Постанова

від 16.10.2014 по справі 2а-4806/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4806/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18 листопада 2011 року № 0008162312/0.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

За результатами нового розгляду постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.09.2011 р. по 05.10.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі наказу від 19.09.2011 р. № 2554/23-12, направлення № 2670/23-12 від 22.09.2011 р. та відповідно до постанови СУ ПМ ДПА України від 18.03.2011 р. на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Брендком» (код ЄДРПОУ 35531293) з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Трім К» (код ЄДРПОУ 35141262), ТОВ «Капітал-Інвест Групп» (код ЄДРПОУ 34527380) та іншими за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р.

Результати перевірки відображено в акті перевірки № 2162/23-12/35531293 від 12.10.2011 р. (далі по тексту - акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Брендком» при взаємовідносинах з ТОВ «Капітал-Інвест Групп» (код ЄДРПОУ 34527380) та ТОВ «Трім К» (код ЄДРПОУ 35141262) вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.) (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 234 828,00 грн., в тому числі по періодам: за ІІ кв. 2008 р. на суму 99 095,00 грн., за ІІІ кв. 2008 р. на суму 135 733,00 грн.

На підставі акта перевірки 18.11.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008162312/0, яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток підприємств у розмірі 169 666 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 135 733 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 933 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного рішення відповідача до ДПА у м. Києві скаргу позивача було залишило без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (рішення від 06.02.2012 р. № 171/10/12-114).

Після оскарження податкового повідомлення-рішення до ДПА України рішенням останньої від 06.03.2012 р. № 4182/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0008162312/0 від 18.11.2011 р. було залишене без змін та донараховано 99 095 грн. податку на прибуток, застосовано відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України 24 774 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції ТОВ «Брендком» з контрагентами: ТОВ «Трім К» (код ЄДРПОУ 35141262), ТОВ «Капітал-Інвест Групп» не мали реального характеру в силу відсутності у вказаних суб'єктів господарювання адміністративно-господарських можливостей для їх здійснення, а правочини між вказаними суб'єктами господарської діяльності суперечать моральним засадам суспільства та є нікчемними.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовані тим, що в силу положень ст.ст. 203, 207, 215, 228, 234 Цивільного кодексу України правочини ТОВ «Брендком» із контрагентами: ТОВ «Капітал-Інвест Групп», ТОВ «Трім К» є нікчемними, оскільки були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

У зв'язку з чим в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання по податку на додану вартість, так і підстави для віднесення відповідних коштів до складу валових витрат.

Крім цього, податковим органом встановлено, що ТОВ «Капітал-Інвест Групп» не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком» в декларації по ПДВ за квітень 2008 року, а також ТОВ «Трім К» не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком» в деклараціях по ПДВ за червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, внаслідок чого завдано шкоди Державному бюджету України.

Перевіряючи наведені посилання відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для формування податкових зобов'язань; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у первинних документах.

До видів діяльності ТОВ «Брендком» за КВЕД відповідно до довідки серії АБ № 239911 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема 74.40.0 рекламна діяльність.

В період проведення перевірки ТОВ «Брендком» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Капітал-Інвест Групп», ТОВ «Трім К».

Між ТОВ «Брендком» (Замовник) та ТОВ «Капітал-Інвест Групп» (Виконавець) були укладені наступні угоди про надання послуг: Договір № 08-02-08 від 26.02.2008 р., Договір № 143-05-08 від 15.05.2008 р., Договір № 18-05-08 від 26.05.2008 р., що мають ідентичний зміст.

Згідно з умовами договорів Виконавець зобов'язується надати Замовнику, що діє від свого імені та в інтересах свого клієнта послуги з організації проведення прес-туру в рамках регіонального етапу всеукраїнського чемпіонату «Djuice ГОЛ 2008» для представників засобів масової інформації та населення України у м. Харкові, м. Одеса, м. Дніпропетровськ, м. Львів (надалі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

В угодах передбачено, що результати наданих послуг Виконавець оформляє актом прийому-передачі наданих послуг, які надаються Виконавцем Замовнику після надання послуг.

На виконання умов вказаних договорів сторонами підписано відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплату за договорами було здійснено у безготівковій формі на підставі рахунків-фактур, що підтверджується випискою банку, копії яких надано позивачем.

Виконавцем виписано позивачу податкові накладні за результатами виконання вказаних договорів.

