Постанова

від 15.10.2014 по справі 826/11107/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

15 жовтня 2014 року № 826/11107/14

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва доДП Водрем-95 ВАТ ТБ «Трест Південтранстехмонтаж» третя особаУправління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про стягнення 8 778,65 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП Водрем-95 ВАТ ТБ «Трест Південтранстехмонтаж» 8 778,65 грн. заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва - позовні вимоги підтримала.

У відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем, третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва просить суд стягнути з ДП «ВОДРЕМ-95» заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 8778,65грн. Вказана заборгованість виникла за період січень-травень 2014 року та стосується працівника (в минулому) позивача ОСОБА_1 Вказаний працівник отримав пільгову пенсію за списком 2.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена за ст.100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яка не передбачає відшкодування відповідних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Окрім того зазначає, що його робоче місце за період роботи у ДП «ВОДРЕМ-95» (з 04.08.1982 по 14.04.1987) не було атестоване.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд вважає необхідним звернути увагу сторін на Постанову ВСУ у справі № 21-251а12 від 25 вересня 2012 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26457845) у якій наведена наступна правова позиція.

«….За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV)…».

Поряд з цим суд зазначить наступне.

Згідно статті 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено таке.

Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством ;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналіз вказаних норм закону дає підстави суд дійти висновку, що: по-перше, згідно пункту «б)» встановлено порядок розрахунку зниження віку (особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12), по-друге, таке призначення пенсії відбувається у відповідності до статті 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», по-третє, таке призначення проводиться з врахуванням, зокрема, статті 13 закону, тобто згідно встановлених законом положень про право на пенсію на пільгових умовах за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Отже, як вбачається з виписки пенсійної справи ОСОБА_1, йому призначена пенсія у відповідності до положень ст.12 та 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням положень ст.100 цього закону: «за віком. Робота за списком 2». При цьому суд відмітить, що остання є по суті бланкетною нормою, яка визначає лише окрему самостійну умову при якій призначаються пенсії за віком згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення», та й, відповідно, застосовуються у зв'язку з цим статті 12,13 закону.

Як зазначено у Постанові ВСУ від 25 вересня 2012 року «…На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"….».

З зазначеного випливає, що об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ?? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, таке оподаткування обумовлено лише питанням наявності факту призначення пенсії згідно пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і не ставиться в залежність від атестації робочого місця.

За таких умов, наявність факту призначення пенсії згідно пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та сплив строку після 1 січня 2004 року обумовлює обов'язок підприємств та організацій з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, понесених ПФУ. При цьому такий обов'язок не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

У відповідності до абзацу першого пункту 6.2. " Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"( затверджено постановою ПФУ № 21-1 від 19.12.2003) Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію у відповідності до положень ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за СПИСКОМ 2, а частину свого пільгового стажу ним було набуто на ДП «ВОДРЕМ-95», відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій згідно розрахунку від 16.01.2014 року № 657/03 та положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV. При цьому такий обов'язок, встановлений законом, не ставить в залежність від атестації робочого місця. Такий обов'язок відшкодування витрат обумовлений фактом призначення пільгової пенсії органом ПФУ та дії норм Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

З огляду на викладене вище, судом вбачається наявність обґрунтованих та мотивованих підстав для задоволення позову в цілому.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ДП Водрем-95 ВАТ ТБ «Трест Південтранстехмонтаж» (ЄДРПОУ 01381062, місто Київ, вул. Толстого, буд.63) на користь УПФУ в Солом'янському районі міста Києва (ЄДРПОУ 26063727, м.Київ, вул. Керченська, 5-А) заборгованість по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період з 01 січня 2014 по 31 травня 2014 року в розмірі 8778,65 (вісім тисяч сімсот сімдесят вісім гривень шістдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк