Постанова

від 13.10.2014 по справі 817/2297/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2297/14

13 жовтня 2014 р. 13год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Дорошенко Н.О. (головуючий), суддів Борискіна С.А. , Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Дудкіна О.А.,

позивача: ОСОБА_2,

третьої особи позивача: представник ОСОБА_3,

відповідача1: представник ОСОБА_3,

відповідача2: представник не з'явився

відповідача3: представник не з'явився

відповідача4: представник ОСОБА_4,

третьої особи відповідача-1: представник ОСОБА_5,

третьої особи відповідача-2: представник не з'явився,

третьої особи відповідача-3: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Депутат Дубровицької міської ради шостого скликання ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубровицька міська рада доДубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича, Приватного нотаріуса Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби, Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9, про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Депутат Дубровицької міської ради шостого скликання ОСОБА_2 в травні 2014 року звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича, Приватного нотаріуса Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, Дубровицього районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби, Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубровицька міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Експертбудсервіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська товарна біржа, про визнання дій протиправними, про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій.

За змістом позовних вимог позивач просив:

1. Визнати протиправними дії Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині оплати послуг за договором № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16.09.2013, укладеним між Дубровицькою міською радою та Приватним підприємством "Експертбудсервіс".

2. Визнати протиправними дії Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині затвердження висновку про вартість майна від 18.10.2013 , складеного Приватним підприємством "Експертбудсервіс".

3. Визнати протиправними дії Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині затвердження протоколу № 77-11/13-Н проведення аукціону від 15.11.2013.

4. Визнати протиправними дії Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині підписання від імені Дубровицької міської ради договору купівлі-продажу нерухомого майна, підписаного між Дубровицькою міською радою та ОСОБА_9 від 29.01.2014, посвідченого приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_3), зареєстрованого у реєстрі за № 78.

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2014 №4466355 (про державну реєстрацію ОСОБА_9 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області 21.12.2011, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 151,55 кв.м.), прийняте приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_3), як державним реєстратором прав на нерухоме майно.

6. Зобов'язати ОСОБА_8 (АДРЕСА_1, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_3) та Дубровицьке районне управління юстиції (місцезнаходження: 34100 Рівненська обл., Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Нова,15, ідентифікаційний код юридичної особи 26406314) в особі Реєстраційної служби внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень від 29.01.2014 №4466355 (про державну реєстрацію ОСОБА_9 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області 21.12.2011, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 151,55 кв.м.), проведеної приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_3), як державним реєстратором прав на нерухоме майно.

7. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (місцезнаходження: 02002 м.Київ, вул. М.Раскової,15, ідентифікаційний код юридичної особи 37508344) та Дубровицьке районне управління юстиції (місцезнаходження: 34100 Рівненська обл., Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Нова,15, ідентифікаційний код юридичної особи 26406314) в особі Реєстраційної служби зареєструвати за територіальною громадою міста Дубровиці в особі Дубровицької міської ради (місцезнаходження: 34100 Рівненська обл., Дубровицький район, м. Дубровиця, вул. Воробинська,4, ідентифікаційний код юридичної особи 05390997) право власності на наступне майно:

Частина підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, відповідно до експлікації підвалу: приміщення № 1 - 39,3 кв.м., приміщення № 2 - 15,8 кв.м., приміщення № 3 - 36,3 кв.м., приміщення № 23 - 35,9 кв.м., приміщення № 24 - 13,9 кв.м., частина приміщення № 25 (коридор) - 10,35 кв.м., загальною площею 151,55 кв.м.

Ухвалою судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 15.05.2014 відкрито провадження в даній адміністративній справі за № 560/784/14-а

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 16.07.2014 адміністративну справу № 560/784/14-а передано по підсудності на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 дану адміністративну справу за № 817/2297/14 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні колегіальним складом суду.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з наведних у ньому. Суду пояснив, що 11.07.2013 Дубровицька міська рада шостого скликання прийняла рішення № 748 "Про перелік нерухомого майна комунальної власності міста, що підлягає приватизації у 2013-2014 роках", відповідно до якого на продаж на умовах аукціону було виставлено нерухоме майно, що належить до комунальної власності, а саме: частина підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, відповідно до експлікації підвалу: приміщення № 1 - 39,3 кв.м., приміщення № 2 - 15,8 кв.м., приміщення № 3 - 36,3 кв.м., приміщення № 23 - 35,9 кв.м., приміщення № 24 - 13,9 кв.м., частина приміщення № 25 (коридор) - 10,35 кв.м., загальною площею 151,55 кв.м.

Позивач зазначає, що відповідно до ст.4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, які перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами. Статтею 7 цього Закону місцеві ради за поданням органів приватизації затверджують переліки об'єктів. Оскільки Дубровицькою міською радою не було створено окремого органу приватизації комунального майна, тому функції такого органу виконує безпосередньо Дубровицька міська рада.

15.11.2013 було проведено аукціон з продажу нежитлових приміщень, за результатами якого переможцем став ОСОБА_9.

29.01.2014 між Дубровицькою міською радою (органом приватизації) в особі Кузьмича Адама Леонідовича та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8.

29.01.2014 ОСОБА_8 відповідно до абз.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" було вчинено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за ОСОБА_9 за №4466355.

Позивач вказує, що процедура приватизації нежитлових приміщень була здійснена з рядом порушень чинного законодавства України, що має наслідком необхідність відновлення того становища, яке існувало до відчуження нежитлових приміщень.

Зокрема, позивач зазначає, що було порушено строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, встановлений у ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; не було здійснено опублікування інформації про нежитлові приміщення (як об'єкт приватизації); договір на проведення незалежної оцінки не було укладено; в порушення бюджетного законодавства послуги з оцінки нежитлових приміщень оплачені Дубровицькою міською радою через Кузьмича А.Л. шляхом внесенні готівки до установи банку, при цьому відсутні документи щодо подання Кузьмичем А.Л. заявки на видачу готівки; відсутнє рішення Дубровицької міської ради про початкову ціну нежитлових приміщень на аукціоні; угода на проведення аукціону не містить усіх істотних умов; в протоколі аукціону допущено помилку в частині присвоєння номерів учасникам аукціону; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень було укладено з пропущенням встановленого законодавством строку; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень є неукладеним у зв'язку з відсутністю істотних умов; порушено порядок оплати придбаного на аукціоні майна.

Обгрунтовуючи позовні вимоги до Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича, позивач покликається на порушення відповідачем-1 частини 1 ст.10, ч.1 ст.11 Закону України "Про оцінку майна", ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України, п.13.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, ч.1 ст.8, ст.9, ч.6 ст.17, ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

В обгрунтування позовних вимог до приватного нотаріуса Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби та Державної реєстраційної служби України, позивач зазначає, що ОСОБА_8 в даному випадку виконувала функції державного реєстратора та була зобов'язана вчинити дії, передбачені п.1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Зокрема, відповідно до вказаної норми, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяження, а саме:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та\або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав.

Позивач вважає, що в даному випадку приватним нотаріусом ОСОБА_8 не в повній мірі було виконано вимоги чинного законодавства, оскільки договір, на підставі якого за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, слід вважати таким, що не був укладений. Зазначеним зумовлена необхідність у скасуванні рішення про державну реєстрацію від 29.01.2014 № 4466355. Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" слід зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_8 та Дубровицьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби внести запис про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень до Державного реєстру.

Також позивач зазначає, що відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, під органами державної реєстрації слід розуміти Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Відповідно до п.2 наказу Міністерства юстиції України "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" від 02.04.2013 № 607/5, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. Згідно з п.1 цього наказу, його дія поширюється в тому числі на випадки державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа-підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування).

З наведених підстав позивач вважає, що слід зобов'язати Державну реєстраційну службу України та Дубровицьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати право власності на нежитлові приміщення за територіальною громадою міста Дубровиці в особі Дубровицької міської ради.

Окрім цього, позивач, покликаючись на ч.1 ст.2, п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про статус депутата місцевої ради", зазначає, що він як член колегіального органу - Дубровицької міської ради та представник інтересів територіальної громади м. Дубровиця має право захищати її інтереси, у тому числі шляхом подання даного позову, оскільки останній спрямований на захист права власності територіальної громади м. Дубровиця.

З урахуванням наведеного позивач просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Прокуратура Дубровицького району Рівненської області в порядку статті 60 КАС України, з метою захисту інтересів територіальної громади м. Дубровиця, звернулась до суду з клопотанням про вступ у справу на стороні позивача, яке судом задоволено.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що до прокуратури Дубровицького району звернувся депутат Дубровицької міської ради ОСОБА_2 зі зверненням про захист інтересів територіальної громади міста Дубровиця, оскільки внаслідок дій органів державної влади та місцевого самоврядування відбулась незаконна приватизація майна комунального підприємства готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Відповідно до отриманої прокуратурою району інформації з ГУ МНС в Рівненській області частина приватизованого приміщення підвалу готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" рахується протирадіаційним укриттям (згідно з обліковою карткою протирадіаційного укриття).

Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України "Про затвердження Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час" від 09.10.2006 № 653, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.2006 за № 1180/13054, встановлює єдині вимоги, які є обов'язковими для виконання при утриманні захисних споруд цивільної оборони (сховищ і протирадіаційних укриттів) у мирний час.

Чинне законодавство накладає заборону на приватизацію захисних споруд цивільної оборони, у тому числі й на приватизацію протирадіаційних споруд.

Прокурор вважає, що внаслідок приватизації частини підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Дубровиця порушено інтереси територіальної громади міста Дубровиця. З наведених підстав прокурор підтримав позовні вимоги №№ 4-7, які просив задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубровицька міська рада адміністративний позов не підтримала. Представник третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні пояснила, що при приватизації частини підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_2 було дотримано вимоги чинного законодавства. Зазначила, що захисна споруда за вказаною адресою на балансі Дубровицької міської ради не обліковується, а документи, які визначають статус захисної споруди, зокрема, паспорт сховища (протирадіаційного укриття) - відсутні. Крім цього, рішення Дубровицької міської ради № 748 від 11.07.2013, а також договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений між Дубровицькою міською радою та ОСОБА_9 від 29.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі за № 78, - є чинними та ніким на даний час не оспорені, а відтак державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_9 проведена у відповідності до вимог закону. Вважає підстави для задоволення адміністративного позову відсутніми.

Відповідач-1 Дубровицький міський голова Кузьмич Адам Леонідович адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.82-87 т.1).

Представник відповідача-1 в судовому засіданні пояснив, що приватизація частини підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Дубровиця була проведена на підставі рішення Дубровицької міської ради від 11.07.2013 № 748, з дотриманням встановленої процедури. Оцінка майна була проведена відповідно до Закону України "Про оцінку майна" на підставі договору з ПП "Експертбудсервіс". Порушення бюджетного законодавства заперечив, зазначив, що оплату послуг за оцінку майна проведено переможцем аукціону ОСОБА_9, у якого й знаходиться оригінал платіжного документа. Нежитлове приміщення було реалізовано за ціною значно більше, ніж початкова ціна. Вказав, що порушень, які у відповідності до статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" могли б бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, не було. У місячний строк з дати проведення аукціону не було оскаржено процедури проведеного аукціону, протокол за його результатами не оскаржувався, результати проведення аукціону недійсними не визнані, а тому були всі підстави для укладення договору купівлі-продажу. Укладений договір не суперечить вимогам ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України. За наведених обставин вважає необгрунтованими доводи позивача щодо перевищення повноважень міським головою та відсутніми підстави для скасування рішення про державну реєстрацію, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.

Відповідач-2 Приватний нотаріус Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8 заперечень на адміністративний позов не подала, в судове засідання не прибула, поданими клопотаннями просила здійснити судовий розгляд справи за її відсутності за наявними доказами.

Відповідач-3 Дубровицьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби адміністративний позов не визнав та подав письмове заперечення (а.с.47 т.2), в якому зазначив, що відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (чинний з 12.02.2014), державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять органи державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З наведених підстав відповідач-3 вважає безпідставними позовні вимоги до Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби, в задоволенні позовної заяви просив відмовити в повному обсязі.

Відповідач-4 Державна реєстраційна служба України (далі - Укрдержреєстр) адміністративний позов не визнав та подав письмове заперечення (а.с.74-78 т.1). Представник відповідча-4 в судовому засіданні пояснив, що відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (чинний з 12.02.2014), державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять органи державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 554/23066, встановлено випадки коли державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.

В усіх інших випадках державна реєстрація, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інші реєстраційні дії проводяться структурними підрозділами територіальних органів Мін'юсту (територіальні управління юстиції за місцем знаходження нерухомого майна), що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру в порядку та у спосіб, визначений законодавством.

Зазначає, що встановлена частиною четвертою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заборона втручання у діяльність державних реєстраторів прав на нерухоме майно, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, стосується також Державної реєстраційної служби України, незалежно від того, чи перебувають державні реєстратори у трудових відносинах з Укрдержреєстром.

Отже, Державна реєстраційна служба України як орган державної влади не може здійснювати державну реєстрацію речових прав на об'єкти нерухомого майна та впливати на прийняття державними реєстраторами рішень щодо реєстрації прав або відмови в ній.

Також зазначає, що вимоги позивача про зобов'язання Укрдержреєстру провести державну реєстрацію на об'єкт нерухомого майна не грунтуються на законі, оскільки діючим законодавством України визначено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно органами державної реєстрації прав за заявницьким принципом.

З наведених підстав представник відповідача-4 просив в задоволенні позовних вимог до Укрдержреєстру відмовити повністю.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9 подав письмове заперечення проти позову з тих підстав, що він як переможець аукціону набув право власності на комунальне майно законним шляхом, аукціон був проведений з дотриманням усіх норм чинного законодавства. Технічна помилка в протоколі не є підставою для визнання торгів недійсними. Зауважив, що заява про визнання угод недійсними, яка подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу подана не була. З наведених підстав просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.107-108). Аналогічні пояснення надані в судовому засіданні представником третьої особи-1.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Експертбудсервіс" подано письмове заперечення проти адміністративного позову (а.с.126 т.1). Представник третьої особи-2 (директор ПП "Експертбудсервіс") в судовому засіданні пояснив, що 04.09.2013 ним було подано заяву та необхідні документи для участі в конкурсі відбору суб'єктів оціночної діяльності, яких буде залучено до проведення незалежної оцінки частини підвального приміщення загальною площею 151,55 кв.м. за адресою АДРЕСА_2. Дубровицькою міською радою листом від 12.09.2013 № 09-74612 його було повідомлено про визнання переможцем такого конкурсу. 16.09.2013 укладено договір про проведення незалежної оцінки від 16.09.2013 № 60/09, за умовами якого результати виконаної роботи представляються у вигляді примірника Звіту з незалежної оцінки та двох примірників висновку Оцінювача. Умови договору виконані в повному обсязі. Регіональним відділенням ФДМ України по Рівненській області 09.10.2013 було надано рецензію на звіт про незалежну оцінку майна. З наведених підстав просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська товарна біржа подала письмове заперечення проти адміністративного позову (а.с.118-119 т.1), в якому зазначила, що на підставі договору на виконання та проведення аукціону з продажу майна, що перебуває у комунальній власності, між Дубровицькою міською радою та Рівненською товарною біржею від 22.10.2013 та рішення Дубровицької міської ради № 748 від 11.07.2013 було проведено аукціон з продажу майна, а саме: частина нежитлових приміщень підвалу готелю загальною площею 151,55 кв.м. в м.Дубровиця, за стартовою ціною 108 024,00 грн. Аукціон, який був призначений на 15.11.2013, відбувся в межах чинного законодавства. В результаті проведення аукціону був визначений переможець аукціону, який запропонував за об'єкт продажу найвищу ціну, а саме 270 000,00 грн., що більше ніж у два з половиною рази від стартової ціни. Процедура та результати аукціону оскаржені не були, підстави для визнання укладеної на аукціоні угоди недійсною немає. З наведених підстав просив відмовити в задоволенні позову повністю та розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання не прибули представники відповідача-2, відповідача-3, третьої особи відповідача-2, третьої особи відповідача-3, які про дату час та місце судового розгляду адміністративної справи були повідомлені належним чином. Суд не визнавав обов'язковою участь зазначених осіб в судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим вирішити адміністративну справу за відсутності осіб, які не прибули в судове засідання, на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та їх представників, прокурора, дослідивши подані письмові заперечення проти адміністративного позову, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд встановив та врахував наступне.

Правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" N 2171-XII, 06.03.1992, зі змінами та доповненнями (далі Закон N 2171-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону N 2171-XII об'єктами малої приватизації є:

єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А);

окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А);

об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група Д);

об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж).

Способи малої приватизації встановлені в статті 3 Закону N 2171-XII, якою визначено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом:

викупу;

продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни);

продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об'єктів групи Ж.

Згідно зі статтею 4 Закону N 2171-XII продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва;

органи приватизації, створені місцевими Радами.

Відповідно до статті 5 цього Закону покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" .

За змістом частини першої статті 7 Закону N 2171-XII Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:

продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни);

продажу за конкурсом;

викупу.

Суд встановив, що рішенням Дубровицької міської ради Рівненської області № 72 від 18.01.2011 "Про орган приватизації Дубровицької міської ради" визначено виконавчий комітет Дубровицької міської ради органом приватизації Дубровицької міської ради (а.с.105 т.1).

Рішенням Дубровицької міської ради Рівненської області № 748 від 11.07.2013 затверджено перелік нежитлових приміщень комунальної власності міста, що підлягає приватизації шляхом аукціону, згідно з додатком, відповідно до якого до переліку нежитлових приміщень комунальної власності міста, що підлягають приватизації у 2013-2014 роках, включено частину підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, переліком приміщень відповідно до експлікації підвалу: приміщення № 1 - 39,3 кв.м., приміщення № 2 - 15,8 кв.м., приміщення № 3 - 36,3 кв.м., приміщення № 23 - 35,9 кв.м., приміщення № 24 - 13,9 кв.м., частина приміщення №25 (коридор) - 10,35 кв.м., загальною площею 151,55 кв.м. (а.с.15-16 т.1).

Статтею 8 Закону N 2171-XII встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України;

готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту;

замовляють проведення робіт із землеустрою.

Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.

Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до статті 9 Закону N 2171-XII за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" N 2658-III від 12.07.2001, зі змінами та доповненнями (далі Закон N 2658-III).

Відповідно до статті 7 Закону N 2658-III оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду.

Статтею 10 Закону N 2658-III встановлені підстави проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (частина перша).

Згідно зі статтею 11 Закону N 2658-III договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Відповідно до статті 12 Закону N 2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону N 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Суд встановив, що 09.08.2013 в газеті "Дубровицький вісник" та на офіційному сайті Дубровицької міської ради Дубровицькою міською радою було розміщено оголошення про конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності, яких буде залучено до проведення незалежної оцінки об'єкта відчуження комунальної власності міста (а.с.88,90-91 т.1).

Розпорядженням міського голови від 09.06.2011 № 40 "Про створення конкурсної комісії по проведенню конкурсів з відбору суб'єктів оціночної діяльності", зі змінами, внесеними розпорядженням № 75 від 10.09.2013, було створено відповідну комісію (а.с.92,93 т.1).

Відповідно до протоколу від 12.09.2013 засідання конкурсного комітету з відбору суб'єктів оціночної діяльності, яких буде залучено до проведення незалежної оцінки частини підвального приміщення загальною площею 151,55 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2, переможцем такого конкурсу визнано Приватне підприємство "Експертбудсервіс" (а.с.94 т.1).