Крім того, на підтвердження виконання умов договорів з ТОВ «Капітал-Інвест Групп», предметом яких була організація прес-туру для представників засобів масової інформації, позивачем надано докази висвітлення у друкованих виданнях повідомлення про проходження чемпіонату «Djuice ГОЛ 2008», зокрема, надано копії статтей у наступних друкованих ЗМІ: «Експрес» м. Львів від 20-27 березня 2008 року, «Комсомольська правда» від 21-27 ія 2008 року, «Газета по-київські» м. Київ від 20 березня 2008 року, «Комсомольська )» від 7-13 березня 2008 року, «Сегодня» від 6 березня 2008 року, «Експрес» м. Львів З березня 2008 року, «Голос України» від 22 травня 2008 року, «Спортивна Київщина» І травня 2008 року, «Газета по-дніпровськи» від 22-28 травня 2008 року, «Голос їй» від 28 лютого 2008 року, «Дело» від 29 лютого 2008 року, «Известия» від 4 березня юку, «Гомін Галичини» від 13 березня 2008 року, «Спортивна Київщина» від 17 травня зоку, «Теленеделя» від 2-8 червня 2008 року, «Днепр вечерний» від 23 травня 2008 «Факти» від 23 травня 2008 року, «Комсомольська правда» від 23 травня 2008 року, іа» від 23 травня - 10 червня 2008 року, «Афіша Одеси» від 2-15 червня 2008 року.

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Трім К» (Компанія) були укладені наступні угоди про надання послуг з ПР-обслуговуванням програм корпоративного іміджу та репутації: Договір про надання послуг з ПР-обслуговуванням проектів № 175-04 від 10.06.2008 р. та Додаткова угода від 01.07.2008 р. № 1 до Договору № 175-04 від 10.06.2008 р., Договір про надання послуг з ПР-обслуговуванням програм корпоративного іміджу та репутації № 190-02 від 01.07.2008 р. та Додаткова угода від 01.07.2008 р. № 1 до Договору № 190-02 від 01.07.2008 р., ідентичні за змістом.

Відповідно до умов вказаних угод Компанія зобов'язується протягом дії договору належним чином надавати рекламні та інші послуги, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно з визначенням термінів, наведеним в договорі, послуги - послуги, перелік яких зазначається в цьому договорі та додаткових угодах до цього договору, спрямовані на просування та популяризацію брендів, виготовлення та розміщення реклами, а також інші роботи (послуги), умови, вартість та порядок виконання яких обумовлюється Сторонами в додаткових угодах до цього договору.

За умовами договору здача-приймання послуг оформляється щомісячним підписанням актів приймання-передачі.

На виконання умов вказаних договорів сторонами підписано відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплату за договорами було здійснено у безготівковій формі, що підтверджується випискою банку.

Виконавцем виписано позивачу податкові накладні за результатами виконання вказаних договорів.

Крім того, на підтвердження виконання умов договорів з ТОВ «Трім-К», предметом яких було проведення медіа-кампанії, тобто висвітлення в ЗМІ ходу «Чемпіонату з пляжного футболу 2008», позивачем надано докази поширення інформації у наступних друкованих виданнях: Севастопольский мередиан» від 9-15 серпня 2008 року, «Україна молода» від 06 серпня 2008 року, «Экономические известия» від 5 серпня 2008 року, «Известия» від 13 серпня 2008 року, «Черноморский маяк» від 16 серпня 2008 року, «Экономические известия» від 12 серпня 2008 року, «Добрий вечір» від 14 серпня 2008 року, «Афіша Одеси» від 28 липня -17 серпня 2008 року, «Экономические известия» від 2 вересня 2008 року, «Одесские вести» від 2 вересня 2008 року, «Известия» від 4 вересня 2008 року, «Голос України» від 2 вересня 2008 року, «Україна молода» від 3 вересня 2008 року, «Блеск» від 2 вересня 2008 року, «Команда» від 5 вересня 2008 року, «Український футбол» від 3 вересня 2008 року, «Газета по-одесски» від 04-10 вересня 2008 року, «Киевское слово» від 4 вересня 2008 року, «Одесса. Сегодня» від 1 вересня 2008 року, «Одесский вестник» від 28 серпня 2008 року, «Добрый вечер» від 4 вересня 2008 року, копії яких приєднано до матеріалів справи.

До 01.04.2011 порядок формування валових витрат регулювався статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, в силу приписів ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч.1 ст.9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 вказаних Положень первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття послуг, податковими накладними, виписками банку.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Щодо посилань податкового органу на невідображення контрагентами позивача у власному податковому обліку наслідків господарських операцій з позивачам та несплата податків, колегія суддів зазначає, що позивач, як отримувач послуг, не може нести відповідальність за несплату податків їх надавачами. Крім того, порушення контрагентами - надавачами послуг податкової дисципліни не можуть бути підставою для обмеження права замовника на формування податкового обліку за умови реальності господарської операції.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права суб'єкта господарювання укладати цивільно-правові угоди з метою використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Капітал-Інвест Групп», ТОВ «Трім К» для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договору.

Перевіряючи посилання відповідача на те, що правочини позивача з його контрагентами, з якими погодився суд першої інстанції, є нікчемними, колегія суддів виходить з наступного.

Висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування по кримінальні справі № 69-0094.

В акті перевірки зазначено, що в провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-0094 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, ч. 3 ст. 212 КК України ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших осіб у вчиненні ними злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 191 ч. 5, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Вказана кримінальна справа виділена з кримінальної справи № 69-0084 по обвинуваченню ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у вчиненні ними злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 27 ч. 3, 15 ч. 1, ч. 2, 191 ч. 5, 27 ч. 3, 28 ч. 3, 366 ч. 2, 27 ч. 5, 191 ч. 5, 27 ч. 5, 28 ч. 3, 32 ч. 1, 366 ч. 2, 209 ч. 3, 27 ч. 5, 28 ч. 3, 212 ч. 3, 27 ч. 5, 28 ч. 3, 212 ч. 2, 255 ч. 1, 28 ч. 4, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 28 ч. 4, 15 ч. 2, 212 ч. 3, 27 ч. 5, 28 ч. 4, 212 ч. 3 КК України, яка відповідно до 232 КПК України прокурором направлена до суду.

В процесі досудового слідства встановлено, що в період 2005-2008 рр. група осіб, до складу якої входили: ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та інші особи, згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуваючи на території міста Києва, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ. Для функціонування зазначеної схеми невстановленими особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на «підставних» осіб, серед яких зокрема: ТОВ «Трім К» (код 35141262), ТОВ «Капітал-Інвест Групп» (код 34527380), які здійснювали операції щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з поточних рахунків різних підприємств будь-якої форми власності через поточні рахунки ФСПД, у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки даних підприємств вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

06 грудня 2008 року діяльність вказаного злочинного угрупування було припинено. В ході проведення аналізу руху коштів по банківських рахунках СПД, зареєстрованих на підставних осіб з метою прикриття незаконної діяльності, встановлені користувачі «конвертаційного» центру, зареєстровані в м. Києві, в тому числі ТОВ «Брендком» (код ЄДРПОУ 35531293).

Колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача на матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ст. ст. 70 та 72 КАС України, оскільки по вказаній кримінальній справі на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, відсутній вирок, який би встановлював вину певних осіб у вчиненні злочину та відповідні фактичні дані, які б мали значення для справи.

Колегія суддів не погоджується з посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем договорів, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції. Висновки про наявність мети укладання правочину, що порушує публічний порядок, може зробити лише суд в межах кримінально-процесуального провадження, що має наслідком винесення вироку суду щодо конкретних суб'єктів та набуття чинності таким вироком. Оскільки укладені між ТОВ «Брендком» та ТОВ «Трім К», ТОВ «Капітал-Інвест Групп» договори не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, наведене свідчить про передчасність висновків органу владних повноважень про наявність в діях позивача при укладанні господарських договорів ознак порушення публічного порядку, удаваності з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди, порушення конституційних прав, невідповідність інтересам держави та суспільства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з наказу на проведення перевірки документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Брендком», перевірку позивача, за наслідками якої було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, було призначено відповідно до постанови СУ ПМ ДПА України від 18.03.2011 р. на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Керуючи викладеним, колегія суддів при вирішенні справи також враховує, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на формування податкових зобов'язань з податку на прибуток, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом неправомірно.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком» задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18 листопада 2011 року № 0008162312/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф.1, код ЄДРПОУ 35531293) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1696,00 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто шість грн. 00 коп).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.