Постанова

від 14.10.2014 по справі 804/14930/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 804/14930/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Сабанцева С.А. Ваховська Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Губинихский известковий завод" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 року № 0003091501 та № 0003101501, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Губинихский известковий завод» (далі - ТОВ «Губинихский известковий завод», позивач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0003091501 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0003101501 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки позапланової виїзної перевірки з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку по декларації за травень 2014 року, сформованого за рахунок від'ємного значення за квітень 2014 року щодо завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2382929 грн., завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за травень 2014 року на суму 2364026 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по податковій декларацій за квітень 2014 року на суму 727 грн. та суми податку, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду за квітень 2014 року - 727 грн., за травень 2014 року - 18903 грн., є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки стосовно правомірності відображення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, без додержання принципу індивідуальної відповідальності кожного платника податку, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0003091501 та № 0003101501, прийняті на підставі даного акту, є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подані заперечення проти позову, в яких зазначає, що винесені податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, а встановлені у акті перевірки порушення дійсно мали місце і підтверджені доказами. У зв'язку з цим вважає, що підстави для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень відсутні, просить у задоовленні позову.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Губинихский известковий завод» 07.02.2013р. зареєстровано Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та з 12.02.2013р. перебуває на обліку у Новомосковській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків. Видами діяльності за КВЕД-2010 є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; надання інших допоміжних комерційних послуг; складське господарство; неспеціалізована оптова торгівля; виробництво вапна та гіпсових сумішей.

У період з 21.07.2014 р. по 15.08.2014 р. згідно наказу від 18.07.2014 р. №423, згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1238, відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ, відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Губинихский известковий завод» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку по декларації за травень 2014 року, сформованого за рахунок від'ємного значення за квітень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 18.08.2014 року за № 428/151/38504126.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України: встановлено при відображенні ТОВ «Губинихский известковий завод» у податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 року завищення податкового кредиту в сумі 2383656 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість (р. 19) в сумі 2382929 грн;.

2. п..п.. 14.1.18. п..14.1. ст.14, п. 200.1, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України: підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р. 23.1) за травень 2014 року на суму 2364026 грн;.

3. п.187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України: встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (р. 18) по податковій декларації за квітень 2014 року на суму 727 грн. та суми податку, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду (р.25): за квітень 2014 року - на 727 грн., за травень 2014 року - на 18903 грн.

Не погодившись із висновком даного Акту ТОВ «Губинихский известковий завод» 26.08.2014 року за вих. № 4 до Новомосковської ОДПІ подано заперечення, за результатами розгляду яких, Новомосковська ОДПІ ГУ листом від 02.09.2014 року № 12391/10/04-08-15-01-37 повідомила, що висновки, викладені в акті перевірки від 18.08.2014 року № 428/151/38504126, правомірні та такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки від 18.08.2014 року № 428/151/38504126 Новомосковською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

-форми «Р» від 03.09.2014 року № 0003101501, яким ТОВ «Губинихский известковий завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 24537,50 грн., з них: основний платіж - 19630,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4907,50 грн.;

-форми «В1» від 03.09.2014 № 0003091501, яким ТОВ «Губинихский известковий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2364026 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 591006,50 грн.

Згідно із п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Судом встановлено, що 24.05.2013 року ТОВ «Губинихский известковий завод» (покупець) укладено із ПАТ «Губиниський цукровий завод» (продавець) договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (нерухомого майна), розташованого на неприватизованій земельній ділянці розміром 65,6100 га (землі промисловості) за адресою: вулиця Берегового, будинок 1, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область. Згідно пункту 2 укладеного договору, продаж нерухомого майна за домовленістю сторін було вчинено за 11259204 грн., включаючи ПДВ , які на час посвідчення договору одержані продавцем від покупця. Сторонам підтверджено факт повного розрахунку за продане майно. Вказана ціна сплачена покупцем 24 травня 2013 року шляхом перерахування з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця. Відповідно до звіту про вартість майна від 31.12.2012р. експерта -оцінювача ТОВ з ІК «Верітекс» вартість нерухомого майна, що відчужується складає 9165922 грн. без ПДВ. Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, та зареєстровано в реєстрі за № 768.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3917669 від 24.05.2013р., власником комплексу будівель та споруд (нерухоме майно), розташованого за адресою: вулиця Берегового, будинок 1, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, є ТОВ «Губинихский известковий завод» (ЄДРПОУ 38504126).

Також матеріали справи свідчать, що 24.05.2013 року між ТОВ «Губинихский известковий завод» (покупець) та ПАТ «Губиниський цукровий завод» (продавець) укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, наведеного у Додатку №1 до договору. Умовами договору визначено, що дія даного договору нерозривно пов'язана із дією договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (нерухомого майна) та не можуть діяти окремо один від одного. Загальна вартість рухомого майна становить 2535609,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 507121,80 грн.

Факт придбання зазначеного майна підтверджено податковим органом, про що свідчить акт перевірки від 18.08.2014 року № 428/151/38504126.

На підтвердження виконання зазначеної угоди ПАТ «Губиниський цукровий завод» надано ТОВ «Губинихский известковий завод» податкові накладні, зареєстровані належним чином в єдиному реєстрі та заповнені у відповідності до вимог Податкового кодексу України: №15 від 24.05.2013р. за реєстраційним номером 9032425320 від 04.06.2013р., №13 від 27.05.2013р. за реєстраційним номером 9031876479 від 31.05.2013р..

Розрахунки за умовами договору проведені в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунків покупця на рахунок продавця, заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» станом на 01.06.2013 року відсутня, що підтверджено актом перевірки від 18.08.2014 року № 428/151/38504126.

Сплачена за умовами договорів купівлі-продажу сума податку на додану вартість включена ТОВ «Губинихский известковий завод» до складу податкового кредиту поточного звітного періоду.

Як свідчить податкова декларація ТОВ «Губинихский известковий завод» з податку на додану вартість за квітень 2014 року, сума податкового кредиту складає: 2402465,00 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає: 2382929,00 грн.

Згідно податкової декларації ТОВ «Губинихский известковий завод» з податку на додану вартість за травень 2014 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового)періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає: 2382929,00 грн. за відрахуванням податкових зобов'язань у розмірі 18903,00 грн. залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає: 2364026,00 грн.. Також ТОВ «Губинихский известковий завод» у даній податковій декларації зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 2364026,00 грн., та подано Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податного кредиту наступного податкового періоду із зазначенням залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації з ПДВ за травень 2014 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Губинихский известковий завод» в перевіряємий період надавались ТОВ «Укрспецизвесть» послуги оренди придбаного у ПАТ «Губиниський цукровий завод» за вищенаведеними договорами майна.

Так, 01.06.2013 року між ТОВ «Губинихский известковий завод» (орендодавець) та ТОВ «Укрспецизвесть» (орендар) укладено договір оренди №4-О, за умовами якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування транспортні засоби (предмети оренди), що знаходяться за адресою: вул. Берегового, буд. 1, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. Предмети оренди надаються в оренду на строк до 31.12.2014р. Розмір орендної плати за користування предметами оренди встановлюється в розмірі за кожну одиницю з урахуванням ПДВ, згідно розрахунку, зазначеному в додатках, та сплачується орендарем щомісячно. Згідно Розрахунку орендної плати основних засобів, які знаходяться в оренді, вартість орендної плати з 01.06.2013р. складає 1363,68 грн. (з ПДВ). Згідно Розрахунку орендної плати основних засобів, які знаходяться в оренді, вартість орендної плати з 01.01.2014р. складає 1159,13 грн. (з ПДВ).

На підставі Акта-приймання передачі основних засобів №1 від 01.06.2013р. згідно договору оренди №4-О від 01.06.2013 року здійснено передачу рухомого майна - тепловоз ТГМ-1 балансовою вартістю 45456,00 грн..

01.06.2013 року між ТОВ «Губинихский известковий завод» (орендодавець) та ТОВ «Укрспецизвесть» (орендар) укладено договір оренди №3-О, за умовами якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування обладання та прилади виробничого призначення, що знаходяться за адресою: вул. Берегового, буд. 1, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. Розмір орендної плати за користування предметами оренди встановлюється в розмірі за кожну одиницю з урахуванням ПДВ, згідно розрахунку, зазначеному в додатках, та сплачується орендарем щомісячно.

Відповідно до актів приймання-передачі: №1 від 01.06.2013р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу основних засобів балансовою вартістю 415345 грн.; №2 від 01.06.2013р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу вагів вагон. тензометр. «Ермак» балансовою вартістю 52875 грн.; №3 від 31.08.2013р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу конвеєрів стрічкових балансовою вартістю 5670,00 грн.; №4 від 01.10.2013р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу кабельних ліній електропередач балансовою вартістю 18321,00 грн.; №5 від 01.11.2013р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу основних засобів балансовою вартістю 648345,00 грн.; №6 від 01.03.2014р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу мережі протипожежного водопостачання балансовою вартістю 34598,00 грн.; №7 від 01.04.2014р. основних засобів згідно договору оренди №3-О від 01.06.2013 року було здійснено передачу протипожежного водопостачання пром. балансовою вартістю 20997,00 грн..

Також між ТОВ «Губинихский известковий завод» (орендодавець) та ТОВ «Укрспецизвесть» (орендар) укладено договір оренди №2-О від 01.06.2013р., за умовами якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування будівлі та споруди виробничого призначення, що знаходяться за адресою вул. Берегового, буд. 1, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. Розділом 4 зазначеного договору визначено питання орендної плати та порядку розрахунків, а саме: розмір орендної плати за користування предметами оренди встановлюється в розмірі за кожну одиницю з урахуванням ПДВ, згідно розрахунку, зазначеному в додатках, та сплачується орендарем щомісячно.

Актами приймання-передачі №1 від 01.06.2013р. №2 від 01.06.2013р., №3 від 01.08.2013р., №4 від 01.10.2013р., №5 від 01.11.2013р., №6 від 01.12.2013р., №7 від 01.01.2014р., №8 від 01.02.2014р., №9 від 01.03.2014р., №10 від 01.04.2013р., №11 від 01.05.2014р. основних засобів згідно договору оренди №2-О від 01.06.2013р. зафіксовано передачу нерухомого майна в оренду.

Розрахунок орендної плати основних фондів, які знаходяться в оренді, визначено відповідними Додатками до договору №1, що підписані та завірені печатками сторін (зазначені розрахунки наявні в матеріалах справи).

01.06.2013р. між ТОВ «Губинихский известковий завод» (орендодавець) та ТОВ «Укрспецизвесть» (орендар) укладено договір оренди №1-О від 01.06.2013р., за умовами якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування будівлі та споруди виробничого призначення, що знаходяться за адресою: вул. Берегового, буд. 1, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. Розділом 4 зазначеного договору визначено питання орендної плати та порядку розрахунків, а саме: розмір орендної плати за користування предметами оренди встановлюється в розмірі за кожну одиницю з урахуванням ПДВ, згідно розрахунку, зазначеному в додатках, та сплачується орендарем щомісячно.

Актами приймання-передачі №1 від 01.06.2013р. №2 від 01.06.2013р., №3 від 01.11.2013р. основних засобів згідно договору оренди №1-О від 01.06.2013р. зафіксовано передачу нерухомого майна в оренду.

Розрахунок орендної плати основних фондів, які знаходяться в оренді, визначено відповідними Додатками до договору №1, що підписані та завірені печатками сторін (зазначені розрахунки наявні в матеріалах справи).

Пунктом 170.1 ст.170 Податкового кодексу України визначено питання оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Згідно із п.п. 170.1.2. п. 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 29.10.2010року затверджено Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, що в даному випадку не може бути застосовано при визначені розміру орендної плати, з огляду на те, що власником орендованого майна є юридична особа.

Відповідно до п. 1. ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до п. 3. ст. 19 Господарського кодексу України Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб 'єктів господарювання у таких сферах: цін і ціноутворення - з питань додержання суб 'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги.

Статтею 179 у п. 4 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь -які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно п. 5 ст. 180 Господарського кодексу України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, визначеному цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до п. 1. ст. 189 Господарського кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженням у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально - технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Відповідно до п. З ст. 189 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Судом не приймається твердження податкового органу щодо заниження платником податку вартості орендної плати, що ґрунтується на прикладі рішення Новомосковської міської ради ХХХ сесії п'ятого скликання № 896 від 26.02.2010р., яким визначено розміри мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, з огляду на наступне.

