Постанова

від 16.10.2014 по справі 5/089-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 5/089-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: Іванчук Ю.А. - дов. від 19.05.14, Деркач С.С. - дов. від 19.05.14, відповідача: Мислович С.М. - дов. від 14.10.14,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.06.14 у справі№5/089-12 Господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" до Березанської міської ради Київської області провизнання права оренди і викупу земельної ділянки, визнання відсутнім права, зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.09.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

У судовому засіданні 09.10.14 оголошувалася перерва до 16.10.14.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням змін) до Березанської міської ради Київської області про: 1) визнання за позивачем права оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3178 га, кадастровий номер 3210400000:02:001:0117, яка знаходиться в адміністративних межах Березанської міської ради Київської області за адресою: м. Березань, вул. Привокзальна, 18; 2) визнання пролонгованим договору оренди земельної ділянки від 01.12.11 строком на один рік на тих же умовах; 3) визнання за позивачем права користування зазначеною земельною ділянкою та 4) визнання за позивачем права на її викуп. Позивач посилався на належне виконання ним умов договору оренди від 01.12.11, і з огляду на це, на його думку, він має переважне право на укладення договору на новий строк. Водночас позивач вказував і на те, що він володіє частиною будівлі майстерні, будиночком на дві кімнати (площею 38,4 кв.м) трансформаторною підстанцією з лінією електропередач, що, на його думку, є цілісним майновим комплексом, а тому до нього, за приписами статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, переходить право оренди земельної ділянки під таким майном .

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.13 (суддя Подоляк Ю.В.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з відсутності необхідних підстав для поновлення договору оренду землі в порядку приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". Суд установив, що Березанська міська рада Київської області відмовила позивачеві у поновленні договору оренди. Господарський суд також врахував і те, що новий власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку під таким майном відповідно до законодавства. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 12, 116, 120, 124, 125 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, статей 16, 31, 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.14 (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Іоннікова І.А.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав. Суд також установив, що майно, власником якого є позивач не є цілісним майновим комплексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та задовольнити позовні вимоги. Скаржник посилається на порушення судами приписів статті 120 Земельного кодексу України, статті 764 Цивільного кодексу України, статей 4 2 , 4 3 , 43 Господарського процесуального кодексу України. На його думку, судами невірно оцінені зібрані у справі докази та обставини справи. Товариство вважає, що рішення про відмову у продовженні спірного договору оренди повинно виноситися на розгляд сесії ради. Втім, його клопотання про продовження дії спірного договору оренди землі на сесії Березанської міської ради не розглядалося і відповідне рішення радою не приймалося. Крім того, скаржник, з посиланням на приписи статті 120 Земельного кодексу України, зазначає про виникнення у нього права оренди спірної земельної ділянки, площею 1,3178 га.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. , пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.12.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" - орендарем і Березанською міською радою Київської області - орендодавцем був укладений договір оренди земельної ділянки. За умовами цього договору орендодавець на підставі рішення Березанської міської ради №135-13-VI від 01.12.11 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3178 га на вул. Привокзальна, 18 в м. Березань Київської області. Згідно з пунктом 8 договору оренди він укладений до 01.12.12. В процесі розгляду спору господарськими судами установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що 30.08.12 міська рада (відповідач у справі) заперечила проти поновлення договору оренди на новий строк (лист №9-26-1563); що договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Судами було установлено і те, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно позивача, а саме: частина будівлі майстерні, будиночок на дві кімнати (пл. 38,4 кв.м), трансформаторна підстанція з лінією електропередач. Вказане майно, як установлено судами, не є цілісним майновим комплексом. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" заявлені до Березанської міської ради Київської області про: визнання за позивачем права оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3178 га; визнання пролонгованим договору оренди земельної ділянки від 01.12.11 строком на один рік на тих же умовах; визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою, площею 1,3178 га, та права на її викуп. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість цих вимог. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до приписів статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі"). Згідно з приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Разом з тим, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульоване питання щодо поновлення договору оренди землі та встановлено, що за закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, у розумінні приписів зазначеної норми, необхідною умовою для поновлення договору оренди землі без необхідності прийняття відповідного рішення орендодавцем є відсутність заперечень орендодавця . Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди установили, що Березанська міська рада заперечила проти поновлення договору оренди землі від 01.12.11 на новий строк. Установили суди і те, що спірний договір оренди припинив свою дію за спливом строку, на який його було укладено. Враховуючи встановлений судами факт припинення дії зазначеного договору у зв'язку із закінченням строку, на який він укладався, та зважаючи на наявність заперечень відповідача проти поновлення такого договору на новий строк, висновок судів про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання пролонгованим спірного договору є підставним. Водночас, колегія суддів погоджується з висновками судів і про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог (про визнання права оренди спірної земельної ділянки і користування нею та визнання права на її викуп). Як вже зазначалося, ТОВ "Привокзальний ринок" звернулося з позовом щодо земельної ділянки, загальною площею 1,3178 га. При цьому, позивач посилався на те, що він згідно з договором купівлі-продажу від 15.08.01 придбав майно, розташоване на спірній земельній ділянці, що, на його думку, є цілісним майновим комплексом, а тому для його обслуговування необхідно саме зазначена земельна ділянка. Проте, як установили суди в процесі розгляду спору, позивач на праві власності володіє частиною будівлі майстерні, будиночком (площею 38,4 кв.м), трансформаторною підстанцією з лінією електропередач, що не є цілісним майновим комплексом. Статтею 120 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 377 Цивільного кодексу України, передбачений перехід права (власності чи користування) на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду. Так, відповідно до приписів статті 120 Земельного кодексу (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У розумінні приписів наведених норм правочин, за яким переходить право власності на будівлі (споруди) тягне за собою і перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому, новий власник майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку під таким об'єктом відповідно до законодавства. Між тим, позивачем не надано доказів, які б посвідчували право на спірну земельну ділянку у зазначеному розмірі (1,3178 га). Наведене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними з огляду на викладене і встановлене судами, крім того, вони стосуються переоцінки доказів у справі, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.14 у справі №5/089-12 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Привокзальний ринок" - без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець