Ухвала

від 20.10.2014 по справі 906/249/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2014 року Справа № 906/249/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргукооперативно-державного поліського науково-виробничого селекційного центру по м'ясному скотарству "Росія", с. Велика Рача Житомирської області на рішення від 25.06.2013 господарського суду Житомирської області на постановувід 21.10.2013 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 906/249/13-г господарського суду Житомирської області за позовомкооперативно-державного поліського науково-виробничого селекційного центру по м'ясному скотарству "Росія", с. Велика Рача Житомирської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Рачанське", с. Велика Рача Житомирської області третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Селекційний центр "Україна", с. Велика Рача Житомирської області проповернення майна із чужого незаконного користування ВСТАНОВИВ:

Подана вчетверте 07.08.2014 кооперативно-державним подільським науково-виробничим селекційним центром по м'ясному скотарству "Росія" (далі - позивач) касаційна скарга на рішення господарського суду Житомирської області від 25.06.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 у справі № 906/249/13-г не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається, предметом судового розгляду у даній справі є позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу рухоме та нерухоме майно - комплекс по переробці сільськогосподарської продукції та 77 одиниць сільськогосподарської техніки. Отже, даний спір за своєю суттю є спором про витребування конкретного майна з чужого незаконного володіння.

Слід зазначити, що судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру . При цьому за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України обов'язок щодо визначення вартості майна, яке є предметом спору, покладається на позивача.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат

Пунктом 5 частини 2 статті 4 вказаного Закону встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач за квитанціями від 11.11.2013 № 232/268 та від 24.01.2014 №275/346 сплатив судовий збір в загальній сумі 913, 50 грн., тобто за мінімальною ставкою, встановленою для позову майнового характеру.

При цьому в тексті касаційної скарги позивач вказав, що вартість майна, що є предметом позовних вимог, а саме комплексу по переробці сільськогосподарської продукції, станом на 01.01.2008 становила 964,69 грн. та 77 одиниць сільськогосподарської техніки - 0 грн., що, на думку позивача, підтверджується доданою до касаційної скарги копією інвентаризаційного опису ліквідаційної комісії заявника. Однак зазначений документ не є первинним бухгалтерським документом, який може підтверджувати вартість майна юридичної особи. Стосовно 77 одиниць сільськогосподарської техніки, то їх вартість станом на 01.02.2006 визначена позивачем у 1 049 245,43 грн. Доводи позивача про те, що на момент подання позову вказані транспортні засоби мали нульову залишкову вартість є безпідставними, оскільки навіть у вигляді металобрухту таке майно має відповідну вартість.

Отже, позивачем не надано доказів у підтвердження вартості майна, що є предметом позовних вимог, що виключає можливість визначення ставки судового збору за подання касаційної скарги. За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

При цьому вищезазначені обставини стосовно порядку підтвердження та визначення вартості майна, що є предметом спору, вже тричі вказувались судом касаційної інстанції в ухвалах від 12.12.2013, від 17.03.2014. від 12.06.2014 у даній справі, якими тотожні касаційні скарги позивача поверталися на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Однак, не зважаючи на існування вже трьох ухвал Вищого господарського суду України, позивач вчетверте звернувся з касаційною скаргою, проігнорувавши вказівки суду касаційної інстанції .

Отже, ігнорування вимог суду касаційної інстанції та подання неналежно оформленої касаційної скарги вчетверте свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та свідоме невиконання судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 53 ГПК України, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку причини пропуску строку поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись 124 Конституції України, ст.ст. 53, 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити кооперативно-державному поліському науково-виробничому селекційному центру по м'ясному скотарству "Росія" в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 25.06.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 у справі № 906/249/13-г.

2. Касаційну скаргу кооперативно-державного поліського науково-виробничого селекційного центру по м'ясному скотарству "Росія" повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич