Ухвала

від 01.03.2016 по справі 825/2973/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Київ К/800/67096/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Білуги С.В., Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року

у справі № 825/2973/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги, -

встановив:

ФО-П ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення від 26 серпня 2014 року №0004351701, вимогу про сплату боргу від 14 серпня 2014 року №Ф-014 та акт перевірки від 14 серпня 2014 року №1920/17/2637116994.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог про визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 14 серпня 2014 року №1920/17/2637116994.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, в задоволенні позову ФО-П ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційні ФО-П ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що представниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 14 серпня 2014 року №1920/17/2637116994.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові було винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2014 року №Ф-014, згідно якої заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 25 345, 77грн.;

- рішення від 26 серпня 2014 року №0004351701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 1 267,29 грн.;

- податкове повідомлення рішення від 26 серпня 2014 року №0004341701, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25 991,96 грн., в тому числі 20 793,57 грн. основного платежу та 5 498,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем та ФО-П ОСОБА_2 укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01 лютого 2013 року №02/13, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з щоденного технічного обслуговування вантажних автомобілів, технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі, з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціального замовлення виконавця.

На виконання даного договору складено акти виконаних робіт відповідно до яких позивачем до складу валових витрат в 2013 році було віднесено суму 65 300 грн. без ПДВ.

При цьому, під час проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено, що позивачем до складу валових витрат в 2013 році було віднесено:

- суму в розмірі 1 934, 18грн. (без ПДВ), сформовану ПП Авто Пан відповідно видаткової накладної від 27 грудня 2013 року №1892 (товар - запчастини);

- суму в розмірі 5 416, 68 грн. (без ПДВ), сформовану ФОП ОСОБА_3 відповідно видаткової накладної від 30 грудня 2013 року №1802 (товар - автошина);

- суму в розмірі 623, 50грн. (без ПДВ), сформовану ПТВП ТД Чернігівський відповідно видаткової накладної від 30 грудня 2013 року №РН-0000094 (товар - будівельні матеріали);

- суму в розмірі 25 102, 15грн. (без ПДВ), сформовану ПП Дальнобой Сервіс відповідно видаткової накладної від 30 грудня 2013 року №РН-000007485 (товар - запчастини, паливо мастильні матеріали);

- суму в розмірі 28 554, 05грн. (без ПДВ), сформовану ПП Дальнобой Сервіс відповідно видаткової накладної від 30 грудня 2013 року №РН-000007486 (найменування товару - запчастини, паливо мастильні матеріали);

- суму в розмірі 8 904, 00грн. (без ПДВ), сформовану ПП Дальнобой Сервіс відповідно видаткової накладної від 30 грудня 2013 року №РН-000007397 (товар - запчастини, паливо мастильні матеріали).

Листом від 01 серпня 2014 року №122/К/25-26-17-01-16 позивачу запропоновано надати документи, що підтверджують факт понесення витрат за наслідками взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, ПП Авто Пан , ФОП ОСОБА_3, ПТВП ТД Чернігівський , ПП Дальнобой Сервіс .

Позивачем листом від 07 серпня 2014 року №15812/К надано інформацію, що станом на 01 січня 2014 року існує кредиторська заборгованість по сплаті ФОП ОСОБА_2 за технічне обслуговування автомобілю в розмірі 65 300 грн., витрати по ПП Авто Пан , ФОП ОСОБА_3, ПТВП ТД Чернігівський , ПП Дальнобой Сервіс були оплачені протягом 2014 року.

Таким чином, позивачем не надані для перевірки належних первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат протягом 2013 року, у зв'язку з чим, позивачем не підтверджено понесені витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, а тому висновок податкового органу про завищення позивачем витрат та оподатковуваного доходу є обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №0004341701 - правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року № 21-4953а15.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 11 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Оскільки, позивачем занижено суму доходу, тобто базу нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ДПІ в м. Чернігові правомірно донараховано позивачу єдиний соціальний внесок в розмірі 34,7% - 25 345,77 грн.

Відповідно до пункту 10, 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

Таким чином, оскільки позивачем занижено базу визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та несплачено єдиний соціальний внесок, донарахування позивачу штрафних санкцій та пені є правомірним.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.М. Заїка