16.09.2013 Дубровицькою міською радою Рівненської області в особі міського голови Кузьмича А.Л., що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Замовник), та ПП "Експертбудсервіс", що діє на підставі сертифікату № 11579/11 суб'єкта оціночної діяльності від 01.04.2011 (Виконавець), укладено договір № 60/09 на проведення незалежної оцінки частини підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 151,55 м.кв. за адресою АДРЕСА_2. Метою оцінки є визначення ринкової вартості майна з метою відчуження шляхом проведення аукціону. Відповідно до п.2.1 договору, сторони погодили, що вартість проведених робіт визначається в розмірі 2000,00 грн. за незалежну оцінку частини підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1". Дана сума сплачується потенційним переможцем аукціону з продажу майна (а.с.17-18 т.1)

20.09.2013 ПП "Експертбудсервіс" складено звіт про оцінку майна - частини нежитлових приміщень підвалу готелю загальною площею 151,55 м.кв. за адресою АДРЕСА_2, відповідно до якого початкова вартість об'єкта оцінки станом на 30.09.2013 може складати 108024,00 грн. з ПДВ (а.с.135-177 т.2).

02.10.2013 листом за № 09-809 виконавчий комітет Дубровицької міської ради звернувся до регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області про проведення рецензування звіту про оцінку майна (а.с.98 т.1). На звіт про оцінку майна 09.10.2013 надано рецензію (позитивну) (а.с.95-96 т.1).

18.10.2013 Дубровицьким міським головою Кузьмичем А.Л. затверджено висновок про вартість майна, який є невід'ємною частиною звіту про оцінку майна (а.с.20 т.1).

Відповідно до статті 17 Закону N 2171-XII аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою.

Проведення аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснюється в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Механізм підготовки, організації і проведення приватизації об'єктів малої приватизації шляхом викупу, продажу на аукціоні, у тому числі за методом зниження ціни та без оголошення ціни, а також продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, визначені Порядком продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим наказом Фонду державного майна України N 439, 02.04.2012, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2012 за № 753/21066.

Суд встановив, що 21.10.2013 листом за № 09-865 виконавчий комітет Дубровицької міської ради звернувся до Рівненської товарної біржі щодо проведення аукціону з продажу нежитлового приміщення (а.с.99 т.1).

22.10.2013 між Дубровицькою міською радою (замовник) та Рівненською товарною біржею (виконавець) укладено договір № 120 на виконання та проведення аукціону з продажу майна, що перебуває у комунальній власності (а.с.21-22 т.1).

24.10.2013 в друкованому засобі масової інформації "7 Днів" № 43 (1034) Рівненською товарною біржею розміщено оголошення про проведення 15.11.2013 аукціону з продажу майна Дубровицької міської ради, а саме частини нежитлових приміщень підвалу готелю загальною площею 151,55 кв.м. за стартовою ціною 108024,00 грн. (а.с. 89 т.1).

Відповідно до протоколу № 77-11/13-Н від 15.11.2013 Рівненською товарною біржею проведено аукціон з продажу частини нежитлових приміщень підвалу готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 151,55 кв.м. за адресою АДРЕСА_2. Початкова ціна об'єкта продажу 108024,00 грн. Переможцем аукціону визнано ОСОБА_9 за остаточною ціною продажу 270000,00 грн. (а.с.23-24 т.1).

Проведення оплати за об'єкт продажу підтверджується виписками банку по рахунку Дубровицької міської ради (а.с.25 т.1).

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що виставлений ПП "Експертбудсервіс" рахунок на оплату робіт з експертної оцінки майна в сумі 2000,00 грн. оплачено ОСОБА_9 як переможцем аукціону, що відповідає п.2.1 договору № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16.09.2013. При цьому в квитанції про оплату ОСОБА_9 помилково зазначив платником Дубровицьку міську раду через Кузьмича А.Л. Оригінали рахунку на оплату та платіжного документа надано до справи безпосередньо ОСОБА_9 (а.с.111 т.1).

Право власності Дубровицької міської ради, територіальної громади (форма власності комунальна, розмір частки 91/100) на об'єкт нерухомого майна будівля готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 виникло на підстава свідоцтва про право власності САА 527962, виданого 19.04.2004 виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, та зареєстроване в Державному реєстрі (а.с.132 т.1).

29.01.2014 між Дубровицькою міською радою (продавець) в особі міського голови Кузьмича Адама Леонідовича та ОСОБА_9 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна 74/1000 частини будівлі готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, а саме: приміщення № 1 - 39,3 кв.м., приміщення № 2 - 15,8 кв.м., приміщення № 3 - 36,3 кв.м., приміщення № 23 - 35,9 кв.м., приміщення №24 - 13,9 кв.м., частина приміщення № 25 (коридор) - 10,35 кв.м., загальною площею 151,55 кв.м. (а.с.26-27 т.1). Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за №78. Одночасно з вчиненням нотаріальної дії приватним нотаріусом ОСОБА_8 проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за покупцем ОСОБА_9

29.01.2014 зазначене майно передане від продавця до покупця за актом приймання-передачі комунального майна (а.с.100 т.1).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 провадження у справі в частині позовних вимог:

про визнання протиправними дій Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині оплати послуг за договором № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16.09.2013, укладеним між Дубровицькою міською радою та Приватним підприємством "Експертбудсервіс";

про визнання протиправними дій Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині затвердження висновку про вартість майна від 18.10.2013 , складеного Приватним підприємством "Експертбудсервіс";

про визнання протиправними дій Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині затвердження протоколу № 77-11/13-Н проведення аукціону від 15.11.2013;

про визнання протиправними дій Дубровицького міського голови Кузьмича Адама Леонідовича в частині підписання від імені Дубровицької міської ради договору купівлі-продажу нерухомого майна, підписаного між Дубровицькою міською радою та ОСОБА_9 від 29.01.2014, посвідченого приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 (свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_3), зареєстрованого у реєстрі за № 78, -

закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Вирішуючи адміністративний спір за позовними вимогами Депутата Дубровицької міської рад шостого скликання ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2014 № 4466355 (про державну реєстрацію ОСОБА_9 власником нежитлових приміщень), про зобов'язання приватного нотаріуса ОСОБА_8 та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень від 29.01.2014 (про державну реєстрацію ОСОБА_9 власником нежитлових приміщень), про зобов'язання Державної реєстраційної служби України та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати за територіальною громадою міста Дубровиці в особі Дубровицької міської ради право власності на обумовлене вище нерухоме майно, суд враховує наступне.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" N 1952-IV від 01.07.2004, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 1952-IV).

Засади державної реєстрації прав визначені в статті 3 Закону N 1952-IV, відповідно до частин 1-3 якої державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною п'ятою цієї статті встановлено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно з частиною шостою цієї статті будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Статтею 6 Закону N 1952-IV визначено, що систему органів державної реєстрації прав становлять:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав;

органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до статті 8 Закону N 1952-IV орган державної реєстрації прав:

1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;

2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;

3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;

4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 9 Закону N 1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 "Про заходи до взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 534/23066, встановлено випадки коли державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру. До таких випадків віднесено реєстрацію права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться за рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі із зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорів про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управління майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крім випадків державної реєстрації права власності на об'єкти житлової нерухомості за фізичними особами); на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці.

В усіх інших випадках державна реєстрація, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інші реєстраційні дії проводяться структурними підрозділами територіальних органів Мін'юсту (територіальні управління юстиції місцем знаходження нерухомого майна), що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру в порядку та у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на мельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_9 слугував укладений в установленому порядку договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований за № 78. Обумовлений правочин відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, вчинений у письмовій формі відповідно до статті 208 цього Кодексу, посвідчений нотаріально відповідно до приписів статті 657 цього Кодексу. На час вирішення судом даного адміністративного спору правомірність договору купівлі-продажу ніким не оспорена, у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу недійсним не визнано, що сторонами та прокурором не заперечується. Встановлення недійсності цивільно-правового правочину не належить до предмета доказування в адміністративній справі. Відтак, договір купівлі-продажу від 29.01.2014 підтверджує перехід права власності на нерухоме майно від Дубровицької міської ради до ОСОБА_9 та слугував належною підставою для державної реєстрації нотаріусом права власності на нерухоме майно за ОСОБА_9 у відповідності до частини 9 статті 15 Закону N 1952-IV, якою встановлено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

В ході судового розгляду адміністративної справи позивачем та прокурором не підтверджено протиправності рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_9 та не доведено неправомірності дій нотаріуса як державного реєстратора.

За встановлених обставин позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2014 №4466355 (про державну реєстрацію ОСОБА_9 власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 151,55 кв.м.), прийняте приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, не відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому до задоволення не підлягає.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання приватного нотаріуса ОСОБА_8 та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 26 Закону N 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 16 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1429/20167 від 12.12.2011.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Порядку передбачено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органові державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусові, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Таким чином, запис про скасування державної реєстрації прав вноситься тим органом державної реєстрації прав або нотаріусом, яким проведено цю державну реєстрацію прав.

Окрім того, згідно з чинним законодавством (частина 2 статті 25 Закону N 1952-IV, пункт 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141) визначено, що запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься лише на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тобто обов'язок щодо скасування реєстрації прав виникає лише на підставі рішення суду про скасування реєстрації прав, яке разом з відповідною заявою подається до органу державної реєстрації прав чи нотаріуса.

З огляду на наведене, позовна вимога про зобов'язння приватного нотаріуса ОСОБА_8 та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби внести до Державного реєстру запис про скасування державної реєстрації прав не грунтується на приписах матеріального закону, а тому до задоволення не підлягає.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Державної реєстраційної служби України та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати право власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Дубровиці в особі Дубровицької міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертою статті 9 Закону N 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як зазначено вище по тексту судової постанови, відповідно до частини сьомої статті 16 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Форми заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень і вимоги до їх заповнення затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 "Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.04.2012 за № 590/20903.

Процедуру проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

Отже, діючим законодавством України визначено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно органами державної реєстрації прав за заявницьким принципом.

За відсутності звернення у встановленому законодавством порядку до відповідної реєстраційної служби за місцезнаходженням нерухомого майна державний реєстратор не вправі переглядати документи та/або приймати будь-яке рішення щодо реєстрації.

Для проведення державної реєстрації прав заявник повинен звернутися до органу державної реєстрації прав із заявою встановленої форми про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої додаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; копії цих документів, засвідчені в установленому порядку; документи, що підтверджують оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень (стаття 16 Закону N 1952-IV).

За правилами статті 9 Закону N 1952-IV, встановлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень і прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації виключно належить до повноважень державного реєстратора.

При цьому, державний реєстратор наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, (частина 4 статті 9 цього Закону).

Таким чином, при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор відповідно до встановленого Законом N 1952-IV порядку рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації приймає на власний адміністративний розсуд, тобто має певні дискреційні повноваження.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями розуміються повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим з даних обставин.

Суд не може підміняти собою чи перебирати на себе функції суб'єктів владних повноважень у сфері адміністративного управління. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Державної реєстраційної служби України та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати право власності на нерухоме майно є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів, виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому до задоволення не підлягає.

Окрім вищенаведеного, оцінюючи доводи позивача, що він як депутат міської ради наділений правом представництва інтересів територіальної громади в суді, суд враховує наступне.

Позивач ОСОБА_2 є депутатом Дубровицької міської ради Рівненської області шостого скликання (2010-2015), що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.41 т.1).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" N280/97-ВР від 21.05.1997, зі змінами та доповненнями (далі Закон N280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

В статті 1 Закону N 280/97-ВР визначено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Таким чином, Законом N 280/97-ВР встановлено, що правом представляти інтереси територіальної громади відповідно до закону наділяється відповідна рада.

Відповідно до п.п.14, 15 ч.4 ст.42 Закону N 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Права позивача як депутата місцевої ради регламентовані в ст.49 Закону N 280/97-ВР, якою встановлено, що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради.

Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.

Права депутата місцевої ради у виборчому окрузі регламентовані в статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" N 93-IV від 11.07.2002, зі змінами та доповненнями (далі Закон N 93-IV), відповідно до якої у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:

1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;

3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;

4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою;

5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:

1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;

2) на невідкладний прийом;

3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.

Права депутата місцевої ради у раді та її органах визначені в статті 19 Закону N 93-IV, відповідно до якої депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Депутат місцевої ради має право:

1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;

2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;

3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;

6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;

7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;

8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;

12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;

13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;

14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;

15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.

Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.

Системний аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що депутат місцевої ради представляє інтереси територіальної громади, виборців у відповідному виборчому окрузі та в раді.

У відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет представляє сільський, селищний, міський голова, який має право звертатись до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач зазначає, що є самостійним об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві та об'єктом інших засобів правової охорони прав та інтересів територіальної громади.

З цього приводу суд зазначає, що право депутата місцевої ради вимагати усунення порушення законності регламентоване в статті 15 Закону N 93-IV, якою встановлено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, законом встановлено, в який спосіб може діяти депутат місцевої ради в разі виявлення порушень прав та законних інтересів територіальної громади, виборців, при цьому закон не наділяє депутата місцевої ради правом одноособово звертатися до суду з позовом щодо захисту таких прав та інтересів територіальної громади.

В спірній ситуації Дубровицька міська рада не уповноважувала депутата міської ради ОСОБА_2 на звернення до суду з адміністративним позовом на захист прав та інтересів територіальної громади, Дубровицької міської ради.

За визначенням, наведеним в ст.3 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та інтереси діями, бездіяльністю чи рішенням суб'єкта владних повноважень. Проте, такі дії, бездіяльність чи рішення повинні породжувати, змінювати або припиняти права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Як зазначив в судовому засіданні позивач, до нього як до депутата міської ради, надходили усні звернення виборців стосовно можливих порушень при приватизації комунального майна міста. Поряд з цим, суду доказів таких звернень не надано. Депутат місцевої ради не є особою, якій законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в судовому порядку (відповідно до статей 60-61 КАС України).

Правовідносини, з приводу яких пред'явлено даний адміністративний позов, не стосуються безпосередньо позивача, а відтак оскаржувані дії та рішення не могли спричинити порушення прав та законних інтересів позивача у публічно-правовій сфері.

Що стосується доводів позивача та прокурора про законодавчу заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту населення, слід зазначити наступне.

Відповідно до Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України N 653 від 09.10.2006, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1180/13054, захисні споруди призначені для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час та є основним видом колективного захисту населення.

Проектування нового будівництва або реконструкція захисних споруд здійснюється за державними будівельними нормами В 2.2.5-97 "Захисні споруди цивільної оборони", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 08.07.97 N 106 (далі - ДБН В 2.2.5-97). Об'єкти або приміщення, що пристосовуються під захисні споруди, в усіх випадках мають відповідати вимогам цих норм.

Закінчені будівництвом або реконструйовані захисні споруди приймаються в експлуатацію та утримуються у мирний час згідно з вимогами ДБН А. 3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", які затверджені наказом Держбуду України від 13.10.2000 N 229 (далі - ДБН А. 3.1-9-2000).

Статус захисної споруди, її основні технічні характеристики визначаються паспортом сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 1), підписаним керівником експлуатуючої організації і представником управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району).

Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення.

Дослідженням технічного паспорта на громадський будинок готель по АДРЕСА_2 встановлено, що підвальне приміщення є частиною зазначеної будівлі, при цьому наявність об'єкта цивільного захисту в технічній документації не відображено (а.с.178-187 т.2).

За даними регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області в реєстрі об'єктів державної власності, які входять до сфери управління органу приватизації, захисна споруда, розташована в підвальному приміщенні готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1", не обліковується (а.с.210 т.2).

Відповідно до повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації від 19.09.2014 № 1071/04-02/14, в базі даних документального обліку за адресою: АДРЕСА_2 обліковане приміщення, що пристосовується для розміщення протирадіаційного укриття № 65043 місткістю 200 осіб, площею 375 кв.м., вбудоване в будівлю, прийняту в експлуатацію 1981 року.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта цивільного захисту, гарантійний паспорт-сертифікат на об'єкт, який видавався генеральним підрядником, в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації відсутні (а.с.212 т.2).

В ході судового розгляду справи сторонами та прокурором не надано, а судом не встановлено документально підтверджених даних щодо визначення статусу спірної частини підвального приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" як захисного укриття.

Разом з тим, за даними Дубровицької районної державної адміністрації підвальне приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" обліковується як об'єкт цивільної оборони, а саме як протирадіаційне укриття загальною площею 375,0 кв.м., що підтверджується обліковою карткою протирадіаційного укриття № 65043 від 20.12.1982. Про зазначені обставини Дубровицькою районною державною адміністрацією було повідомлено прокурора Дубровицького району листом від 03.06.2014 за №вих.337/1-14 з метою звернення до суду з позовом про скасування рішення Дубровицької міської ради від 11.07.2013 № 748 "Про перелік нерухомого майна комунальної власності міста, що підлягає приватизації у 2013-2014 роках" (а.с.124,125 т.2).

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону N 2171-XII будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави, захисні споруди цивільного захисту, та будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва, заклади охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

У разі розташування захисної споруди цивільного захисту в будівлі (споруді, приміщенні), що приватизується, або на земельній ділянці, що приватизується разом з об'єктом нерухомості, покупець бере на себе зобов'язання здійснювати заходи, спрямовані на збереження захисної споруди цивільного захисту.

Таким чином, Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" забороняє приватизацію захисних споруд цивільного захисту. Разом з тим, підвальне приміщення готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею згідно з експлікацією до технічного паспорта 519,8 кв.м., не є самостійною спорудою цивільного захисту, площа якої відповідно до облікових даних Дубровицької районної державної адміністрації в межах цього підвального приміщення становить 375,0 кв.м. (без визначення такого приміщення в натурі).

У разі розташування захисної споруди цивільного захисту в будівлі (споруді, приміщенні), що приватизується, або на земельній ділянці, що приватизується разом з об'єктом нерухомості, що має місце в даному випадку, закон не забороняє приватизацію відповідних об'єктів, а встановлює спеціальні вимоги до договорів купівлі-продажу в частині обов'язку покупця здійснювати заходи, спрямовані на збереження захисної споруди цивільного захисту. Разом з тим, як зазначалося вище, договір купівлі-продажу від 29.01.2014 на даний час є чинним і його правомірність ніким не оспорена.

За таких обставин доводи позивача та прокурора не впливають на оцінку правомірності державної реєстрації права власності на підставі нотаріальної дії.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що органи прокуратури України вживають заходів до порушення закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України і чинним законам.

Повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду передбачені статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:

1) вносити подання;

2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;

3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Таким чином, прокурор в разі виявлення порушень закону наділений правом оскаржити в судовому порядку нормативно-правовий акт, рішення чи окремі його положення, дії чи бездіяльність відповідного органу.

В судовому засіданні прокурор вказував на можливі порушення при приватизації, покликався на незаконність рішення Дубровицької міської ради № 748 від 11.07.2013, яким спірне нежитлове приміщення включено до переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягає приватизації шляхом аукціону, а також зазначав про невідповідність вимогам закону договору купівлі-продажу від 29.01.2014. Разом з тим, в судовому порядку правомірність приватизації об'єкта комунальної власності прокурором не оскаржена; позови щодо визнання недійсним цивільно-правового правочину та щодо визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування прокурором не подано.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2014 № 4466355 про державну реєстрацію ОСОБА_9 власником нежитлових приміщень; про зобов'язання приватного нотаріуса ОСОБА_8 та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень від 29.01.2014 про державну реєстрацію ОСОБА_9 власником нежитлових приміщень; про зобов'язання Державної реєстраційної служби України та Дубровицького районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати за територіальною громадою міста Дубровиці в особі Дубровицької міської ради право власності на обумовлене вище нерухоме майно, - не підтверджені належними та допустимими доказами, не грунтуються на матеріальному законі, а тому в задоволенні адміністративного позову про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії слід відмовити в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий cуддя Дорошенко Н.О.

Судді Борискін С.А.

Гломб Ю.О.