З наведеного в акті перевірки від 18.08.2014 року за № 428/151/38504126 твердження не вбачається взаємозв'язок між орендованим нерухомим майном та майном, мова про яке йде в наведеному рішення Новомосковської міської ради, окрім того, податковим органом не надано належного доказу на підтвердження взаємопов'язаності прийнятого Новомосковською міською радою рішення та законодавчо закріпленої можливості платника податку самостійно встановлювати розмір орендної плати умовами договору оренди, також не надано доказів документально закріпленого розміру мінімальної вартості, що могла би суперечити встановленому договорами оренди розміру орендної плати.

Також, податковим органом не надано документального підтвердження щодо порушення платником податку норм податкового законодавства при встановленні вартості орендної плати за договорами оренди щодо використання звичайної ціни, що по суті є ринковою ціною, встановленою п.п. 14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом; якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

На думку суду, податковий орган несе обов'язок належного доведення самого факту того, що фактична ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. Також при цьому податковий орган має довести, що в нього є належна інформація про укладені на момент оренди майна договори з ідентичним (однорідним) майном у співставних умовах, що дозволило б йому висунути обґрунтовані претензії до фактичної ціни договору.

Крім того, слід зауважити, що надання майна в оренду пов'язаній особі, з огляду на відсутність порушення платником податку норм податкового законодавства при встановленні вартості орендної плати, не суперечить нормам чинного законодавства.

Як вбачається із акту перевірки від 18.08.2014 року за № 428/151/38504126, Новомосковською ОДПІ отримано від ДПІ у м. Полтава акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПАТ «Губиниський цукровий завод» від 30.04.2014 року № 3993/7/16-01-22-02-24, яким зазначено, що ПАТ «Губиниський цукровий завод» не знаходиться за юридичною адресою. Також зазначено, що при опрацюванні даних «Аналітична система ІАІС «Податковий блок» по розшифровкам податкових зобов'язань та податкового кредиту, згідно якого за наслідками автоматизованого співставлення додатку №5 до податкової декларації за травень 2013 року встановлено розбіжності між не задекларованими сумами ПДВ по податковим зобов'язанням продавця ПАТ «Губиниський цукровий завод» та податковим кредитом ТОВ «Губинихский известковий завод» в сумі 2 383655,80 грн.

За твердженням Новомосковської ОДПІ, з огляду на те, що контрагентом ТОВ «Губинихский известковий завод» є ПАТ «Губиниський цукровий завод», якому було надано ризиковий податковий кредит в сумі 2383655,80 грн., а саме: до податкового кредиту за квітень 2014 року включено податкові накладні по контрагенту ПАТ «Губиниський цукровий завод» за травень 2013 року, який на момент подання платником декларації за квітень 2014 р. перебував у ризиковому стані -9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), а на момент проведення даної перевірки - у стані 8 ( до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), також у зв'язку з відсутністю у податковій звітності з ПДВ задекларованих податкових зобов'язань ПАТ «Губиниський цукровий завод» за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року, відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) на користь покупця ТОВ «Губинихский известковий завод» в сумі 2383655,80 грн., отже ТОВ «Губинихский известковий завод» не має права на віднесення суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту та, як наслідок, до від'ємного значення податку на додану вартість.

Суд не погоджується із даними твердженнями податного органу, з огляду на наступне.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Матеріали справи свідчать, що під час дослідження первинних документів податковим органом не встановлено жодних порушень щодо оформлення податкових накладних. Отже наявність належним чином оформлених податкових накладних не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Здійснення розрахунків за наведеними договорами купівлі-продажу, а також сплату податку на додану вартість у складі ціни товару, податковим органом не заперечується.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

На момент проведення операцій з ТОВ «Губинихский известковий завод» і складання податкових накладних ПАТ «Губиниський цукровий завод» був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а отже мав право виписувати податкові накладні.

Суд зазначає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Законодавством України не передбачена залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Слід зауважити, що податковими нормами чітко визначено право платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, що з урахуванням зменшення на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, є від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного і може бути пред'явлена платником податку до бюджетного відшкодування.

Несплата продавцями (постачальниками) платника податку на додану вартість по ланцюгу не є підставою для позбавлення такого платника права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі 21-47а10.

Позивачем був повністю доведений факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовано.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним, отже і правомірно відобразив суму від'ємного значення податку на додану вартість у податкових деклараціях за квітень- травень 2014 року.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0003091501 та податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року № 0003101501, прийняті Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Губинихский известковий завод» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.09.2014 року № 0003091501.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.09.2014 року № 0003101501.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський