Постанова

від 17.09.2014 по справі 135/567/14-а

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/567/14-а

Провадження у справі № 2-а/135/55/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2014 Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Когаль А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бучко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради, виконавчого комітету Ладижинської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про неправомірні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Ладижинської міської ради, виконавчого комітету Ладижинської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про неправомірні дії та стягнення моральної шкоди, в якому просив визнати дії (бездіяльність) відповідачів, пов'язані з порушенням його права на безкоштовний проїзд міським автобусом як інваліда війни першої А групи та використання своїх процесуальних прав з метою затягування розгляду справи неправомірними, зобов'язати відповідачів безкоштовно безоплатно перевозити його та його супроводжуючу особу міським автобусом, а також відшкодувати, завдану неправомірними діями відповідачів моральну шкоду, яку позивач просив стягнути з Ладижинської міської ради в сумі 1000 грн., з виконавчого комітету Ладижинської міської ради 500 грн, Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради 500 грн, з перевізника Черкеса 1000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в газеті "Нове місто" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року перевізники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" скасували пільговий проїзд окремих категорій громадян у зв'язку з тим, що їм Ладижинською міською радою не відшкодовуються кошти за перевезення пільговиків. Так, зокрема, йому 05 травня 2014 року в міському автобусі №07-83, який належить ОСОБА_4 після пред'явлення посвідчення інваліда війни першої А групи було відмовлено в безоплатному перевезенні, мотивуючи тим, що в даному автобусі вже знаходиться особа, яка користується пільгами інваліда. Він звертався до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради із скаргою на перевізників, проте йому було відмовлено. Також марні були звернення до Ладижинської міської ради. Тому вважає, що Ладижинська міська рада, її виконавчий комітет, Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради та ОСОБА_4 неправомірно скасували пільги на безоплатний проїзд пільговиків, чим порушили Закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та спричинили йому моральної шкоди, яка полягає у тому, що він являючись особою похилого віку, маючи незадовільний стан здоров'я та пільгові заслуги перед Батьківщиною, вимушений був нервуватись та звертатись до суду. Окрім того, вважає, що відповідачі порушили його право на розгляд справи протягом розумного строку, що проявилось у систематичному недобросовісному користуванні належними їм процесуальними правами шляхом заявлення клопотань про залучення співвідповідачів, що потягло за собою відкладення розгляду справи, а також систематичні неявки без поважних причин до суду, в результаті чого дана справа неодноразово відкладалась і упродовж чотирьох місяців не розглянута по суті, чим також йому спричинена моральна шкода.

Ухвалою суду від 26 серпня 2014 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 про неправомірні дії та стягнення моральної шкоди на підставі п.3 ч. 1 ст. 157 КАС України закрито.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, уточнивши при цьому, що Ладижинська міська рада, її виконавчий комітет та Управління праці та соціального захисту населення, які повинні контролювати законність дотримання правил пасажирських перевезень перевізниками м. Ладижина не виконали наданих їм законом обов'язків та не спростували опубліковану перевізниками у газеті "Нове місто" статтю "ІНФОРМАЦІЯ_2", тим самим також офіційно скасували пільги на безоплатний проїзд пільговиків.

22 травня 2014 року від представника Ладижинської міської ради та її виконавчого комітету до суду надійшло заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що Ладижинська міська рада та її виконавчий комітет не визнають вимоги ОСОБА_1, вважають їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні" (п.п.2 п. б ч. 1 ст. 34) віднесено до делегованих повноважень виконавчого комітету забезпечення здійснення, передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і- матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, реабілітованих громадян, військовослужбовців, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, інших соціально незахищених верств населення. Згідно із ст. 47 вищевказаного Закону такі повноваження органу місцевого самоврядування держава фінансує в повному обсязі. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевою самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України. В Бюджетному кодексі України, а саме ч.1 ст. 102 видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, передбачених державним бюджетом повідний рік. Згідно з ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» організація пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається па виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконавчим комітетом Ладижинської міської ради було прийнято усі необхідні дії відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо організації перевезень у м. Ладижин, а саме: виконавчим комітетом Ладижинської міської ради 16.12.2011 було проведено засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Ладижин, яким було надано виключне право працювати на маршрутах та укласти договір на здійснення таких перевезень. Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 709 від 21.12.2011 було затверджено протокол від 16.12.2011 конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Ладижин. Ладижинська міська рада та її виконавчий комітет не вчиняла жодних дій або бездіяльності щодо порушення прав на пільговий безкоштовний проїзд громадян м. Ладижин, зокрема і ОСОБА_1 Таким чином, враховуючи викладене вище, вважають, що підстав для задоволення моральної шкоди також не має, оскільки в діях Ладижинської міської ради та її виконавчого комітету відсутня протиправна поведінка, докази, на підставі, яких можна зробити такі висновки та причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням та шкодою щодо позивача.

В судовому засіданні представник відповідачів Ладижинської міської ради та її виконавчого комітету Бучко О.М. підтримав позицію, викладену у запереченні на адміністративний позов, та просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволені адміністративного позову. При цьому, додатково зазначив, що Ладижинська міська рада та її виконавчий комітет не вчиняли жодних дій або бездіяльності, не приймали жодних рішень, які б обмежували, скасовували чи порушували б право на пільговий безкоштовний проїзд громадян м. Ладижин, також і ОСОБА_1 Окрім того, вказав на те, що жодних рішень з даного приводу, прийнятого Ладижинською міською радою та виконкомом Ладижинської міської ради не було опубліковано і в газеті "Нове місто". На даний час здійснення пільгових перевезень у м. Ладижин відбувається згідно вимог законодавства України, ніяких обмежень щодо перевезення пільговиків не має. Таким чином, вважає, що підстав для задоволення моральної шкоди також не має, оскільки в діях Ладижинської міської ради та її виконавчого комітету відсутня протиправна поведінка, докази, на підставі, яких можна зробити такі висновки та причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням та шкодою щодо позивача.

05 вересня 2014 року від Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради до суду надійшло заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволені позову у зв'язку з його необґрунтованістю, посилаючись на те, що в Бюджетному кодексі України, а саме ч.1 ст. 102 видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, передбачених державним бюджетом на відповідний рік. У 2013 році сума державного фінансування на пільговий проїзд окремих категорій громадян в міському транспорті загального користування становила 197,7 тис. грн. На міське пільгове перевезення окремих категорій громадян у 2014 році передбачені з державного бюджету асигнування у сумі 58,5 тис. грн.. Станом на 25 лютого 2014 року, у зв'язку з невчасним надходженням субвенцій з державного бюджету, заборгованість перед перевізниками м. Ладижин складає 42,6 тис. грн. Управління праці та соціального захисту населення не вчиняла жодних дій або бездіяльності щодо порушення прав на пільговий безкоштовний проїзд громадян м. Ладижин, зокрема і ОСОБА_1 Таким чином, враховуючи викладене вище, вважає, що підстав для задоволення моральної шкоди також не має, оскільки в діях Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради відсутня протиправна поведінка, докази, на підставі, яких можна зробити такі висновки та причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням та шкодою щодо позивача.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (із наступними змінами) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України , цим та іншими законами до їх відання.

16 грудня 2011 року виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області проведено засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Ладижин, яким, зокрема, було надано виключне право працювати на маршруті "Ладижинська ТЕС-вул. Механізаторів-Ладижинська ТЕС " перевізнику ФОП ОСОБА_4 та укласти договір на здійснення пасажирських перевезень. Перелік документів для участі у конкурсі поданий в повному об'ємі, відповідає вимогам ст. 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Постанови КМУ № 1081 від 3 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування». Представлено автобус ПАЗ 32054 СПГ, НОМЕР_3, 2010 р. та на заміну рухомого складу автобус ПАЗ 32054, СПГ НОМЕР_2, 2005 р. Як додаткові умови обслуговування на маршруті пропонується перевізником дітей шкільного віку під час навчального року (крім канікул), працівників центру по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян та пільгові категорії громадян перевозити безкоштовно (а.с.56).

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області № 709 від 21 грудня 2011 року «Про затвердження протоколу від 16.12.2011 конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Ладижин (а.с.54) вирішено:

1. Затвердити протокол від 16.12.2011 конкурсного комітету з підготовки та провення конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, що додається, та ввести в дію відповідне рішення конкурсного комітету.

2. Укласти з переможцями конкурсу договори на здійснення пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування терміном на 3 роки.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови Олійника О.Ф.

Згідно договору на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування "Ладижинська ТЕС-вул. Механізаторів-Ладижинська ТЕС ", укладеного між Ладижинською міською радою в особі міського голови Коломєйцева В.І., який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони та ФОП ОСОБА_4, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця з іншої сторони, встановлені наступні обов'язки сторін, зокрема, п.п. 3.1.8 п. 3.1 розділу 3 перевізник зобов'язаний дітей шкільного віку під час навчального року (крім канікул), працівників центру по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян та пільгові категорії громадян перевозити безкоштовно (а.с.57-58).

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-III (далі - Закону №2344-III) державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Згідно вимог ст. 6 Закону №2344-III органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону №2344-III забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області «Про затвердження нового складу комісії з питань регулювання та контролю міських пасажирських перевезень» № 645 від 03 грудня 2012 року затверджено новий склад міської комісії з питань регулювання та контролю міських пасажирських перевезень згідно додатку № 1 та Положення «Про комісію з питань регулювання та контролю міськими пасажирськими перевезеннями».

Так, вищевказаним Положенням встановлені основні завдання та функції комісії, а саме: вивчення та формування мережі автобусних маршрутів на території Ладижинської міської ради; вивчення та формування розкладу та графіку руху автотранспорту на міських автобусних маршрутах загального користування; вивчення пасажиропотоку на міських маршрутах; захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту згідно чинного законодавства; формування економічно обґрунтованих тарифів на перевезення пасажирів; контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту з надання послуг по перевезенню пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, умов укладення договорів, чинного законодавства; перевірка та прийняття актів виконання робіт суб'єктами господарювання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка являється секретарем міської комісії з питань регулювання та контролю міських пасажирських перевезень перевізниками міста Ладижина пояснила суду, що комісією один раз у квартал здійснюються перевірки. Під час проведення вказаних перевірок будь-яких порушень пільгових категорій громадян з боку Ладижинської міської ради, її виконавчого комітету або Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради не виявлено, також і ОСОБА_1, який із скаргами на дії перевізників м. Ладижина до комісії не звертався.

Крім того, згідно ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт» . Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Згідно ст. 13 цього Закону , інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда I групи.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону №2344-III соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Згідно ст. 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно ч.2 цієї статті, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни першої А групи, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_4, яке видане 06 червня 2012 року (а.с.2).

Відповідно до вимог ст. 37 Закону №2344-III пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

До суду позивачем не надано доказів звернення до Ладижинської міської ради, її виконавчого комітету чи Управління праці та соціального захисту населення із скаргами та заявами щодо відмови перевізниками в безоплатному перевезенні ОСОБА_1

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» , органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані: забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу.

Статтею 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» , визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Як визначено в ст. 39 зазначеного Закону, для регулярних пасажирських перевезень необхідна наявність документів: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

З зазначених норм Закону вбачається, що укладенню договору по розрахункам за надані послуги по перевезенню пільгової категорії пасажирів передує проведення конкурсу та наявність у перевізників необхідних документів, при цьому законодавцем не ставиться в залежність можливість перевезення чи відмови в перевезені пільгової категорії громадян від відшкодування витрат за безоплатне перевезення пільгової категорії громадян.

20 січня 2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради в особі начальника управління Задояної О.Г. укладено договір № 7 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в міському автомобільному транспорті (перелік окремих громадян визначається додатком 1 до договору) згідно кошторисних призначень на І квартал 2014 року. 20 лютого 2014 року укладено додаткову угоду № 1 до договору № 7 від 20 січня 2014 року (а.с. 19, 21).

Згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 1 від 20 лютого 2014 року та договору № 7 від 20 січня 2014 року визначено помісячний кошторис компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в міському автомобільному транспорті на 2014 рік, всього на суму 29880 грн (а.с.22).

З акту звірки розрахунків по наданню населенню пільговий проїзд окремих категорій громадян між ПП ОСОБА_4 та Управлінням праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради станом вбачається, що заборгованість станом на 01 березня 2014 року складає 19616 грн. Фактично спожито в межах норм з початку року 5760 грн, за звітний місяць 5760 грн. Станом на 01 березня 2014 року профінансовано за поточний рік 0,00 грн, в рахунок погашення заборгованості минулих років 7806 грн (а.с.23)

При цьому, враховуючи вказані вище вимоги закону законодавцем не ставиться в залежність можливість перевезення чи відмови в перевезені пільгової категорії громадян від відшкодування витрат за безоплатне перевезення пільгової категорії громадян.

Згідно з ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою.

Як вбачається із дослідженої в судовому засіданні газети "Нове місто" № 10 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" (а.с.40) не міститься посилання на жодне рішення, прийняте Ладижинською міською радою, її виконавчим комітетом, або Управлінням праці та соціального захисту населення щодо скасування пільгового проїзду окремих громадян, тому позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з Ладижинської міської ради моральної шкоди у сумі 1000 грн, виконавчого комітету Ладижинської міської ради у сумі 500 грн та Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради , суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

При вирішенні питання про з'ясування фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статі 1167 Цивільного кодексу України , в якій визначені підстави відповідальності за заподіяну шкоду.

Приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.95 р. N 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Позивачем не надано жодного доказу та не доведено, що існує причинно-наслідковий зв'язок між моральними стражданнями та діями відповідачів, не доведено, що саме дії відповідачів призвели до заподіяння моральних страждань позивачу.

Приписами ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з Ладижинської міської ради моральної шкоди у сумі 1000 грн, виконавчого комітету Ладижинської міської ради у сумі 500 грн та Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради у сумі 500 грн, задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, так як, позивачем не надано жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів заподіяння йому моральної шкоди. З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4 , 11 , 70 , 71 , 159 , 160 , 161 , 162 , 163 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради, виконавчого комітету Ладижинської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про неправомірні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя