Постанова

від 20.10.2014 по справі 920/860/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 920/860/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Грищенко С.М.,

відповідача - Болецький А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2789 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 18.08.14 у справі

за позовом Приватного підприємства "Пожмеридіан", м. Чернігів,

до ТОВ "БП-Східбуд", м. Суми,

про стягнення 107 362,50 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 107 362,50 грн., з яких: 105 000,00 грн. сума боргу за договором субпідряду № 61 від 15 травня 2013 року, 2362 грн. 50 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.08.2014 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-Східбуд» на користь Приватного підприємства «Пожмеридіан» 105000,00 грн. боргу, 2362,50 грн. 3% річних, а також судовий збір по справі в сумі 2147,25 грн.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить вказане рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

15 травня 2013 року між сторонами у справі укладено договір субпідряду № 61, відповідно до умов якого позивач за замовленням відповідача провів власним коштом закупівлю семи бункерів вентильованих і роботи з їх монтажу в рамках передбаченого вищезазначеним договором і додатковою угодою технічного переоснащення зерносушильного комплексу по переробці зерна на території ТОВ «Городнянське ХПП» смт. Городня, Чернігівська область, вул. Вокзальна, 18.

30.07.2013 року сторонами були підписані та скріплені печатками акти приймання виконаних робіт на загальну суму 105000,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем рахунки по зазначеному договору на суму 105000,00 грн. не сплачені.

Відповідач зазначив, що ним станом на 18.07.2014 року авансово було сплачено 115 360,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконані позивачем роботи.

Позивач зазначає, що дані кошти були сплачені в рахунок проведення позивачем будівельних робіт, пов'язаних з реконструкцією та технічним переоснащенням зерносховища № 6. Про закупівлю бункерів відповідач не міг знати достеменно і тому не міг авансово сплатити за закупівлю бункерів і роботи з їх монтажу.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором № 61 від 15 травня 2013 року передбачено, що оплата здійснюється за виконану роботу на протязі 5 днів від дати підписання актів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних розрахована позивачем за 9 місяців прострочення складає 2362,50 грн.

Враховуючи те, що позивач виконав роботи у повному обсязі, про що були підписані акти виконаних робіт без заперечень сторонами та скріплені їх печатками, а відповідач не сплатив за виконані роботи, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є законними, правомірними, і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Вищевикладені відомості спростовують доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Що ж до доводів апеляційної скарги в частині порушення місцевим господарським судом норм процесуального права - ці доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколами судових засідань, на які сторонами не подавались заперечення.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права в частини невиконання суддею сукупності дій по підготовці справи до розгляду колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні відповідачем норм процесуального права.

Так, відповідно до частини 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду.

З правового аналізу вказаної норми процесуального права вбачається, що передбачені статтею 65 Господарського процесуального кодексу України дії вчинюються не завжди, а лише у необхідних випадках - на розсуд суду.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.08.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.