Постанова

від 24.11.2014 по справі 922/3490/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 922/3490/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача- Скороходова О.О. за довіреністю № 3 від 01 липня 2014 року

відповідача - Перхун Ю.М. за довіреністю № 1787 від 11 грудня 2013 року

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх.№3553Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валор", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Харків

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валор", м.Харків

про стягнення 94247,23 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валор" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком про визнання дій відповідача щодо підвищення цін за телекомунікаційні послуги за договором №057000313/4190 від 22.04.2009 р., який укладено між позивачем та відповідачем, неправомірними, зобов'язати зняти нараховані не за узгодженою ціною оплати та зобов'язати відповідача надалі дотримуватись тарифів, що відповідають договору.

27.08.14 р. позивач подав до суду заяву про зміну предмету позовних вимог, в якій просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок за надані телекомунікаційні послуги за узгодженими тарифами.

Відповідач 10 вересня 2014 року подав до суду зустрічний позов № 26-17/63 від 10.09.2014 р. та просив суд стягнути з позивача за первісним позовом 93074,62 грн. основного боргу, 319,71 грн. збитків від інфляції, 203,65 грн. три проценти річних, 649,25 грн. пені, а також просив покласти на позивача за первісним позовом витрати за сплату судового збору 1884,95 грн.

Суд першої інстанції прийняв заяву позивача про зміну предмету позову та зустрічний позов відповідача для спільного розгляду із первісним позовом, про що зазначено в ухвалі суду від 10.09.2014р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2014 р. по справі №922/3490/14 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні первісного позову ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Валор" до ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" відмовлено. Зустрічний позов ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" до ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Валор" задоволено. Стягнути з ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Валор" на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" 93074,62 грн. основного боргу, 319,71 грн. збитків від інфляції, 203,65 грн. три проценти річних, 649,25 грн. пені.

Позивач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валор", з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Відповідач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просить рішення господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.04.2009 р. між ВАТ "Укртелеком" (далі по тексту - відповідач за первісним позовом) та ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Валор" (далі по тексту - позивач за первісним позовом) був укладений договір №057000313/4190 (далі по тексту - договір) про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до розділу 1 договору, предметом договору є зобов'язання відповідача за первісним позовом, надавати позивачу за первісним позовом послуги електрозв'язку відповідно до додатків до договору.

Відповідно до п.7.1 договору, строк дії договору складав п'ять років з дня підписання (тобто з 22.04.2009 р. по 22.04.2014 р.). Відповідно до п.7.2. термін дії договору продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не повідомила про його припинення за місяць до закінчення терміну його дії. Таким чином, строк дії договору є продовженим до 22.04.2019 р.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" від 14.06.2011 р. ВАТ "Укртелеком" перейменовано в ПАТ "Укртелеком", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ "Укртелеком".

Протягом строку дії договору відповідач за первісним позовом виконував свої обов'язки за вищевказаним договором.

Позивач посилається на те, що він не був повідомлений про внесення змін до договору №057000313/4190 від 22.04.2009 р. щодо ціни за послуги, що є одностороннім внесенням змін до договору в частині підняття тарифу за послуги, а саме у червні позивач за первісним позовом отримав рахунок-акт №5.2014.4190 за телекомунікаційні послуги за травень 2014 р. згідно якого плата за послуги складала 6980,15 грн., ПДВ 1163,36 грн., що відповідало умовам договору у погодженому сторонами розмірі, тому позивач за первісним позовом зробив авансову оплату 16.05.14 р. за червень. У липні 2014 року він отримав рахунок - акт №6.2014.633300000041900 за послуги за червень, в якому відповідач за первісним позовом зроблено перерахунок позивачу за первісним позовом за травень 2014 р. на суму 24987,50 грн., ПДВ 20% - 4997,50 грн. та безпідставно нарахована за червень 37085,15 грн..

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ст.ст. 632, 654 ЦК України, п.1,2 ст.188 Господарського кодексу України і наполягає на тому, що про підвищення цін позивачу за первісним позовом стало відомо у липні 2014 року з моменту отримання рахунку акту, тобто відповідач підняв ціни за послуги з травня місяця не зважаючи на те, що сума була погоджена.

Позивач за первісним позовом також пояснив, що здійснював оплату за послуги у період з травня по серпень у порядку, встановленому договором до підвищення тарифу, а саме здійснював авансові платежі у період з травня 2014 серпня 2014 року.

16 липня 2014 року позивач за первісним позовом в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача за первісним позовом із претензією щодо врегулювання ситуації мирним шляхом. На вказану претензію позивач за первісним позовом отримав відповідь, в якій відповідач пояснив, що з 01 травня 2014 року підняв тарифи, але роз'яснення позивачу за первісним позовом надано не було.

Відповідач за первісним позовом у зустрічному позові та у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним були встановлені нові тарифи на телекомунікаційні послуги шляхом опублікування у газеті центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" №74 (5203) від 23.04.2014 р. відповідного оголошення та розміщення інформації на сайті www.ukrtelekom.ua, та направленням позивачу за первісним позовом обґрунтованого рахунку-акту №6.2014.6333000000041900 за червень 2014 р. За таких обставин, оскільки позивач за первісним позовом не приймає нових тарифів оплати телекомунікаційних послуг, просить стягнути з позивача за первісним позовом заборгованість у розмірі 93 074,62 грн. Також на вказану суму заборгованості відповідачем за первісним позовом нараховано інфляційні витрати 319,71 грн., 3% річних в розмірі 203,65 грн. та пеня 649,25 грн.

Судова колегія приймає до уваги наступне .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання обома сторонами.

Згідно ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частина перша статті 651 ЦК України передбачає, що законом може бути передбачено можливість зміни умов договором в односторонньому порядку.

Згідно пункту 4.1 договору послуги, які надаються підприємством зв'язку оплачуються за тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства.

Пунктом 62 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджена постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 295, далі - Правила), оплата отриманих послуг здійснюється за тарифами, тарифними планами, що діють на момент надання послуг…

Згідно п. 5 частини 1 статті 38 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій мають право на: установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, за винятком випадків, передбачених у чатині другій цієї статті

Пунктом 58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України "Про телекомунікації" підлягають державному регулюванню.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про телекомунікації", тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком наступних випадків: 1) тарифів на загальнодоступні послуги; 2) тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 3) розрахункових такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 4) тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Відповідач за первісним позовом не є оператором телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг.

Пунктом 59 Правил передбачено,що оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов'язаний:

оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності);

повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

Таким чином, законом передбачено можливість для підприємства зв'язку самостійно встановлювати, змінювати тарифи, змінюючи таким чином в односторонньому порядку умови договору щодо оплати послуг.

Відповідач за первісним позовом повідомив абонентів про нові тарифи шляхом: здійснення публікації в газеті «Урядовий Кур'єр» № 74 від 23.04.2014 р., розміщення інформації на сайті www.ukrtelekom.ua, та направленням позивачу за первісним позовом обґрунтованого рахунку-акту №6.2014.6333000000041900 за червень 2014 р.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом.

Згідно п.п.6 п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Під час здійснення оплати послуг з надсиланням рахунків оператор, провайдер за кожний розрахунковий період безоплатно надсилає абонентові рахунок для оплати послуг (п.74 Прави).

Розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.

Сторонами в договорі передбачено авансову систему оплати за послуги (п.4.2. договору).

Згідно пункту 4.6. договору, авансова система оплати послуг передбачає, що споживач щомісячно, до 20 числа проводить авансову оплату вартості послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду)…

Відповідач за зустрічним позовом з травня 2014 р. не здійснював своєчасну оплату виставлених позивачем за зустрічним позовом рахунків.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 93074,62 грн. основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Оператор, провайдер має право визначати рівень заборгованості абонента з оплати послуг та/або суму ліміту для надання послуг на умовах наступної оплати, у разі перевищення якої скорочується перелік послуг чи припиняється їх надання.

У разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.60 Правил).

В пункті 5.8. договору сторони передбачили, що у разі несплати послуг передбачена пеня у розмірі одного відсотка за кожну добу затримки.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.36 Закону України «Про телекомунікації», у разі затримки плати за надані оператором,провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню,яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем за зустрічним позовом при обрахуванні пені враховано вимоги ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ст.36 Закону України «Про телекомунікації», пеню розраховано у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. на суму 649,25 грн. є вірним.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов'язання, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 203,65 грн. та інфляційних витрат в сумі 319,71 грн.

В обґрунтування своїх доводів про неправомірне збільшення оплати за послуги апелянт посилається на п.4.6 договору та вважає, що відповідач за первісним позовом повинен був здійснити перерахунок до 10 червня за травень місяць, тоді як акт був наданий у липні 2014 р.

Разом із тим вказаний пункт договору регулює порядок оплати послуг за авансовою системою (пункти 4.2; 4.6 договору) і не регулює питання встановлення нових тарифів за послуги електрозв'язку, тому посилання на вказану норму є безпідставним.

Апелянт також вказує на несвоєчасність повідомлення підприємством електрозв'язку про нові тарифи, що, на його думку, не врахував суд першої інстанції.

Разом із тим судом першої інстанції досліджено та прийнято до уваги, що положення п. 4.1. договору та вимоги п.14 ч.1 ст.39 Закону України «Про телекомунікації» було дотримано відповідачем шляхом публікації в центральному виданні та розміщенні на сайті, а також надісланням позивачу обґрунтованого розрахунку - акту за червень 2014 року.

Обґрунтування позивачем за первісним позовом своїх позовних вимог загальноправовими нормами: ст.654 ЦК України та ст. 188 ГК України є безпідставним, оскільки порядок зміни оплати за телекомунікаційні послуги врегульовано спеціальними нормативними актами, про які йшлося вище.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2014 року у справі № 922/3490/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 24.11.2014 року

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.