Рішення

від 13.10.2014 по справі 924/836/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2014 р. Справа № 924/836/14

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів:

Виноградова В.В. - головуючий, Заверуха С.В., Гладюк Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до 1. Управління торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту, м. Хмельницький

про 1. визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 87 від 28.12.2012 року

2. зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Рибалка, транспортна зупинка "Оазис", шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв. м.

за участю представників сторін:

від позивача: Демчук Л.Г.- за довіреністю №02-15-542 від 14.04.2011 р.

від відповідача 1: Демчук Л.Г. - за довіреністю №277 від 23.06.2014 року

від відповідача 2: ОСОБА_4

ОСОБА_6- за довіреністю від 27.06.2014 р.

від третьої особи : не з'явився

від прокуратури: Симчак О.В.- за посвідченням №024096 від 17.01.2014р.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди №87 від 28.12.2012 року, укладеного між відповідачами та зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Рибалка, транспортна зупинка "Оазис", шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв. м.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.07.2012 року №662 комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту надано дозвіл на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту із встановленням торгівельного павільйону для продажу продовольчих товарів по вул. М. Рибалка, зупинка "Оазис". На підставі вищевказаного рішення та договору на облаштування зупинки громадського транспорту від 05.11.2012 року № 32, управлінням архітектури та містобудування виконкому міської ради видано ФОП ОСОБА_4 паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - павільйону площею 30 кв. м. по вул. М. Рибалка, зупинка "Оазис" від 19.11.2012 року. В подальшому, 28.12.2012 року між управлінням торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення вищевказаної споруди.

З посиланням на ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 235 ЦК України, ст. ст. 123, 124, 125, 134 ЗК України, ст. ст. 4-6, 11, 15, 17, 19 Закону України „Про оренду землі" зазначає, що договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом є договором оренди земельної ділянки та не відповідає вимогам земельного законодавства, так як передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, за результатами проведення земельних торгів, як визначено ст. ст. 123-125, 134 Земельного кодексу України. Також стверджує , що зазначений договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди не містить правових ознак користування чужим майном (сервітуту), як визначено положеннями глави 32 ЦК України. За таких обставин вважає, що договір необхідно визнати недійсним.

З врахуванням вищенаведеного, за відсутності правових підстав, вважає, що земельна ділянка підлягає звільненню шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв.м.

Позивач у письмових поясненнях №12-2107-02-15 від 02.07.2014 р., №12-2108-02-15 від 15.07.2014 р. та повноважний представник в судовому засіданні не підтримує заявлений позов.

Посилаючись на приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначає, що 05.11.2012 р., на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.07.2012 р. № 662, було укладено договір №32 на облаштування зупинки громадського транспорту між комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту та ФОП ОСОБА_4, умовою якого є укладення з управлінням торгівлі договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми.

Враховуючи положення ст. 235 ЦК України, постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", в яких зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, звертає увагу, що прокурором не доведено наявність ознак удаваності правочину: факту укладення правочину, спрямованості волі обох сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин, настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином. При цьому акцентує увагу, що оспорюваний договір був укладений на підставі рішення виконавчого комітету №23 від 29.02.2012 р., яке є чинним, за відсутності спрямованості волі обох сторін приховати правочин, між сторонами не настали інші права та обов'язки, крім тих, які встановлені саме договором строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, так як вони і не могли настати, оскільки предмету "прихованого" договору - сформованої земельної ділянки немає.

Зазначає, що в оспорюваному договорі укладення прихованого договору оренди земельної ділянки могло б мати місце в тому випадку, коли у таких правовідносинах фігурувала б земельна ділянка як об'єкт цивільних прав, належним чином сформована у відповідності з вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України (з визначеною площею, встановленими межами та внесенням інформації про неї до Державного земельного кадастру). Вважає, що такого об'єкта цивільних прав немає, а тому не може йти мова про прихований договір оренди землі.

Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Звертає увагу, що оспорюваний договір було укладено відповідачем 1 на виконання рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.07.2012 р. №662, з врахуванням рішень Хмельницької міської ради №18 від 12.12.2012 р. "Про затвердження комплексної схеми розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького", прийнятого відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2011 р. №244, рішення Хмельницької міської ради від 29.02.2012 р. №23, відповідно до якого управлінню торгівлі Хмельницької міської ради надано повноваження на укладення договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. За таких обставин вважає, що відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Звертає увагу, що прокурором не надано суду доказів, які б свідчили про факт самовільного зайняття земельної ділянки, а саме акт органу, який уповноважений законно фіксувати самовільне зайняття земельної ділянки та акт притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

Відповідач 2 у письмовому відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.

Стверджує, що прокурор не обґрунтував наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, не подав доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка з точки зору заступника прокурора підлягає звільненню, є власністю держави.

Також зазначає, що ФОП ОСОБА_4 не може звільнити спірну земельну ділянку з тої причини, що він її ніколи не займав, ФОП ОСОБА_4 вважає, що користується не земельною ділянкою, а частиною зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту, яка була облаштована на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №662 від 27.06.2012 року та у повній відповідності до Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, погоджених з Міністерством транспорту України та Головним управлінням Державтоінспекції МВС України.

Відповідно до вказаних правил вибір місця розташування зупинок покладається на підприємства міського електротранспорту і автомобільного транспорту, які здійснюють перевезення пасажирів в даному населеному пункті й ФОП ОСОБА_4 на підставі цивільно-правового договору №32 "На облаштування зупинки громадського транспорту" від 5.11.2012 року фактично лише виконав для вищевказаного комунального підприємства роботи по виготовленню та встановленню згаданої зупинки у вигляді павільйону та приміщення, які у згаданому договорі іменуються як "об'єкт", і цей "об'єкт" ОСОБА_4 по закінченню терміну дії вказаного договору або у випадку його розірвання чи припинення зобов'язаний передати на баланс згаданому комунальному підприємству.

Стверджує, що зупинка, яка складається з павільйону та приміщення, не були і не є власністю ОСОБА_4, згідно умов цього договору він безоплатно виконав цю роботу для даного комунального підприємства, а щоб мати можливість здійснювати свою підприємницьку діяльність на вказаній зупинці, ОСОБА_4 на виконання договору №32 "На облаштування зупинки громадського транспорту" від 05.11.2012 року уклав договір №87 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 28.12.2012 року.

Відповідач 2 зазначає, що укладення такого договору здійснено у повній відповідності до ст.ст. 401, 402 ЦК України, тому що право на користування чужим майном, яким для ОСОБА_4 в даному випадку є зупинка громадського транспорту, яка складається з приміщення та павільйону, не може бути задоволено ним в інший спосіб, окрім як шляхом встановлення сервітуту - зупинка у вигляді павільйону та приміщення встановлена комунальним підприємством, роботи ці безоплатно виконав ОСОБА_4, хоча об'єкт фактично вже існує, але повністю право власності комунальним підприємством на цей об'єкт ще не оформлено, тому що, передача на баланс вказаного об'єкту комунальному підприємству буде здійснена тільки після закінчення терміну дії договору, його розірвання чи припинення, і тому передати цей об'єкт в користування ОСОБА_4 на підставі договору оренди неможливо, тому що відсутній об'єкт оренди, який міг би бути переданий в оренду ОСОБА_4 згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач 2 робить висновок про те, що існуючі правовідносини не можна вважати правовідносинами, які регулюються Земельним кодексом України чи Законом України "Про оренду землі", оскільки ці правовідносини є цивільно-правовими відносинами з приводу встановлення сервітуту щодо користування нерухомим майном, яке є чужим для ОСОБА_4, а отже земельний сервітут тут відсутній.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів повноважного представника в судове засідання не направила, письмових пояснень щодо позовних вимог не надала.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Хмельницької міської ради №23 від 29.02.2012 р. "Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького" надано управлінню торгівлі повноваження на укладення договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності лише за наявності перелічених в рішення документів (п. 4).

Даним рішенням установлено, що строк дії договору особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності дорівнює строку дії паспорта прив'язки тимчасової споруди і становить 3 роки; розмір плати за договором особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності встановлюється на рівні розміру орендної плати за землю для даної земельної ділянки (п. 6).

Комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту звернулося до Хмельницького міського голови з листом від 12.04.2012 р. про надання дозволу на облаштування зупинки "Оазис" по вул. М. Рибалко (напрямок руху з центру міста) загальною площею 50 м. кв., з них: павільйон для очікування пасажирами громадського транспорту площею 20 м.кв., торгівельний павільйон площею 30 м.кв., з погодженням встановлення управлінням архітектури та містобудування, повідомивши, що облаштування зупинки буде здійснюватися за рахунок залучення інвесторів.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №662 від 26.07.2012 р. надано дозвіл комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з встановленням торговельного павільйону для продажу продовольчих товарів загальною площею 50 м.кв., в т.ч. зупинка 20 м.кв. по вул. М. Рибалка, зупинка "Оазис".

05.11.2012 р. між Комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту (сторона 1) та ФОП ОСОБА_4 (сторона 2) укладено договір на облаштування зупинки громадського транспорт, згідно з п. 1.1 якого з метою покращення обслуговування пасажирів громадського транспорту міста , шляхом облаштування зупинок очікування пасажирами громадського транспорту, зі встановленням павільйонів для очікування (павільйон) та стаціонарних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (приміщення) на зупинках міського громадського транспорту, сторона 1 строково надає стороні 2 дозвіл на встановлення павільйону та приміщення на зупинці міського громадського транспорту "Оазис", що розташована по вул. М. Рибалка (напрямок - рух з центру міста) за умови укладення стороною 2 договору з управлінням торгівлі "Про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми".

Згідно з п. п. 1.4, 1.5 павільйон та приміщення мають бути з'єднані між собою і надалі в договорі іменуються як об'єкт. Об'єкт по зовнішньому контуру має площу 50 м.кв., згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.07.2012 р. № 662.

Після підписання договору сторона 2 за погодження зі стороною 1 своїми силами знімає старий Павільйон не більш ніж за п'ять днів до встановлення нового павільйону, вирішує з управлінням архітектури та містобудування, відділом земельних ресурсів, управлінням торгівлі питання щодо розташування кіосків інших підприємців, які знаходяться на транспортній зупинці, організовує та фінансує встановлення об'єкту, обладнує прилеглу територію відповідно АПЗ та проектної документації.

Відповідно до п.п. 1.9, 1.10 договору по закінченню дії договору, його розірвання чи припинення сторона 2 в 10-денний термін передає об'єкт на баланс стороні 1 за актом прийому - передачі, який підписується сторонами. Співпраця між сторонами є безоплатною.

У пункті 3.1 договору встановлено права сторони 2, зокрема: самостійно здійснювати власну підприємницьку діяльність згідно вимог чинного законодавства України; обладнати Приміщення на власний розсуд.

Сторона 2 зобов'язується, зокрема: після підписання договору, отримати дозвіл на виконання планових земельних робіт та провести облаштування зупинки очікування пасажирами громадського транспорту, об'єкт вводиться в експлуатацію після підписання відповідного акту; використовувати територію зупинки відповідно до її призначення та умов договору; самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт об'єкта протягом терміну дії Договору; за власний рахунок нести всі витрати з експлуатації об'єкта; не здійснювати без письмової згоди сторони 1 перебудову, добудову та перепланування Об'єкта; забезпечити збереження Об'єкта, запобігати його пошкодженню і псуванню (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 6.1 договору усі фінансові зобов'язання за договором, а також похідні від нього фінансові зобов'язання, які виникають під час виконання договору, бере на себе Сторона 2.

Сторона 2 після закінчення терміну дії договору має переважне право на укладення договору оренди об'єкту та його подальшого використання.

Відповідно до п. 7.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і погодження з управлінням транспорту та зв'язку і діє протягом 15 років.

Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 19.11.2012 р. ФОП ОСОБА_4 видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - павільйону площею 30 кв.м., м. Хмельницький, вул. Рибалка (тр. зуп. "Оазис"), за реєстраційним № 942, терміном дії до 19.11.2015 р.

В паспорті прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності павільйону площею 30 кв. м. зазначено, що площа земельної ділянки становить 50 кв. м., документ, що засвідчує право на землекористування, - рішення Хмельницької міської ради №662 від 26.07.2012 р., власник ФОП ОСОБА_4

28.12.2012 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до управляння торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради із заявою про укладення договору особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (павільйону) по вул. М. Рибалка, зупинка "Оазис", м. Хмельницький.

Між управлінням торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради (Власник), що діє на підставі рішення 15-ї сесії міської ради від 29.02.2012р. №23 "Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького" та рішення виконавчого комітету від 26.07.2012р. № 662 "Про надання дозволу комунальному підприємству по організації роботи міського транспорту на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з встановленням торговельного павільйону для продажу продовольчих товарів по вул. М.Рибалка, зупинка "Оазис" та ФОП ОСОБА_4 (сервітуарій) 28.12.2012 р. укладено договір №87 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди.

Згідно з п. 1.1 договору, його предметом є особистий строковий сервітут, встановлений виключно Сервітуарію на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда павільйон під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30,0 м.кв.

У п. 1.2 цього договору зазначено, що об'єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія по вул. М. Рибалка (тр.зуп. "Оазис") площею 30,0 м.кв., розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього договору.

Особистий строковий сервітут встановлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на умовах, зазначених в цьому договорі (п. 1.3).

Сервітуарію, окрім території, на яку Сервітуарію встановлено особистий строковий сервітут, за тимчасовою спорудою Сервітуарія закріплюється територія для утримання в належному стані відповідно до Правил благоустрою території міста Хмельницького, затверджених рішенням п'ятнадцятої сесії міської ради від 29.02.2012 р. №10. Плата за закріплену за Сервітуарієм територію для утримання в належному стані не справляється. Витрати на утримання в належному стані закріпленої за тимчасовою спорудою Сервітуарія території здійснюються за рахунок Сервітуарія (п. 1.4 договору сервітуту).

Розділом 2 договору сервітуту встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та припиняється після спливу строку, на який було встановлено сервітут. Строк дії договору з 28.12.2012 р. по 19.11.2015 р. (п.п. 2.1., 2.2).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 договору за користування особистим строковим сервітутом Сервітуарій сплачує Власнику річну плату в розмірі 12% від грошової оцінки земельної ділянки, яка визначається управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому для кожного календарного року. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2012 р. №2472/1-24, виданого управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2012 рік становить 35520,00 грн. Річний розмір плати за цим Договором на 2012 рік становить 426240 грн. Місячний розмір плати - 355,20 грн. Розмір плати переглядається на кожен наступний календарний рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

У р. 4 договору визначено, що Власник має право вимагати від Сервітуарія використання особистого строкового сервітуту, встановленого договором, виключно з метою, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі; вимагати від Сервітуарія своєчасного внесення плати за користування особистим сервітутом; вимагати від Сервітуарія утримувати в належному стані територію, закріплену за тимчасовою спорудою; здійснювати перевірки дотримання Сервітуарієм умов договору, сплати нарахованих штрафних санкцій та утримання закріпленої за тимчасовою спорудою території в належному стані; змінювати розмір плати, встановленої в договорі, у випадках, передбачених чинним законодавством України та даним договором (п.4.1.5).

Відповідно до п. 4.1.7 договору встановлений (передбачений) цим договором особистий строковий сервітут не позбавляє Власника прав володіння, користування або розпорядження об'єктом даного договору та закріпленою за тимчасовою спорудою Сервітуарія територією для утримання її у належному стані.

Згідно з п. 4.3.1 договору сервітуту, Сервітуарій має право використовувати встановлений цим Договором особистий строковий сервітут для здійснення підприємницької діяльності, за умови дотримання умов цього Договору. За місяць до закінчення строку дії договору, звернутися до Власника з клопотанням щодо укладення відповідного договору на новий строк. Договір на новий строк укладається у випадку продовження строку дії паспорта прив'язки при умові відсутності заборгованості щодо сплати за попереднім договором та дотримання вимог цього договору (п. 4.4.5).

Сервітуарій, як встановлено п. 4.4 договору сервітуту, зобов'язаний, зокрема, дотримуватися умов цього Договору, використовувати встановлений особистий строковий сервітут виключно з метою, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі; своєчасно вносити плату за користування особистим строковим сервітутом в порядку, визначеному договором самостійно визначати щорічні та щомісячні платежі за користування особистим строковим сервітутом, не допускати будівництва будь-яких будівель, споруд або інших об'єктів на території, на яку встановлено особистий строковий сервітут. Встановлений цим Договором особистий строковий сервітут не надає Сервітуарію права на проведення будь-якого будівництва на території, наданій йому для розміщення тимчасової споруди, та території для забезпечення благоустрою (підтримання в належному стані); після закінчення строку дії договору, якщо буде продовжено строк дії паспорта прив'язки, або в разі аналювання паспорта прив'язки тимчасової споруди Сервітуарія, припинити користуватися територією та демонтувати тимчасову споруду.

Збитки, завдані власникові території, відшкодовуються Сервітуарієм на загальних підставах (п.5.2).

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом №12-027612-10 від 27.01.2014 р. повідомив заступника прокурора м. Хмельницького про те, що станом на 31.12.2012 р. право власності на об'єкти нерухомого майна для розміщення тимчасової споруди біля зупинки "Оазис" по вул. Рибалка, а також на об'єкти, які межують з даною спорудою, не зареєстровано (згідно даних Хмельницького бюро технічної інвентаризації). За інформацією, наявною у відділі інформації та кадастрів департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, земельна ділянка під розміщення тимчасової споруди біля зупинки "Оазис" по вул. Маршала Рибалка у власність, оренду та користування не надавалась.

В акті обстеження земельної ділянки від 24.06.2014 р. державним інспектором сільського господарства в Хмельницькій області, головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Гаєвською Т.М., за участю заступника прокурора м. Хмельницького було зафіксовано, що в результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що за адресою: м. Хмельницький, вул. М.Рибалка (тр. зупинка "Оазис") встановлено металевий павільйон для провадження підприємницької діяльності площею 30 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0030 га.

Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди №87 від 28.12.2012 року, укладеного між відповідачами, та зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Рибалка, транспортна зупинка "Оазис", шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв. м., посилаючись на ст.ст. 203, 215, 235 ЦК України.

Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи їх у сукупності, судом враховується таке.

Відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи позов, прокурор посилається як на удаваність спірного договору, так і на невідповідність даного договору нормам, які регулюють порядок передачі земельної ділянки в оренду та встановлення сервітуту. При цьому посилається на ст. 235, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, главу 32 Цивільного кодексу України. Доводячи удаваність спірного договору, прокурор вказує, що він має ознаки договору оренди землі, а саме - платне використання земельної ділянки, яка за для приховання дійсних намірів сторін названа "територією". В той же час розмір орендної плати прив'язаний до грошової (нормативної) оцінки земельної ділянки (п. 3.1) . Прокурор звертає увагу й на те, що оспорюваний договір не містить правових ознак користування чужим майном (сервітуту), як визначено главою 32 Цивільного кодексу України.

Як вбачається зі спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 28.12.2012 р., предметом цього Договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно Сервітуарію - фізичній особі- підприємцю ОСОБА_4 на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда павільйон під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30,0 м.кв. (п.п. 1.1., 1.3 договору). Об'єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія по вул. М. Рибалка (тр. зуп. "Оазис") площею 30,0 м. кв., розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2).

Даним Договором, окрім території, на яку Сервітуарію встановлено особистий строковий сервітут, за тимчасовою спорудою Сервітуарія закріплюється територія для утримання в належному стані відповідно до Правил благоустрою території міста Хмельницького, затверджених рішенням п'ятнадцятої сесії міської ради від 29.02.2012 р. №10. Плата за закріплену за Сервітуарієм територію для утримання в належному стані не справляється. Витрати на утримання в належному стані закріпленої за тимчасовою спорудою Сервітуарія території здійснюються за рахунок Сервітуарія (п. п. 1.3 та 1.4 договору сервітуту).

У п. п. 3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що за користування особистим строковим сервітутом Сервітуарій сплачує Власнику річну плату в розмірі 12% від грошової оцінки земельної ділянки, яка визначається управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому для кожного календарного року. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2012 р. №2472/1-24, виданого управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2012 рік становить 35520,00 грн. Річний розмір плати за цим Договором на 2012 рік становить 426240 грн. Місячний розмір плати - 355,20 грн. Розмір плати переглядається на кожен наступний календарний рік у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації , визначених законодавством.

Розмір плати за цим договором підлягає обов'язковому перегляду сторонами у разі зміни законодавства України або прийняття Хмельницькою міською радою відповідних рішень, якими регулюється плата за розміщення тимчасових споруд або змінюється розмір орендної плати за землю, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У п. 4.1.7 договору зазначено, що встановлений ( передбачений) цим договором особистий строковий сервітуту не позбавляє Власника - управління торгівлі міської ради прав володіння , користування або розпорядження об'єктом даного договору та закріпленою за тимчасовою спорудою Сервітуарія територією для утримання її в належному стані.

За місяць до закінчення строку дії договору, звернутися до Власника з клопотанням щодо укладення відповідного договору на новий строк. Договір на новий строк укладається у випадку продовження строку дії паспорта прив'язки при умові відсутності заборгованості щодо сплати за попереднім договором та дотримання вимог цього договору (п. 4.4.5).

Сервітуарій, як встановлено п. 4.4 договору сервітуту, зобов'язаний, зокрема, дотримуватися умов цього Договору, використовувати встановлений особистий строковий сервітут виключно з метою, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі; своєчасно вносити плату за користування особистим строковим сервітутом в порядку, визначеному договором самостійно визначати щорічні та щомісячні платежі за користування особистим строковим сервітутом, не допускати будівництва будь-яких будівель, споруд або інших об'єктів на території, на яку встановлено особистий строковий сервітут. Встановлений цим Договором особистий строковий сервітут не надає Сервітуарію права на проведення будь-якого будівництва на території, наданій йому для розміщення тимчасової споруди, та території для забезпечення благоустрою (підтримання в належному стані); після закінчення строку дії договору, якщо буде продовжено строк дії паспорта прив'язки, або в разі анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди Сервітуарія, припинити користуватися територією та демонтувати тимчасову споруду.

Згідно ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України передбачено, що у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Аналогічні положення містяться в п. 3.11 постанови ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Суд, проаналізувавши умови договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 28.12.2012 р., дійшов висновку, що у даному випадку сторони договором встановлення особистого строкового сервітуту оформили відносини оренди земельної ділянки .

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як визначено в ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди земельної ділянки орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк за плату.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що оскаржуваний правочин не відповідає вимогам законодавства щодо надання в користування земельної ділянки. При цьому судом береться до уваги, що зокрема, відповідачу 2 фактично було надано в користування земельну ділянку ("територія" згідно договору) поза процедурою торгів, за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки.

Доводи міської ради та відповідачів про те, що в даному випадку не можна говорити про неналежне оформляння спірним договором саме оренди землі через відсутність сформованого об'єкту цивільних прав в розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в даному випадку неналежне оформлення земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки під виглядом невизначеного земельним законодавством терміну „територія". Судом відмічається, що й в Паспорті прив'язки тимчасової споруди не застосовується поняття „території", а застосовується належне поняття: саме земельної ділянки з використанням відповідних експлікацій з карти землі.

При цьому судом звертається увага, що в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що територія - це частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про відсутність в спірному договорі правових ознак користування чужим майном (сервітуту), як передбачено статтею 401 ЦК України.

Відповідно до ст. 401 ЦК України сервітут - право користування чужим майном може бути встановлений щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

За приписами ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

З аналізу зазначених норм вбачається, що об'єктом сервітуту може бути земельна ділянка (інші природні ресурси) та нерухоме майно.

Натомість в оспорюваному договорі об'єктом сервітуту визначено "територію" по вул. Рибалка, що не відповідає вищенаведеним приписам законодавства.

Виходячи з предмету та підстав позову, наявність між ОСОБА_4 та комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту договору № 32 від 05.11.2012 року, названого „На облаштування зупинки громадського транспорту", не має правового значення для вирішення спору з огляду на те, що даний договір за своїм характером не можна віднести до підрядних договорів. Згідно п. 1.1 договору ОСОБА_4 надається лише дозвіл на встановлення павільйону за певних умов, однією з яких є укладення спірного договору. Тобто, договір має характер строкового дозволу.

Стверджуючи, що спірний договір укладений відповідно до рішення 15-ї сесії Хмельницької міської ради № 23 від 29.02.2012 року "Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького", позивач та відповідачі не враховують, що рішенням міськради не може змінюватись встановлений законом порядок користування чужим майном (сервітут), за яким (ст. 401 ЦК України) об'єктом користування такого користування може бути земельна ділянка або нерухоме майно, а не територія. Крім того, відповідно до рішення 15-ї сесії Хмельницької міської ради № 23 від 29.02.2012 року управлінню торгівлі було надано повноваження на укладення договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за відсутності вказівки щодо виду сервітуту.

Також судом звертається увага на те, що Правилами розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.95 р. № 21, заборонено перебування на посадочних площадках зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів), які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки.

Судом зважається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 28.12.2012 р. суперечить вищенаведеним вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Враховуючи недійсність договору строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 28.12.2012 р., у відповідача 2 відсутні належні правові підстави на зайняття земельної ділянки. Тобто, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки і тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України. ( правова позиція викладена в постанові Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Самовільне зайняття є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про задоволення вимоги про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Рибалко, транспортна зупинка "Оазис", шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв.м.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідачів.

При винесенні рішення судом беруться до уваги положення п. 9. 10 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення".

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький до 1. управління торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Хмельницький , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту, м. Хмельницький про 1. визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 87 від 28.12.2012 року, 2. зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Рибалка, транспортна зупинка "Оазис", шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв. м. задоволити.

Визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 87 від 28.12.2012 року, укладений між управлінням торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 м. Хмельницький.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Рибалка, транспортна зупинка "Оазис", шляхом знесення тимчасової споруди павільйону під магазин для торгівлі продовольчими товарами площею 30 кв. м.

Стягнути з управління торгівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 88 (код 36450802) в доход Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.)

Видати накази.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Головуючий суддя В.В. Виноградова

Суддя С.В.Заверуха

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 6 прим. : 1 - до справи; 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Гагаріна 3); 3 - відповідачу 1 (м. Хмельницького, вул. Грушевського 88); 4 - відповідачу 2 (АДРЕСА_1); 5 - прокуратура м. Хмельницького;

6 - Комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту (м. Хмельницький, вул.Сковороди,12) --- рек. з пов. про вруч.