляційну скаргу (вих. № 225 від 01.10.2014р.), подані відповідачем судова колегія не вважає належними та допустимими, в порядку та розумінні ст. 34 та 101 ГПК України.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що відповідач порушує права територіальної громади міста Болехова в отриманні надходжень до місцевого бюджету, оскільки державний акт видано з порушенням законодавства, а у разі оформлення з відповідачем договору оренди земельної ділянки, бюджет міста міг би отримати орендну плату.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення у даній справі з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати за розгляд справи покласти на відповідача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Болехівської міської ради Івано-Франківської області задоволити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014р. у справі № 909/529/14 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Болехівської міської ради Івано-Франківської області.
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №000812 від 03.10.2000р, реєстраційний номер в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 45, виданий на ім'я колективного підприємства "Болехівський ринок.
4. Судові витрати за розгляд справи покласти на відповідача.
Стягнути з Колективного підприємства "Болехівський ринок" (77202, вул. І. Франка, 7а, м. Болехів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25683856) на користь Болехівської міської ради Івано-Франківської області (77202, вул. І. Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054317) 609, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Колективного підприємства "Болехівський ринок" (77202, вул. І. Франка, 7а, м. Болехів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25683856) на користь Болехівської міської ради Івано-Франківської області (77202, вул. І. Франка, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054317) 1 218 грн у відшкодування витрат по сплаті судового за подання позовної заяви.
5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 13.10.14
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Зварич О.В.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2014 |
Оприлюднено | 22.10.2014 |
Номер документу | 40942424 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні