Рішення

від 17.10.2014 по справі 926/1052/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2014 р. Справа № 926/1052/14

За позовом Новодністровської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Княжеград»

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 20798,99 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Гінгуляк О. М., довіреність від 10.06.2014 та від 06.03.2014;

від відповідача - Якубенко Д. В., довіреність від 01.07.2014 № 27;

від третьої особи не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Новодністровська міська рада звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Княжеград», м. Новодністровськ, про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 20798,99 грн., в тому числі: 19088,64 грн. основної заборгованості та 1710,35 грн. пені.

Позов мотивується тим, що 05.08.2013 між сторонами було укладено договір оренди землі № 222, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,4498 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно пункту 9 вказаного договору, він є укладеним терміном на 9 років і 11 місяців. Пункти 10 та 12 визначають, що орендна плата вноситься виключно у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативно-грошової оцінки, що становить 25451,48 грн. на рік, щомісячно у розмірі 2120,96 грн., яку відповідач повинен сплачувати своєчасно протягом тридцяти календарних днів наступних за останнім днем звітного місяця. Однак, за неналежне виконання умов договору відповідачем, позивач, окрім суми основного боргу, також просить суд стягнути пеню за період з 01.10.2013 по 30.06.2014 в сумі 1710,35 грн.

Відповідач позов визнає частково, щодо заборгованості з орендної плати в сумі 7918,40 грн. за період з 01.10.2013 до 22.01.2014. В решті позову заперечує з підстав викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначає, що нерухомість, яка розташована на спірній земельній ділянці згідно договору купівлі-продажу від 08.11.2013 продана фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. А тому, відповідач вважає, що договір оренди землі розірваний ним в односторонньому порядку згідно надісланого позивачу листа від 22.01.2014 вих. № 4/14.

Третя особа у письмовому поясненні зазначає, що договір оренди земельної ділянки на якій розміщене придбане нею майно не укладався у зв'язку з тим, що відповідач не розірвав договір оренди землі № 244 від 05.08.2013.

Ухвалою суду від 14.07.2014 порушено провадження у справі, розгляд її призначено на 28.07.2014 та витребувано від сторін ряд додаткових доказів.

У судовому засіданні 28.07.2014 оголошено перерву до 02.09.2014 у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду.

Ухвалою від 02.09.2014 залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 29.09.2014 у зв'язку з неявкою представника третьої особи розгляд справи відкладено на 16.10.2014.

Третя особа, яка була належним чином повідомлена про дату, місце і час розгляду справи, явку свого представника у судове засідання вдруге не забезпечила.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.09.2014 на вимогу суду позивач надав уточнений розрахунок суми позову за змістом якого позивач просить суд стягнути з відповідача 16967,68 грн. орендної плати за період з 01.10.2013 по 31.05.2014 та пеню в сумі 469,37 грн. за період з 01.12.2013 по 31.05.2014.

У судовому засіданні представник позивача просив розглядати позов в уточненій ним редакції та стягнути з відповідач заборгованість та штрафні санкції на загальну суму 17437,05 грн.

З урахування статті 22 Господарського процесуального кодексу України позов розглядається в уточненій позивачем сумі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

05.08.2013 між сторонами було укладено договір оренди землі № 222 (далі - Договір), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,4498 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно пункту 9 вказаного договору, він є укладеним терміном на 9 років і 11 місяців.

Відповідач у своєму відзиві на позов стверджує, що листом від 22.01.2014 повідомлено позивача про продаж відповідачем нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці за Договором та запропоновано позивачу розірвати Договір з 22.01.2014. Отже, на думку відповідача, Договір є розірваним в односторонньому порядку з 22.01.2014. А тому заборгованість з орендної плати з 22.01.2014 нарахована позивачем неправомірно.

Суд не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 39 Договору передбачено можливість дострокового розірвання цього Договору у випадку продажу, або передачі орендарем нерухомого майна розташованого на орендованій земельній ділянці іншій особі.

Пунктами «а», «е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частинами першою, третьою статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною другою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Перехід права користування земельною ділянкою за договором оренди неможливо здійснити в інший спосіб, аніж розірвати попередній договір та укласти новий (нові).

При цьому, особа, яка відчужила об'єкти нерухомості, перестає бути користувачем відповідної земельної ділянки з моменту укладення договору відчуження.

22 січня 2014 року позивач отримав лист відповідача № 4/14 з повідомлення про продаж останнім третій особі нежитлових будівель, які знаходяться на земельній ділянці за Договором, а також пропозицію розірвати Договір. Також, до листа відповідачем додано договір купівлі-продажу нежитлових будівель «Розчинний вузол» від 28.11.2013.

Суд зазначає, що зазначений вище лист не є повідомленням позивачу про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку, а лише пропозицією про його дострокове розірвання за взаємною згодою сторін (абзац другий пункту 38 Договору).

Крім того, у змісті доданого до листа договору купівлі-продажу йдеться про земельну ділянку площею 0,3758 га кадастровий № 7310600000:01:019:0063 з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту, в той час як згідно Договору відповідачу передана в оренду земельна ділянка площею 0,4498 га кадастровий № 7310600000:01:019:0064 з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, будівельних організацій та підприємств. Згідно пункту 5 Договору земельна ділянка передана в оренду без будівель та споруд.

Отже, позивач правомірно відмовив відповідачу у достроковому розірванні Договору, що підтверджується листом виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 29.01.2014 № 186.

В подальшому, 24.04.2014 , приватний нотаріус ОСОБА_4 «видала» нову редакцію договору купівлі-продажу нежитлових будівель «Розчинний вузол» в змісті якого зазначається земельна ділянка, яка передана відповідачу в оренду за Договором. Однак, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про нову редакцію договору купівлі-продажу нежитлових будівель.

Згідно частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пункту 20 Договору позивач передав земельну ділянку відповідачу за актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 05.08.2013. В свою чергу, згідно пункту 21 Договору після припинення його дії відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Однак, відповідач не надав жодного доказу про повернення орендованої ним за Договором земельної ділянки позивачу.

Отже, «de facto» фактичне користування земельною ділянкою та зведеними на ній нежитловими будівлями здійснює їх новий власник - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (третя особа), однак, «de jure» земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача, оскільки станом на день винесення рішення Договір є чинним.

Пункти 10 та 12 Договору визначають, що орендна плата вноситься виключно у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативно-грошової оцінки, що становить 25451,48 грн. на рік, щомісячно у розмірі 2120,96 грн., яку відповідач повинен сплачувати своєчасно протягом тридцяти календарних днів наступних за останнім днем звітного місяця.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частинами 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В порушення умов Договору та чинного законодавства відповідач орендну плату за період з 01.10.2013 по 31.05.2014 не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 16967,68 грн.

З урахуванням пункту 15 Договору, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача 469,37 грн. пені за період з 01.12.2013 по 31.05.2014. Розрахунки позивача перевірені судом на правильність у судовому засіданні.

Задовольняючи обґрунтований позов судовий збір слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Княжеград» (Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», 19, кв. 85, ідентифікаційний код 35876675) на користь Новодністровської міської ради (Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», адмінбудівля, ідентифікаційний код 05398510) заборгованість з орендної плати в сумі 16967,68 грн. , пеню в сумі 469,37 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Повне рішення складено 17.10.2014.

Суддя В. Байталюк