Рішення

від 13.10.2014 по справі 922/3490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 922/3490/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за первіснимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валор", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків про та за зустрічним позовом до про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Валор", м. Харків стягнення 94247,23 грн. за участю представників сторін:

позивача - Скороходової О.О. довіреність №11 від 01.07.14 р.;

відповідача - Бойко Р.О. довіреність №1786 від 11.12.13 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валор" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якій позивач просить визнати дії відповідача по підвищенню цін за телекомунікаційні послуги по договору №057000313/4190 від 22.04.2009 р., який укладено між позивачем та відповідачем, неправомірними, зобов'язати зняти нараховані не за узгодженою ціною оплати та зобов'язати відповідача надалі дотримуватись тарифів, що відповідають договору. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні 22 вересня 2014 року підтримав заяву про зміну предмету позову, яка надана ним через канцелярію господарського суду Харківської області 27.08.14 р., в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України просить: визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок за надані телекомунікаційні послуги за узгодженими тарифами.

Представник відповідача 10 вересня 2014 року надав зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валор", в якій позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 93 074,62 грн. основного боргу, 319,71 грн. збитки від інфляції, 203,65 грн. три проценти річних, 649,25 грн. пені та 1884,95 судового збору, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору №057000313/4190 від 22.04.2009 р., який укладено між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 вересня 2014 року прийнято заяву про зміну предмету позову та розгляд справи продовжено з урахуванням цих змін. Прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валор", про стягнення грошових коштів у розмірі 94247,23 грн. для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд справи відкладено на "22" вересня 2014 р. о 12:00.

У судовому засіданні 22 вересня 2014 року оголошувалась перерва до 13 жовтня 2014 року о 12:15.

Присутній представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги заяви про зміну підстав позову та просив позов задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував, про що надав відзив на зустрічну позовну заяву. У позовній заяві та у відзиві на зустрічний позов посилається на одностороннє внесення відповідачем за первісним позовом змін до договору про надання послуг в частині ціни, що не допускається чинним законодавством.

Присутній представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

22.04.2009 р. між ВАТ "Укртелеком" (далі по тексту - відповідач за первісним позовом) та ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Валор" (далі по тексту - позивач за первісним позовом) був укладений договір №057000313/4190 (далі по тексту - договір) про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до розділу 1 договору, предметом договору є зобов'язання відповідача за первісним позовом, надавати позивачу за первісним позовом послуги електрозв'язку відповідно до додатків до договору.

Відповідно до п.7.1 договору, строк дії договору складав п'ять років з дня підписання (тобто з 22.04.2009 р. по 22.04.2014 р.). Відповідно до п.7.2. термін дії договору продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не повідомила про його припинення за місяць до закінчення терміну його дії. Таким чином, строк дії договору є продовженим до 22.04.2019 р.

У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" від 14.06.2011 р. ВАТ "Укртелеком" перейменовано на ПАТ "Укртелеком", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ "Укртелеком".

Протягом строку дії договору відповідач за первісним позовом виконував свої обов'язки вищевказаним договором та надавав позивачу за первісним позовом визначені договором послуги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 632, 654 ЦК України, п.1,2 ст. 188 Господарського кодексу України, та зазначив, що позивач не був повідомлений про внесення змін до договору №057000313/4190 від 22.04.2009 р. щодо ціни за послуги, що є одностороннім внесенням змін до договору в частині підняття тарифу за послуги, а саме у червні позивач за первісним позовом отримав рахунок-акт №5.2014.4190 за телекомунікаційні послуги за травень 2014 р. згідно якого плата за послуги складала 6980,15 грн., ПДВ 1163,36 грн., що відповідало умовам договору у погодженому сторонами розмірі, тому позивач за первісним позовом зробив авансову оплату 16.05.14 р. за червень.

Позивач за первісним позовом зазначив, що про підвищення цін позивачу за первісним позовом стало відомо у липні 2014 року з моменту отримання рахунку акту №6.2014.633300000041900 за послуги за червень, в якому відповідач за первісним позовом зроблено перерахунок позивачу за первісним позовом за травень 2014 р. на суму 24987,50 грн., ПДВ 20% - 4997,50 грн. та безпідставно нарахована за червень 37085,15 грн., тобто відповідач підняв ціни за послуги з травня місяця не зважаючи на те, що у травні сума була погоджена на неї.

Позивач за первісним позовом посилався на те, що оскільки зміни до договору не узгоджені із позивачем за первісним позовом, він здійснював оплату за послуги у порядку встановленому договором до підвищення тарифу, а саме здійснював авансові платежі у період з травня 2014 серпня 2014 року.

16 липня 2014 року позивач за первісним позовом в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача за первісним позовом із претензією щодо врегулювання ситуації мирним шляхом. На вказану претензію позивач за первісним позовом отримав відповідь в якій відповідач пояснив, що з 01 травня 2014 підняв тарифи, але роз'яснення позивачу за первісним позовом надано не було.

Відповідач за первісним позовом у зустрічному позові та у відзиві на позовну заяву пояснив, що відповідачем за первісним позовом були встановлені нові тарифи на телекомунікаційні послуги шляхом опублікування у газеті центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" №74 (5203) від 23.04.2014 р. відповідного оголошення та розміщення інформації на сайті www.ukrtelekom.ua, та направленням позивачу за первісним позовом обґрунтованого рахунку-акту №6.2014.6333000000041900 за червень 2014 р. За таких обставин, оскільки позивач за первісним позовом не приймає нових тарифів оплати телекомунікаційних послуг просить стягнути з позивача за первісним позовом заборгованість у розмірі 93 074,62 грн. Також на вказану суму заборгованості відповідачем за первісним позовом нараховані інфляційні у розмірі 319,71 грн., 3% річних у розмірі 203,65 грн. та пеня у розмірі 649,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 3 ЦК України (ч. 2 та 3), закріплює, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розділом 4 договору, встановлений порядок оплати та розрахунків за надані відповідачем за первісним позовом послуги.

Зокрема п.4.1. передбачено, що послуги, які надаються Підприємством зв'язку - відповідачем за первісним позовом, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Законом України "Про телекомунікації" встановлено право оператора телекомунікацій змінювати тарифи та порядок проведення таких змін.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.38 Закону України "Про телекомунікації", оператори телекомунікацій мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону України "Про телекомунікації".

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 39 Закону України "Про телекомунікації", оператори телекомунікацій зобов'язані оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про телекомунікації", тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком наступних випадків: 1) тарифів на загальнодоступні послуги; 2) тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 3) розрахункових такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 4) тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Відповідач за первісним позовом не є оператором телекомунікацій, з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг.

Право на встановлення тарифу на телекомунікаційні послуги (організацію та користування лінією безпосереднього зв'язку між двома кінцевими пунктами на місцевій телефонній мережі) було реалізовано відповідачем за первісним позовом з урахуванням вищезазначених норм, шляхом опублікування у газеті центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" №74 (5203) від 23.04.2014 р. відповідного оголошення та розміщення інформації на сайті www.ukrtelekom.ua.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким, чином відповідач за первісним позовом з урахуванням норми ст.903 Цивільного кодексу України, в праві вимагати від позивача за первісним позовом виконання п.4.1. договору, з урахуванням тарифів, що було введено в дію з 01.05.2014 р.

Зазначене право, реалізоване відповідачем за первісним позовом, шляхом направлення позивачу обґрунтованого рахунку-акту №6.2014.6333000000041900 за червень 2014 р.

Посилання позивача за первісним позовом на ст.632 Цивільного кодексу України нівелюється нормою частиною другою даної статті, яка дозволяє в односторонньому порядку змінити ціну договору, якщо така зміна передбачена Законом (в даному випадку ЗУ "Про телекомунікації"). Зазначене виключення передбачено і статтями 651, 654 Цивільного кодексу України та у ст.188 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач за первісним позовом змін до договору про надання послуг електрозв'язку №057000613/4190 від 22.04.2009 р., суд вважає первісні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Валор" до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - відмовити.

Позивач за первісним позовом порушував свої зобов'язання передбачені п.4.6. договору та проводив оплату отриманих послуг з порушенням порядку та термінів, що встановлені договором, а саме з травня 2014 р. не вчасно та не в повному обсязі проводив оплату виставлених відповідачем за первісним позовом рахунків.

Судом встановлено правомірність встановлення відповідачем за первісним позовом тарифу на телекомунікаційні послуги, тому заборгованість позивача за первісним позовом за отримані послуги за період з червня 2014 року по серпень 2014 року, відповідно до умов договору складає 93274,24 грн. При розрахунку заборгованості відповідачем за первісним позовом враховано часткову сплату заборгованості та на час розгляду справи заборгованість складає 93074,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості позивачем за первісним позовом не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 93074,62 грн.

Крім того, відповідачем за первісним позовом нараховано 319,71 грн. збитків від інфляції, 203,65 грн. три проценти річних, 649,25 грн. пені.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.8. Договору, у разі несплати послуг передбачена пеня у розмірі одного відсотка за кожну добу затримки. З огляду на норму ст.36 ЗУ «Про телекомунікації» пеню розраховано у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Розмір нарахованої пені складає 649,25 грн. (період нарахування пені становить з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р.).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до цього суд вважає за необхідне Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Валор" про стягнення 94247,23 грн. задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволенню зустрічного позову, судові витрати по первісному позову та зустрічному позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Валор", з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Валор" до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - відмовити.

2. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Валор" - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Валор" (61057, м. Харків, вул. Гоголя,11, код ЄДРПОУ 21196289) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/р 26009442935, в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 25614660) 93074,62 грн. основного боргу, 319,71 грн. збитків від інфляції, 203,65 грн. три проценти річних, 649,25 грн. пені та 1884,95 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний