Рішення

від 01.11.2007 по справі 2-571/07

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Копія

Справа № 2-571/07

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

 Іменем України

01 листопада 2007 року

Ленінський районний суд м.  Полтава в

складі:

головуючого - судді Новака

Ю.Д.,

при секретарі - Мотієнко О. О.,  за участю позивачки-відповідачки

ОСОБА_2,  її представника - адвоката

ОСОБА_1,  відповідачки - ОСОБА_4,  розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  третьої особи ВГІРФО Ленінського РВ ПМУ МВС

України в Полтавській області про усунення перешкод в користуванні

квартирою,  визнання ОСОБА_3 особою,  що втратила право користування житлом та

зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 

ОСОБА_4 про вселення та встановлення порядку користування жилим

приміщенням,  -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  третьої особи ВГІРФО Ленінського РВ ПМУ МВС

України в Полтавській області про усунення перешкод в користуванні

квартирою,  визнання ОСОБА_3 особою,  що втратила право користування житлом.  В позовній заяві вказала,  що 5 липня 2003 року її батько ОСОБА_3

подарував їй,  разом з матір'ю ОСОБА_4

квартиру за адресою АДРЕСА_1. Батьки її розлучилися і ОСОБА_3 в січні 2003

року,  забравши речі пішов жити до іншої

жінки. Після договору дарування відповідач ОСОБА_3 віддав ключі від

квартири,  та обіцяв виписатися,  але свою обіцянку не дотримав. В результаті

позивачка позбавлена можливості вільно розпоряджатися своєю власністю.

В жовтні 2005 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічною

позовною заявою до ОСОБА_2,  ОСОБА_4 про

визнання договору дарування частково недійсним, 

вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням,  визнання права власності на 1\2 частину

спірної квартири.

Рішенням Ленінського районного суду м.  Полтави від 24.10.2006 року позов ОСОБА_2 до

ОСОБА_3 був задоволений в повному обсязі, 

в зустрічному позові ОСОБА_3 було відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Полтавської області від 07.02.2007 року вищевказане рішення в

частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині усунення перешкод в

користуванні житлом шляхом визнання ОСОБА_3 таким,  що втратив право користування квартирою та

відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в частині вимог про вселення

та встановлення порядку користування АДРЕСА_1 скасовано,  справу в цій частині направлено на новий

розгляд. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_2 свої

позовні вимоги підтвердила в повному обсязі, 

та пояснила,  що її батько ОСОБА_3

в січні 2003 року забравши всі свої речі пішов із сім'ї . В липні 2003

року,  батьки за згодою подарували їй

АДРЕСА_1. Після чого,

2

відповідач віддав ключі від квартири. Восени 2003

відповідач перестав вносити плату за її навчання в університеті. Позивачка

вирішила продати квартиру,  купити

іншу,  а гроші заплатити за навчання.

Вона не могла ні взяти кредиту,  ні

продати квартиру,  яка їй належала на

праві власності,  так як відповідач

ОСОБА_33алишався прописаним в квартирі. Фактично відповідач позбавив її права

користуватися своєю власністю на свій розсуд. Відповідач ОСОБА_3 в квартирі не

мешкає з січня 2003 року,  залишив її

добровільно,  переїхавши на інше постійне

місце мешкання. За квартиру не сплачує комунальні платежі з січня 2003 року. За

весь цей час,  за нього,  прописаного в квартирі платила платежі

вона,  як власниця. Тому вона змушена

звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні

квартирою,  та визнання ОСОБА_3 особою,  що втратила право користуватися даною

квартирою.

Відповідачка ОСОБА_4 первісний позов визнала повністю та

не заперечувала проти його задоволення. Зустрічний позов не визнала та просила

відмовити в його задоволенні. Також вона суду пояснила,  що ОСОБА_3 з 2002 року зустрічався з іншою жінкою.

В сім'ї були сварки із-за порушення подружньої вірності. Відповідач ОСОБА_3 в

січні 2003 року,  забравши всі свої

особисті речі,  пішов із сім'ї. По

ініціативі відповідача ОСОБА_3 вони разом подарували квартиру своїй дочці в

липні 2003 року. Договір дарування оформили 05.07. 2003 року. В цей же день

відповідач віддав ключі від квартири в присутності свідків. В лютому 2004 року

шлюб між ними був розірваний. Причиною розірвання шлюбу в рішенні було

встановлено,  що відповідач ОСОБА_33

січня 2003 року мешкає з іншою жінкою. Відповідач ОСОБА_3 не заперечував проти

цього факту. Вважає,  що ОСОБА_3

добровільно перейшов мешкати на інше постійне місце мешкання. Подарував

квартиру дочці,  а потім сам передав

ключі,  тому втратив право користуватися

даною квартирою.

Позивач - відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не

з'явився про причину своєї неявки суд не повідомив,  хоча завчасно та належним чином був

повідомлений про час розгляду справи, 

про що в матеріалах справи маються копії телеграм,  які були направлені по адресах вказаних

ОСОБА_3,  а також оголошення надруковане

в пресі,  в якому зазначене місце та час

розгляду справи.

Представники третьої особи по справі за первісним позовом

ВГІРФО Ленінського РВ ПМУ МВС України в Полтавській області у судове засідання

не з'явився,  але до суду надійшла заява,  в якій вони просили справу розглядати без

участі їхнього представника.

Статтею 224 ЦПК України передбачено,  що в разі неявки в судове засідання

відповідача,  який належним чином

повідомлений,  і від якого не надійшло

повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані

неповажними,  суд може ухвалити заочне

рішення на підставі наявних у справі доказів, 

якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд,  вислухавши

пояснення позивачки - відповідачки ОСОБА_2, 

її представника - ОСОБА_1, 

відповідачки ОСОБА_4,  покази

свідків ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в

сукупності,  вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4, 

третя особа по справі ВГІРФО Ленінського РВ ПМУ МВС України в

Полтавської області про усунення перешкод в користуванні квартирою,  визнання ОСОБА_3 особою,  що втратила право користування АДРЕСА_1

підлягають задоволенню з наступних підстав. В зустрічному позові суд вважає

слід відмовити ОСОБА_3

Так судом встановлено, 

що в січні 2003 року ОСОБА_3, 

забравши всі свої речі пішов з сім'ї та виїхав з квартири. В липні 2003

ОСОБА_3 подарував свою частку квартири позивачці. Після цього передав їй та

відповідачці ОСОБА_4 ключі від квартири. З січня 2003 року відповідач ОСОБА_3 у

вказаній квартирі не проживав і не проживає, 

що підтверджується актом огляду квартири від 05.12.2005 року завіреного

3

головою

кооперативу,  поясненнями позивачки ОСОБА_2, 

відповідачки ОСОБА_4,  а також

показами свідків - сусідів по площадці.

Так свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала,  що в липні 2003 року була присутня при

тому,  як відповідач ОСОБА_3 віддав ключі

від своєї квартири після того,  як

подарував квартиру дочці. їй відомо,  що

з січня 2003 року ОСОБА_3 в квартирі не жив і речей його в квартирі не було.

Свідок ОСОБА_5, 

сусід сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 по площадці, 

показав,  що працює черговим в

під'їзді,  тому знає всіх,  хто заходить до під'їзду. Йому відомо,  що в січні 2003 року,  його сусід пішов із сім'ї,  виїхав з квартири. Знає,  що він мешкав недалеко в іншому будинку. З

того часу і до сьогоднішнього дня ОСОБА_3 в квартирі більше не жив. Замки ніхто

не міняв в квартиру.

Судом також було оголошено покази відповідача - позивача

за зустрічним позовом ОСОБА_3  \а.с.  65\, 

згідно яких останній вказав,  що

сам виселився із квартири в січні 2003 року. В своїх показах не

заперечував,  що він не сплачував з того

часу комунальні платежі.

Відповідно до 

ст.  ст.  71,  72

ЖК України при тимчасовій відсутності членів сім'ї наймача за ними зберігається

жиле приміщення протягом 6-ти місяців,  а

визнання особи такою,  що втратила право

користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад

встановлених строків проводиться в судовому порядку.

Після того,  як

ОСОБА_3 подарував свою частку квартири позивачці,  то він як не член сім'ї власника,  наймача квартири,  має право користування цим житлом відповідно

до закону і на нього розповсюджується наслідки втрати права користування житлом

у разі відсутності в даній квартирі без поважних причин.

Відповідно до 

ст.  60 ЦПК України кожна сторона

зобов'язана довести ті обставини,  на які

вона посилається,  як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Судом встановлено, 

що ОСОБА_3 не проживає у вказаній квартирі. На підставі викладених

доказів,  суд приходить до висновку про

обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та відповідність викладених нею фактів в

позовній заяві та своїх поясненнях, 

фактичним обставинам справи.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2,  ОСОБА_4, 

про вселення та встановлення порядку користування жилим

приміщенням,  то позовні вимоги позивача

по зустрічному позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У суду відсутні будь-які докази того,  що ОСОБА_3 пішов з квартири під

примусом.  Такі докази відсутні і в

матеріалах справи. Не встановлено,  що

йому чинили перешкоди в користуванні спірною квартирою. Посилання ОСОБА_3 на

акт від 03.12. 2005 року,  суд оцінює

критично,  так як даний акт ніким не

завірений і підписаний особами,  які не

мешкають в даному будинку. Також даний акт заперечується актом від 05.12. 2005

року,  який завірений головою

кооперативу.

По договору дарування від 05.07.2003 року власником всієї

квартири стала позивачка ОСОБА_2,  яка

заперечує проти встановлення і виділу будь-якої її частки власності квартири в

користування ОСОБА_3

Тобто за вказаних підстав суд приходить до висновку про

безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про вселення та

встановлення порядку користування жилим приміщенням.

Виходячи з викладеного і керуючись  ст.  ст.  386, 

391,  717,  728 ЦК України,   ст.   ст. 

71,  72 ЖК України,   ст.  

ст.  169,  224- 228, 

232 ЦПК України,  суд,  -

4

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 

ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою,  визнання ОСОБА_3 особою,  що втратила право користування житлом -

задовольнити.

В позові за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2,  ОСОБА_4 про вселення та встановлення порядку

користування житловим приміщенням,  а

саме АДРЕСА_1 - відмовити за безпідставністю.

Визнати ОСОБА_3 таким, 

що втратив право користування житловим приміщенням (квартирою) за

адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати ВГІРФО Ленінського РВ ПМУ МВС в Полтавській

області зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано

протягом 10 днів з дня отримання його копії.