Постанова

від 17.10.2014 по справі 825/2973/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/2973/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 15.09.2014 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області і просить визнати неправомірними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0004351701 від 26 серпня 2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2014 року №Ф-014, акт про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №1920/17/НОМЕР_1 від 14.08.2014 та нараховані штрафні санкції.

Ухвалою суду від 17.09.2014 позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі за його позовом в частині позовної вимоги про визнання неправомірним та скасування акту відповідача «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року» № 1920/17/НОМЕР_1 від 14.08.2014 року.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги та просить визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №0004341701, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0004351701 від 26 серпня 2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2014 року №Ф-014 винесених на основі акту про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №1920/17/НОМЕР_1 від 14.08.2014 та нараховані штрафні санкції.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до наданої на перевірку книги обліку доходів і витрат, встановлено, що до складу витрат в 2013 році було віднесено суму сформовану ФОП ОСОБА_4, на загальну суму 65300,00 грн. (без ПДВ). На перевірку були надані акти виконаних робіт на вищевказану суму та договір № 02/13 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01 лютою 2013 року. Також були надані пояснення у листі вх. № 15812/К від 07.08.2014 року, що станом на 01.01.2014 року існує кредиторська заборгованість по сплаті ОСОБА_4 за технічне обслуговування автомобілів в розмірі 65000,00 грн. Оскільки сформовані витрати на суму 135834,56 грн. були фактично оплачені у 2014 році, то на час проведення перевірки лише частково були надані документи, які підтверджували їх оплату. З цього слідує, що позивачем були надані первинні документи, але не були надані документи про їх оплату, оскільки, вона здійснювалася на протязі 2014 року. Тож, не зважаючи на те, що всі господарські операції між позивачем та контрагентами стосовно валових витрат підтверджуються відповідними первинними документами, зокрема договорами, актами здачі приймання робіт, видатковими накладними, податковий орган все ж дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем до валових витрат придбаних товарів (отриманих послуг) у своїх контрагентів. Позивач наполягає на тому, що в разі, коли у платника податку виникає заборгованість за надані послуги його контрагентами, то це його зобов'язання, які в розумінні п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України є витратами. Тобто, зобов'язання за придбані товари є витратами незалежно від того, чи вони фактично здійснені чи ні. Також позивач звертає увагу суду на те, що його жодного разу не притягували до відповідальності за порушення податкового чи іншого законодавства. Він є сумлінним платником податків, зборів та будь-яких інших обов'язкових платежів, та своєчасно виконує обов'язки щодо їх сплати. Враховуючи наведене, позивач вважає, що ним не завищено валові витирати, здійснені витрати підтверджено всіма необхідними документами, а відтак ним не занижено дохід для обрахування єдиного внеску, а тому податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на доходи фізичних осіб, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0004351701 від 26 серпня 2014 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2014 року № Ф - 014, є незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать принципам адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що перевіркою не встановлено наявність первинних документів, що підтверджують факт здійснення платником податку витрат, сформованих за результатами взаємовідносин ФОП ОСОБА_4, ПП «Дальнобой Сервіс», ПП «Авто Пан», ПТВП «Чернігівський». Позивачу направлялися листи з проханням надати документи, що підтверджують здійснення ФОП ОСОБА_3 вищезазначених витрат протягом 2013 року. Листами ФОП ОСОБА_3 надано інформацію про те, що станом на 01.01.2014 існує кредиторська заборгованість по сплаті ФОП ОСОБА_4 витрати по ПП «Дальнобой Сервіс», ПП «Авто Пан», ПТВП «Чернігівський» були оплачені протягом 2014 року. Таким чином, первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат на дату складання акту перевірки не надані. Отже, ФОП ОСОБА_3 в порушення ст.44, п. 138.2 ст.138, ст. 177 Податкового кодексу України, завищено валові витрати за 2013 рік на 135834,56 грн. та донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік - 20793,57 грн. Також перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_3 чистого доходу за січень 2013 року на 17605,30 грн., за лютий 2013 року на 15877,14 грн., за квітень 2013 року на 17605,30 грн., за серпень 2013 року на 17605,30 грн., за вересень 2013 року на 17605,30 грн. та його завищення за березень 2013 року на 1893,70 грн., за травень 2013 року на 1893,70 грн., за червень 2013 року на 1893,70 грн., за липень 2013 року на 1893,70 грн., за жовтень 2013 року на 1893,70 грн., за листопад 2013 року на 1893,70 грн. та за грудень 2013 року на 1893,70 грн. Таким чином, ФОП ОСОБА_3 було порушено ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 в розмірі 73042,45 грн. Донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 34,7 % - 25345,77 грн. Враховуючи наведене, ДПІ в м. Чернігові вважає, що податкове повідомлення-рішення, рішення про нарахування штрафних санкцій та вимога про сплату недоїмки є правомірними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.001.2013 по 31.12.2013 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. За результатами перевірки складений акт від 14.08.2014 № 1920/17/НОМЕР_1 (а.с.22-53).

Перевіркою встановлено порушення:

- ст.44 , п.138.2 ст. 138, ст.. 177 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_3 завищено валові витрати за 2013 рік на 135834,56 грн.;

- ст.177 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_3 занижено чистий дохід за 2013 рік на 135834,56 грн.

Донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік - 20793,57 грн.

- ч.2 п.1 ст.7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме ФОП ОСОБА_3 було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 в розмірі 73042,45 грн.

Донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 34,7 % - 25345,77 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові було винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2014 № Ф-014, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 25345,77 грн. (а.с.55);

- рішення №0004351701 від 26.08.2014 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 1267,29 грн. (а.с.56);

- податкове повідомлення рішення №0004341701 від 26.08.2014, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25991,96 грн., в тому числі 20793,57 грн. основного платежу та 5498,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.57).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 був зареєстровано в якості суб'єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.09.1998 (а.с.9).

Основним видом економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є вантажний автомобільний транспорт.

Під час проведення перевірки ДПІ у м.Чернігові було встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як виконавцем було укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №02/13 від 01.02.2013 (а.с.17). Згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з щоденного технічного обслуговування вантажних автомобілів, технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціального замовлення виконавця.

На виконання даного договору було складено акти виконаних робіт:

- №24-04-1 від 24.04.2013, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 надав ФОП ОСОБА_3 послуги з щоденного технічного обслуговування вантажних автомобілів за лютий-квітень 2013 року на загальну суму 25160,00 грн. (без ПДВ) (а.с.18);

- №27-07-1 від 27.07.2013, відповідно до якого, ФОП ОСОБА_4 надав ФОП ОСОБА_3 послуги з щоденного технічного обслуговування вантажних автомобілів за травень-липень 2013 року на загальну суму 24840.00 грн. (без ПДВ) (а.с.19);

- №23-11-1 від 23.11.2013, відповідно до якого, ФОП ОСОБА_4 надав ФОП ОСОБА_3 послуги з щоденного технічного обслуговування вантажних автомобілів за листопад 2013 року на загальну суму 5000,00 грн. (без ПДВ) (а.с.20);

- №31-12-1 від 31.12.2013 року, відповідно до якого, ФОП ОСОБА_4 надав ФОП ОСОБА_3 послуги з щоденного технічного обслуговування вантажних автомобілів за грудень 2013 року на загальну суму 10300,00 грн. (без ПДВ) (а.с.21).

Відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 до складу валових витрат в 2013 році було віднесено суму сформовану ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 65300,00 грн. без ПДВ.

Під час проведення перевірки ДПІ у м.Чернігові було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 до складу валових витрат в 2013 році було віднесено:

- суму в розмірі 1934,18 грн. (без ПДВ), сформовану ПП «Авто Пан» (код ЄДРПОУ 36045780) відповідно видаткової накладної №1892 від 27.12.2013 (найменування товару - запчастини) (а.с.10);

- суму в розмірі 5416,68 грн. (без ПДВ), сформовану ФОП ОСОБА_6 відповідно видаткової накладної №1802 від 30.12.2013 (найменування товару - автошина) (а.с.11);

- суму в розмірі 623,50 грн. (без ПДВ), сформовану ПТВП ТД «Чернігівський» (код ЄДРПОУ 31275614) відповідно видаткової накладної №РН-0000094 від 30.12.2013 (найменування товару - будівельні матеріали) (а.с.12);

- суму в розмірі 25102,15 грн. (без ПДВ), сформовану ПП «Дальнобой Сервіс» (код ЄДРПОУ 34259265) відповідно видаткової накладної №РН-000007485 від 30.12.2013 (найменування товару - запчастини, паливо мастильні матеріали) (а.с.13);

- суму в розмірі 28554,05 грн. (без ПДВ), сформовану ПП «Дальнобой Сервіс» (код ЄДРПОУ 34259265) відповідно видаткової накладної №РН-000007486 від 30.12.2013 (найменування товару - запчастини, паливо мастильні матеріали) (а.с.14);

- суму в розмірі 8904,00 грн. (без ПДВ), сформовану ПП «Дальнобой Сервіс» (код ЄДРПОУ 34259265) відповідно видаткової накладної №РН-000007397 від 30.12.2013 (найменування товару - запчастини, паливо мастильні матеріали) (а.с.15).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Відповідно до п.п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до Наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1025 "Про затвердження догми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481 „Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення"), фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. У графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєсьрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи. Графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами. пов'язаними із отриманням доходу. Дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Листом від 01.08.2014 року № 122/К/25-26-17-01-16 ФОП ОСОБА_3 було запропоновано надати документи, що підтверджують факт понесення витрат за наслідками взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4, ПП «Авто Пан», ФОП ОСОБА_6, ПТВП ТД «Чернігівський», ПП «Дальнобой Сервіс».

Листом від 07.08.2014 року № 15812/К ФОП ОСОБА_8 було надано інформацію, що станом на 01.01.2014 року існує кредиторська заборгованість по сплаті ФОП ОСОБА_4 за технічне обслуговування автомобілю в розмірі 65300,00 грн., витрати по ПП «Авто Пан», ФОП ОСОБА_6, ПТВП ТД «Чернігівський», ПП «Дальнобой Сервіс» були оплачені протягом 2014 року. Таким чином, позивачем докумети, що підтверджують здійснення платником податку витрат протягом 2013 року на дату складення акту перевірки надані не були.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що ФОП ОСОБА_8 документально не підтверджено понесені витрати по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_4, ПП «Авто Пан», ФОП ОСОБА_6, ПТВП ТД «Чернігівський», ПП «Дальнобой Сервіс», а тому формування чистого доходу, отриманого фізичною особою-підприємцем з врахуванням витрат, що не підтвердження документально є протиправним. Таким чином суд приходить до висновку про те, що позивачем було здійснено завищення витрат, та як наслідок оподатковуваного доходу, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові від 26 серпня 2014 року №0004341701 про донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб є правомірним та не підлягає скасуванню

Перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_3 чистого доходу за січень 2013 року на 17605,30 грн., за лютий 2013 року на 15877,14 грн., за квітень 2013 року на 17605,30 грн., за серпень 2013 року на 17605,30 грн., за вересень 2013 року на 17605,30 грн. та його завищення за березень 2013 року на 1893,70 грн., за травень 2013 року на 1893,70 грн., за червень 2013 року на 1893,70 грн., за липень 2013 року на 1893,70 грн., за жовтень 2013 року на 1893,70 грн., за листопад 2013 року на 1893,70 грн. та за грудень 2013 року на 1893,70 грн.

ДПІ в м. Чернігові прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_3 було порушено п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону України та занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в розмірі 73042,45 грн.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.13.7 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_8 було занижено суму доходу, тобто базу нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому суд вважає, що ДПІ в м. Чернігові правомірно донараховано ФОП ОСОБА_8 єдиний соціальний внесок в розмірі 34,7% - 25345,77 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно із п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 10, 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

Враховуючи, що під час перевірки було встановлено, що позивачем занижено базу визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та несплачено єдиний соціальний внесок, тому суд приходить до висновку про те, що донарахування позивачу штрафних санкцій та пені є законним.

Таким чином, суд вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_8 було порушено вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» тому вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску є законними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №0004341701, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0004351701 від 26 серпня 2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2014 року №Ф-014 винесених на основі акту про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №1920/17/НОМЕР_1 від 14.08.2014, а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №0004341701, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0004351701 від 26 серпня 2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2014 року №Ф-014, винесених на основі акту про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №1920/17/НОМЕР_1 від 14.08.2014 та нараховані штрафні санкції з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур